25/445
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. № 25/445
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І. (доповідача),
суддів :Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників :
від позивачаІщенко В.Г.,
від відповідачаАллахвердян М.О., 3-тя особа –Федко В.С.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу ТзОВ фірми “Юнікон ЛТД”
на рішення
та постановувід 31 січня 2006 року господарського суду Донецької області від 19 квітня 2006 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі за позовомТзОВ фірми “Юнікон ЛТД”
дотретя особаТзОВ “Леман-Україна”ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг”
простягнення 7762, 75 гривень,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Донецької області від 31 січня 2006 року (суддя Бойко І.А.) в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі ТзОВ фірма “Юнікон ЛТД” просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як правильно встановлено судами, 16 жовтня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леман-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікон ЛТД" був укладений договір поставки №10.
На виконання умов договору, між позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками видаткові накладні на металопродукцію, яка надійшла у вагоні №66601352 згідно специфікації на адресу позивача разом із сертифікатами якості №Б-1193, №Б-1194, №Б-1195, №Б-1196 від 31 липня 2004 року у кількості 63, 8 тн.
Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України вантаж був виданий органом транспорту одержувачу без перевірки ваги, оскільки прибув без ознак розкрадення та втрати, у справній тарі вагону, про що свідчить відмітка в залізничній накладній.
Згідно п. 7.2 договору, приймання продукції по кількості здійснюється покупцем у відповідності до “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості” П-6.
З матеріалів справи вбачається, що за залізничною накладною вагон №66601352 з металопродукцією був зданий вантажовідправником до перевезення в кількості 15 пачок загальної вагою 63, 97 тн, у тому числі упаковка –170 кг. Загальна вага 15-ти пачок у кількості 63,8 тн (вага металопродукції без урахування упаковки) вказана на бирках.
Звертаючись з позовом до суду, позивач послався на те, що у нього виникли збитки в результаті недопоставки зазначеної продукції, яка надійшла на адресу позивача у піввагоні №66601352 за залізничною накладною №47121759, що підтверджується актом №1 від 03.08.2004 року про виявлену розбіжність в кількості при прийомі та актом №2 від 05.08.2004 року про встановлену розбіжність в кількості при прийомі.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглядаючи справу, господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що вказані акти приймання продукції по кількості, на які посилається позивач як на доказ недостачі вантажу, не відповідають вимогам Інструкції П-6.
При цьому, суди виходили з того, що пунктом 9 Інструкції передбачено, що прийомка продукції у справній тарі вагону провадиться по вазі брутто і кількості місць в момент одержання її від постачальника або в момент розвантаження неопломбованих транспортних засобів; по вазі нетто (без упаковки) і кількості товарних одиниць у кожнім місці одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів з моменту видачі вантажу органом транспорту.
З пункту 22 акту від 03.08.2004 року вбачається, що не всі 15 пачок були переважені, про що відображено в таблиці акту.
Згідно пункту 12 Інструкції П-6, прийомка продукції за кількістю проводиться за транспортними і супровідними документами (рахунку-фактурі, специфікації, опису, упакованим ярликам тощо) відправника (виробника). Як правильно встановлено судами, позивачем не були надані упаковачні бирки з вказівкою ваги, марки сталі, які були закріплені на упаковочне місце. При прийомі ваги брутто окремих місць ваги, у випадках невідповідності ваги, яка вказана в упаковочних ярликах, отримувач повинен також відобразити це в акті. Даний факт відображений в акті не був, що є порушенням вимог Інструкції П-6.
Як вбачається з матеріалів справи, 5 серпня 2004 року без участі представника вантажовідправника була продовжена прийомка продукції і підписаний акт №2 особами, які не приймали участь в прийомці 03.08.2004 року, чим порушені норми пункту 23 Інструкції П-6.
У вказаних актах №1 та №2 про приймання продукції не вказана вага по сертифікату, залізничній накладній кожної зв'язки (пачки), крім двох зв'язок з п'ятнадцяти, що свідчить про формальну прийомку продукції. Як вбачається з акту прийомки, одержувач здійснював прийом продукції вибірково, що є порушення пункту 15 Інструкції П-6, згідно умов якого вибіркова (часткова) перевірка кількості продукції, з поширенням результатів перевірки якої-небудь частини продукції на всю партію, допускається, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, Особливими умовами, іншими обов'язковими правилами або договором. В даному випадку, сторони не передбачили в договорі необхідних застережень.
Крім того, найменування металопродукції, яка вказана в актах про її приймання не збігається із назвою у сертифікатах якості, а саме: в акті зазначено “угол 35x35x3, 6м,3пс”, а у відвантажувальних документах “прокат черных металлов не поименованный в алфавите".
Також, в актах не вказана вартість недостачі продукції та не зазначена вага упаковки, що суперечить вимогам п.25 Інструкції П-6.
Згідно п.21 Правил видачі вантажу, вага вантажу вважається правильною, якщо різниця у вазі, визначеній на станції відправлення, у порівнянні з вагою, яка встановлена при перевірці на станції призначення, не перевищує норми природного збитку ваги даного вантажу і норми розбіжності в показаннях ваг або норми точності зважування даного вантажу. В акті №1 не вказана основна погрішність для вагів платформеного
типу ВА 7214.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди правильно прийшли до висновку про недоведеність позовних вимог позивачем.
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Оскаржувані судові рішення відповідають обставинам справи та вимогам діючого законодавства, тому їх необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 31 січня 2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ фірми “Юнікон ЛТД” - без задоволення.
Головуючий, суддя Дерепа В.І.
С у д д і Грек Б.М.
Стратієнко Л.В.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 35013 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дерепа В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні