Ухвала

від 29.05.2014 по справі 825/2664/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 29 травня 2014 року                                         м. Київ                              К/800/59967/13 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі №  825/2664/13-а за позовом Чернігівського міжрайонного управління водного господарства до Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції, третя особа – Служба автомобільних доріг у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,  – в с т а н о в и л а: Чернігівське міжрайонне управління водного господарства звернулося у суд з позовом до Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції, за участю третьої особи – Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо винесення вимоги від 11.06.2013 року №7-18/815 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання майна на суму 214331 грн., визнати нечинним та скасувати пункт 4 цієї вимоги. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позоов задоволено. Визнано протиправними дії Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції щодо винесення вимоги від 11 червня 2013 року №7-18/815 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання Чернігівським міжрайонним управлінням водного господарства майна на суму 214331,00 грн. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 вимоги Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11 червня 2013 року №7-18/815 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання Чернігівським міжрайонним управлінням водного господарства майна на суму 214331,00 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційного суду, Державна фінансова інспекція в Чернігівській області звернулася з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обгрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення, з огляду на наступне. Судами встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за підсумками якої складено акт від 21.05.2013 року №7-24/35. В ході ревізії, зокрема, виявлено порушення пп. «а» п. 4, п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.1998 року №1482, п. п. 6.4, 6.6 наказу Державного казначейства України «Про затвердження інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ» від 17.07.2000 року № 64 та п. 24 наказу Держводагентства України «Про затвердження Інструкції про списання об'єктів державної власності, бюджетних установ, організацій, підприємств, які належать до сфери управління Держводгоспу» від 29.01.2008 року № 8, що виявилось у безпідставному списанні наступних мостових переходів з балансів міжрайонного управління водного господарства на загальну суму 214331 грн.: - міст автомобільний на о/с «Жуківка» МК ПК 34+80, 1978 року введення в експлуатацію, інв. №10330371а, первісною вартістю 63806 грн. та нульовою залишковою вартістю; - міст автомобільний на о/с «Гатунь» МК ПК 31+00, 1975 року введення в експлуатацію, інв. №10330324а, первісною вартістю 53701 грн та нульовою залишковою вартістю; - міст автомобільний на о/с «Ковпита» МК ПК 28+00, 1978 року введення в експлуатацію, інв. № 10330375а, первісною вартістю 96824,00 грн. та нульовою залишковою вартістю. У зв'язку з виявленням зазначених порушень, відповідачем 11.06.2013 року на адресу позивача направлено лист №7-18/815 із вимогами про їх усунення. Так, у пункті 4 названої вимоги зазначено про необхідність вжити всіх вичерпних заходів щодо відшкодування втрат, понесених внаслідок незаконного списання майна на суму 214331 грн. відповідно до законодавства та поновити його у бухгалтерському обліку. Не погоджуючись із вказаним пунктом вимоги, Чернігівське міжрайонне управління водного господарства звернулось у суд з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи було встановлено порушення позивачем вимог п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», у зв'язку з чим і було прийнято спірний пункт вимоги, а тому підстави для його скасування відсутні. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482, у зв'язку з чим протилежні висновки відповідача виявилися помилковими, а спірний пункт вимоги – протиправним. З висновком апеляційного суду також погоджується і колегія суддів. Відповідно ст.2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Статтею 4 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Як встановлено судами під час судового розгляду, на виконання п. 7 доручення Прем'єр Міністра України №62935/0/1-10 від 18.10.2010 року, прийнятого за підсумками робочої поїздки до Чернігівської області 12.10.2010 року, згідно з яким Прем'єр Міністр України просив опрацювати питання передачі на баланс Служби автомобільних доріг в Чернігівській області мостових переходів на дорогах загального користування, позивачем списано мостових переходів на суму 214331 грн. Вказане відбулось з метою уникнення подвійного обліку даних мостів за Чернігівським міжрайонним управлінням водного господарства та Службою автомобільних доріг в Чернігівській області та на підставі наказів Державного комітету України по водному господарству від 14.04.2011 року №48-б «Про списання вартості матеріальних цінностей» та Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 15.04.2011 року №36 «Про списання вартості матеріальних цінностей» з балансу Чернігівського МУВГ списано вартість мостових переходів первісною вартістю 214331 грн. До списаних мостових Чернігівським МУВГ переходів належали: - міст автомобільний на о/с «Жуківка» МК ПК 34+80, 1978 року введення в експлуатацію, інв. №10330371а, первісною вартістю 63806 грн та нульовою залишковою вартістю; - міст автомобільний на о/с «Гатунь» МК ПК 31+00, 1975 року введення в експлуатацію, інв. №10330324а, первісною вартістю 53701 грн. та нульовою залишковою вартістю; - міст автомобільний на о/с «Ковпита» МК ПК 28+00, 1978 року введення в експлуатацію, інв. № 10330375а, первісною вартістю 96824 грн. та нульовою залишковою вартістю. Однак, як вбачається з акту ревізії, позивач діяв усупереч наказу Державного казначейства України від 29.11.2010 року № 447 «Про затвердження типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ», яким не передбачено такої підстави для списання нерухомого майна, як перебування його на подвійному бухгалтерському обліку. При цьому, відповідачем наголошено на тому, що п. 7 доручення Прем'єр-міністра України, за підсумками робочої поїздки до Чернігівської області 12.10.2010 року було доручено опрацювати питання саме щодо передачі мостових переходів на баланс Служби автомобільних доріг, а не списання їх вартості, що було здійснено позивачем. Крім того, відповідач посилається на відсутність актів приймання-передачі, які б засвідчували прийняття мостових переходів Службою автомобільних доріг у Чернігівській області від Чернігівського МУВГ, що є порушенням вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Також, відповідач вказує на порушення підпункту «а» пункту 4 вказаної Постанови, зазначаючи, що передача вищеописаних мостів, як об'єктів права державної власності, повинна була здійснюватись за рішенням Кабінету Міністрів України, оскільки зазначені мости у відповідності до пп. «а» п. 2 відносяться до складових цілісного майнового комплексу. Під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження вказані висновки відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки на підставі матеріалів проведеної відповідачем зустрічної звірки Служби автомобільних доріг у Чернігівській області встановлено, що на балансі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області рахуються автомобільні дороги державного значення та місцевого значення (обласні та районні). В обліку Служби автомобільних доріг у Чернігівській області вартість доріг відображена в розрізі її елементів (зупинки, павільйони, дорожні знаки, мости тощо). Так, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що відображення у облікових даних мостових переходів у їх загальній кількості, протяжності та залишковій вартості не свідчить про те, що вищеописані мости у складі доріг Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин, Ріпки-Задеріївка-Радуль, Дніпровське-Гута не знаходяться. Крім того, довідкою Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 24.11.2010 року №1502/05, підтверджується облік списаних позивачем мостів за цією Службою. Отже, апеляційним судом вірно встановлено, що міст автомобільний на о/с «Жуківка» МК ПК 34+80, 1978 року введення в експлуатацію, інв. №10330371а, первісною вартістю 63806 грн. та нульовою залишковою вартістю; міст автомобільний на о/с «Гатунь» МК ПК 31+00, 1975 року введення в експлуатацію, інв. №10330324а, первісною вартістю 53701 грн. та нульовою залишковою вартістю та міст автомобільний на о/с «Ковпита» МК ПК 28+00, 1978 року введення в експлуатацію, інв. № 10330375а, первісною вартістю 96824 грн. та нульовою залишковою вартістю, дійсно перебували на подвійному обліку у Чернігівському міжрайонному управлінні водного господарства Деснянського басейнового управління водних ресурсів та у Службі автомобільних доріг у Чернігівській області. До того ж, факт перебування вказаних мостів як на балансі Чернігівського міжрайонного управління водного господарства, так і на балансі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області не заперечувався в ході розгляду адміністративної справи, ані позивачем, ані третьою особою. Відтак, з метою уникнення подвійного обліку мостових переходів, які є частиною автомобільних доріг загального користування, та враховуючи те, що до функцій Держводгоспу, в т.ч. й Чернігівського МУВГ, не належить утримання та обслуговування автомобільних доріг та мостів і не виділяються кошти на їх утримання та ремонт, відповідно до зазначених документів та на підставі повноважень визначених Положенням про Державний комітет України по водному господарству, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 882, Законом України від 26.09.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності», Держводгоспом як уповноваженим суб'єктом з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, прийнято рішення щодо списання вартості мостових переходів, оформлене відповідним наказом від 14.04.2011 року № 48-б «Про списання вартості матеріальних цінностей». На виконання вищезазначеного наказу та наказу Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 15.04.2011 року № 36 «Про списання вартості матеріальних цінностей», Чернігівським МУВГ проведено списання з балансу вартості мостових переходів, первісною вартістю 214331 грн. із нульовою залишковою вартістю, які перебували на подвійному обліку зі Службою автомобільних доріг у Чернігівській області. Враховуючи те, що мостові переходи фактично не передавались, так як вже перебували на балансі у Службі автомобільних доріг у Чернігівській області, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність необхідності складання актів приймання-передачі нерухомого майна, у зв'язку з чим висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» в частині не складання вказаних актів не відповідають дійсності. Крім того, апеляційним судом обґрунтовано залишено поза увагою доводи відповідача про відсутність управлінського рішення Кабінету Міністрів України, яке є обов'язковим, згідно пп. «а» п. 4 вказаної Постанови, у випадку передачі об'єктів права державної власності визначених підпунктами "а", "в" і " ґ" пункту 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого цією Постановою, оскільки відповідно до відомостей форми № 2б(д) на балансі Чернігівського міжрайонного управління водного господарства Деснянського басейнового управління спірні мости були відображені як окремі облікові одиниці та мали індивідуальний обліковий номер, тобто являлися окремими інвентарними об'єктами. Отже, згадані мости були виділені в окремі облікові одиниці, а тому відносяться до об'єктів нерухомого майна, визначених у пп. «б» п. 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, передача яких здійснюється не на підставі рішень Кабінету Міністрів України, а на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що дії відповідача під час проведення ревізії та винесення спірного пункту вимоги вчинені всупереч вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», оскільки інкриміновані ревізійним органом порушення, здійснені позивачем, не знайшли свого підтвердження, що вказує на необґрунтованість та безпідставність п. 4 вимоги Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11.06.2013 року №7-18/815, у зв'язку з чим адміністративний позов Чернігівського міжрайонного управління водного господарства підлягає задоволенню. Таким чином, судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують. Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, — у х в а л и л а: Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області відхилити. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі №  825/2664/13-а залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 238, 239-1 КАС України. Судді: