Постанова

від 22.10.2013 по справі 808/7361/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року (16 год. 26 хв.)Справа № 808/7361/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М. Муха

за участю представників

від позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

від відповідача Волжина Т.Ю.

Єрохіна Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002741701/404/Л/08-33-172-16 та № 0002731701/405/Л/08-33-172-16 від 30.08.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:

визнати дії Токмацької Об'єднаної Державної Податкової Інспекції протиправними по проведенню документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 по результатам якої складений Акт №222/172/2316604234 від 07.08.2013 р « Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.»;

скасувати податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ від 30.08.2013 №0002741701/404/Л/08-33-172-16, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 38657 грн. та штрафних санкцій в розмірі 19328.5 грн.;

скасувати податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ від 30.08.2013 №0002731701 /405/Л/08-33-172-16, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 41696.16 грн. та штрафних санкцій за вказаний період в розмірі 20848.08 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, зокрема зазначив, що не погоджується з процедурою та порядком проведення вказаної планової документальної перевірка, а також з висновками викладеними в Акті №222/172/2316604234 від 07.08.2013. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях, зокрема зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення винесені є законними та обґрунтованими. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82, пункту 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. та відповідно до наказу №88 від 01.07.2013 «Про проведення перевірки» була проведена документальна планова перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012року, якою встановлено порушення:

п.135.2, ст.135, пп.135.4.1, п.135.4, пл.. 164.1.3, п.164.1 ст.164, п. 176.1 «а», ст.176, пл.. 139.1.5, п.139.1 ст. 139, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 41696.16 грн. та нараховано 50% штрафних санкцій за вказаний період в розмірі 20848.08 грн.;

п. 187.1 ст.187, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на 3074 грн., та завищення податкового кредиту по ПДВ на 35583 грн., в результаті чого донараховано до державного бюджету ГІДВ за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 38657 грн., та нараховано 50% штрафних санкцій в розмірі 19328.5 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 222/172/2316604234 від 07.08.2013 року.

На підставі вказаного акту винесені податкові повідомлення - рішення від 30.08.2013р. №0002731701 та №0002741701.

Позивач не погоджується з порядком проведення планової документальної перевірки, а також з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України про проведення документальної планової перевірки органом державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення планової документальної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу та копію повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.77.6. ст..77 Податкового Кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до п 81.1. ст. 81 Податкового Кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що наказ Токмацької ОДПІ №88 від 01.07.2013 на проведення планової виїзної документальної перевірки позивача та Наказ №184 від 24.07.2013 «Про продовження перевірки» позивачу вручений не був та не направлявся поштою. Як вбачається з матеріалів справи наказ про проведення перевірки №88 від 01.07.2013 та направлення на проведення перевірки підписаний ОСОБА_1

Однак підпис у паспорті ОСОБА_1 та у позовній заяві, яка підписана особисто не є тотожнім з підписом позивача.

Як було з'ясовано у судовому засіданні підпис належить ОСОБА_6 (колишня дружина позивача). Даний факт встановлений під час допиту свідка ОСОБА_6, яка не заперечувала проти факту підпису в наказі та направленні на перевірку на прохання відповідача, пояснень відповідача та огляду оригіналів документів.

Однак ОСОБА_6 не є законним представником позивача, або особою яка фактично проводять розрахункові операції, у судовому засіданні позивач пояснював,що ОСОБА_6 колишня дружина позивача, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу № НОМЕР_3 від 14.05.1996. Судом встановлено, що позивач орендую офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1, яке є власністю ФОП ОСОБА_6 та орендує у вказаного СПД вантажний сідловий тягач. В зв'язку з цим, перевіряючий ревізор зробив висновки, що позивач з ФОП ОСОБА_6 веде сумісну господарську діяльність, не пересвідчившись чи є ОСОБА_6 повноважною особою яка має право отримувати за відсутності платника податків всі документи, підписувати їх, допускати до перевірки та надавати відповідачу під час перевірки всі необхідні первинні документи.

Враховуючи те, що відповідачем були порушені норми Податкового кодексу, а саме п. 81.1 ст.81 ПКУ, відповідно позивач був позбавлений права на ознайомлення з наказом та направленням на перевірку, своєчасним оскарженням правомірності дій відповідача щодо початку проведення перевірки та інше.

Щодо надання документів на перевірку суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до 85.2. ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.7. ст. 85 ПКУ отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_6 було надано опис документів (копія міститься в матеріалах справи), які необхідно надати позивачу до ОДПІ для планової документальної перевірки за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., про що свідчить її підпис на зазначеному документі.

В судовому засіданні ФОП ОСОБА_6 була допитана як свідок та пояснила, що дійсно в липні 2013 на прохання працівників Токмацької ОДПІ, в зв'язку із знаходженням ФОП ОСОБА_1 у відряджені, саме вона, ФОП ОСОБА_6, була ознайомлена з Наказом №88 від 01.07.2013 р. на проведення планової документальної перевірки за 2012 її колишнього чоловіка ФОП ОСОБА_1, с запитом на надання необхідних первинних документів для перевірки та описом наданих документів ФОП ОСОБА_1, саме ФОП ОСОБА_6 надавались частково вказані документи, так як вона має доступ до офісного приміщення, всі документи вона надати не мала можливості, так як не веде сумісної дільності з позивачем і не є його законним представником.

Крім того, під час допиту, ОСОБА_6 зауважила, що вона не є відповідальною за ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, чи його уповноваженою особою - представником. Про це зазначено в письмових поясненнях ФОП ОСОБА_6 від 14.08.2013.

Відповідачем у судовому засіданні не були надані докази того, що ФОП ОСОБА_6 працює разом з позивачем, є його уповноваженим представником тощо.

Таким чином, враховуючи те, що позивач або його законний представник не були повідомлені належним чином про проведення перевірки, відповідно і були позбавлені права надати всі первинні документи для об'єктивного проведення відповідачем перевірки та складання законних висновків. Відсутність всієї первинної документації призвело до хибних висновків відповідача під час проведення перевірки.

Щодо обов'язкової наявності печатки на наказі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Посилаючись на вище наведену норму закону позивач вважає, що наказ повинен обов'язково бути завірений печаткою.

Будь яких посилань в Податковому кодексу, або в іншому нормативно-правовому акті про обов'язковість гербової печатки в наказі на проведення перевірки не має, тому суд не погоджується з таким обґрунтуванням позовних вимог позивача.

Щодо порушень порядку проведення перевірки.

Судом встановлено, що Акт № 222/172/2316604234 від 07.08.2013 про результати документальної планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 був складений з порушенням строків визначених п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до наказу про продовження проведення перевірки № 184 від 24.07.2013 термін проведення документальної планової виїзної перевірки позивача продовжено на 5 робочих днів з 25.07.2013 по 31.07.2013. Отже проведення перевірки закінчилося 31.07.2013, а Акт про результати проведення перевірки складений, зареєстрований та направлений позивачу 07.08.2013. Отримав акт перевірки позивач 14.08.2013, про що останній не заперечував у судовому засіданні.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання, у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Судом встановлено, що Акт № 222/172/2316604234 від 07.08.2013 не був підписаний позивачем, а відповідачем не був складений відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови відповідно до вимог п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушивши процедуру проведення перевірки та оформлення її результатів, тим самим, позбавив позивача права на ознайомлення та надання своїх заперечень до акту перевірки.

Щодо виявлених порушень суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), видана головною державною інспекцією на автомобільному транспорті серія НОМЕР_4 від 25.04.2007 p., дійсна до 24.04.2012р., позивач здійснює перевезення вантажним автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що позивачем включено витрати на придбання основних засобів (рухомого майна), отриманого від постачальника ПП «ВДВ-АВТО» (код ЄДРПОУ - 37159816) на суму без урахування ПДВ -177916,67 грн., а саме : напівпричепів марки «1524 GRASS GS55» та марки «1524 GRASS GS» відповідно до платіжних доручень № 61 від 03.04.2012р. на суму 80000 грн., № 63 від 04.04.2012 р. на суму 26800 грн., № 71 від 12.04.2013 р. на суму -106700 грн., що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем зазначено, що позивачем до складу витрат включені витрати на придбання основних засобів (рухомого майна), не включаються до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів. Але, як встановлено в судовому засіданні придбання причепів здійснено з метою здійснення безпосередньо вантажних перевозок, що є основним видом діяльності позивача.

Перевіркою встановлено заниження валового доходу за рахунок не включення оплати за виконані транспортні послуги в сумі - 76809,84 грн., яка надійшла на розрахунковий рахунок від наступних контрагентів: TOB «Петрус Алко» ( код ЄДРПОУ - 36942172) у сумі -40500 грн., TOB «Агросоюз земля» ( код СДРПОУ - 37360411) у сумі - 36702 грн., TOB «Агротранс - Ф» ( код ЄДРПОУ - 37731990) у сумі - 10097,60 грн., TOB «Віком Транс-ЛТД» ( код ЄДРПОУ - 33999713) у сумі -2200 грн., фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) у сумі - 200 грн. TOB «АПК - ресурс» (код ЄДРПОУ -37871134) у сумі -2472,20 грн.

Перевіркою руху коштів по рахунку позивача, реєстру податкових накладних, додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за лютий, березень, жовтень 2012 р. встановлено, що позивачем до складу податкових зобов'язань не включена оплата за надання транспортних послуг TOB «Інтерфрахтд ЛТД» (код ЄДРПОУ - 30053874), TOB «Заммлер Україна» (код ЄДРПОУ - 35007717), TOB «Криворізький МЕЗ» (код ЄДРПОУ - 38031810), яка надійшла на розрахунковий рахунок платника податків всього у сумі без урахування ПДВ - 15370 грн.( ПДВ у сумі - 3074 грн.).

Таким чином, по результатам перевірки встановлено заниження ПДВ у сумі 3074 грн., в тому числі по податковим періодам: за лютий 2012 р. в сумі - 950 грн., за березень 2012 р. в сумі - 167 грн., за жовтень 2012 р. в сумі - 1957 грн.

Однак судом встановлено, що послуги позивачем здійснювались в 2011 р. та ці суми включені по першій події, що підтверджується реєстрами виданих накладних та додатком №5 до відповідних податкових декларацій по ПДВ за вересень та грудень 2011 року.

Згідно з п.135.1. ст.. 135 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно п. 135.2. ст. 135 ПКУ доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п.п.135.4.1 п. 135.4 ст.135 ПКУ дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь - якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відповідно до п.137.1. ст.137 ПКУ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до пп.139.1.5. п.139.1 ст.139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;

Згідно пп.164.1.3. п.164.1. ст..164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно п. 176.1 «а» ст. 176 ПКУ платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію.

Відповідно до п. 177.2. ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно п. 177.4. ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1.ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.3.ст198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 по результатам якої був складений Акт №222/172/2316604234 від 07.08.2013 « Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002741701/404/Л/08-33-172-16 та № 0002731701/405/Л/08-33-172-16 від 30.08.2013

Стягнути з Державного Бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 288,00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 31.10.2013.

Суддя О.В. Конишева