Постанова

від 05.11.2013 по справі 825/2664/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2664/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представників позивача: Райхіля І.В., Сунітко Н.Г.,

представника відповідача - Лапоші Д.Ю.,

представника третьої особи - Андрієвського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського міжрайонного управління водного господарства до Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції, третя особа - Служба автомобільних доріг у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги, за апеляційною скаргою Чернігівського міжрайонного управління водного господарства на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Чернігівське міжрайонне управління водного господарства звернулося у суд з позовом до Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції, за участю третьої особи - Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо винесення вимоги від 11.06.2013 року №7-18/815 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання майна на суму 214331 грн., визнати нечинним та скасувати пункт 4 цієї вимоги.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність п. 4 вимоги відповідача з огляду на те, що списання об'єктів нерухомого майна (мостових переходів) у складі цілісного майнового комплексу (меліоративної системи управління водного господарства) було здійснене позивачем без дозволу Кабінету Міністрів України, що є порушенням встановленого законом порядку.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за підсумками якої складено акт від 21.05.2013 року №7-24/35. В ході ревізії, зокрема, виявлено порушення пп. «а» п. 4, п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.1998 року №1482, п. п. 6.4, 6.6 наказу Державного казначейства України «Про затвердження інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ» від 17.07.2000 року № 64 та п. 24 наказу Держводагентства України «Про затвердження Інструкції про списання об'єктів державної власності, бюджетних установ, організацій, підприємств, які належать до сфери управління Держводгоспу» від 29.01.2008 року № 8, що виявилось у безпідставному списанні наступних мостових переходів з балансів міжрайонного управління водного господарства на загальну суму 214331 грн.:

- міст автомобільний на о/с «Жуківка» МК ПК 34+80, 1978 року введення в експлуатацію, інв. №10330371а, первісною вартістю 63806 грн. та нульовою залишковою вартістю;

- міст автомобільний на о/с «Гатунь» МК ПК 31+00, 1975 року введення в експлуатацію, інв. №10330324а, первісною вартістю 53701 грн та нульовою залишковою вартістю;

- міст автомобільний на о/с «Ковпита» МК ПК 28+00, 1978 року введення в експлуатацію, інв. № 10330375а, первісною вартістю 96824,00 грн. та нульовою залишковою вартістю.

У зв'язку з виявленням зазначеного, відповідачем 11.06.2013 року на адресу позивача направлено лист №7-18/815 із вимогами про усунення порушень, виявлених ревізією. Так, у пункті 4 названої вимоги зазначено про необхідність вжити всіх вичерпних заходів щодо відшкодування втрат, понесених внаслідок незаконного списання майна на суму 214331 грн. відповідно до законодавства та поновити його у бухгалтерському обліку.

Не погоджуючись із вказаним пунктом вимоги, Чернігівське міжрайонне управління водного господарства звернулось у суд з даним позовом.

Обговорюючи правомірність висновків Держфініспекції колегія суддів зважає на таке.

Як убачається із матеріалів справи, планова ревізія фінансово-господарської діяльності відповідача, за підсумками якої складено акт від 21.05.2013 року №7-24/35 проведена на підставі направлень № 22 від 22.03.2013 року та № 23 від 25.03.2013 року відповідно до п. 2.20 плану роботи Державної фінансової інспекції України на 1 квартал 2013 року.

Основними нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність Держфінінспекції є Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII та Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Так, Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було направлено позивачу вимогу від 11.06.2013 року № 7-18/815 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень законодавства (отримана позивачем 12.06.2013 року), в якій зазначено термін виконання цих обов'язкових вимог: до 18.06.2013 року.

Однак, вимоги контролюючого органу державною установою виконані не були. Таку бездіяльність позивач обґрунтовує неправомірністю вимог щодо відшкодування втрат, понесених внаслідок списання мостових переходів на суму 214331 грн. та поновлення їх у бухгалтерському обліку, з огляду на те, що списання проведене на виконання п. 7 доручення Прем'єр Міністра України, за підсумками робочої поїздки до Чернігівської області від 12.10.2010 року №62935/0/1-10 від 18.10.2010 року. Згідно цього доручення Прем'єр Міністр України просив опрацювати питання передачі на баланс Служби автомобільних доріг в Чернігівській області мостових переходів на дорогах загального користування. Під час опрацювання цього доручення встановлено, що деякі мостові переходи перебувають на подвійному бухгалтерському обліку у водогосподарських організаціях Деснянського БУВР та у Службі автомобільних доріг. З метою уникнення подвійного обліку даних мостів за Чернігівським міжрайонним управлінням водного господарства та Службою автомобільних доріг в Чернігівській області на підставі наказів Державного комітету України по водному господарству від 14.04.2011 року №48-б «Про списання вартості матеріальних цінностей» та Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 15.04.2011 року №36 «Про списання вартості матеріальних цінностей» з балансу Чернігівського МУВГ списано вартість мостових переходів первісною вартістю 214331 грн. До списаних мостових Чернігівським МУВГ переходів належали:

- міст автомобільний на о/с «Жуківка» МК ПК 34+80, 1978 року введення в експлуатацію, інв. №10330371а, первісною вартістю 63806 грн та нульовою залишковою вартістю;

- міст автомобільний на о/с «Гатунь» МК ПК 31+00, 1975 року введення в експлуатацію, інв. №10330324а, первісною вартістю 53701 грн. та нульовою залишковою вартістю;

- міст автомобільний на о/с «Ковпита» МК ПК 28+00, 1978 року введення в експлуатацію, інв. № 10330375а, первісною вартістю 96824 грн. та нульовою залишковою вартістю.

Як убачається із наявних в матеріалах справи відомостей форми № 2б(д) про нерухоме майно станом на 01.04.2011 року указані мости перебували на балансі Чернігівського міжрайонного управління водного господарства Деснянського басейнового управління.

Зі змісту акту ревізії випливає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що позивач діяв усупереч наказу Державного казначейства України від 29.11.2010 року № 447 «Про затвердження типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ», яким не передбачено такої підстави для списання нерухомого майна, як перебування його на подвійному бухгалтерському обліку. При цьому, відповідачем наголошено на тому, що п. 7 доручення Прем'єр-міністра України, за підсумками робочої поїздки до Чернігівської області 12.10.2010 року було доручено опрацювати питання саме щодо передачі мостових переходів на баланс Служби автомобільних доріг, а не списання їх вартості, що було здійснено позивачем.

Крім того, відповідач посилається на відсутність актів приймання-передачі, які б засвідчували прийняття мостових переходів Службою автомобільних доріг у Чернігівській області від Чернігівського МУВГ, що є порушенням вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Також, відповідач вказує на порушення підпункту «а» пункту 4 вказаної Постанови, зазначаючи, що передача вищеописаних мостів, як об'єктів права державної власності, повинна була здійснюватись за рішенням Кабінету Міністрів України, оскільки зазначені мости у відповідності до пп. «а» п. 2 відносяться до складових цілісного майнового комплексу.

Обговорюючи доводи контролюючого суб'єкта, з якими погодився місцевий суд, колегія суддів зважає на те, що під час розгляду справи в першій інстанції, за наслідками дослідження матеріалів проведеної відповідачем зустрічної звірки Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, судом не встановлено наявності подвійного обліку мостових переходів о/с «Жуківка», о/с «Гатунь», о/с «Ковпита». Такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що облікові дані мостів, що перебувають у віданні Служби, не містять деталізації конкретних мостів за ознаками, у них відображена лише загальна кількість мостових переходів, їх протяжність, загальна первісна та залишкова вартість.

Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись із такими висновками місцевого суду, адже, як було встановлено згаданою зустрічною звіркою, на балансі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області рахуються автомобільні дороги державного значення та місцевого значення (обласні та районні). В обліку Служби автомобільних доріг у Чернігівській області вартість доріг відображена в розрізі її елементів (зупинки, павільйони, дорожні знаки, мости тощо). Колегія суддів зазначає, що відображення у облікових даних мостових переходів у їх загальній кількості, протяжності та залишковій вартості не свідчить про те, що вищеописані мости у складі доріг Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин, Ріпки-Задеріївка-Радуль, Дніпровське-Гута не знаходяться. Крім того, судом першої інстанції безпідставно не враховано довідку Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 24.11.2010 року №1502/05, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 41-42), якою підтверджується облік списаних позивачем мостів за цією Службою.

Таким чином, колегією суддів установлено, що міст автомобільний на о/с «Жуківка» МК ПК 34+80, 1978 року введення в експлуатацію, інв. №10330371а, первісною вартістю 63806 грн. та нульовою залишковою вартістю; міст автомобільний на о/с «Гатунь» МК ПК 31+00, 1975 року введення в експлуатацію, інв. №10330324а, первісною вартістю 53701 грн. та нульовою залишковою вартістю та міст автомобільний на о/с «Ковпита» МК ПК 28+00, 1978 року введення в експлуатацію, інв. № 10330375а, первісною вартістю 96824 грн. та нульовою залишковою вартістю дійсно перебували на подвійному обліку у Чернігівському міжрайонному управлінні водного господарства Деснянського басейнового управління водних ресурсів та у Службі автомобільних доріг у Чернігівській області.

До того ж, факт перебування вказаних мостів як на балансі Чернігівського міжрайонного управління водного господарства, так і на балансі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області не заперечувався в ході розгляду адміністративної справи, ані позивачем, ані третьою особою.

Відтак, з метою уникнення подвійного обліку мостових переходів, які є частиною автомобільних доріг загального користування, та враховуючи те, що до функцій Держводгоспу, в т.ч. й Чернігівського МУВГ, не належить утримання та обслуговування автомобільних доріг та мостів і не виділяються кошти на їх утримання та ремонт, відповідно до зазначених документів та на підставі повноважень визначених Положенням про Державний комітет України по водному господарству, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 882, Законом України від 26.09.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності», Держводгоспом як уповноваженим суб'єктом з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, прийнято рішення щодо списання вартості мостових переходів, оформлене відповідним наказом від 14.04.2011 року № 48-б «Про списання вартості матеріальних цінностей» (а.с.46).

На виконання вищезазначеного наказу та наказу Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 15.04.2011 року № 36 «Про списання вартості матеріальних цінностей», Чернігівським МУВГ проведено списання з балансу вартості мостових переходів, первісною вартістю 214331 грн. із нульовою залишковою вартістю, які перебували на подвійному обліку зі Службою автомобільних доріг у Чернігівській області (а.с.49).

Із матеріалів справи вбачається, що зазначені накази чинні та в судовому порядку не оскаржувались.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не було порушень вимог п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» в частині не складання актів приймання-передачі нерухомого майна, оскільки мостові переходи фактично не передавались, так як вже перебували на балансі у Службі автомобільних доріг у Чернігівській області.

Щодо покликань відповідача на відсутність управлінського рішення Кабінету Міністрів України, яке є обов'язковим, згідно пп. «а» п. 4 вказаної Постанови, у випадку передачі об'єктів права державної власності визначених підпунктами "а", "в" і " ґ" пункту 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого цією Постановою, колегія суддів зазначає, що відповідно до відомостей форми № 2б(д), що наявні в матеріалах справи, на балансі Чернігівського міжрайонного управління водного господарства Деснянського басейнового управління спірні мости були відображені як окремі облікові одиниці та мали індивідуальний обліковий номер, тобто являлися окремими інвентарними об'єктами. Зазначене свідчить на користь висновку, що згадані мости були виділені в окремі облікові одиниці, а тому відносяться до об'єктів нерухомого майна, визначених у пп. «б» п. 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, передача яких здійснюється не на підставі рішень Кабінету Міністрів України, а на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном.

У контексті наведеного, колегія суддів вважає правомірним звернення Деснянського басейнового управління водних ресурсів до вищестоящого органу управління майном - Державного комітету України по водному господарству та звернення останнього до Фонду державного майна України щодо списання об'єктів державної власності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність п. 4 вимоги Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11.06.2013 року №7-18/815 та протиправність дій відповідача, а тому адміністративний позов Чернігівського міжрайонного управління водного господарства підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чернігівського міжрайонного управління водного господарства задовольнити .

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року скасувати .

Адміністративний позов Чернігівського міжрайонного управління водного господарства задовольнити.

Визнати протиправними дії Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції щодо винесення вимоги від 11 червня 2013 року №7-18/815 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання Чернігівським міжрайонним управлінням водного господарства майна на суму 214331,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 вимоги Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11 червня 2013 року №7-18/815 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання Чернігівським міжрайонним управлінням водного господарства майна на суму 214331,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 08 листопада 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М