Рішення

від 25.12.2006 по справі 6/97-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 грудня 2006 р.           Справа 6/97-06

за позовом:

Приватне підприємство "Шанс" м.Козятин, Вінницька область  

до:

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Козятин, Вінницька область

про 

стягнення 1800 грн. та звільнення приміщення

та зустрічним позовом Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Козятин Вінницької обл.

до 

Приватного підприємства „Шанс” м. Козятин Вінницької обл.

про стягнення 15989 грн. 58

коп. 

Головуючий суддя    

Говор Н.Д.    

При секретарі судового засідання Мовчан Г.

Представники

позивача

:

ОСОБА_2 ( дор. від  18.01.06), ОСОБА_3 -

директор

відповідача:  ОСОБА_1 -суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа, ОСОБА_4 - адвокат

місце

проведення : приміщення суду

У

судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.12.2006 р.

В С Т А Н О В И В :

 Подано позов про звільнення

приміщення площею 75 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  в зв'язку з закінченням терміну дії договору

оренди приміщення  від 1.12.2004 р.

та   стягнення 1880 грн. неустойки . 

 Позивач подав клопотання

про збільшення розміру позовних вимог , яким просить стягнути неустойку у

розмірі 5760 грн.

Позивач подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог ,

яким просить стягнути неустойку у розмірі 11580 грн.

Відповідач проти заяви про збільшення розміру неустойки заперечує

з тих підстав, що   вона суперечить

визначеному статтею 785 ЦК України 

розміру  штрафних санкцій,  а також відповідно до ст. 232 ГК України  нарахування неустойки має бути припинено

через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

 Відповідач 5.04.2006 р.

подав    зустрічній позов про визнання

договору оренди від 1.12.2004 р. 

недійсним та  стягнення 10739 грн.

17 коп. збитків, який ухвалою суду від 6.04.2006 р. прийнятий до провадження   для спільного розгляду з первісним

позовом.   

Відповідач 3.05.2006 р. подав заяву про відмову від вказаного

зустрічного позову.

Заява підлягає прийняттю судом на підставі ст. 78 ГПК України , а

провадження у справі у цій частині припиненню на підставі п. 4 ст. 78 ГПК

України .

 Відповідач 4.05.2006 р.

подав  зустрічній позов про  стягнення 15989 грн. 58 коп. вартості

поліпшень орендованого майна, який ухвалою суду від 4.05.2006 р. прийнятий до

провадження   для спільного розгляду з

первісним позовом.

 Зустрічний позов

мотивований тим, що орендарем було здійснено поліпшення орендованого майна

відповідно до п.7.1 Договору оренди від 1.12.2002 р., яким орендарю надане

право обладнати та оформити приміщення на власний розсуд.

 Позивач проти зустрічного

позову заперечує з тих підстав, що відповідач без згоди орендодавця здійснив

капітальний ремонт та реконструкцію приміщення, а тому будь-які пов'язанні з

цим витрати не підлягають відшкодуванню, щодо цього вже є рішення суду з іншої

справи 6/78-06, яке вступило в законну силу. 

Просить застосувати термін позовної давності до правовідносин, що

виникли з договору від 1.12.2002 р. 

Також наполягає на тому, що приміщення знаходиться у незадовільному

стані, потребує відновлення до первісного стану.

Ухвалою від 16.06.2006 р. провадження у справі № 6/97-06 було

зупинено в зв'язку з  призначенням по

справі судової експертизи.

На вирішення експерта  були

поставлені    наступні питання:

1.  Чи відповідає обсяг

робіт та витрачених матеріалів на об'єкті оренди, що знаходиться по АДРЕСА_1 ,

площею 73 м2 у м. Козятин Вінницької обл., зазначеному у акті прийому-здачі

виконаних робіт від 09.12.2002, та акту використання будівельних матеріалів від

9.12.2002 р. ?

2. В якому обсязі виконані будівельні роботи і використано матеріалів

на зазначеному вище об'єкті та яка їх вартість?

3. Які з виконаних робіт відносяться до видів робіт капітального

ремонту, поточного ремонту, таких, що пов'язанні з опорядженням приміщення?

4. Які з виконаних робіт відносяться  до робіт 

таких, що пов'язанні з обладнанням та оформленням приміщення відповідно

до мети договору використання  приміщення

для розміщення магазину, кафе, Інтернет - салону?

5.   Окремо зазначити

вартість кожного виду робіт та використаних при цьому матеріалів.

6.   Чи виконані роботи, які

є предметом спору , у відповідності до проектно-кошторисної документації?

За клопотанням позивача перелік питання, поставлених на вирішення

експерта , ухвалою суду від 11.10.2006 р. був доповнений наступними питаннями:

           7. Чи змінився

стан об'єкту оренди стосовно суттєвого поліпшення його якості у порівнянні з

його станом на момент одержання в оренду згідно договору оренди від

01.12.2002р. (п.п. 1.2. 1.3,1.4,1.5,8.4)?

  8. Якщо змінився стан

об'єкту оренди, то які саме роботи призвели до суттєвого поліпшення його

якості: (1) пов'язані с перебудовою та переплануванням (п. 7.1 договору) чи (2)

пов'язані с обладнанням та оформленням (п. 7.2 договору)?

  9. Чи можна віднести

роботи, пов'язані з обладнанням та оформленням об'єкта оренди до поліпшення

цього майна, тобто до таких змін стану об'єкта оренди, які суттєво поліпшують

його якість?

 10. Чи відповідає нинішній

стан об'єкта оренди ступіню нормального природного               фізичного               зносу?

        11. Які зміни стану об'єкта

оренди, що суттєво поліпшують; чи збільшують його якість (поліпшення майна),

можна відокремити без шкоди для майна та які не можна відокремити

без

шкоди для майна?

До господарського суду 23.11.2006 надійшов висновок експерта

№846/847/1727 від 31.10.2006 р.

Ухвалою від 8.12.2006 провадження у справі поновлено.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників

сторін,   суд встановив, що 01.12.2004 р.

сторони уклали договір оренди  

приміщення  площею 75 кв. м , що

знаходиться у АДРЕСА_1 ,  терміном з 1

грудня 2004 р. по 1 грудня 2005 р. ( далі -Договір) ( арк. справи 10-14 т.1).

Відповідно до умов п. 9.1. 

Договору після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати

орендодавцю приміщення та майно, що орендується, протягом 3-х днів з моменту

закінчення терміну оренди за актом прийому -передачі.

Відповідно до п. 12.6. Договору 

у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну

даного договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця

Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які

були передбачені даними Договором.

Листами  від 23.09.2005,

21.11.2005 ,1.12.2005 , 5.12.2005, 19.12.2005, 27.12.2005 позивач повідомив

відповідача  про те, що договір оренди

продовжуватись не буде, та запропонував звільнити приміщення після

закінчення  строку  дії договору ( арк. справи16 -25 т.1).

Таким чином , договір оренди припинив свою дію з  01.12.2005 р.

Відповідно до ст. 785 ЦК України 

у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний  негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в

якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який

було обумовлено у договорі.

Своїх зобов'язань відповідач 

не виконав, орендоване приміщення не повернув.

Відповідно до ст. 526 ЦК України 

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог -відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 321 ЦК України 

право  власності  є 

непорушним.  Ніхто   не  

може   бути протиправно   позбавлений  

цього   права   чи 

обмежений  у  його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України  

власник  майна  має 

право  вимагати  усунення 

перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм

майном.

За таких  підстав  позовні вимоги про звільнення приміщення  в зв'язку із закінченням терміну дії договору

оренди підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 759, 763 , 391 ЦК

України .

Крім позовної вимоги про звільнення приміщення позивач просить

стягнути з відповідача неустойку у сумі 11580 грн. за несвоєчасне виконання

зобов'язань по звільненню приміщення  за

період з 5.12.2005 р. по 25.12.2006 р. , на підставі п. 10.6 Договору.

Відповідно до п.10.6. Договору  

у випадку несвоєчасного звільнення приміщення, що орендується, орендар

сплачує орендодавцю неустойку у розмірі 10% від місячної орендної плати за

кожний день використання приміщення та майна, що орендується.

Відповідно до ст. 546 ЦК України 

виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата

неустойки.

Заперечення відповідача проти стягнення неустойки спростовуються

наступним.

Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує

обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача

сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час

прострочення.

Умова договору про   розмір

неустойки, більший,  ніж передбачений ч.2

ст. 785 ЦК України , не суперечить вказаній нормі закону, оскільки відповідно

до ст. 551  ЦК України, якщо предметом

неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом

цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути

збільшений у договорі.

Щодо вимог ч.6 ст. 232 ГК України про припинення нарахування

штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від

дня, коли зобов'язання мало бути виконано , якщо інше не встановлено законом

або договором, то   застосування вказаної

правової норми   не  суперечить 

висновку суду про правомірність стягнення неустойки за період з

5.12.2005 р. по 25.12.2006 р., оскільки законом 

( ст. 785 ЦК України ) у випадку 

невиконання обов'язку повернути передану у найом    річ 

визначено термін сплати неустойки за користування річчю за весь час

прострочення.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення неустойки  у сумі 

11580 грн. стверджуються Договором, розрахунком неустойки та підлягають

задоволенню на підставі ст.ст. 546, 611,785 ЦК України.

Розглянувши зустрічний позов , суд встановив наступне.

1 грудня 2002 р. сторони уклали Договір оренди приміщення  площею 73 кв. м , що знаходиться у АДРЕСА_1

,  терміном з 1.12.2002 р. по 1.12.

2003  р. 

для розміщення магазину, кафе, Інтернет - салону, терміном на один рік,

згідно з яким відповідач (орендодавець) передав позивачу ( орендарю) у

користування приміщення на умовах, визначених договором.  ( арк. справи 14-17 т.2).

Відповідно до умов   п.7.1

Договору від 1.12.2002 р. орендар зобов'язався здійснювати за власний рахунок

поточний ремонт приміщення, що орендується, 

не  проводити без письмової згоди

орендодавця перебудову та перепланування приміщення , що орендується.

Відповідно до умов   п.7.2

Договору від 1.12.2002 р. орендар має право обладнати та оформити приміщення ,

що орендується, на власний розсуд.

Відповідачем з метою пристосування орендованого приміщення відповідно

до мети його використання було здійснено його ремонт, реконструкцію,  обладнання, оформлення ,що стверджується  актами від 9.12.2002 р. прийому -  здачі виконаних робіт та  використання матеріалів, складений

відповідачем та виконавцем робіт ПП ОСОБА_5

У справі господарського суду Вінницької області 6/78-06, рішення з

якої вступило в законну силу, встановлено, що роботи з капітального ремонту та

реконструкції приміщення здійснені без письмової згоди орендодавця, а тому  їх вартість відшкодуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням

господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів.

Щодо відшкодування витрат , пов'язаних із поліпшенням орендованого

приміщення у сумі  вартості робіт та

матеріалів, пов'язаних з обладнанням та оформленням приміщення, яке є предметом

зустрічного позову, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині

підлягають частковому задоволенню у сумі 11376 грн. , виходячи з наступного.

Умови п.7.2 Договору від 1.12.2002 р. встановлюють факт  погодження  

орендодавця на   здійснення

орендарем робіт з обладнання та оформлення 

приміщення.

В зв'язку із відсутністю між сторонами згоди у визначенні змісту

договірного терміну „обладнання та оформлення приміщення” суд поставив вказане

питання на вирішення експертизи, думка з якого висловлена у висновку судової

будівельно  - технічної експертизи

№846/847/1727 від 31.10.2006 р.

Відповідно до вказаного висновку, нормативними документами, що

регулюють будівельні норми, визначені поняття поточного ремонту, капітального

ремонту, реконструкції будівлі. Поняття „обладнання та оформлення приміщення”

не визначено у законодавстві. Однак , виходячи з мети договору оренди

приміщення експерт  вважає , що до

вказаних робіт можуть бути віднесені 14 видів робіт, вартість яких ( з вартістю

використаних матеріалів) становить суму 11 376 грн. 

Відповідно до ст. 42 ГПК України 

висновок судового експерта для господарського суду  не є обов'язковим .

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до підстав зустрічного позову,  саме визначення договірного терміну  „обладнання та оформлення приміщення” має

значення для правильного вирішення заявленого спору, суд вважає за можливе

врахувати думку експерта , що є фахівцем у галузі будівництва та має

кваліфікацію судового експерта  за

спеціальностями  „дослідження об'єктів

нерухомості” та „визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд”.

Відповідно до ст. 272 

ЦК   УРСР ( чинного на момент

укладання та дії договору  від

1.12.2002  ) :

В разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення  найнятого майна наймач має право на

відшкодування зроблених  для  цієї  мети

необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором. 

Враховуючи, що орендарем , за згодою орендодавця , висловленою у

п. п.7.2 Договору від 1.12.2002 р.,    

здійснено поліпшення найнятого майна , у вигляді обладнання і оформлення

приміщення відповідно до мети його використання , вартість зроблених для цієї

мети витрат у сумі  11 376 грн. підлягає

відшкодуванню на підставі  ст. 272 ЦК УРСР.

Заперечення позивача проти зустрічного позову  щодо застосування терміну позовної давності

до даних правовідносин  спростовуються

наступним.

Між сторонами   виникли та

тривали у період з 1.12.2002р.  по

1.12.2005 р.  правовідносини   оренди, що регулювалися умовами договорів

оренди, які щорічно переукладалися.

Фактично вказані правовідносини припинилися 1.12.2005 р. в зв'язку

з відмовою орендодавця від продовження договору оренди від 1.12.2004 р на

наступний термін.

Відповідно до ч.2 ст. 786 ЦК України  перебіг позовної давності щодо вимог

наймача  за договором найму починається з

моменту припинення договору найму.

Оскільки договір найму припинив свою дію 1.12.2005 р. , а

зустрічний позов про відшкодування витрат на поліпшення речі поданий 4.05.2006

р. , відповідачем не пропущений термін позовної давності в один рік,

встановлений ч. 1 ст. 786 Цивільного Кодексу України , який у даному випадку

підлягає застосуванню відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК

України .

Щодо заперечень позивача , пов'язаних із  твердженням про   погіршення орендарем  речі, переданої в найом, то таке твердження

не  є 

предметом дослідження за поданим позовом , регулюється відповідним

законодавством  і підлягає вирішенню у

встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 44,49, ст. 78, п.4 ст. 80 ,82,84,85, 115,116 ГПК

України ,-

ВИРІШИВ :

Позов Приватного підприємства

„Шанс” до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  задовольнити.

Суб'єкту підприємницької діяльності

- фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний код  НОМЕР_1) звільнити приміщення площею 75 м2,

що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  та

передати  його     Приватному підприємству „Шанс” ( АДРЕСА_1,

код ЄДРПОУ 30454466, р.260073020024 в Козятинському відділенні Ощадбанку №

2887, МФО 362102)

Стягнути з   Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний код  НОМЕР_1) на користь      Приватного підприємства „Шанс” (

АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30454466, р.260073020024 в Козятинському відділенні

Ощадбанку № 2887, МФО 362102) 11580 грн. неустойки, 200 грн. 80 коп.  витрат з держмита та 118 грн. судових витрат

на інформаційно - технічне забезпечення 

судового процесу.

Прийняти відмову  відповідача ( позивача  за зустрічним позовом) від  зустрічного позову про визнання договору

оренди від 1.12.2004 р.  недійсним

та  стягнення 10739 грн. 17 коп. збитків.

Провадження у справі у цій частині

припинити.

Зустрічний позов Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Приватного підприємства

„Шанс” задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства

„Шанс” ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30454466, р.260073020024 в Козятинському

відділенні Ощадбанку № 2887, МФО 362102) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний код  НОМЕР_1) 11 376 грн. витрат на поліпшення

майна, 113 грн. 76 коп. витрат з держмита, 83 грн.95 коп. судових витрат на

інформаційно - технічне забезпечення 

судового процесу , 1534 грн.89 коп. судових витрат за проведення експертизи

, 711 грн. 40 коп. судових витрат за послуги адвоката.

        В решті вимог зустрічного позову

відмовити.

Видати накази  після набрання рішенням законної сили.

Повернути Приватному підприємству

„Шанс” з державного бюджету 140 грн. 88 коп. державного мита,  сплаченого меморіальними ордерами НОМЕР_2,

НОМЕР_3, НОМЕР_4 на загальну суму 341 грн.68 коп.,  в зв'язку з внесенням його у більшому

розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, на підставі  п. 1 ст. 8 Декрету КМ України “Про державне

мито”.

Меморіальні ордери НОМЕР_2,

НОМЕР_3, НОМЕР_4 на загальну суму 341 грн.68 коп. знаходиться в матеріалах

справи №  6/97-06 господарського суду

Вінницької обл.

Повернути Суб'єкту підприємницької

діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 з державного бюджету 10 грн. 11 коп.

державного мита,  сплаченого по

квитанції  НОМЕР_5 на загальну суму 170

грн. ,  в зв'язку з внесенням його у

більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, на підставі  п. 1 ст. 8 Декрету КМ України “Про державне

мито”.

Квитанція  НОМЕР_5 на загальну суму 170 грн.  знаходиться в матеріалах справи №  6/97-06 господарського суду Вінницької обл.

Це рішення, завірене печаткою суду

є підставою для повернення д/мита з держбюджету.

Суддя                                            

Говор Н.Д.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.85ГПК України