Постанова

від 08.08.2007 по справі 6/97-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

08 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 6/97-06 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали 

касаційної скарги

ПП “Шанс”

на постанову

Житомирського апеляційного

господарського суду  від 31.05.2007

у справі

господарського суду Вінницької

області

за позовом

ПП “Шанс”

до

СПД ОСОБА_1

про  за зустрічним позовом до про

звільнення приміщення та

стягнення 11580 грн., СПД ОСОБА_1 ПП “Шанс” стягнення 15989, 58 грн.

в судовому засіданні взяли участь

представники:

позивача: Формагей

В.І. - директор,

відповідача: не

з'явились,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 25.12.2006 господарського

суду Вінницької області позов задоволено. З СПД ОСОБА_1 на користь позивача

стягнуто 11580 грн. неустойки, 200, 80 грн. витрат по сплаті держмита та 118

грн. -на ІТЗ судового процесу та зобов'язано СПД ОСОБА_1 звільнити приміщення

площею 75м2 за адресою: АДРЕСА_1 та передати його позивачу. Цим же

рішенням прийнято відмову СПД ОСОБА_1 від зустрічного позову про визнання  договору оренди від 01.12.2004 недійсним та

стягнення 10739, 17 грн. збитків та зупинено провадження у цій частині.

Зустрічний позов задоволено частково. З ПП “Шанс” на користь СПД ОСОБА_1

стягнуто 11 376 витрат на поліпшення майна, 113, 76 грн. витрат по сплаті

державного мита, 1534, 89 грн. судових витрат за проведення експертизи та 711,

40 грн. судових витрат за послуги адвоката. В решті вимог зустрічного позову

відмовлено. 

Постановою від 31.05.07

Житомирського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено

без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями,

ПП “Шанс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою

і просить їх скасувати в частині стягнення 11376 грн. витрат на поліпшення

орендованого майна з огляду на порушення судами норм матеріального та

процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги

межі перегляду  справи в касаційній

інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування

норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового

акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як встановлено судовими

інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору

оренди від 01.12.2004, укладеного між ПП “Шанс” та СПД ОСОБА_1, остання взяла в

тимчасове платне користування приміщення загальною площею 75 м2, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в стані придатному для використання за

призначенням згідно п.2 даного договору.

Пунктом 9.1 договору встановлено,

що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю

приміщення та майно, що орендується, протягом 3-х днів з моменту закінчення

терміну оренди за актом прийому-передачі.

Згідно п.12.1 даний договір

укладено строком на один рік, що діє з 01.12.2004р. до 01.12.2005р. включно.

Відповідно до п.12.6 вказаного

договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну

даного договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця,

договір вважається подовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які

були передбачені даними договором.

За актом прийому-передачі

приміщення в оренду від 01.12.2004

орендодавець передав, а орендар

прийняв в тимчасове платне користування

приміщення, яке складається з двох

кімнат, загальною площею 73 м2 та 2 м2 коридори і вхідні

двері (загальна площа 75 м2).

          Судами встановлено, що позивач

листами від 23.09.2005р., 21.11.2005, 01.12.2005, 05.12.2005, 19.12.2005,

27.12.2005 неодноразово повідомляв 

орендаря   про закінчення строку

дії договору оренди від 01.12.2004 та відсутність наміру його продовжувати, та

просив звільнити приміщення після закінчення строку дії договору.

Однак,  СПД 

ОСОБА_1   орендоване приміщення не

повернула, в зв'язку з чим Приватне підприємство “Шанс” звернулося до суду з

позовом у даній справі.

05.04.2006р. підприємець ОСОБА_1

звернулась до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання

недійсним договору оренди приміщення від 01.12.2004р. та стягнення збитків в

сумі 10739,17 грн. При цьому судами враховано, що згідно заяви СПД ОСОБА_1

остання відмовилась від зустрічного позову, у зв'язку з чим провадження у цій

частині було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, що знайшло

відображення в рішенні.

04.05.2006р. Суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 подала до господарського суду Вінницької

області зустрічну позовну заяву про стягнення на її користь з Приватного

підприємства "Шанс" 15989, 58 грн. витрат, пов'язаних з проведенням

невідокремлених поліпшень орендованого приміщення.

          Колегія суддів Вищого господарського

суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо

задоволення первісного позову.

          Так, судами правомірно враховано

положення ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають

із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій

осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права

та обов'язки.

Стаття 759 Цивільного кодексу

України встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Відповідно до ст.785 ЦК України у

разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно ст.526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Стаття 321 ЦК України встановлює,

що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений

цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власника майна вимагати

усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм

майном встановлено ст.391 ЦК України.

Також обгрунтованим вбачається

висновок судів щодо стягнення 11580 грн. неустойки за несвоєчасне виконання

зобов'язань по звільненню приміщення за період з 05.12.2005 по 25.12.2006 на

підставі п.10.6 договору оренди від 01.12.2004.

Пунктом 10.6 договору передбачено

обов'язок орендаря у випадку несвоєчасного звільнення приміщення, що

орендується, сплату орендодавцю неустойки у розмірі 10% від місячної орендної

плати за кожний день використання орендованого майна.

Згідно зі ст. 549 ЦК України

неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у

разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором

або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 вказаної статті).

Право вимагати від наймача сплати

неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у

разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі встановлено ч.2

ст.785 ЦК України.

Згідно ст.551 ЦК України предметом

неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом

неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом

цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути

збільшений у договорі.

В частині зустрічного позову судами

з'ясовано, що відповідно до п.7.1 договору від 01.12.2004 орендар взяв на себе

зобов'язання, зокрема, здійснювати за власний рахунок поточний ремонт

приміщення, що орендується, не проводити без письмової згоди орендодавця

перебудову та перепланування приміщення, що орендується.

Пунктом 7.2 вказаного договору

сторони погодили, що орендар має право обладнати та оформити приміщення, що

орендується, на власний розсуд.

Судами досліджено наявні в

матеріалах справи договір про надання послуг від 25.09.2002р., акти

прийому-здачі виконаних робіт та використання будівельних матеріалів від

09.12.2002р., укладені між СПД ОСОБА_1 та виконавцем робіт - СПД ОСОБА_2 з

метою пристосування орендованого приміщення відповідно до мети його

використання.

Судами з'ясовано, що рішенням

господарського суду Вінницької області від 21.03.2005 у справі № 6/78-06 за

позовом СПД ОСОБА_1 до ПП "Шанс" про стягнення 32996,19 грн., яке

набрало законної сили, встановлено, що роботи з капітального ремонту та

реконструкції приміщення здійснені без письмової згоди орендодавця, а тому їх

вартість відшкодуванню не підлягає.

У зв'язку з відсутністю між

сторонами згоди щодо визначення змісту договірного терміну “обладнання та

оформлення приміщення” у справі було призначено будівельно-технічну експертизу.

У висновку Вінницького відділення

КНДІСЕ №846/847/1727 від 31.10.2006р. вказано, що поняття “обладнання та

оформлення приміщення” в законодавстві не визначено, однак, виходячи з мети

договору оренди приміщення до вказаних робіт можуть бути віднесені 14 видів

робіт, вартість яких (з вартістю використаних матеріалів) становить суму 11376

грн.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що виходячи із перелічених у вказаному вище

експертному висновку видів робіт, які можуть підпадати під визначення термінів

“обладнання” та “оформлення” можна зробити висновок, що останні відносяться до

поточного ремонту, який відповідно до п. 5.4 договору оренди орендар повинен

здійснювати за власний рахунок.  

З огляду на викладене, колегія

суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають

скасуванню в частині стягнення з ПП “Шанс” 11376 грн.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК

України, Вищий  господарський  суд  

України

ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу задовольнити.

Рішення від 25.12.06 господарського

суду Вінницької області та постанову від 31.05.2007 Житомирського апеляційного

господарського суду у справі № 6/97-06 в частині стягнення з ПП “Шанс” 11376

грн. скасувати. В цій частині в позові відмовити. В решті судові рішення

залишити без змін.

Головуючий                                                                                   Божок

В.С.

Судді                                                                                               

Костенко Т.Ф.

                                      Коробенко

Г.П.