Ухвала

від 21.10.2013 по справі 0907/1-967/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/1-967/2011

Провадження № 11/779/318/2013

Категорія ст.364 ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Іванів О.Й., Поповича С.С.,

з участю прокурора Рибки Л.Я.,

засудженого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши 16 жовтня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3, на вирок Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Белелуя, Снятинського району, Івано-Франківської області, мешканець АДРЕСА_1, зареєстрований проживанням в АДРЕСА_2, з вищою освітою, неодружений, на утриманні неповнолітня дитина, пенсіонер, згідно ст.89 Кримінального кодексу України (далі КК) несудимий, громадянин України,-

визнаний винуватим та засуджений за:

- ч.2 ст.366 КК на 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на 3 (три) роки;

- ч.2 ст.364-1 КК в розмірі 170 000 (сто сімдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на 3 (три) роки.

На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК, постановлено звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч.2 ст.366 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

До набрання вирком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 постановлено залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено відповідно до положень п.5 ч.1 ст.81 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК в редакції 1960 року).

За вироком суду, ОСОБА_3 засуджений за те, що він як голова правління ВАТ ІЗ «Штамп», володіючи 55 % акцій даного підприємства, і будучи службовою особою підприємства та уповноваженим на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами склав і підписав договір купівлі-продажу №25/04 та специфікацію до нього на придбання ВАТ ІЗ «Штамп» обладнання у недіючого та з ознаками фіктивності МПП «Примекс» (м.Вінниця), обладнання згідно із специфікацією на суму 241740 грн. Цього ж дня ОСОБА_3 підписав акт прийому-передачі обладнання у МПП «Примекс», видаткові накладні №132 та №133, засвідчивши в такий спосіб факт отримання 52 одиниць обладнання, однак жодної одиниці обладнання із зазначених у акті прийому-передачі до ВАТ ІЗ «Штамп» не поступило. Вказані неправдиві документи, а також список обладнання, яке передається згідно договору №25/04, податкову накладну №84 від 25.04.2005 року, квитанції до прибуткових касових ордерів №88, 95, 104, 112, 120, які посвідчені підписами неіснуючих осіб, ОСОБА_3 надав бухгалтеру ВАТ ІЗ «Штамп» ОСОБА_5 для реєстру в бухгалтерському та податковому обліку. При цьому, згідно із квитанціями до прибуткових касових ордерів, розрахунок за придбане обладнання ОСОБА_3 провів за власні кошти як фізична особа. Внаслідок умисного надання засудженим ОСОБА_3 в розпорядження головного бухгалтера ВАТ ІЗ «Штамп» завідомо неправдивих документів, з його вини дана фіктивна операція була відображена у податковому та бухгалтерському обліках товариства.

Нібито придбане обладнання головний бухгалтер ОСОБА_5, яка не перебувала з ОСОБА_3 у злочинній змові, облікувала до основних засобів товариства, а у ВАТ ІЗ «Штамп» виникла кредиторська заборгованість перед фізичною особою ОСОБА_3 в розмірі 241 740 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, головний бухгалтер підприємства внесла зазначені неправдиві відомості до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 01 липня 2005 року, поданого товариством до Управління статистики в Івано-Франківській області у вигляді безпідставного завищення фінансових показників: в колонку 4, рядок 030 (залишкова вартість основних засобів на кінець звітного періоду), рядок 031 (первісна вартість основних засобів на кінець звітного періоду), рядок 032 (знос основних засобів на кінець звітного періоду), рядок 530 (кредиторська заборгованість за придбані товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду), а також податкової декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) за квітень 2005 року, поданої товариством до ДПІ в м.Івано-Франківську, а саме до розділу «Податковий кредит», що виразилося у безпідставному включенні до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 40 290 грн. та заниження до сплати податкових зобов'язань з ПДВ на цю ж суму, що спричинило державі тяжкі наслідки.

В ході огляду основних засобів ВАТ ІЗ «Штамп», які ніби то були придбані у МПП «Примекс» та обліковані у 2005 році до основних засобів товариства, було встановлено, що ці основні засоби із наявними на них заводськими номерами обліковувались як основні засоби та використовувались на цьому ж підприємстві ще з 1997 року, і по червень 2007 року знаходились на своїх встановлених місцях, а їх залишкова вартість дорівнювала нулю. З метою приховати факт вчинення безтоварної операції, засуджений ОСОБА_3 повторно облікував вказані основні засоби, термін експлуатації яких закінчився.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, зловживаючи повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, а також шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей і складання завідомо неправдивих документів, спричинив державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді заниження до сплати податкових зобов'язань з ПДВ на суму 40 290 грн.

Не погодившись з вироком суду, у своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 оспорює свою винуватість у скоєнні інкримінованих йому злочинів та покликається на незаконність вироку суду щодо нього з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотного порушення норм кримінально-процесуального закону.

Просить вирок суду скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутності в його діях події злочину.

Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_3 заперечив свою причетність до скоєння інкримінованих йому злочинів і заперечив проти свого звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.366 КК у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, встановлених ст.49 цього ж Кодексу.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Рибки Л.Я., яка заперечила проти апеляції засудженого, вирок суду вважає законним і обґрунтованим; пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляцію, просять вирок суду скасувати, а справу закрити за відсутності події злочину; перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.323 КПК, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Законним визнається вирок, коли він постановлений за умови правильного застосування норм матеріального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Таких вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.

Висновки суду про доведеність вини та про правильність кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.366 та ч.2 ст.364-1 КК ґрунтуються на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції, в їх сукупності, дав правильну оцінку.

Те, що на ВАТ ІЗ «Штамп» внаслідок фіктивного договору із МПП «Примекс» не поступило жодної одиниці обладнання, і що ОСОБА_3, з метою приховати факт вчинення безтоварної операції, повторно облікував основні засоби ВАТ ІЗ «Штамп», внаслідок чого перед ним як приватною особою, у вказаного підприємства виникла кредиторська заборгованість в розмірі 241640 грн., підтверджуються наявними у вироку письмовими доказами, а також показаннями свідків.

Так, із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які на час вчинення ОСОБА_3 працювали на ВАТ ІЗ «Штамп», вбачається, що до квітня 2005 року на підприємстві дійсно знаходилось старе обладнання, а саме металообробні верстати, однак до моменту ліквідації товариства, тобто до 2006 року, жодних нових станків на підприємство не поступало.

Ці показання свідків підтверджується аналогічними показаннями свідка ОСОБА_5, яка в той час працювала головним бухгалтером ВАТ ІЗ «Штамп» про те, що до квітня 2005 року на підприємстві були старі станки. Разом з тим, у квітні 2005 року ОСОБА_3 особисто передав їй договір купівлі-продажу обладнання із специфікацією та списком обладнання, акт прийому-передачі обладнання, видаткові та податкову накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 241740 грн., і вона провела облік вказаного нового обладнання, а суму ПДВ 4290 грн. включила до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2005 року. Свідок ОСОБА_5 ствердила, що не бачила, щоб на підприємство завозили нові станки.

Достовірність показань вищевказаних свідків підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про те, що дійсно у 2005 році на ВАТ ІЗ «Штамп» було 20-30 станків, і вони були старими, більша їх частина знаходилась в неробочому стані, з пошкодженнями, непридатні для відновлення, лише деякі були в робочому стані (Т.2, а.с.73; Т.2, а.с.71-72; а.с.Т.3, а.с.30-31, 113-114; Т.3, а.с.72-73; Т3, а.с.83-84).

Показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтверджується, що заборгованість ВАТ ІЗ «Штамп» перед ПФУ та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виникла між 2003-2006 роками, і була погашена (Т.2, а.с.74-78; Т.2, а.с.97-98).

Вищенаведені показання свідків підтверджуються наступними письмовими доказами, наведеними у вироку.

Так, даними розшифровками основних засобів по ВАТ ІЗ «Штамп» станом на 01 липня 2006 року та інвентаризаційного опису основних засобів цього ж підприємства (Т.1, а.с.76; 82-83) підтверджується наявність на обліку в товаристві основних засобів, нібито придбаних у МПП «Примекс», однак насправді основні засоби із наявними на них заводськими номерами обліковувались як основні засоби та експлуатувалися на підприємстві ще і 1997 року і станом на 2005 рік їх залишкова вартість дорівнювала нулю.

Як вбачається з інвентаризаційної відомості основних засобів ВАТ ІЗ «Штамп», станом на 01 липня 2006 року у ній відсутні дані про інвентарний та заводський номер обладнання, яке нібито придбане у МПП «Примекс», що підтверджує, що вказані станки не вводились в експлуатацію, а були тільки формально обліковані за вказівкою ОСОБА_3 як основні засоби (Т.2, а.с.181).

Вищенаведене об'єктивно підтверджується даними довідки про заборгованість ВАТ ІЗ «Штамп» перед ОСОБА_3 станом на 11.10.2006 року на суму 241 740 грн. (Т.1., а.с.78) а саме про те, що заборгованість виникла внаслідок придбання засудженим основних фондів у МПП «Примекс» згідно акту прийому-передачі від 01 квітня 2005 року, що також підтверджується даними розшифровки товарно-матеріальних запасів ППФ «Гесем» (Т.2, а.с.10) та копією акту прийому-передачі обладнання від вказаного підприємства на ВАТ ІЗ «Штамп» (Т.2, а.с.11).

Із даних графіку планово-попереджувального ремонту обладнання за 1997 рік вбачається, що ОСОБА_3 ніби то придбав у квітні 2005 року обладнання у МПП «Примекс» та облікував їх як основні засоби, які фактично на заводі експлуатувалися ще з 1997 року (Т.3, а.с.95-98).

Даними протоколу огляду від 22 серпня 2007 року та фототаблицею до нього підтверджується, що вказані верстати, які ОСОБА_3 начебто придбав у МПП «Примекс» у квітні 2005 року та облікував їх як основні засоби, експлуатувалися на ВАТ ІЗ «Штамп» ще з 1997 року, і їх номери співпадають з номерами верстатів у графіку планово-попереджувального ремонту обладнання на 1997 рік (Т.3., а.с.100-101, 102-110).

Крім цього, вина ОСОБА_3 у вчиненому, а саме те, що він дійсно не укладав договору з МПП «Примекс», підтверджується даними завідомо неправдиво складених ОСОБА_3 документах, зокрема: договором купівлі-продажу від 2 квітня 2005 року (Т.2, а.с.4-5) та специфікацією до нього (Т.2, а.с.6), актом прийому-передачі обладнання (Т.2, а.с.8), податкової накладної (Т.2, а.с.9), квитанцій до прибуткових касових ордерів (Т.2, а.с.35-39), в які внесено неправдиві відомості про нібито придбання обладнання ВАТ ІЗ «Штамп» у МПП «Примекс», хоча насправді жодна одиниця обладнання на ВАТ ІЗ «Штамп» не поступила, оскільки воно експлуатувалось ще з 1997 року.

Так, показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що у нього як директора МПП «Примекс», у квітні 2002 року було викрадено дипломат з документами, в тому числі печатку і круговий штамп вказаного підприємства, підтверджує, що ніяких договорів з ВАТ ІЗ «Штамп» він не укладав, ніяких станків ОСОБА_3 не продавав (Т.2, а.с.68-69). Окрім цього, згідно листа УПМ ДПА у Вінницькій області (Т.1 а.с.124), за неподання МПП «Примекс» звітності до податкового органу, постановою господарського суду Вінницької області від 11 січня 2006 року (Т.1, а.с.125-126) МПП «Примекс» було припинено.

Умисел ОСОБА_3 на вчинення безтоварної операції від імені ВАТ ІЗ «Штамп» підтверджується даними розшифровки товарно-матеріальних запасів ППФ «Гесем» (Т.2, а.с.10) та копії акту прийому-передачі обладнання від ППФ «Гесем» на ВАТ ІЗ «Штамп» від 01 квітня 2005 року (Т.2, а.с.11), найменування обладнання, їх моделі, кількість, вартість одиниць та загальна вартість товару повністю співпадають з додатком до договору купівлі-продажу обладнання у МПП «Примекс» та акту прийому-передачі обладнання у МПП «Примекс» від 25 квітня 2005 року. Так, відповідно до копій податкових звітностей ППФ «Гесем» (Т.2, а.с.238-245), дане підприємство в першому та другому кварталі 2005 року не проводило жодної господарської операції.

Висновок досудового слідства щодо спричинення ОСОБА_3 тяжких наслідків державі на суму 40290 грн., підтверджується копією акту ДПІ в м.Івано-Франківську від 18 вересня 2007 року з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в період з 2004 по 2007 рік (Т.3, а.с. 141-154) з якого вбачається, що ВАТ ІЗ «Штамп» в квітні 2005 року знизило до сплати в бюджет податкових зобов'язань з ПДВ на суму 40290 грн.

З урахуванням цього, покликання засудженого у своїй апеляції, що ні на досудовому слідстві, ні в суді не здобуто доказів його вини у вчиненні службового підроблення та зловживанні своїми службовими повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам - безпідставні та спростовані наведеними у вироку доказами.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю доведена, а покликання засудженого на неповноту та неоднобічність досудового і судового слідства, а також на незаконність та необґрунтованість вироку суду - безпідставні і спрямовані на вигородження себе від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, відсутні підстави для закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_3 події злочину.

Стосовно покликань засудженого в апеляції на те, що судом першої інстанції не виконані вказівки, викладені в ухвалі Верховного Суду України, слід зазначити наступне.

З оскаржуваного вироку видно, що під час нового судового розгляду суддя вмотивовано виключив із обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.366 КК кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб» як зайво пред'явлено, оскільки вказана стаття КК в редакції 2001 року не передбачає таку кваліфікуючу ознаку.

Окрім цього, суд, закриваючи справу щодо ОСОБА_3 за ст.218 КК, постановою від 21 березня 2012 року, своє рішення мотивував тим, що у зв'язку із декриміналізацією злочину про фіктивне банкрутство, кримінальну справу в цій частині слід закрити на підставі ст.5 КК і п.2 ч.1 ст.6 КПК. Ця постанова в апеляційному порядку ніким не оскаржувалась і набрала законної сили.

Покликання ОСОБА_3 на те, що досудове слідство і суд не конкретизував суму завданих ним тяжких наслідків державним інтересам, то вони є безпідставними, оскільки, як зазначено у фабулі доведеного судом обвинувачення, така сума у вигляді заниження до сплати податкових зобов'язань з ПДВ становить 40 290 грн.

Таким чином, твердження засудженого на те, що по справі допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, що перешкодило суду прийняти законне і обґрунтоване рішення, є безпідставними і спростовані матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, підстав для задоволення апеляції засудженого відсутні, а вирок суду слід залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2013 року щодо нього - без змін.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: О.Й. Іванів

С.С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.Д.Шкрібляк