Постанова

від 17.04.2009 по справі 2-26/16077-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-26/16077-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

15 квітня 2009 року  

Справа № 2-26/16077-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Ткаченка М.І.,

                                                                                          Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,  товариство з обмеженою відповідальністю "Канопус-К";

позивача: не з'явився,  товариство з обмеженою відповідальністю "Коріолан";

відповідача: не з'явився,  Кореїзська селищна рада;

третьої особи: Кириленко Катерина Олександрівна, довіреність №  01-847 від 25.07.08, Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами Президента України;

третьої особи: Кириленко Ігор Іванович, довіреність № 01-14-2984 від 19.11.08,  Державне Управління справами Президента України;

прокурора:  не з'явився, Прокуратура Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами Президента України та апеляційне подання прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 09 грудня 2008 року у справі № 2-26/16077-2007

за позовом:

1. товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" (вул. О. Савельєва, 2-5, м.Ялта, АР Крим, 98637)

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Коріолан" (вул. Терлецького, 13-3, смт.Форос, м. Ялта, АР Крим, 98690)

до Кореїзської селищної ради (Севастопольське шосе, 27, смт.Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами Президента України  (вул. Московська, 33-а,Ялта,98600)

2. Державне Управління справами (01220, м.Київ, вул. Банкова, 11)

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, 95000)

про визнання недійсним та відміну рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивачі, товариство з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариство з обмеженою відповідальністю "Коріолан", звернулись до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідача, Кореїзської селищної ради, про визнання недійсним та скасування рішення Кореїзської селищної ради 20-ї сесії 5-го скликання від 02.07.2007 року "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року" щодо скасування рішення Кореїзської селищної ради 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26".

                    Позовні вимоги, з посиланням на норми Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, яким визначений порядок визнання незаконними та скасування правових актів органів місцевого самоврядування у судовому порядку, обґрунтовані тим, що жодним нормативним актом до компетенції органів місцевого самоврядування не віднесено право скасування власних рішень. Крім того, як стверджують позивачі прийняте Кореїзською селищною радою рішення 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26" відповідає вимогам діючого земельного законодавства України, внаслідок чого у відповідача були відсутні підстави для його скасування.

                    Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд визнати недійсним  рішення Кореїзської селищної ради 20-ї сесії 5-го скликання від 02.07.2007 року № 388 "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року" щодо скасування рішення Кореїзської селищної ради 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, район № 26" (т. 2, а.с. 113-115).

                    Ухвалою суду від 19.12.1007 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - Управління санаторно-курортних закладів в АР Крим Державного управління справами.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12-16.01.2006 року у справі № 2-2/1600-2006 (суддя Медведчук О.Л.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариства з обмеженою відповідальністю "Коріолан" задоволено. Суд визнав недійсним рішення Кореїзської селищної ради 20-ї сесії 5-го скликання від 02.07.2007 року "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року" про скасування рішення Кореїзської селищної ради 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про дозвіл ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. узвіз Парковий район № 26".

                    Не погодившись з рішенням суду, Управління санаторно-курортних закладів в АР Крим Державного управління справами Президента України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, а Прокурор Автономної Республіки Крим з апеляційним поданням, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати.

                    Заперечуючи обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, Управління санаторно-курортних закладів в АР Крим Державного управління справами Президента України в апеляційній скарзі вказує на те, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції, оскільки предметом спору є відносини стосовно розподілу повноважень представницьких органів на території смт. Кореїз АР Крим у сфері земельних відносин. Крім того, на думку заявника, судом не надано оцінку тому факту, що на спірних ділянках, які надаються в оренду позивачам, знаходиться майно, яке на підставі свідоцтв про право власності належить державі в особі Державного управління справами Президента України та знаходиться в оперативному управлінні Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами.

                    Аналогічні підстави для скасування рішення містяться в апеляційному поданні Прокурора Автономної Республіки Крим.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - Державне Управління справами.

                    У судове засіданні 15.04.2009 року представники позивачів, відповідача та прокурор не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки судову колегію не сповістили.                    

                    Представником Державного управління справами під час судового засідання 15.04.2009 року було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи, яка знаходиться у провадженні СУ ГУМУС України в АР Крим та порушеної за фактом навмисного вбивства Тарабанька О.С., колишнього начальника Управління, в період роботи якого, на підставі його клопотання позивачі у цій справі отримали дозвіл на складання проекту відведення спірних земельних ділянок.

                    Розглянувши заявлене клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вирок у кримінальній справі, з огляду на заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариством з обмеженою відповідальністю "Коріолан" позовні вимоги в порядку статті 152 Земельного кодексу України, не є предметом спору у дійсній справі та не пов'язаний безпосередньо з предметом спору і виключає необхідність надання судом оцінки питань законності або незаконності надання Тарабанька О.С. узгодження при отриманні дозволу позивачами.

                    Крім того, відсутні підстави для задоволення клопотання, заявленого представником Управління санаторно-курортних закладів в АР Крим Державного управління справами Президента України про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

                    Так, статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що селищна рада має право розпоряджатися землями територіальної громади, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного й екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) і надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

                    При цьому за змістом зазначеної статті селищна рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

                    З наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі селищна рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею. Отже, спірні правовідносини повинні розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

                    Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено наступне.

Рішенням 13-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради від 16.03.2007 року № 326 “Про надання дозволу ТОВ “Канопус-К” та ТОВ “Коріолан” на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26” товариству з обмеженою відповідальністю “Канопус-К” було дозволено складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду для будівництва багатоповерхового житлового будинку в смт. Кореїз, Парковий спуск район № 26, орієнтовною площею 0,3100 га, а також дозволено товариству з обмеженою відповідальністю “Коріолан” складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду для будівництва багатоповерхового житлового будинку в смт. Кореїз, Парковий спуск район № 26, орієнтовною площею 0,4200 га (том 1 а.с. 12).

Разом з тим, рішенням 13-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради від 16.03.2007 року № 325 “Про розгляд постанови господарського суду АР Крим у справі № 2-8/3316-2004”, Управлінню санаторно-курортних установ в АР Крим Державного управління справами Президента України дозволено складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд Юсуповського палацо-паркового комплексу за адресою: смт. Кореїз, вул. Парковий спуск № 26, орієнтовною площею 8 га (том. 1 а.с. 57).

Підставою для прийняття цього рішення стали наступні обставини.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 №146-р “Про передачу Юсуповського палацо-паркового садибного комплексу у державну власність“ прийнято пропозицію Державного управління справами та Ялтинської міської ради, погоджену з Міністерством економіки України, Фондом державного майна України та Держкомстатом, про передачу Юсуповського палацо-паркового садибного комплексу у державну власність державного управління справами (т. 2. а.с. 99).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 №1070  Юсуповському палацо-парковому садибному комплексу наданий статус державної резиденції (т. 2. а.с. 100).

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України розпорядженням Керівника Державного управління справами від 31.07.2002 № 351 Юсуповський палацо-парковий садибний комплекс закріплено з 01.08.2002 за Управлінням санаторно-курортних закладів в АР Крим Державного управління справами (т. 2, а.с. 98).

14.05.2007 Прокурором міста Ялта направив Кореїзській селищній раді протест на рішення Кореїзської селищної ради від 16.03.2007 року № 326 “Про надання дозволу ТОВ “Канопус-К” та ТОВ “Коріолан” на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26”, в якому зазначив, що вказане рішення не відповідає вимогам діючого земельного законодавства України, зокрема, при прийнятті рішення порушено вимоги пунктів 4-7 Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №427 від 31.03.2004 в частині оформлення акту вибору земельної ділянки, який є обов'язковим документом для прийняття рішення щодо надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки під нове будівництво, та просив визнати його незаконним та скасувати (т. 1, а.с. 10-11).

02.07.2007 року відповідач розглянув зазначений протест прокурора на 20-ій сесії 5-го скликання та прийняв з цього приводу рішення № 388, яким вказаний протест прокурора задоволено, рішення Кореїзської селищної ради від 16.03.2007 року № 326 “Про надання дозволу ТОВ “Канопус-К” та ТОВ “Коріолан” на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26” скасовано (т. 1, а.с. 13).

Вважаючи зазначене рішення таким, що порушує права товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариства з обмеженою відповідальністю "Коріолан" на отримання земельної ділянки, позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія погодилась із доводами, викладеними в апеляційній скарзі та поданні, і вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

                    Предметом спору у даній справі є законність рішення Кореїзської селищної ради № 388 від 02.07.2007  "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року" щодо скасування рішення Кореїзської селищної ради 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26".

Оспорюючи законність вказаного рішення, позивачі посилаються на невідповідність його чинному законодавству та порушення їх прав.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним зазначене рішення Кореїзської селищної ради № 388 від 02.07.2007, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність його чинному законодавству та порушення ним  прав позивачів у справі на одержання земельних ділянок в оренду та зазначив, що у Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами Президента України відсутні визначені статтями 125, 126 Земельного кодексу України, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що розташована у смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, район № 26, у зв'язку з чим не можна стверджувати про порушення спірним рішенням його прав на спірну ділянку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом при розгляді справи та прийнятті судового рішення не прийнято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, судом не надано оцінку тому факту, що на спірних ділянках, які надаються в оренду позивачам, знаходиться майно, яке на підставі свідоцтв про право власності належить державі в особі Державного управління справами Президента України та знаходиться в оперативному управлінні Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами (т. 2, а.с. 37-40).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність відповідних обставин. При цьому такі дані встановлюються різними засобами доказування, до числа яких належать й висновки судових експертів.

За висновком № 18 від 03.07.2008 року судової землевпоряджувальної експертизи, межі земельних ділянок, на які претендують товариство з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариство з обмеженою відповідальністю "Коріолан" орієнтовною площею 0,31 га та 0,42 га, розташовані у смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, район № 26, згідно з документами, що містяться у матеріалах господарської справи, не знаходяться в межах земельної ділянки орієнтовною площею 8 га, дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення якої надано Управлінню санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами (т. 1. а.с. 107-117). У той же час, згідно з іншими документами, що містяться у матеріалах справи та наданих додатково, зазначені земельні ділянки повністю знаходяться на земельній ділянці орієнтовною площею 9,25 га.

У будь-якому разі, експертизою також встановлено, що на спірних земельних ділянках, щодо яких Кореїзьської селищною радою прийнято рішення № 326 від 16.03.2007 "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26" орієнтовною площею 0,31 га та 0,42 га, знаходяться будівлі (огородження, підпірні стіни та господарсько-побутові споруди), які є власністю держави в особі Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами на підставі свідоцтв про право власності від 08.05.2008 (т. 1. а.с. 111).

                    Так, з Плану садиби та споруд Юсуповського палацо-паркового садибного комплексу вбачається (т. 2. а.с. 65), що на земельній ділянці орієнтовно площею 0,31 га, яку намагається отримати в оренду товариство з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" знаходяться об'єкти Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами –садовий будинок літ. К, підпорні споруди № 1, 5, 6, 18. Відповідно й на земельній ділянці орієнтовно площею 0,42 га, яку намагається отримати в оренду товариство з обмеженою відповідальністю "Коріолан" знаходяться об'єкти Управління –склад літ. Л, два резервуари для води, підпірні споруди № 48, 50, 51, 53-55, 57-59, 62, 63, 152, 161, 165. Факт знаходження вказаних об'єктів Управління не заперечується й позивачами у справі.

З урахуванням положень статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, згідно з якими до особи, яка  придбала  житловий  будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, а також положень статті 19 Конституції України, статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 123 Земельного кодексу України судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, адже саме майно Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами знаходиться на спірних земельних ділянках, надання дозволу на складення проектів землеустрою щодо відведення яких претендують  позивачі у справі - товариство з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариство з обмеженою відповідальністю "Коріолан".

Таким чином, у розумінні статті 120 Земельного кодексу України Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами має переважне право на користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт власності позивача. Більш того, право Управління є не тільки приоритетним але й виключним. Надання земельної ділянки, на якій розташований об'єкт власності зазначеного Управління, іншим особам, порушує його право власності та суперечить вимогам закону, що узгоджується також зі статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа  має  право мирно володіти своїм майном.

Незважаючи на те, що господарським судом першої інстанції встановлено, що власником об'єктів нерухомого майна, яке розташоване за адресою: за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, район № 26 є Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами, судом не надано належної правової оцінки обставинам - як власник майна в подальшому буде користуватися своїм майном за відсутності у нього права користування земельною ділянкою, що має суттєве значення для вирішення спору.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про неправомірність, незаконність прийнятого Кореїзською селищною радою рішення від 16.03.2007 року № 326 “Про надання дозволу ТОВ “Канопус-К” та ТОВ “Коріолан” на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26”, яким земельна ділянка надана особам для забудови, в той час, як ділянка вже має забудову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.          

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України „Про прокуратуру”, вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушення. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору (стаття 21 Закону України "Про прокуратуру").

У зв`язку з цим, на відповідачі лежав обов`язок з дотримання вимог Конституції України, Закону України „Про прокуратуру” стосовно виконання протесту прокурора м. Ялта. Судова колегія зазначає, що оскаржуване позивачами рішення Кореїзської селищної ради 20-ї сесії 5-го скликання від 02.07.2007 року "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року"  було прийнято безпосередньо з посиланням на протест прокурора від 14.05.2007 року.

Висновок суду першої інстанції стосовно відсутності у ради повноважень щодо скасування власного рішення є безпідставним, адже з цього приводу Пленум Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ“ висловив свою позицію, зазначивши в абзаці другому пункту 8, що виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати  таким,  що  суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

З огляду на наведене, оскільки рішення Кореїзської селищної ради 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск район № 26" порушує права та охоронювані законом інтереси Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами, судова колегія вважає, що оскаржуване позивачами рішення Кореїзської селищної ради 20-ї сесії 5-го скликання від 02.07.2007 року № 388 "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року" прийнято з дотриманням вимог діючого земельного законодавства України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами  та апеляційного подання Прокурора Автономної Республіки Крим стосовно неповного з'ясування господарським судом фактичних обставин справи та невірне застосування норм чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104 (частина перша пункти 1, 3, 4), 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами задовольнити.

2. Апеляційне подання Прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12-16.01.2006 року у справі № 2-2/1600-2006 скасувати.

4. Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус-К" та товариства з обмеженою відповідальністю "Коріолан" до Кореїзської селищної ради, про визнання недійсним рішення Кореїзської селищної ради 20-ї сесії 5-го скликання від 02.07.2007 року № 388 "Про розгляд протесту прокурора м. Ялта від 14.05.2007 року" щодо скасування рішення Кореїзської селищної ради 13-ої сесії 5-го скликання № 326 від 16.03.2007 року "Про надання дозволу ТОВ "Канопус-К" та ТОВ "Коріолан" на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок в оренду за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Парковий спуск, район № 26" –відмовити.

Головуючий суддя                                                  О.А.Латинін

Судді                                                                                М.І. Ткаченко

                                                                                І.В. Антонова