Рішення

від 09.04.2009 по справі 4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.09                                                             Справа№ 4/24

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. з участю представника позивача Червінь Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс” до відкритого акціонерного товариства „Львівський завод будівельних виробів” про стягнення 1638,3 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс” звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Львівський завод будівельних виробів”, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1638,3 грн., в тому числі 1534,76 грн. основного боргу, 6,56 грн. 3% річних, 44,51 грн. втрат від інфляції та 52,47 грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та повідомив, що заборгованість відповідачем не погашена.   

Розгляд справи відкладався з причини неявки у судове засідання представника відповідача. Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, мотивованого і документально підтвердженого відзиву не надав, про причини суд не повідомив. Оскільки ухвали суду двічі вручені відповідачу під розписку, він вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

З урахуванням наведеного, суд на підставі ст. 75 ГПК України ухвалив розглянути справу за наявними у ній документами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс” 12 вересня 2008 року на підставі усної домовленості згідно рахунку №13/1 від 11 вересня 2008 року перерахував відкритому  акціонерному товариству „Львівський завод будівельних виробів” 2534,76 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунку та платіжного доручення №188 від 12 вересня 2008 року. Згадані кошти перераховано відповідачу як попередня оплата за поставку перелічених в рахунку №13/1 від 11 вересня 2008 року товарів - каналізаційних кілець КЦ-10 (3 штуки), П-10 (2 штуки) та КЛ1 (одна штука) вартістю 2534,76 грн, в т.ч. ПДВ 422,76 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, товар не поставив.

17 грудня 2008 року позивач направив відповідачу претензію №54 від 16.12.2008р. про повернення попередньої оплати у сумі 2534,76 грн. коштів, така вручена представнику ВАТ „Львівський завод будівельних виробів” 18 грудня 2008 року.

29 грудня 2008 року ВАТ „Львівський завод будівельних виробів” перерахував позивачу на підставі платіжного доручення №1549 кошти у сумі 1000 грн., призначення платежу: „повернення коштів зг. претензії 54 від 16.12.2008р. Таким чином, сума неповернутої попередньої оплати згідно рахунку №13/1 від 11 вересня 2008 року становить 1534,76 грн., така  станом на дату розгляду справи не погашена.

Відповідно до положень ст.ст. 693, 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі усної домовленості шляхом виставлення рахунку (з вказанням вартості та асортименту товару) та його оплати за своєю правовою природою є відносинами поставки, до яких застосовуються загальні положення ЦК України про купівлю-продаж.

З урахуванням викладених фактичних обставин справи та норм права претензія №54 від 16.12.2008р. є вимогою покупця про повернення суми попередньої оплати у зв'язку із простроченням продавця та втратою інтересу до виконання зобов'язання в натурі. В силу положень п.2 ст. 530 ЦК України через сім днів після отримання вимоги (26 грудня 2008 року) в відповідача виникло грошове зобов'язання –повернути позивачу 2534,76 грн. попередньої оплати. ВАТ „Львівський завод будівельних виробів” 29.12.2008р перерахувало позивачу лише 1000,00 грн., а отже - неналежно виконало згадане зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 625 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням викладеного позивачем правомірно нараховано відповідачу 6,56 грн. 3% річних, 44,51 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до вимог ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З урахуванням того, що сторонами не укладалося письмого правочину, в т.ч. про забезпечення виконання зобов'язання, позивачем безпідставно нараховано відповідачу 52,47 грн. пені.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, обов'язком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень. Оскільки відповідач (належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи) заперечень проти позову чи доказів сплати заборгованості не надав, суд розцінює таку його процесуальну поведінку як фактичне визнання позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Львівський завод будівельних виробів»(м.Львів, вул. Персенківка, 2; код ЄДРПОУ 01267426) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галремсервіс»(м. Львів, вул. Шевченка, 200; ЄДРПОУ 13808258) –1585,83 грн. заборгованості (в т.ч. 1537,76 грн. основного боргу; 44,51 грн. - сума втрат від інфляційних процесів; 6,56 грн. - сума трьох річних відсотків) та судові витрати - 98,73 грн. державного мита, 114,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення направити сторонам.

Суддя                                                                         Гриців В.М.