Постанова

від 06.04.2009 по справі 14/203пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/203пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.04.2009 р.                                                                  справа №14/203пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Величко  Н.Л.

суддів Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М.

при секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Нікітін Д.О. –за довіреністью від 03.11.2008 року

від відповідача 1: Комаровський Д.В. - заступник начальника відділу

від відповідача 2: не з'явились

від відповідача 3: не з'явились

від відповідача 4: Карташов Д.О.  - за дов. від 09.02.2008р

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні", м. Шахтарськ та Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, м. Шахтарськ

на рішення господарського суду  Донецької області від 11.02.2009р. у справі № 14/203пд (суддя Левшина Г.В.)

за позовом:   Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс", м. Шахтарськ

до відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, м. Шахтарськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія" в особі Донецької філії, м. Донецьк

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Дон-Енерджи", м. Донецьк

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні", м. Шахтарськ

про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, витребування майна

встановив:

24.11.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс" звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Дон-Енерджи" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні" про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить позивачу, які було проведено 12.10.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія" в особі Донецької філії, про витребування у відповідачів реалізованого майна.

Рішенням   господарського  суду  області від 11.02.2009р. у справі                  № 14/203пд (суддя Левшина Г.В.) визнані недійсними прилюдні торги, проведені 12.10.2007 року Донецькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія", по відчуженню належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс" арештованого відділом державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні", які оформлено згідно протоколів прилюдних торгів №№7050057-22, 7050072-19, 7050072-20, 7050072-21, 7050056-10, 7050065-3, 7050062-4, 7050059-1, 7050068-2, 7050063-7, 7050067-8, 7050064-5, 7050069-6, 7050058-24, 7050058-25, 7050058-26, 7050066-16, 7050066-17, 7050066-15, 7050066-14, 7050066-13, 7050066-12, 7050066-11, 7050071-5, 7050070-3 від 12.10.2007р.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс" до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія" в особі Донецької філії та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Дон-Енерджи" про витребування майна.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтовуглесервіс” наступне майно: західний відкаточний штрек, обхідна виробітка, камера допоміжного підйому, інв. №21, руд двір 10 горизонту західного крила, інв. №23, будівля АБК шахти “2-2 БИС” (літ.А), інв. №45, підземна споруда-головний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 8-го до 9-го горизонтів довжиною 250м), підземна споруда-головний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 9-го до 10-го горизонтів довжиною 250м), підземна споруда-головний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 5-го до 6-го горизонтів довжиною 250м), підземна споруда-головний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 6-го до 8-го горизонтів довжиною 439м), підземна споруда-допоміжний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 8-го до 9-го горизонтів довжиною 250м), підземна споруда-допоміжний ствол ш/у “2-2 БИС” (від 9-го до 10-го горизонтів довжиною 250м), підземна споруда-допоміжний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 5-го до 6-го горизонтів довжиною 250м), підземна споруда-допоміжний ствол ш/у “2-2 БИС”(від 6-го до 8-го горизонтів довжиною 439м), кабельна лінія електропередач західного крила, інв. №59, кабельна лінія електропередач західного крила, інв. №64, кабельна лінія електропередач західного крила, інв. №66, резервуар протипожежний на поверхні західного крила, інв. №28, копер головного стволу західного крила, інв. №30, будівля та споруда поверхневого комплексу західного крила (літ. Е), інв. №44, механічні майстерні (літ. Д), інв. №522, будівля лебідки (літ. Г), інв. №551, будівля головного підйому (літ. В), інв. №42, будівля допоміжного підйому (літ. Б), інв. №46, 11-й “БИС” західний вентиляційний штрек пласта h8, інв. №1128, 10-й “БИС” західний відкаточний штрек пласта h8, інв. №1127, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Шиллера, 122.

Стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції на користь ТОВ "Шахтовуглесервіс" суму сплаченого державного мита 42,50 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-комерційна компанія” в особі Донецької філії на користь ТОВ "Шахтовуглесервіс" суму сплаченого державного мита 42,50 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59 грн.

Відповідачі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні", м. Шахтарськ та Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, м. Шахтарськ з прийнятим рішенням суду не погодились та подали апеляційні скарги в яких просять його скасувати та  прийняти  нове  рішення,   яким   залишити позов без розгляду.

Апеляційну скаргу мотивують тим, що судом  першої інстанції порушені  та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення, з тих підстав, що рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи, а висновки суду повністю відповідають цим обставинам.

Сторони визнають обставини справи встановлені судом першої інстанції і їх не оскаржують.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявників апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має з огляду на наступне:

1.  Щодо доводів про, те, що 24.11.2008р. подано позовну заяву без номеру, підписану представником позивача за довіреністю Нікітіним Д.А., яка підписана Євсєєнко В.Г, який не мав повноважень представляти інтереси позивача, а також видавати довіреність на ім'я Нікітіна Д.А. на представництво інтересів позивача у суді, оскільки Євсєєнко В.Г. з 19 вересня 2008р. відсторонено від посади генерального директора позивача Постановою Шахтарського міжрайонного прокурора.

Судова колегія ці доводі не приймає до уваги, оскільки у матеріалах справи (т.1,а.с.14) наявна довіреність від 03.11.2008 року на уповноваження Нікітіна Дмитра Олександровича представляти інтереси ТОВ "Шахтовуглесервіс", яка підписана генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс", м. Шахтарськ Євсеєнко В.Г. Довіреність видана терміном на три роки і дійсна до 03 листопада 2011 року.

Згідно статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Статтею 247 Цивільного кодексу України визначено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до пп.1,2 ч.1 статті 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності;  скасування довіреності особою, яка її видала.

Як вбачається з матеріалів справи,  наказом від 26.01.2009р. № 39 до скликання Ради засновників та призначення генерального директора виконання обов'язків генерального директора ТОВ "Шахтовуглесервіс" покладено на себе технічним директором Дрожжіним О.О. (т.3,а.с.32).

Наказом № 41 відкликана довіреність від 03.11.2008р., яка видана Нікітіну Д.О. на представництво інтересів  Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс", та анульована з 27.01.2009р., цей наказ  виданий лише  27 січня 2009 року,  виконуючим генерального директора-технічним директором Дрожжіним О.О. (т.3,а.с.34).

Судовою колегією не приймаються ці накази як належні докази, оскільки відповідно до ст.23,41,58 ЗУ "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, до компетенції вищого органу товариства –загальних зборів віднесено обрання та відкликання членів виконавчого органу.

Відповідно до ст.17 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема відомості щодо прізвища,ім'я та по батькові та ідентифікаційних номерів фізичних осіб-платників податку, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами  та осіб, які вправі вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11.02.09р. керівником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ "Шахтовуглесервіс", без довіреності визначено Євсєєнко Володимира Гавриловича. Будь-яких змін до Єдиного реєстру, у зв'язку з ухваленням постанови  помічником Шахтарського міжрайонного прокурора від 19.09.08р.про відсторонення від посади генерального директора ТОВ "Шахтарськвуглесервіс" Євсєєнко Володимира Гавриловича не вносилось.

Крім того судова колегія зазначає, що долучена до матеріалів справи ксерокопія Постанови від 19.09.08р.  ніким не засвідчена, тобто без відомостей передбачених п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації"Вимоги до оформлювання документів".

Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

За таких підстав судова колегія дійшла висновку, що повноваження представника позивача були підтверджені належним чином.

2. Щодо доводів апелянта про те, що відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія" в особі Донецької філії був відсутній весь час розгляду справи, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки процесуальні документи судом направлялись відповідачу 2 за адресою 83050, м.Донецьк, вул.Артема, 88, оф.631, а відповідно до даних довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданої Державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради 12.02.2009р. за кодом ЄДРПОУ 30728908 у реєстрі зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - комерційна компанія", що з 08.05.2007р. розташовано за зовсім іншою адресою - 02099, м. Київ вул. Ялтинська, 56.

Як вбачається з матеріалів справи прилюдні  торги були проведені саме Донецькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія" У повідомленні про проведення аукціону адресованого ВДВС Шахтарського МРУЮ ,виготовленого на бланку Донецької філії вказана її юридична адреса м. Донецьк вул. Артема,88 оф.631 та банківські реквізити,які і зазначені  позивачем у позовній заяві (т.1л.с.30) . Підчас розгляду справи, жоден з учасників процесу не надав суду докази знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія" Донецької філії за іншою юридичною адресою, тому суд першої інстанції правомірно надсилав кореспонденцію саме на юридичну адресу зазначену у позовній заяві..

3. Щодо доводів скаржників про те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі у якості відповідача філію відділення Промінвестбанк у місті Шахтарську.

Відповідно до ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Письмового клопотання по залучення у якості відповідача у справі Філії відділення ПІБ у м. Шахтарську до суду від у часників процесу не надходило.

З матеріалів справи не вбачається, що постановлене рішення якось порушило права та законні інтереси філії ПІБ, тому судова колегія вважає, що відповідач не навів достатніх підстав для вирішення питання про необхідність залучення до участі у справі  п'ятого відповідача.  

Крім того, судова колегія зазначає,що підставою для продажу з аукціону майна боржника було погашення заборгованості по заробітній платі згідно зі зведеним виконавчим провадженням, а не продаж заставленого майна з метою погашення заборгованості боржника перед банком.

4. Щодо доводів про те, що законодавством України не передбачений порядок визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оскільки результати прилюдних торгів не є правочином, договором і не є актом нормативного або ненормативного характеру, визнання їх недійсними в межах господарської справи є порушенням господарського процесу. Відповідно до законодавства прилюдні торги можна тільки визнати такими ,що не відбулися.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і  яке  підлягає  реалізації.  Власником цього  майна  стає  покупець,  котрий запропонував за нього у ході торгів  найвищу ціну.    

За результатами проведених торгів припиняється право власності особи, майно, якої продається, щодо цього майна, та набуває право власності на це майно покупець.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи,спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, продаж майна  на прилюдних торгах є правочином, визнання якого недійсним можливе з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Крім того судова колегія зазначає, що відповідно до п.7.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затв. Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 із змінами та доповненнями спори, що виникають при реалізації нерухомого майна, вирішуються у судовому порядку, тому доводи про те,що прилюдні торги можуть бути визнані тільки такими, що не відбулися, та торги не можуть бути визнані недійсними в рамках господарського процесу є необґрунтованими.

5. Щодо доводів про невірне застосування судом при вирішенні спору норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Спір між сторонами виник у зв'язку з різним тлумаченням норм ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо наслідків введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів та повноважень органів державної виконавчої служби здійснювати примусову реалізацію майна боржника у процедурі розпорядження майном, з метою виконання рішень судів про стягнення заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам підприємства.            

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2005 року (до моменту проведення Торгів) ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження у справі про банкрутство № 5/234Б відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс", м. Шахтарськ та  введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також вжито заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс" власнику майна, а також будь-яким іншим особам укладати угоди про відчуження майна боржника. 23.12.05 року в офіційному друкованому виданні "Урядовий кур'єр"            № 245 оприлюднене оголошення щодо порушення господарським судом Донецької області справи № 5/234Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс", м. Шахтарськ.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства - розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності) боржника, ліквідація банкрута.

Статтею 1 зазначеного закону встановлено, що під розпорядженням майном  боржника  слід розуміти систему заходів щодо нагляду та  контролю  за  управлінням  та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Мораторій   на   задоволення  вимог  кредиторів це  зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),  термін виконання  яких настав   до   дня   введення   мораторію,  і  припинення  заходів, спрямованих  на  забезпечення   виконання   цих   зобов'язань   та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих  до прийняття рішення про введення мораторію

Відповідно до п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів   вводиться одночасно  з порушенням провадження у справі про банкрутство,  про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів  та інших  документів,  за  якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Пунктом 6 ст.12 цього закону в редакції, яка діяла на момент прилюдних торгів з реалізації майна встановлено, що дія  мораторію  на   задоволення   вимог   кредиторів   не поширюється на виплату заробітної плати,  аліментів, відшкодування шкоди,  заподіяної  здоров'ю   та   життю   громадян,   авторської винагороди.  

Згідно з абзацом 4 п.13 ст. 13. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керівник   або  орган  управління  боржника повинен здійснювати заходи за для збереження майна,  виключно  за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

З аналізу зазначених норм випливає,що в судовій процедурі банкрутства - розпорядження майном –з моменту введення судом мораторію, законом  заборонено примусове стягнення з боржника на підставі виконавчих документів  та інших  документів,  за  якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, без будь-яких виключень , органом управління підприємства розпорядження майном здійснюється за погодженням з розпорядником майна, призначеним судом.

Згідно з Законом України "Про виконавче провадження" ( ст.5, ст.25)     державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання   рішень,   встановлених   цим   Законом у строки встановлені для здійснення виконавчого провадження.

З 2005року на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції відкрито зведене виконавче провадження № 02-14 з примусового виконання виконавчих документів, виданих судами загальної юрисдикції, КТС ТОВ "Шахтовуглесервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс" на користь громадян, УПФУ в м. Шахтарську, інших юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 1 075 067 грн., яке боржником добровільно у строки встановлені Законом України "Про виконавче провадження" не сплачена.

Відповідно до п.8 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку  порушення  господарським  судом  провадження у справі про банкрутство   боржника,   якщо  відповідно  до  закону  на  вимогу стягувача   поширюється  дія  мораторію,  введеного  господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу   стягнутих  з  боржника  грошових  сум  (у  тому  числі одержаних  від  реалізації майна боржника).

Статтею 64  Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у  разі  відсутності  у  боржника  -  юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості,  стягнення  звертається  на інше   майно,  належне  боржникові  -  юридичній  особі  на  праві власності  або  закріплене  за  ним.

Але з 28.11.2005р., з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду, діє  заборона на стягнення на підставі виконавчих документів  та інших  документів,  за  якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, у тому числі і стягнення у примусовому порядку заборгованості по заробітній платі на підставі рішень суду, оскільки порядок продажу майна боржника (банкрута) визначається комітетом кредиторів в залежності від судової процедури банкрутства, кошти одержані від продажу майна спрямовуються на задоволення вимог кредиторів  в порядку черговості  визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (вимоги, що виникли з зобов'язань боржника перед працівниками підприємства, віднесена законом до 2 черги).

Тобто, з 28.11.2005р. у органу державної виконавчої служби були відсутні правові підстави для стягнення (звернення стягнення на майно боржника) на підставі виконавчих документів, з огляду на викладене, доводи про те, що суд не правомірно не застосував до стягнення на підставі виконавчих документів п.6  ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ґрунтуються на законі.

Посилання у апеляційній скарзі на висновки  в ухвалі  від 11.09.2007р. Господарського суду Донецької області по справі № 32/216пн про звільнення майна з під арешту (що було реалізовано сторонами спору на прилюдних торгах) за позовом АК ПІБ до Відділу ВДВС в м. Шахтарськ  та затвердження судом мирової угоди, не спростовує висновків господарського суду у справі №14/203пд про відсутність у відділу ВДВС правових підстав примусово реалізовувати майно боржника, у тому числі і заставлене, за межами процедури банкрутства. Крім того, відповідно до ст.35 ГПК України обов'язковими для господарського суду є факти, встановлені рішенням господарського суду у іншій справі у якій беруть участь ті ж сторони , і не є  обов'язковими  судження суду щодо тих чи інших обставин чи застосування ним  до встановлених правовідношень норм матеріального права.

З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду від 11.02.2009р. винесено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

                                   П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2009р. по справі № 14/203пд залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антракс-Юні", м. Шахтарськ та Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, м. Шахтарськ без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.          

Головуючий          Н.Л.  Величко

Судді:          І.В.  Алєєва

          А.М.  М'ясищев

Постанова підписана 07.04.2009р.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

            2. відповідачу

           3 у справу

           4 ДАГС