Постанова

від 21.06.2013 по справі 814/297/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 червня 2013 року Справа № 814/297/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом позивача 1: позивача 2:Новобузького районного центру зайнятості, вул. Куйбишева, 2, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600 Миколаївського обласного центру зайнятості, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001

доБаштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Новобузький районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про зобов'язання відшкодувати кошти в сумі 1098,11 грн., з яких на користь позивача № 1 - в сумі 970,26 грн., на користь позивача 2 - в сумі 127,85 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не відшкодував витрати матеріальної допомоги в період навчання та самого навчання звільненого громадянина ОСОБА_1.

Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (ар.с.77-78)

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

04.04.2012 до Новобузького районного центру зайнятості, за допомогою у працевлаштуванні звернулась ОСОБА_1, яка вивільнена відповідачем на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Її було зареєстровану як таку, що шукає роботу, та 11.04.2012 надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Протягом двох років, що передували вивільненню вона не підвищила своєї кваліфікації і не одержала суміжної професії, що підтверджується даними графи 7 Звіту про заплановане вивільнення працівників форми № 4-ПН від 21.01.2012 (ар.с. 12).

В зв'язку з неможливістю працевлаштування за наявною професією ОСОБА_1 виявила бажання пройти навчання на курсах підвищення кваліфікації до Південнослов'янського інституту Вищого навчального закладу "Київський славістичний університет" за навчальною програмою "Управління підприємства. Бізнес-планування для організації підприємницької діяльності" де вона пройшла повний курс навчання з 30.05.2012 по 06.06.2012.

Згідно довідок (ар.с. 34,35) виданих ОСОБА_1 в тому, що вона пройшла повний курс навчання, вартість навчання склала 127,85 грн., виплата матеріальної допомоги та витрат пов'язаних з навчанням склала 970,26 грн. Отже, загальна сума витрат служби зайнятості на навчання вказаної громадянки склала 1098,11 грн.

Новобузьким районним центром зайнятості було направлено відповідачу претензію про добровільну сплату суми заборгованості № 1019 від 21.08.2012 року (ар.с. 43).

Згідно підпункту 2 пункту 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено суду факт виконання ним всіх можливих передбачених законом заходів для того, щоб ОСОБА_1 пройшла перекваліфікацію, одержала суміжну професію або підвищила свою кваліфікацію протягом двох років, що передували вивільненню. Письмових доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано навчатися для одержання суміжної професії або підвищення своєї кваліфікації від яких вона відмовилась, відповідачем до суду не надано.

Згідно положень ст. 72 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 94, 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Баштанську міжрайонну державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби відшкодувати:

- на користь Новобузького районного центру зайнятості Миколаївської області матеріальну допомогу у період підвищення кваліфікації, витрати за проживання у гуртожитку, витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку у сумі 970,26 грн. (дев'ятсот сімдесят гривень 26 копійок) на р/р Новобузького районного центру зайнятості № 37176005000453, ЄДРПОУ 20901679, банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013;

- на користь Миколаївського обласного центру зайнятості вартість навчання в сумі 127,85 грн. (сто двадцять сім гривень 85 копійок) на р/р № 3717800100358, ЄДРПОУ 03491441, банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник