Постанова

від 12.11.2013 по справі 916/436/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 916/436/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого : Мирошниченко М. А. ,

суддів: Головей В.М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.

за участю представників:

ТОВ „ЦКС - Профіль" - Щербак О.М. та М'ялук О.П. ( за дорученням),

ТОВ „АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА" - Вересюк О.О.( за дорученням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦКС - Профіль" на рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013 року по справі № 916/436/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦКС - Профіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА" про стягнення 51000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

18.02.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦКС-Профіль" (далі позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА" (далі відповідач) про стягнення 52 279,77 грн., з яких

51 000,00 грн. - заборгованості,

1065,99 грн. - пені,

213,78 грн. - 3% річних.

Вказані позовні вимоги позивач мотивував наступним.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦКС-Профіль" та відповідачем була домовленість щодо поставки останнім товару, а саме, прокат плоский з вуглецевої сталі, плакований-сталь оцинкована методом гарячого занурювання не гофрована 1,400*1250 DX51+DZ у кількості 6 000 кг.

Як стверджує Позивач він перерахував відповідачу 51 000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ в сумі 8 500,00 грн.), проте останній не передав позивачу обумовлений товар незважаючи на те, що він (позивач) направляв відповідачу претензію з вимогою про здійснення поставки, на яку відповіді не отримав. Крім того позивач посилається на те, що між сторонами укладено акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р., скріплений печатками підприємств, який підтверджує факт отримання відповідачем вказаних грошових коштів (а.с. 2- 5).

11.03.2013 р. не погоджуючись з позовними вимогами відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт передачі грошей відповідачу. Відповідач також зазначив, що позивачем на його адресу не направлялась вимога про виконання зобов'язання у розуміння ЦК України, а претензія про яку йдеться мова у позивача є документом, передбаченим ст. 6 ГПК України. Також відповідач вважає, що позивач не довів факту прострочення виконання зобов'язання відповідачем, а також між сторонами не укладався договір або будь-який інший двосторонній документ, на підставі якого можна було б нарахувати пеню та відсотки річних. (а.с. 60-62)

27.03.2013 р. до місцевого господарського суду позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог до 51 000,00 грн., з посиланням на ст. 22 ГПК України. (а.с. 66)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.13 р. справу № 916/436/13-г призначено до колегіального розгляду.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 29.04.2013р. №916/436/13-г, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Меденцев П.А., суддя Погребна К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2013р. справу №916/436/13-г прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Меденцев П.А., суддя Погребна К.Ф.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2013 р. (головуючий суддя Літвінов С.В., судді Меденцев П.А., Погребна К.Ф.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду вмотивовано тим, що суд зобов'язував позивача надати належні докази, щодо підтвердження факту сплати позивачем на користь відповідача 51000 гривень , проте позивач вимоги ухвал місцевого господарського суду не виконав. Крім того місцевий суд зазначив, що відповідачем 29.04.2013 р. надано довідку АТ „УкрСиббанк" про те, що клієнту ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" відкрито рахунки № 26003179923100 в UAH, № 2600017992303 в UAH, № 26003179923100 в USD. Отже, як вбачається з довідки банку р/р №26001179923102 АТ „УкрСиббанк" який вказаний у рахунку №2408 від 12.11.12 р. та платіжному доручені №1357 від 16.11.12р. не належить відповідачу. Щодо посилання позивача на те, що між ТОВ "ЦКС-Профіль" та ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р. і скріплено печатками , судова колегія до уваги не прийняла, оскільки акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). (а.с. 94-97)

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просив це рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду не відповідає в повній мірі вимогам щодо його законності, правомірності та обґрунтованості. Скаржник у скарзі, зазначив ті ж самі доводи, що і в позовній заяві та послався на те, що на вимогу ухвали місцевого господарського суду від 30.04.2013 р. відповідачем була надана довідка, однак не станом на 16.11.2012 р. коли були перераховані кошти, а станом на 29.04.2013 р., на час розгляду справи. Також скаржник зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем в судовому засіданні була надана в якості доказу копія податкової накладної № 106 від 16.11.2012 р.. Скаржник також послався на норми ст. 201 Податкового кодексу України та на те, що 31.12.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків і скріплено його печатками, за яким відповідач визнав свою заборгованість. (а.с. 102-105)

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів Савицького Я.Ф. та Лавренюк О.Т., розгляд якої призначено було на 24.09.2013 р. о 10.30 год.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 11.10.2013 р. та відкладено розгляд апеляційної скарги на 10.10.2013 р. о 10.45 год.

Згідно з розпорядженням керівника Одеського апеляційного господарського суду №507 від 08.10.2013 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" цю апеляційну скаргу перерозподілено на колегію суддів у складі: головуючий суддя - Мирошниченко М.А. та суддів Головей В.М., Шевченко В.В..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.10.2013 року о 10:00 год., про що усі учасники згідно приписів ст. 98 ГПК України були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

В процесі підготовки справи до розгляду , враховуючи що АТ „УкрСиббанк", не надав суду першої інстанції витребувані данні в повному обсягу, судом апеляційної інстанції було направлено запит до АТ „УкрСиббанк", а також до його Білгород-Дністровської філії про надання даних: чи був в цьому банку (його філії) відкритий ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" станом на 16.01.2012 р. р/ рахунок № 26001179923102 і чи отримувало це товариство на вказаний рахунок від ТОВ „ЦКС-Профіль" 51 000 грн.?.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів .

Представник позивача (скаржника) в усних поясненнях наданих суду просив суд задовольнити скаргу на викладених у ній підставах ,скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити якого позовні вимоги про стягнення 51 000 грн.

Представник відповідача в усних поясненнях наданих суду просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. В своїх поясненнях представник відповідача не визнав факт наявності між сторонами будь-якої домовленості щодо поставки зазначеної позивачем у позові продукції та факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів .

В судовому засіданні колегія суддів оглянула оригінали акту звірки та податкової накладної (копії яких містяться в матеріалах справи)

Згідно приписів ст. 77 ГПК України в судовому засіданні. у зв'язку з ненадходженням до суду відповіді від АТ „УкрСиббанк" на запит суду оголошувалась перерва до 12.11.2013 р. о 12.00, про що учасники процесу були повідомлені в судовому засіданні без посередньо (під особистий розпис).

04.11.2013 р. до суду надійшла відповідь АТ „УкрСиббанк" на запит суду в який цей банк з посиланням на комерційну таємницю відмовив надати затребувані судом данні.

Представник відповідача після оголошеної перерви в судове засідання 12.11.2013р. не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

Враховуючи вказані обставини та той факт що представник відповідача надав суду пояснення в попередньому судому засіданні, колегія суддів прийняла рішення про продовження розгляду справи за його відсутністю.

В судове засідання 12.11.2013 р. замість представника скаржника (позивача) Щербак О.М. прибув інший представник М'ялук О.П., який просив суд задовольнити скаргу.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.11.2013 р. оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідач стверджує що між ним і позивачем не існувало будь-якої домовленості щодо поставки ним позивачу прокату плоского з вуглецевої сталі, плакований-сталь оцинкована методом гарячого занурювання не гофрована 1,400*1250 DX51+DZ у кількості 6 000 кг і що він не отримував від позивача грошові кошти (передоплату за вказаний товар), а вказаний позивачем р/ рахунок, на який той перерахував грошові кошти, йому (відповідачу) не належить

Проте місцевий суд, незважаючи відмову в задоволенні позову, дійшов висновку, про що зазначив у рішенні, що така домовленість існувала.

Слід зазначити, що Відповідач не оскаржив це судове рішення і частині вказаних висновків місцевого суду, тобто висновків, що укладання вказаної угоди мало місце.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що така домовленість існували і що позивач на її виконання перерахував відповідачу 51 000 грн., з огляду на таке.

Договори купівлі-продажу або поставки продукції (товарів) згідно норм ЦК і ГК України повинні вчинятись у письмовій формі, однак згідно ст.218 ЦК України недодержання письмової форми не має наслідком їх недійсності.

Слід зазначити, що нормами ЦК і ГК України передбачена як можливість укладання правочинів (договорів) шляхом обміну листами і, в т.ч. електронною поштою, так і можливість підтвердження усної домовленості щодо купівлі продажу (поставки) продукції (товарів) шляхом направлення листів, в т.ч. електронною поштою .

Так з наявної у матеріалах справи, наданої позивачем , копії рахунку на оплату № 2408 від 12.11.2012 р. на суму 51 000,00 грн. вбачається, що у ній зазначені всі реквізити відповідача (юридична адреса і код ЄДРПОУ) і на ній стоїть підтиск печатки відповідача.(а.с.15).

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції вказана копія рахунку в сукупності з іншими наявними у справі доказами (про які буде йтись нижче) підтверджують факт укладання сторонами цього спору угоди щодо поставки відповідачем позивачу прокату плоского з вуглецевої сталі, плакований-сталі оцинкованої методом гарячого занурювання не гофрованої 1,400*1250 DX51+DZ у кількості 6 000 к за ціною 51 000 грн.

Факт перерахування позивачем відповідачу на виконання цієї угоди 51 000 грн. і отримання їх останнім, а також наявність вказаної заборгованості підтверджується наступними доказами:

- належним чином завіреною копією виписки з рахунку позивача у ПАТ „Банк Форум" станом на 16.01.2013 р. з якої вбачається, що позивач перерахував відповідачу 51 000 грн. з посиланням на виставлений останнім рахунок (а.с.16);

- платіжним дорученням №1357 від 16.11.20012р. з якого вбачається, що позивач перерахував відповідачу 51 000 грн. з посиланням на виставлений останнім рахунок(а.с.67).

Посилання відповідача на те, що в нього немає рахунку на який направляв грошові кошті позивач не приймаються до уваги з огляду на таке.

Так надані відповідачем суду першої та апеляційної інстанції довідки банку АТ „УкрСиббанк" (а.с.82,117), не доводять того факту що відповідач не отримував грошові кошті від позивача станом на 16.01.2012р. в сумі 51 000 грн. і не доводять того факту що на вказану дату відповідач не мав поточного рахунку зазначеного в платіжному дорученні, тобто не спростовують наданих позивачем доказів.

Слід зазначити, що АТ „УкрСиббанк" на запит суду апеляційної інстанції також не надав даних про відсутність в цьому банку у відповідача станом на 16.01.2012 р. вказаного в платіжному дорученні та виписки з рахунку розрахункового рахунку.

Водночас з наявної у справі довідки ПАТ „Банк Форум" (банку платника -позивача) вбачається, що позивач здійснення вказане грошове перерахування відповідачу і грошові кошти до нього не повертались. (а.с. 77)

Крім того в матеріалах справи наявний акт звірки сторін ,який з боку відповідача підписав головний бухгалтер цього підприємства та скріплений печаткою цього підприємства , з якого вбачається , що відповідач визнає наявність в нього заборгованості перед позивачем в сумі 51 000 грн.

Слід зазначити , що представник відповідача у суді апеляційної інстанції підтвердив факт , що вказаний акт писаного головним бухгалтером відповідача і що на ньому стоїть печатка відповідача, але зазначив, що головний бухгалтер згідно статутних документів відповідача не має право першого підпису, а тому цей акт не може прийматись до уваги.

Судова колегія вважає, що така позиція є хибною, оскільки, по-перше, акт звірки взаєморозрахунків не є правочином який повинен підписувати керівник підприємства, а, по-друге, акти звірки взаєморозрахунків виходячи із звичаїв ділового обороту та сталої бухгалтерської практики завжди підписує головних бухгалтер, оскільки він несе відповідальність за правильність бухгалтерського обліку , а не керівник підприємства.

Крім того в матеріалах справи наявна податкова накладна №106 від 16.11.2012р. на суму 51 000,00 грн., в т.ч. 8500,00 грн. ПДВ, яка скріплена печаткою відповідача, підписана його головним бухгалтером та оформлена відповідно до вимог Податкового Кодексу України. При цьому в цієї накладної відповідачем зазначено найменування товару за якій він отримав грошові кошті від позивача, а саме: прокат плоский з вуглецевої сталі, плакований-сталь оцинкована методом гарячого занурювання не гофрована 1,400*1250 DX51+DZ у кількості 6 000

Згідно Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

З вищезазначеної податкової накладної вбачається, що відповідач визнавав факт отримання від позивача 16.11.2012 р. 51 000 грн., тобто грошової суми стягнення (повернення) якої є предметом цього спору .

Слід зазначити, що вказана податкова накладна є документом строгої звітності і може виписуватись лише при фактичному (реальному) надходженні грошових коштів.

Всі вищезазначені докази в їх сукупності дозволяють зробити висновок, що між сторонами існувала домовленість про поставку відповідачем позивачу прокату плоского з вуглецевої сталі, плакований-сталь оцинкована методом гарячого занурювання не гофрована 1,400*1250 DX51+DZ у кількості 6 000 кг на загальну суму 51 000 грн., в т.ч. 8500 грн. ПДВ і що позивач оплатив відповідачу зазначену грошову суму, а останній не здійснив поставки цієї продукції.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони узгоджували строки поставки, а відтак ці строки повинні розраховуватись виходячи з положень ст.ст. 663 ,712 та ст. 530 ЦК України.

Водночас матеріали справи також свідчать, що позивач 20.11.2012р. направляв відповідачу претензію у який, з посиланням на ст. 530 ЦК України, просив здійснити вказану поставку у семиденний строк. (а.с. 18).

Посилання відповідача на те, що вказану претензію не можна вважати вимогою позивача про поставку товару у розумінні ст. 530 ЦК України на переконання колегії суддів є хибними, оскільки в зазначеній претензії робиться пряме посилання на вказану правову норму та встановлюється строк для поставки.

Відповідно до приписів ст. 693 ЦК України, яка регламентує розрахунки за придбаний товар за договорами купівлі продажу і яка в силу ст. 712 ЦК України розповсюджується і на договори поставки, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач мав всі правові підстави для звернення до суду з позовом про повернення йому сплачених відповідачу грошових коштів і ці вимоги обґрунтовані.

Місцевий суд не врахував вказаних обставин, не дослідив всебічно наявні у справі докази, обмежившись лише посиланням на довідки банку, які, як зазначалось вище, не можуть прийматись до уваги як безумовні докази відсутності у відповідача станом на 16.01.2012 р. розрахункового рахунку на який позивач перераховував відповідачу грошові кошті і як наслідок дійшов помилкового висновку, щодо необґрунтованості вимог позовних позивача.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з урахуванням уточнення до нього.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1). Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦКС - Профіль"- задовольнити.

2). Рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013 року по справі № 916/436/13-г скасувати .

3). Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦКС - Профіль" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ) задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦКС - Профіль" (код ЄДРПОУ 33492736, ІПН 334927326582 р/р 2600737006257 в ПАТ "Банк Форум" м. Київ) з Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 34611849, ІПН 346118415127, р/р 26001179923102, Банк ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005):

51 000 (п'ятдесят одну тисячу ) грн. 00 коп. - попередньої оплати за товар.

1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд позову .

4). Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦКС - Профіль" з Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА"

860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. - відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5). Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена, у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2013 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В. М.

Шевченко В. В.