Рішення

від 27.09.2007 по справі 2-2112/07

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2112 2007р

Справа № 2-2112 2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27"

вересня 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у

складі: головуючого - судді Максимчук З.М. 

при секретарі -    Макаренко В.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у м. 

Мелітополі цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу

№33 «Мечта» до ОСОБА_1 про

стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення суми заборгованости

за житлово-комунальні послуги з наступних підстав.

Відповідачка

проживає у квартирі АДРЕСА_1 у м. 

Мелітополі. Балансоутримувачем цього будинку є позивач по справі. У

порушення вимог діючого законодавства відповідачка неповністю сплачує за

поставлену їй холодну і гарячу воду, 

через що в неї створилася заборгованість перед позивачем за період 2004

року,  яка складає 511 гривень 09

коп.,  яку відповідачка у добровільному

порядку не погашає.

На

підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачки на його користь

суму заборгованості за водопостачання у розмірі 511 гривень 09 копійок.

В ході

слухання справи представник позивача змінив розмір позовних вимог,  провів перерахування заборгованості

відповідачки з урахуванням строку позовної давності і просить стягнути з неї на

користь позивача заборгованість за водопостачання за період з 01.04.2005 року

по 01.09.2007 року у розмірі 562 гривні 62 копійки. Також представник позивача

просить стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті

судового збору та інформаційно-технічного забезпечення справи.

Відподачка

у судовому засіданні позов визнала частково і пояснила,  що за серпень 2005 року і лютий 2006 року їй

не було надано квитанцій для сплати комунальних   послуг,   

тому   вона   не  

оплатила   за

водопостачання

за ці місяці,  у червні 2007 року їй було

виставлено рахунок на оплату 102 гривень 20 коп.,  з яких вона оплатила 52 гривні 20 копійок,  а за липень 2007 року їй було нараховано 103

гривні 21 копійку,  з яких вона оплатила 53

гривні 21 копійку. Таким чином, 

відповідачка погодилася з тим,  що

за червень-липень 2007 року її заборгованість складає 100 гривень,  також вона згодна виплатити на користь

позивача заборгованість за серпень 2005 року - 69 гривень 36 копійок та 70 гривень

06 копійок за лютий 2006 року. Щодо пред'явленої до неї вимоги позивача про

сплату заборгованості за квітень

2005        

року у розмірі 161 гривня 60 копійок та за вересень

2006        

року у сумі 161 гривня 60 копійок,  відповідачка не визнала позов у цій частині і

пояснила,  що ця заборгованість склалася

через виявлення перерасходу

води у будинку,  а,  оскільки в неї на той момент був поламаний

лічильник води,  сума перерасходу позивачем була

нарахована саме їй,  що є,  на її думку, 

незаконним і тому стягненню з неї на користь позивача ця сума не

підлягає.

Заслухавши

пояснення представника позивача, 

відповідачки,  допитавши свідків

ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  вивчивши матеріали справи,  суд вважає позов таким,  що підлягає частковому задоволенню з

наступних підстав.

Як випливає

з пояснень сторін у судовому засіданні, 

позивач дійсно є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1,  у якому знаходиться квартира №4 6,  власником якої є відповідачка і де вона

постійно проживає. Також відповідачка є членом ЖБК №33 «Мечта».

Ці факти

не оспорюються сторонами у судовому засіданні і підтверджуються наданою копією

статуту ЖБК №33 «Мечта»

(а.с.  89-91) та

копіями довідок з місця проживання відповідачки (а.с.  87, 

88).

Згідно

до  ст. 

14 6 ЖК україни,  права і

обов'язки членів ЖБК,  а також членів їх

сім'ї,  порядок користування і підстави

припинення користування житловим приміщенням, 

визначаються Статутом кооперативу.

У

відповідності до  ст.  2 9 Статуту ЖБК №33 «Мечта»,  член кооперативу зобов'язаний своєчасно

сплачувати за комунальні послуги.

Однак,  відповідачка неповно сплачувала надані їй

послуги з водопостачання,  через що в неї

створилася перед позивачем заборгованість: за серпень 2005 року -69 гривень 36

копійок,  за лютий 2006 року - 70 гривень

06 копійок,  за червень 2007 року - 50

гривень та за липень 2007 року - 50 гривень.

Ці факти

також не оспорювалися відповідачкою і

підтверджені

наданими копіями розрахунків заборгованості відповідачки (а.с.  94-97), 

тому суд вважає достовірно встановленою суму заборгованості відповідачки

перед позивачем у розмірі 69, 36 гривень+70, 06 гривень+50 гривень+50

гривень=239 гривень 42 копійки.

Щодо

заявленої позивачем суми заборгованості відповідачки за квітень 2005 року у

розмірі 161, 60 гривень та за вересень 2006 року у розмірі 161, 60 гривень,  суд виходить з наступного.

Згідно

до наданих копій розрахунків (а.с. 

94,  96) ,  за квітень 2005 року та за вересень 2006 року

позиваячці було,  окрім поточних

сум,  додатково донараховано по 161, 60

гривень.

Як

пояснила у судовому засіданні представник позивача,  вказані нарахування проводилися у зв'язку з

тим,  що був виявлений перерасхід

води,  а у відповідачки на той час був

невиправний лічильник води. У відповідності до наданої копії акту від

08.09.2006 року (а.с.  100),  лічильник води у квартирі відповідачки був

замінений.

Однак,  допитаний у якості свідка у судовому

засіданні ОСОБА_3  пояснив,  що він, 

як працівник КП «Водоканал», 

дійсно у вересні 2006 року виїзджав до квартири відповідачки,  де при перевірці водолічильника була

встановлена погрішність,  однак ця

погрішність була дуже невеликою. Ці факти також підтвердила у судовому

засіданні допитана у якості свідка юрист КП «Водоканал» ОСОБА_2. Крім

того,  як пояснили у судовому засіданні

свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,  за

результатами перевірки був складений акт від 09.08.2006 року (а.с.  34), 

копія якого додана до матеріалів справи. Однак,  у цьому акті лише встановлено наявність погрішності

на водолічильнику у квартирі відповідачки, 

однак представником позивача у судовому засіданні не було наведено

доказів того,  за який період у зв'язку

із вказаною погрішністю стався перерасхід води і у якому розмірі,  тобто не надано обгрунтувань розрахунку саме

суми 161 гривня 60 копійок,  яку було

пред'явлено до сплати відповідачці за вересень 2006 року. Також представник

позивача пояснила,  що за квітень 2005

року у позивача акту щодо невиправності водолічильника у квартирі відповідачки

та розміру погрішності взагалі немає, 

тобто факт перерасходу води у квітні 2005 року через несправність

водолічильника у квартярі відповідачки взагалі нічим не підтверджується.

Крім

того,  суд враховує,  що до матеріалів справи додано акт КП

«Водоканал» від 25.03.2005 року (а.р.21-

23),  згідно до якого за результатами перевірки

водолічильників у будинку АДРЕСА_1, 

порушень у квартирі №46,  де

мешкає відповідачка,  не встановлено.

Враховуючи

викладене,  суд приходить до висновку про

те,  що позивачем у судовому засіданні не

було доведено обгрунтованість нарахування відповідачці сум за перерасхід води у

квітні 2005 року та у вересні 2006 року, 

посилання представника позивача на те, 

що у цей період у відповідачки був невиправний водолічильник,  через що відбувся перерасхід води саме у

вказаному позивачем розмірі,  суд вважає

безпідставними,  оскільки представником

позивача не було надано доказів цих фактів і тому суд рахує,  що вони не знайшли свого підтвердження у

судовому засіданні.

Таким

чином,  позов ЖБК №33 підлягає частковому

задоволенню на суму 239 гривень 42 копійки, 

тобто у розмірі заборгованості відповідачки за серпень 2005 року,  лютий 2006 року,  червень та липень 2007 року.

Також у

відповідності до  ст.  

ст.  7 9,  88 ЦПК України підлягають стягненню з

відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі

51 гривня та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у

сумі ЗО гривень,  оскільки вони належним

чином підтверджені позивачем наданими квітанціями (а.с.  5,  6).

У іншій частині

позову слід відмовити.

На

підставі викладеного,  керуючись  ст.  

ст.  66-68,  146 ЖК України,   ст.  

ст.  10,  60, 

79,  88,  212, 

215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

 :

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_1,  що мешкає АДРЕСА_1,  на користь Житлово-будівельного кооперативу

№33 «Мечта»,  розташованого по б-ру ЗО років Перемоги, 16 у м.  Мелітополі (р/р 26005301163 у Ощадбанку

№8024,  код 20525609,  МФО 373232), 

суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 239 /двісті

тридцять дев'ять/ гривень 42 копійки.

Стягнути

з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу №33 «Мечта» судовий збір у

сумі 51 /п'ятдесят одна/ гривня та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи у сумі ЗО /тридцять/ гривень.

У іншій

частині позову відмовити.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Мелітопольського

міськрайонного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня оголошення

рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду

Запорізької області безпосередньо або через Мелітопольський міськрайонний суд

протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження.