Постанова

від 22.04.2009 по справі 18/560-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/560-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 квітня 2009 р.                                                                                    № 18/560-08  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіШаргала В.І.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Швеця В.О.

За участю представників сторін:

позивачаПахарь О.Є. дов. №153 від 27.07.2007 р.

відповідачане з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного підприємства "Укртехобладнання"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду  від 13.01.2009 р.

у справі№18/560-08 господарського суду Київської області

за позовомАкціонерного банку "Київська Русь"

доПриватного підприємства "Укртехобладнання"

про  стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний банк  (надалі АБ) "Київська Русь" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства (надалі ПП) "Укртехобладнання"  про стягнення  8 276 481,70 грн. заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором.

Одночасно з позовом банк подав клопотання про вжиття заходів на забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться в банківських установах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2008 року (суддя Кошик А.Ю.), залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 13.01.2009 року (судді: Чорногуз М.Г., Фаловська І.М., Агрикова О.В.), вищезазначене клопотання задоволене, з метою забезпечення позову в межах вищезазначеної суми  накладений арешт на грошові кошти, що належать ПП "Укртехобладнання" і знаходяться на рахунках в банківських установах.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими актами, ПП "Укртехобладнання" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник посилається на те, що між сторонами в забезпечення кредитного договору укладений договір іпотеки належного підприємству нерухомого майна, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 7; приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Доповідач: Шаргало В.І.

округу вчинений виконавчий напис щодо звернення стягнення  на надану в іпотеку нерухомість, а державним виконавцем відкрите виконавче провадження на підставі цього напису і в даний час здійснюються дії направлені на реалізацію цього майна, тому господарські суди повинні були накласти арешт   лише на ті кошти, що не забезпечені іпотекою.

Заслухавши представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга   не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею  67 Господарського процесуального кодексу України встановлені способи забезпечення позову, зокрема, у вигляді  накладення арешту на грошові кошти або на майно, що належить відповідачеві, а також у вигляді заборони  відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли   правомірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання  АБ "Київська Русь" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми,  оскільки невжиття таких заходів може призвести до неможливості або утруднення  виконання рішення господарського суду.

Вищезазначений висновок судів попередніх інстанцій зроблений з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також  наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а відтак, підстави для скасування оскаржених судових актів відсутні.

Щодо посилань скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги наявність іпотечного договору, щодо якого вчинений виконавчий напис нотаріуса і на підставі якого державним виконавцем відкрите виконавче провадження,  то судова колегія касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд правомірно, з урахуванням приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відхилив ці доводи, оскільки ПП "Укртехобладнання" не представлені докази стосовно вчинення державним виконавцем будь-яких дій (крім відкриття виконавчого провадження), направлених на фактичне виконання напису нотаріуса.

Разом з тим, касаційна інстанція відзначає, що за наявності відповідних підстав, скаржник не позбавлений можливості звернутися до господарського суду відповідно до норм ст. 68 названого Кодексу.  

       Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укртехобладнання"  залишити без задоволення.   

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 13.01.2009 р.  у справі №18/560-08 залишити без змін.

Головуючий  суддя                                                            В. І. Шаргало

Суддя                                                                                Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                 В.О. Швець