Рішення

від 16.04.2009 по справі 16/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.09                                                                                 Справа № 16/60

         За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок Алк», м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний центр відпочинку», м. Луганськ

про стягнення  97745,96грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.

При секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача – Єрьоміна О.Ю., дов. від 14.04.09.;

від відповідача – не прибув,

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу за договором купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08 в сумі 67200грн., штраф в сумі 20160грн., пені в сумі 5287,97грн. за період з 16.10.08. по 09.02.09., інфляційних нарахувань в сумі 4435,20грн., 3 відсотків річних в сумі 662,79грн.  - за прострочення оплати купленого товару.

           Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: в матеріалах справи (а.с.11) є поштове повідомлення від 14.03.09. про вручення відповідачу ухвали суду по даній справі про призначення справи до розгляду. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Ухвалою суду від 06.04.09. явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08, на підставі якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар в асортименті, в строки та по ціні, вказаних у договорі, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити куплений товар –на умовах 100% передоплати або на умовах відстрочки платежу строком на 21 календарний день з дня отримання товару і така відстрочка оформлюється додатковою угодою до договору (п.3 вказаного договору). Додатковою угодою №04 сторони встановили, що кінцевий строк оплати 15 жовтня 2008 року.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу і відповідає інституту правових норм глави 54 Цивільного кодексу України.

На виконання умов вказаного договору позивач продав відповідачу товар –хімічну речовину - на суму 67200грн., що підтверджено матеріалами справи –видатковою накладною (а.с.14) та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ (а.с.15), але відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним утворився борг у сумі 67200грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором, позивач заявив до стягнення штраф в сумі 20160грн., пеню в сумі 5287,97грн. за період з 16.10.08. по 09.02.09. - на підставі умов п.6 договору, а також  –інфляційні нарахування в сумі 4435,20грн., 3 відсотки річних в сумі 662,79грн. в порядку ст..625 ЦК України.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08, на підставі якого відповідач зобов'язаний оплатити куплений товар.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем оплати товару, і відповідно до ч.1ст.530 ЦК України - строку права вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт продажу продукції і отримання продукції відповідачем за договором купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08 на суму 67200грн. та заборгованість у розмірі 67200грн.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті проданого товару на суму 67200грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08 в частині оплати купленої у позивача продукції і вимоги закону.

За таких обставин,  і з урахуванням вимог ст.526,629,655,692 ЦК України, якими встановлено обов'язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплачувати позивачу проданий товар, позов в частині боргу у сумі 67200грн. за договором купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08 слід задовольнити.

Стягнення штраф в сумі 20160грн., пеню в сумі 5287,97грн. за період з 16.10.08. по 09.02.09. - за прострочення оплати купленого товару цілком обґрунтовані умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу товарів від 18.02.08. №1\18-02-08, у т.ч. ст. 629 ЦК України, згідно якої договір є обов'язковим до виконання сторонами.  

За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті продукції відповідач зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, тому вимога про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 4435,20грн., 3 відсотків річних в сумі 662,79грн. слід задовольнити на підставі правил ст.625 ЦК України.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати –держмито, витрати на адвоката та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.526,629,655,692 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний центр відпочинку», м. Луганськ, квартал ім.. Гаєвого, буд.6 «а», прим.2, ід. код 32864557 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок Алк», м. Київ, вул. «Автозаводська», 18, ід. код 30491068 (поштова адреса: м. Харків, провулок «Інженерний», 9, поверх 4) борг в сумі 67200грн., штраф в сумі 20160грн., пеню в сумі 5287,97грн., інфляційні нарахування в сумі 4435,20грн., 3 відсотки річних в сумі 662,79грн.,  витрати по державному миту в сумі 977,46грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн., витрати на адвоката в сумі 5000грн. Видати наказ.

Рішення підписане 21.04.09        

Суддя                                                                                            Р. Шеліхіна