Рішення

від 16.07.2007 по справі 2-875/07

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-875

Справа №2-875

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   16 липня 2007

р.                                                                                                      

м.Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької

області в складі:

головуючого судді:   Бондаренко О.І.

при секретарі    :  

Старинець Н.В.

за участю позивача:  ОСОБА_1.

відповідача:  ОСОБА_2. 

розглянувши у попередньому судовому

засіданні в м.Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права

власності на нерухомість,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання права

власності на нерухомість, мотивуючи тим, що відповідачу належить частина

будинку АДРЕСА_1 в смт. Вороновиця, розташованого на приватизованій земельній

ділянці розміром 0,0821 га. Згідно договору оренди від 07.09.04р. він

користується суміжною земельною ділянкою - 0,0313 га. На примежевій частині

згаданих ділянок позивач та відповідач за попередньою домовленістю про

створення часткової сумісної власності збудували будинок НОМЕР_1 - магазин з

прибудовами “а” і “а-1”. У позивача були кошти на будівельні матеріали, у

відповідача - земля. По закінченню будівництва свідоцтво про право власності

було видано на ім”я ОСОБА_2.  Хоча він за

домовленістю зобов”язався 1/2 частку будівлі НОМЕР_1 передати позивачу у

власність. Але в визначений сторонами по справі строк , відповідач не надав

відповідних документів для нотаріального посвідчення угоди про перехід права

власності до позивача на частину спірної будівлі. Тому хоч будь-як підтвердити

домовленість на створення спільної власності та затрати позивача на будівництво

сторони склали приватну угоду, яку назвали договором дарування і звернулися до

третейського суду. Рішення якого від 17.05.2007р. зареєстровано в ВООБТІ та

відмічено в свідоцтві про право власності, що 1/2 частка будинку НОМЕР_1

належить ОСОБА_1. Однак, згадані документи порушують право власності позивача,

він не може в повній мірі використовувати право володіння, користування та

розпорядження своєю власністю. Банки не приймають в заставу частину будинку

ОСОБА_1. при одержанні банківського кредиту, нотаріус не посвідчує документи

про відчуження, оскільки не посвідчено нотаріально документ про право власності

на 1/2 частку будинку НОМЕР_1 на ім”я позивача. За наведених обставин позивач звертається

до суду, щоб захистити своє право спільної часткової власності.

                В

судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх

мотивами викладеними у позовній заяві, просив їх задоволити.

                Відповідач

позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

                Відповідно

до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в

порядку,  встановленому ст. 174 цього ж

Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову

суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення

позову.

                Виходячи

з наведеного, суд вважає, що рішення у справі 

можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

                Заслухавши

пояснення сторін по справі , дослідивши матеріали справи , суд приходить до

слідуючого висновку.

                Як

встановлено по справі , ОСОБА_2. на підставі рішення виконавчого комітету

Вороновицької селищної ради №162 від 18.04.2007р. було видане свідоцтво про

право  власності №27 від 25.04.07р. на

будівлю АДРЕСА_1 в смт. Вороновиця, яка складається з торгівельного закладу з

господарськими будівлями та спорудами під літерою “А”, приміщення №1: з №1 по

№2, загальною площею 58,1 кв.м.

                ОСОБА_2.

належить частина будинку АДРЕСА_1 в смт. Вороновиця, розташованого на

приватизованій земельній ділянці розміром 0,0821 га. Згідно договору оренди від

07.09.04р. він користується суміжною земельною ділянкою - 0,0313 га.

                На

примежевій частині згаданих ділянок позивач та відповідач за попередньою

домовленістю про створення часткової сумісної власності збудували будинок

НОМЕР_1 - магазин з прибудовами “а” і “а-1”, оскільки у позивача були кошти на

будівельні матеріали, а у відповідача - земля.

                По

закінченню будівництва свідоцтво про право власності було видано на ім”я

ОСОБА_2. Хоч він за домовленістю зобов”язався 1/2 частку будівлі НОМЕР_1

передати позивачу у власність. Але в визначений сторонами по справі строк ,

відповідач не надав відповідних документів для нотаріального посвідчення угоди

про перехід права власності до позивача на частину спірної будівлі. Тому щоб

підтвердити домовленість на створення спільної власності та затрати позивача на

будівництво сторони склали приватну угоду, яку назвали договором дарування і

звернулися до третейського суду.

                Рішення

третейського суду при асоціації “Правовий центр підприємництва” від 11.05.07р.

було зареєстровано 17.05.07р. в ВООБТІ та відмічено в свідоцтві про право

власності, що 1/2 частка будинку НОМЕР_1 належить ОСОБА_1.

                Однак,

згадані документи порушують право власності позивача, оскільки він не може в

повній мірі використовувати право володіння, користування та розпорядження

своєю власністю.

                Як

вбачається з копії реєстраційного посвідчення Вінницького ООБТІ, копії договору

оренди землі від 07.09.2004р., копії плану влаштування торгового закладу на

перехресті вул. Жовтнева та траси Львів-Кіровоград-Знам”янка, копії

інвентаризаційної справи №2175 на буд. АДРЕСА_1 в смт. Вороновиця між сторонами

по справі існує домовленість про порядок володіння та користування майном, що є

їхньою спільною частковою власністю.

                У

відповідності до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права

власності не встановлена судом.

                Згідно

з ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток

кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

                Відповідно

до ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється

співвласниками за їхньою згодою.

                Враховуючи,

що сторони домовились про порядок володіння та користування майном, що є їхньою

спільною частковою власністю, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є суду

доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328,356,358 ЦК України ,

ст.ст.10,11,130,174,209,212,214,215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

                Позов

задоволити.

                Визнати

за ОСОБА_1 право приватної спільної часткової власності на 1/2 частку

нежитлової будівлі з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в смт.

Вороновиця Вінницького району Вінницької області, яка складається з приміщення

торгового залу 1-1, загальною площею 29,0 кв.м з господарською будівлею,

вартістю 39213 грн.

                Свідоцтво

про право власності №27 від 25.05.2007р. на ім”я ОСОБА_2 визнати частково

недійсним на 1/2 частку буд. АДРЕСА_1 в смт. Вороновиця Вінницького району

Вінницької області.

                Рішення

може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя