Рішення

від 22.01.2009 по справі 15/481-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

22.01.2009                                                             

  Справа №  15/481-08

Господарський суд

Херсонської області у складі судді

 Клепай З.В. при секретарі

Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за

позовом Приватної

виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна", м.Херсон

до Приватного підприємцяОСОБА_1,

м.Генічеськ Херсонської області 

про   стягнення 16074 грн. 60 коп.

за

участю представників сторін:

від  позивача  

- Костроміна О.М. - представник, довір.№ 73 від 03.01.2008р.

від  відповідача  

- не прибув

          Приватною виробничо-комерційною фірмою

"Пані-Крістіна" заявлено позов до Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1

про стягнення 11597 грн. 62 коп. основного боргу та штрафних санкцій в сумі

4476 грн. 98 коп.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце

судового засідання, в засідання не з'явився, причини неявки не повідомив,

клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

          Відповідно до ст.22 ГПК України

сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними

правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів

другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного

дослідження всіх обставин справи. Зважаючи на те, що відповідач вдруге не

з'явився в засідання господарського суду без повідомлення причин неявки в

судове засідання, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи та

вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

          06.06.07р. між позивачем та

відповідачем укладений договір №121 

відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язаний постачати товар на

території м.Херсона, Херсонської області у власність покупця, для використання

його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти вказаний

товар та оплатити його на умовах договору.

          Позивач на виконання умов договору в

період з червня 2007 по грудень 2007 року відпустив відповідачу товар, у тому

числі на підставі накладної РН-0001248 від 03.07.08р. на суму 20057 грн. 67

коп., що підтверджується накладною, підписаною безпосередньо самим

відповідачем.

          Відповідно до ст.173 Господарського

кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання

з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 

          Відповідно до ст.193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання  відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення

зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених

цим Кодексом, іншими законами або договором.

          До виконання господарських договорів

застосовуються відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах

звичайно ставляться.

          Відповідач за вказану продукцію

розрахувався частково і у нього утворився борг по оплаті товару в сумі

11597грн.62коп.

          Відповідно до п.4.2. та 4.3 договору

розрахунки за кожну партію продукції, яка постачається, здійснюється у

безготівкому порядку та/або за готівку з відстрочкою на сім днів. Оплата

здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Всі

грошові розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України -

гривні. Тобто фактично строки оплати товару договором не передбачені, оскільки

в п.4.2 договору не вказано від якої події відраховується відстрочка оплати

товару. За таких умов сторони у своїх правовідносинах повинні керуватись ст.530

ЦК України, відповідно до ч.2 якої якщо строк (термін) виконання  боржником обов'язку не встановлений або

визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до умов вказаної статті

позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення

претензію №58 від 05.12.07р. з вимогою сплатити борг у сумі 12597грн.62коп.,

суму боргу, яка у відповідача утворилась на день звернення позивача з

претензією. Відповідач свої зобов'язання по оплаті заборгованості за отриманий

товар виконав не у повному обсязі і на день розгляду справи його борг становить

11597грн.62коп. та підлягає стягненню.

          Позивач також заявив до стягнення,

згідно доданого до позову розрахунку 2395грн.75коп. пені, 318грн.40коп. - 3%

річних за користування чужими коштами та 1762грн.83коп. збитків від інфляції.

          Відповідно до ст.625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому  збитки від інфляції та 3% річних підлягають

стягненню. Позивач у своєму позові та уточненні до позову збитки від інфляції

кваліфікує як штрафні санкції, у той час як 

згідно до  Методики розрахунку

базового індексу споживчих цін затвердженої Наказом Держкомстату 27.07.2007р. №

265, Інфляція - зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом

певного періоду часу, тобто це збитки від знецінення грошових коштів, а не

штрафні санкції.

          Позивачем також заявлена до стягнення

пеня за прострочку платежу у сумі 2395грн.75коп. за період 01.01.08р. по

30.11.08р.

          Відповідно до п.6.4 договору №121 від

06.06.07р. за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує

пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки, до моменту

виконання покупцем свого зобов'язання.     

          Оскільки строки розрахунків договором

не передбачені, то у позивача право на стягнення неустойки виникає з моменту,

коли відповідач на вимогу позивача не виконав своє зобов'язання по оплаті

товару у семиденний  строк, з моменту

отримання вимоги про його сплату. Із матеріалів справи вбачається, що

відповідач отримав претензію позивача 12.01.08р. Відповідно до норм ст.530 ЦК

України він зобов'язаний був оплатити товар у строк до 19.01.08р. включно.

Тобто у позивача право на стягнення неустойки виникло  20.01.08р. і станом на 30.11.08р. прострочка

складає 315 днів, а не 334 дні, за які позивач заявляє вимоги. Таким чином, за

період з 20.01.08р. по 29.04.08р. розмір пені складає 635грн., а за період з

30.04.08р. по 30.11.08р. пеня складає 2274грн.55коп.

          У той же час господарський суд

враховує, що відповідно до ст.258 ЦК України до стягнення пені застосовується

річний строк позовної давності. Позов заявлений 

в межах строків позовної давності.

          За таких умов позов в частині

стягнення пені підлягає частковому задоволенню.                     

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Приватного

підприємцяОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ОКПО НОМЕР_1, р/рахунки відсутні, на користь

Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна", м.Херсон,

пр-кт Текстильників, 5 р/рахунок 260072230 в ХОД "Укрсоцбанку", МФО

352015, код ОКПО 23135010 - 11597 грн. 62 коп. заборгованості за отриманий

товар, 1762 грн. 83 коп. збитків від інфляції, 318 грн. 40 коп. - 3% річних за

користування чужими коштами, та  2274

грн. 55 коп. пені, 159 грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 118

грн. витрат на ІТЗ, всього - 16230 (шістнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 93

коп.

          3.Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

          4.Рішення направити сторонам по

справі.

Суддя                                                                                     

З.В. Клепай

Дата підписання рішення

23.01.2009р.

відповідно до вимог ст.

84 ГПК України