ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ,
вул. Десятинна, 4/6, тел.
278-43-43
П О С Т А Н О
В А
І М Е Н Е
М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17.03.2009
р.
№ 8/574
Окружний адміністративний суд міста
Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у
відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовом
ОСОБА_1
До
Подільської районної у м. Києві
державної адміністрації
Треті особи
1) Комунальне підприємство «Оренда»
2) ОСОБА_2 Олександрович
Про
скасування розпорядження № 588
від 15.04.2008 р.
За участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_3. за дов. від
22.09.2008 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: ОСОБА_4 за
дов. № 370 від 28.03.2008 р.
третя
особа 2: ОСОБА_2. паспорт с.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до Окружного
адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільської районної у м. Києві
державної адміністрації про скасування розпорядження від 15.04.2008 р. № 588
«Про передачу в орендне користування нежилого приміщення по вул. Сковороди,
буд. 7/9 літ. Б».
Позивач позовні вимоги підтримав,
просив скасувати оскаржуване розпорядження, як таке, що порушує його права та
охоронювані законом інтереси.
Відповідач проти позовних вимог
заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї
позиції посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального
майна
Третя особа 1 надала письмові
пояснення по суті адміністративного позову, в яких підтримала позицію
відповідача та просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третя особа 2 проти позову
заперечувала, письмових пояснень по суті адміністративного позову не надала.
Проаналізувавши матеріали справи та
пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Пред'явлені позовні вимоги про
скасування розпорядження від 15.04.2008 р. № 588 «Про передачу в орендне
користування нежилого приміщення по вул. Сковороди, буд. 7/9 літ. Б».
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу
адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права,
свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення
до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу
адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу
адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист
його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу
адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в
адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в
наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними
нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом
лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача
(суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері
публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного)
порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними
та допустимими доказами саме позивач.
Подільська районна у м. Києві
державна адміністрація діє на підставі Закону України «Про місцеві державні
адміністрації».
Згідно ст. 3 Закону України «Про
оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди державного
майна, або майна яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором
оренди, вказаним Законом та іншими нормативно-правовими актами.
01.03.2003 р. між Комунальним
підприємством «Оренда»та Суб'єктом підприємницької діяльностіОСОБА_1 було
укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 582-1
від 01.09.2003 р., відповідно до якого в оренду передано приміщення (будівлю,
споруду) по вул. Г.Сковороди/Волоська, 7/9 літ. Б, підвал площею 87,40 кв. м.,
для розміщення служб та кафетерію.
Згідно п. п. 6.2., 6.5. строк дії
договору встановлений з 10.09.2003 р. по 10.02.2008 р. та даний договір
припиняє дію в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 17 Закону України
«Про оренду державного та комунального майна», КП «Оренда»листом № 34 від
19.02.2008 р. повідомило позивача про закінчення терміну дії договору та
зазначило, що дія договору оренди від 01.09.2003 р. № 582-1 припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи,
спірне розпорядження було прийнято згідно з розпорядженням Подільської районної
у м. Києві державної адміністрації від 13.11.2002 р. № 1366 «Про оренду
нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної
власності району»та враховуючи рішення районної конкурсної від 19.02.2008 р.
В свою чергу, суд вважає, за
необхідне зауважити, що спірне розпорядження не порушує прав та охоронюваних
законом інтересів позивача як орендаря, адже на момент винесення оскаржуваного
розпорядження -15.04.2008 р. строк дії договору оренди приміщення між КП
«Оренда»та СПДОСОБА_1 закінчився, було проведено конкурс на право оренди
приміщення, відповідного до якого переможцем став Суб'єкт підприємницької
діяльності -ОСОБА_2., тому суд прийшов до висновку, що на момент видання
спірного розпорядження вони було видано з урахуванням фактичних обставин справи
та відповідно до вимог чинного законодавства.
Також, суд звертає увагу на те, що
відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 р. у
справі № 7/29 визнано незаконним проведення Подільською районною у місті Києві
радою 19.02.2008 р. конкурсу на право оренди комунального майна Подільського
району міста Києва в частині нежитлового приміщення по вул.
Г.Сковороди/Волоській, 7/9 літ. Б у м. Києві загальною площею 87,4 кв. м.;
визнано недійсними результати проведення вказаного конкурсу, а також визнано
дію договору оренди № 582-1 від 05.02.2003 р. укладеного між СПДОСОБА_1 та КП
«Оренда»продовженим до 19.07.2012 р.
З огляду на вищенаведене, суд не
вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскаржуване розпорядження є
таким, що не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, адже
строк дії договору оренди № 582-1 від 05.02.2003 р. продовжено, позивач
продовжує користуватися нежитловим приміщенням по вул. Г.Сковороди/Волоській,
7/9 літ. Б у м. Києві загальною площею 87,4 кв. м., а спірне розпорядження в
свій час приймалося відповідачем на виконання покладених на нього обов'язків як
суб'єкта владних повноважень, згідно розпорядженням Подільської районної у м.
Києві державної адміністрації від 13.11.2002 р. № 1366 «Про оренду нерухомого
майна (будівель, споруд, приміщень) та рішення районної конкурсної від
19.02.2008 р.
Акт державного чи іншого органу -
це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який
породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта
недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або
визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта
недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та
охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено,
тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції
України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Кодексу
адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є
захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,
інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу
адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи
бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,
чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою
це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що
мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо
(неупереджено); добросовісно;
розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи
несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного
балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів
особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням
права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом
розумного строку.
Згідно частини першої статті 71
Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,
судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які
б підтверджувались достатніми доказами,
які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані
позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в
обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи,
суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування розпорядження від
15.04.2008 р. № 588 «Про передачу в орендне користування нежилого приміщення по
вул. Сковороди, буд. 7/9 літ. Б», задоволенню не підлягають.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу
адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору
покладаються на позивача -ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст.
105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний
адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного
позову ОСОБА_1відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст.
254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після
закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до
суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному
обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного
судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про
апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної
скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання
заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
О.Є. Пилипенко
Дата
підписання повного тексту постанови: 27.03.2009 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2009 |
Оприлюднено | 07.05.2009 |
Номер документу | 3498241 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Пилипенко О.Є.
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Фаловська І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні