Рішення

від 21.04.2009 по справі 6/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "21" квітня 2009 р.Справа №  6/7

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 6/7

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Деріївський каменедробильний завод-2", смт. Онуфріївка Кіровоградської області  

до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства "Деріївський каменедробильний завод", с. Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області    

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", с. Піщане Кременчуцького району Кіровоградської області     

про визнання недійсним договору

Представники:

від позивача: Турчанов О.В., довіреність № 08/6-01 від 09.06.2008року;

від відповідача 1: участі не брали;

від відповідача 2: участі не брали;

Про час і місце проведення засідання суду відповідачі повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотному боці ухвали про відкладення про надсилання поштової кореспонденції.

Подано позов про визнання недійсним укладений між відкритим акціонерним товариством "Деріївський каменедробильний завод" і товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.07.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 11816 в частині продажу будівлі гаражу (літ. Г), площею 446,4 кв. м та причалу (літ Д) з мотивів невідповідності вказаної частини договору нормам чинного законодавства.

Відповідач-1 у відзиві на позовні заяву  вимоги позивача не визнав та зазначив наступне.

Відповідно до норм ст. 204 ЦК України укладений між сторонами договір як правочин є правомірним.

Повноваження приватного нотаріуса щодо вчинення нотаріальних дій зазначені в ст. 36 Закону України „Про нотаріат” і його повноваження на посвідчення угод з нерухомим майном ніяким чином не обмежені місцезнаходженням його майна.

Недотримання встановленого законом місця посвідчення право чину може бути, за наявності для того підстав, підставою для притягнення нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, але не є підставою для визнання право чину недійсним, оскільки згідно ст. 203 ЦК України, підставою для визнання право чину недійсним є невідповідність змісту правочину, а не місця його посвідчення, вимогам закону.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

Позивач, не будучи стороною договору купівлі-продажу оспорює його дійсність, але при цьому ні права позивача (ні право власності, ні будь-яке інше право), ні будь-які охоронювані  законом інтереси, цим правочином не порушені. Зазначає, що подання позову особою, права та інтереси якої не порушено, є підставою для відмови в позові.

Звертає увагу суду, що позивач ніколи не був власником спірного майна, придбання його він обґрунтовує правочином від 17.07.2006 року.

Щодо недотримання нотаріусом місця посвідчення правочину, то навіть в тому випадку, якщо таке порушення  і буде встановлене судом, то воно не тягне за собою недійсність правочину, оскільки підставою для визнання право чину недійсним закон встановлює невідповідність його змісту, а не місця посвідчення, вимогам закону.

Просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

                                                       В С Т А Н О В И В :

24 липня 2007 року між відповідачами -  ТОВ „Сільгосппродукт” і ВАТ „Деріївський каменедробильний завод” укладено Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 11816.

Серед інших об'єктів нерухомого майна ВАТ „Деріївський каменедробильний завод” продало, в ТОВ „Сільгосппродукт” купило будівлю гаражу (літ.Г), площею 446,4 м. кв., причал (літ.Д).

Позивач у своїй позовній заяві просить визнати відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України недійсним укладений між відповідачами вищезазначений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.07.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 11816 в частині продажу будівлі гаражу (літ. Г), площею 446,4 кв. м та причалу (літ Д) з мотивів недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України . Оскільки всупереч вимогам  ч. 1 ст. 656 ЦК України  відповідач-1 на момент укладення спірного договору з відповідачем-2 не мав спірних об'єктів нерухомості – гаражу та причалу, так як ці об'єкти були передані відповідачем-1 позивачеві за актами приймання-передачі від 17.07.2007 року, та в порушення  ч. 4 ст. 55 Закону України „Про нотаріат” договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом не за місцем розташування  нерухомого майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину, а в місті Кременчук Полтавської області.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів позивач посилається на ст.1 ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004  у справі № 1-10/2004, в якому наведено визначення поняття „охоронюваний законом інтерес”.

З врахуванням  вказаних обґрунтувань позивача та тих обставин справи, що ТОВ „Деріївський каменедробильний завод-2” отримало від ВАТ „Деріївський каменедробильний завод” простий легітимний дозвіл на користування конкретним матеріальним благом (що підтверджено актами приймання-передачі від 17.07.2006 року, арк. справи 13, 15) -   будівлею гаражу та причалом, продаж цих об'єктів іншій особі порушує охоронюваний законом інтерес позивача,  тому господарський суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом охоронюваних законом інтересів.

Що стосується доводів позивача щодо недодержання в момент вчинення оспорюваного правочину вимог  ч. 4 ст. 55 Закону України „Про нотаріат”, оскільки договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом не за місцем розташування спірного нерухомого майна (Кіровоградська область, Онуфріївський район, с.Деріївка, вул.Єруха,1)  та не за місцезнаходженням однієї із сторін правочину (місцезнаходження  відповідача-2: Полтавська область, Кременчуцький р-н, с.Піщане, вул.Колгоспна,51), а в місті Кременчук Полтавської області, то господарський суд дійшов висновку щодо неспроможності  вказаних доводів позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як правомірно заперечують відповідачі у своїх відзивах на позовну заяву, недотримання встановленого законом місця посвідчення правочину може бути, за наявності для того підстав, підставою для притягнення нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, але не є підставою для визнання право чину недійсним, оскільки згідно ст. 203 ЦК України, підставою для визнання право чину недійсним є невідповідність змісту правочину, а не місця його посвідчення, вимогам закону.

В той же час господарський суд враховує при розгляді даного спору доводи позивача щодо порушення відповідачами при укладені оспорюваної частини угоди  норм  ч. 1 ст.  656 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідач-1 не подав господарському суду належних доказів на спростування твердження позивача, що будівля гаражу (літ.Г). площею 446 м.кв. та причал (літ.Д), які були передані позивачу згідно актів приймання-передачі від 17.07.2006 року ( арк. справи 13, 15) в момент укладення  договору купівлі-продажу  цілісного майнового комплексу були в наявності у відповідача-1.

Інших підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.07.2007 року, укладеного між відповідачами, позивачем не зазначено.

Враховуючи вищевикладене та норми ч.1 ст. 215,  ч. 1-3, 5,6 ст. 203, ст. 236 ЦК України господарський суд задовольняє вимоги позивача та  визнає недійсним укладений між відкритим акціонерним товариством "Деріївський каменедробильний завод" і товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.07.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 11816 в частині продажу будівлі гаражу (літ. Г), площею 446,4 кв. м та причалу (літ Д) з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладаються на відповідачів порівну.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

                                                 В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним укладений між відкритим акціонерним товариством "Деріївський каменедробильний завод" і товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.07.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 11816 в частині продажу будівлі гаражу (літ. Г), площею 446,4 кв. м та причалу (літ Д).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Деріївський каменедробильний завод", 28100, Кіровоградська область, Онуфріївський р-н, с.Деріївка, вул.Єруха1 код ЄДРПОУ 04055015  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деріївський каменедробильний завод-2", 28100, Кіровоградська область, смт.Онуфріївка, вул.50 років Жовтня,5, код ЄДРПОУ 34141460 державне мито в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі  59 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", 39701, Полтавська область, Кременчуцький р-н, с.Піщане, вул.Колгоспна,51, код ЄДРПОУ 13958710 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деріївський каменедробильний завод-2", 28100, Кіровоградська область, смт.Онуфріївка, вул.50 років Жовтня,5, код ЄДРПОУ 34141460 державне мито в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі  59 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено лише вступну та резолютивну  частини  рішення,  воно набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. 

    Суддя                                               Макаренко Т.В.

дата підписання

27.04.09