Ухвала

від 06.11.2013 по справі 0670/8623/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" листопада 2013 р. Справа № 0670/8623/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2013 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Норинський щебзавод" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Норинський щебзавод" звернулося з позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000122301 від 15.06.2012 і № 0000122301 від 07.12.2012року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 273,00грн., № 0000132301 від 15.06.2012 року в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 11164,00грн. та №0000142301 від 25.09.2012року в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1480517,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення - рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 15.06.2012року № 0000132301 в частині зменшення ПАТ "Норинський щебзавод" від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 11401,00грн.; податкове повідомлення - рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25.09.2012року № 0000142301 в частині зменшення ПАТ "Норинський щебзавод" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1480517,00грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судові витрати ПАТ "Норинський щебзавод" у вигляді судового збору в сумі 3331,00грн. відшкодовано за рахунок державного бюджету.

Не погоджуючись з даною постановою Овруцька МДПІ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Представник податкової інспекції підтримав апеляційну скаргу.

Представники товариства апеляційну скаргу не визнали.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 18.04.2012року по 18.05.2012року уповноваженими працівниками Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2011року, про що був складений відповідний акт перевірки від 01.06.2012року.

За результатами такої перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 15.06.2012 р.:

- №0000122301, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 162682,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 40671,00грн. ;

- №0000132301, відповідно до якого підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13677,00грн.;

- №0000142301, відповідно до якого підприємству зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7166989,00грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення Позивачем були оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Державної податкової служби в Житомирській області та в подальшому до Державної податкової служби України.

За результатами такого оскарження скарги Позивача були задоволенні частково, а саме:

- рішенням ДПС в Житомирській області від 06.09.2012р. податкове повідомлення - рішення №0000142301 від 15.06.2012року було скасоване в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2050000,00грн. та винесено нове податкове повідомлення - рішення №0000142301 від 25.09.2012року, відповідно до якого підприємству зменшено розмір такого від'ємного значення на 5116989,00грн.;

- рішенням ДПС України від 22.11.2012р. податкове повідомлення - рішення №0000122301 від 15.06.2012року було скасоване в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 160222,00грн. та винесено нове податкове повідомлення - рішення №0000122301 від 07.12.2012року, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2460,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 615,00грн. ;

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0000132301 від 15.06.2012року, відповідно до якого підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13677,00грн. залишилося без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000122301 від 15.06.2012 і № 0000122301 від 07.12.2012року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 273,00грн. є безпідставними, так як позивачем не зазначено жодних підстав протиправності рішення.

Позивач, як платник податку на додану вартість, правомірно, у відповідності до вимог ст.198 Податкового кодексу України, відніс 11401,00грн. податку на додану вартість, сплаченого у вартості запасних частин, до свого податкового кредиту протягом вересня - жовтня 2011року. Вказана сума сплаченого податку на додану вартість підлягала врахуванню Позивачем, як платником цього податку, для визначення своїх податкових зобов'язань з цього ж податку за 2011рік.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за порушення правил оподаткування контрагентами його контрагентів. Податкове повідомлення - рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 15.06.2012року № 0000132301 в частині зменшення ПАТ "Норинський щебзавод" від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 11401,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення

Позивач відповідно до вимог ст.ст.6,22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та вимог п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення спірних відносин, мав право і правомірно врахував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло у 2010 році, при визначенні складу валових витрат 2011року, а тому податкове повідомлення - рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25.09.2012року № 0000142301 в частині зменшення ПАТ "Норинський щебзавод" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1480517,00грн., також винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення

Оцінюючи таку позицію суду першої інстанції , колегія суддів виходить з наступного.

Податкове повідомлення - рішення №0000122301 від 15.06.2012 щодо донарахування податку на додану вартість за результатами адміністративного оскарження було частково скасовано рішенням ДПС України від 22.11.2012р. в зв'язку із зменшенням нарахованої суми грошового зобов'язання.

За приписами п.п.60.1.3. п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України та п.п.5.1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, що був чинний на день виникнення спірних правовідносин, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним (скасованим), якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Зазначене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000122301 від 15.06.2012 щодо донарахування Позивачу сум податку на додану вартість є відкликаним (скасованим), тобто таким, що не містить жодних вимог про донарахування Позивачу, як платнику, певних податкових зобов'язань та не порушує його прав та інтересів.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0000122301 від 07.12.2012року, підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2460,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 615,00грн.

Разом з тим, ні в позові Позивач, ні в судовому засіданні його представники не зазначили жодних доводів щодо протиправності податкового повідомлення - рішення № 0000122301 від 07.12.2012року саме в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 273,00грн. Позивачем взагалі не зазначено, що на його думку є протиправним: чи визначене грошове зобов'язання в сумі 273,00грн. чи застосована фінансова санкція в цьому ж розмірі. Позивач та його представники не вказали за якою господарською операцією були сплачені спірні 273,00грн. податку на додану вартість та не навели належних доказів в обґрунтування цього.

Всупереч вимогам ст.ст.6, 71 КАС України Позивач не надав жодних належних доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000122301 від 15.06.2012, яке є відкликаним (скасованим) ще з 22.11.2012року, та № 0000122301 від 07.12.2012року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 273,00грн. порушують права та інтереси підприємства як платника цього податку.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог Позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000122301 від 15.06.2012 і № 0000122301 від 07.12.2012року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 273,00грн.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000132301 від 15.06.2012 року в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 11401,00грн. стали згідно висновків акту перевірки Порушення Позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 і п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні податкового кредиту за вересень 2011року у сумі 6250,00грн., сплаченого у вартості товарів ТОВ "Імпульс Плюс 2010", та за жовтень 2011року у сумі 5151,00грн., сплаченого у вартості товарів ПП "Коростень - Транзит".

Відповідно до наданого Відповідачем Розрахунку сум щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, відповідно до яких складено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2012 р. № 0000132301 на суму 13677,00 гривень, вказана сума була сформована з наступних складових:

- 5151,00 гривень - сума ПДВ, безпідставно віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання запчастин у ПП «Коростень-Транзит»;

- 6250,00 гривень - сума ПДВ, безпідставно віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання запчастин у ТОВ «Імпульс плюс 2010»;

- 530,00 гривень - не віднесена до податкового зобов'язання з ПДВ попередня оплата від відділу освіти Овруцької РДА за послуги автомобіля;

- 1856,00 гривень - не віднесена до податкового зобов'язання з ПДВ списання товарів (новорічних подарунків) за рахунок прибутку підприємства;

- 367,00 гривень - двічі віднесена до складу податкового кредиту податкова накладна від 29.12.2011р. № 342, отримана від ДП «Житомирський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України».

Колегія суддів вважає неправомірним зменшення залишку розміру від'ємного значення з ПДВ на 5151,00 гривень - суму ПДВ, віднесену до складу податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання запчастин у ПП «Коростень-Транзит» у жовтні 2011р. та на 6250,00 гривень - суму ПДВ, віднесену до складу податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання запчастин у ТОВ «Імпульс Плюс 2010» в вересні 2011 р. з огляду на те, що Судом встановлено безпідставність висновків Відповідача про нікчемність договорів Позивача з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» від 01.09.2011 р. та з ПП «Коростень-Транзит» від 07.10.2011р., від 19.10.2011р., від 28.10.2011р.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012р. № 0000132301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 13677,00 гривень, яке оскаржується в частині 11164,00 гривень, підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012р. № 0000132301 в сумі 11401,00 гривень, яка складається з 5151,00 гривень за операціями з ПП «Коростень-Транзит» та 6250,00 гривень за операціями з ТОВ «Імпульс Плюс 2010».

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000142301 від 25.09.2012року в частині зменшення ПАТ "Норинський щебзавод" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1480517,00грн. стали, згідно висновків акту перевірки, порушення Позивачем вимог п.135.1, 135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.2 п.135.5 ст.135, п.137.1 і п. 137.11 ст.137, п.138.2 , п.138.8, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.5, п.п.139.1.9 і п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139, п.146.11 і п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.п.7.6.3, п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7, п.п.12.1.2 п.12.1 ст.12 , що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на вказану суму.

При цьому колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301 від 25.09.2012р. в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 653654,00 грн. виходячи із наступного.

Висновки відповідача, що зумовили прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, викладені в акті перевірки позивача від 01.06.2012р. № 236/23-01/04865033 «Про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Норинський щебзавод», ідентифікаційний код 04865033 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року», на який є посилання в оскаржуваних повідомленнях-рішенням, а також в акті від 31.08.2011р. № 310/23-01/04865033 «Про результати документальної невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Норинський щебзавод», ідентифікаційний код 04865033, з питань правильності визначення податкових зобов'язань та правомірності визначення податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту, відображених в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року», на який посилається відповідач в акті перевірки від 01.06.2012р. № 236/23-01/04865033.

На думку позивача, вказані податкові повідомлення-рішення здебільшого ґрунтуються на протиправних висновках відповідача про нікчемність правочинів позивача за договорами № 28/12-10 від 28.12.2010р. з ВАТ «СКТБ «КОМПЛЕКС», № 15/1 від 20.06.2011р. з ТОВ «Щебнор»,а також за правочинами з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» від 01.09.2011р. та з ПП «Коростень-Транзит» від 07.10.2011р., 19.10.2011р. та 28.10.2011р.

Колегія, дослідивши матеріали справи, вважає висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів безпідставними з огляду на наступне.

28.12.2010р. між ПАТ «Норинський щебзавод» (за договором - постачальник) та ВАТ «СКТБ «КОМПЛЕКС» (за договором - покупець) був укладений договір поставки № 28/12-10. 25.03.2011р. було укладено додаткову угоду до договору поставки № 28/12-10 від 28.12.2010р.

Відповідно до п. 2.2. договору, постачальник зобов'язаний передати покупцеві продукцію, визначену в п. 1.1. договору, у строки визначені в специфікаціях. Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію, зазначену в специфікації.

22.06.2011р. між позивачем та ВАТ «СКТБ «КОМПЛЕКС» було підписано Специфікацію № 2, якою передбачено постачання металопродукції на суму 45932280,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 9186456,00 грн., всього з ПДВ 55118736,00 грн. В специфікації № 2 визначено умови оплати: 95% передоплати, а також термін постачання: 20 робочих днів з дня отримання рознарядки покупця.

За твердженням позивача, він рознарядку від ВАТ «СКТБ «КОМПЛЕКС» не отримував, а тому вважає, що строк постачання передбаченої Специфікацією № 2 продукції не настав. Доказів протилежного відповідачем надано не було.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи виписки з особового рахунку позивача, 30.06.2011р. на підставі договору поставки № 28/12-10 від 28.12.2010р. позивач отримав попередню оплату від ВАТ «СКТБ «КОМПЛЕКС» в сумі 55000000,00 грн.

Отже, за договором поставки № 28/12-10 від 28.12.2010р. позивач отримав попередню оплату у сумі 55000000,00 грн., але постачання продукції на момент проведення перевірки не здійснив, проте прострочення виконання зобов'язання відсутнє, адже строк постачання не настав.

20.06.2011р. між позивачем (за договором покупець) та ТОВ «Щебнор» (за договором постачальник) був укладений договір поставки № 15/1.

Відповідно до п. 2.2. договору поставки № 15/1 від 20.06.2011р., постачальник зобов'язаний передати покупцеві продукцію у строки, визначені в специфікаціях. Специфікацією № 1 від 20.06.2011р. до договору передбачено постачання продукції на суму 45887035,05 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 9177407,01 грн., всього на суму з ПДВ 55064442,06 грн. В специфікації № 1 визначено умови оплати: 100% передоплата, а також термін постачання: 20 робочих днів з дня отримання рознарядки.

Позивач стверджує, що строк постачання продукції за цим договором ще не настав. Доказів протилежного відповідачем надано не було.

Позивач здійснив попередню оплату за продукцію, обумовлену в специфікації, перерахувавши 30.06.2011р. грошові кошти в сумі 55000000,00 грн. на рахунок ТОВ «Щебнор».

Таким чином, за договором поставки № 15/1 від 20.06.2011р. позивач здійснив попередню оплату в сумі 55000000,00 грн., але постачання продукції на момент проведення перевірки не здійснювалось, проте прострочення виконання зобов'язань відсутнє, адже строк постачання не настав.

Відповідач вважає договори позивача № 28/12-10 та № 15/1 такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними у зазначених договорах. В акті від 31.08.2011р. це обґрунтовується тим, що по зазначених договорах була проведена передоплата товарів, але відсутні первинні документи про приймання-передачу товарів, їх транспортування, зберігання, тощо.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, адже з наявних доказів вбачається, що постачання металопродукції за вказаними договорами не здійснювалось, відповідно позивач не має та не може мати первинну документацію.

Також судом встановлено, що у вересні та жовтні 2011 року позивачем було здійснено кілька операцій з придбання товарів без оформлення письмових договорів купівлі-продажу.

Так, 01.09.2011р. позивачем було придбано у ТОВ «Імпульс плюс 2010» гідронасоси 310.3.112.03. на суму 37500,00 грн., в тому числі ПДВ 6250,00 грн.

Від продавця ТОВ «Імпульс плюс 2010» позивачем було отримано податкову накладну № 10908 від 01.09.2011р.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.2012р. ТОВ «Імпульс плюс 2010», ідентифікаційний код 37363648, місцезнаходження: 61045 м. Харків, пров. Отакара Яроша, б.4,має стан юридичної особи: зареєстровано.

В жовтні 2011 р. Позивачем було придбано у ПП «Коростень-Транзит» запасні частини всього на суму 25 752,67 гривень без ПДВ, ПДВ - 5151,00 гривень, всього на суму з ПДВ 30 903,20 гривень, а саме:

07.10.2011р. придбано запчастини на суму 8 543,60 гривень, в т.ч. ПДВ 1 423,93 гривень, що підтверджується Накладною № 158 від 07.10.2011р.Позивач отримав від ПП «Коростень-Транзит» податкову накладну № 158 від 07.10.2011р.;

19.10.2011р. придбано запчастини на суму 18 600,00 гривень, в т.ч. ПДВ 3 100,00 гривень, що підтверджується Накладною № 162 від 19.10.2011р. Позивач отримав від ПП «Коростень-Транзит» податкову накладну № 162 від 19.10.2011р.;

28.10.2011р. придбано запчастини на суму 3 759,60 гривень, в т.ч. ПДВ 626,60 гривень, що підтверджується Накладною № 176 від 28.10.2011р.Позивач отримав від ПП «Коростень-Транзит» податкову накладну № 176 від 28.10.2011р.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.2012р. ПП «Коростень-Транзит», ідентифікаційний код 36245488,місцезнаходження: 11500 Житомирська обл., м. Коростень, вул. Жовтнева, б. 16, має стан юридичної особи: зареєстровано.

Відповідно до статті 18 Закону України від 15.05.2003. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тому, місцезнаходження ПП «Коростень-Транзит» та ТОВ «Імпульс Плюс 2010», вказані у отриманих Позивачем податкових накладних, відповідають реєстраційним даним, які вважаються достовірними.

Договори Позивача з ТОВ «Імпульс Плюс 2010»та ПП «Коростень-Транзит» укладались усно. Це не суперечить закону та не має наслідком недійсність або нікчемність таких правочинів.

Згідно статті 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятись правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідач, стверджуючи, що всі описані угоди є нікчемними, запевняє, що ці угоди не були спрямовані на реальне настання наслідків, що ними обумовлені. Таке твердження спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, первинними документами, якими оформлено передачу товарів у власність Позивача, а також доказами використання придбаних запчастин у господарській діяльності Позивача. На підтвердження останнього Позивачем було надано до матеріалів справи акти списання малоцінних та швидкозношуваних предметів № 16а від 30.09.2011р., № 42 від 31.10.2011р., № 31 від 21.10.2011р., № 41 від 31.10.2011р., № 30 від 21.10.2011р., № 46 від 31.10.2011р., № 29 від 21.10.2011р.

Так, згідно частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні бухгалтерські документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач вважає Договори Позивача № 28/12-10 від 28.12.2010 р. з ВАТ «СКТБ «КОМПЛЕКС» та № 15/1 від 20.06.2011р. з ТОВ «Щебнор», а також усні правочини з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» від 01.09.2011 р. та з ПП «Коростень-Транзит» від 07.10.2011р., від 19.10.2011р., від 28.10.2011р. укладеними з порушенням норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків Відповідача про нікчемність зазначених договорів Позивача.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України, на яку посилається Відповідач, визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Нікчемним, згідно частині другій статті 215 Цивільного кодексу України, є правочин, недійсність якого встановлена в законі. Закон не містить норми про нікчемність правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно, правочин, який не відповідає частині п'ятій статті 203 Цивільного кодексу України, може бути визнаний недійсним.

Згідно частині третій статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними доказами судом першої інстанції встановлено, що вчинені Позивачем з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» та ПП «Коростень-Транзит» правочини були виконані, товари отримані і використані Позивачем у господарській діяльності. За договорами Позивача № 28/12-10 та № 15/1 строки постачання продукції не настали, тому постачання не відбувалось. Проте, Відповідачем не було надано доказів того, що ці Договори не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

За нормою статті 228 ЦК України, на яку також посилається Відповідач, прямо встановлено нікчемність правочину, який порушує публічний порядок, необхідно довести, що правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок згідно ст. 228 ЦК України, зокрема це правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне заволодіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Отже, підстави для застосування цієї норми до вищевказаних правочинів Позивача, які вважаються Відповідачем нікчемними, відсутні.

Згідно частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів не приймає доводи Відповідача стосовно того, що почеркознавчими дослідженнями встановлено те, що підпис у звітності з ПДВ ТОВ «Імпульс плюс 2010», а також в договорі з поштою не є підписом його директора, а також що порушено кримінальну справу № 60112117 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 с. 358 КК України з огляду на наступне.

Згідно частини четвертої статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В матеріалах справи відсутня інформація про наявний вирок суду у кримінальній справі, що стосується предмету правовідносин Позивача з вказаними особами.

Колегія суддів також зазначає, що до повноважень податкових органів чинним законодавством не віднесено повноваження вирішувати питання недійсності укладених платниками податків договорів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Для визнання згідно ст. 228 ЦК України операції такою, що порушує публічний порядок, необхідно обов'язково довести наявність такої мети. Мета юридичної особи може бути доведена за допомогою мети його керівника - фізичної особи, який на момент укладення правочину виконував представницькі функції згідно із статутом (положенням) або дорученням. Причому, наявність у фізичної особи мети, вказаної в ст. 228 ЦК України, тягне кримінальну відповідальність за вчинений злочин, замах на злочин або приготування до злочину. Такі обставини можуть бути підтверджені лише обвинувальним вироком. За відсутності доказів наявності мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також існування наміру в діях платника податків або його контрагента, операцію не можна визнати такою, що порушує публічний порядок.

В матеріалах справи відсутні докази визнання судовими органами недійсним будь-якого із вказаних договорів (правочинів) Позивача, по яких були проведені операції з придбання, а також з продажу товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивачем за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. було задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6535139,00 грн., яка була розрахована наступним чином: (19609637,00 грн. - передплата ТОВ «Гранд Капітал Груп») + (4000000,00 грн. - передплата ТОВ «КЕС») + (2583333,33 грн. - оплата за запчастини ТОВ «ФПА») + (15000,00 грн. - оплата за запчастини СПД Бичкова) + (501300,00 грн. - послуги по охороні УДСО) + (31740,76 грн. - оплата послуг оренди обладнання ТОВ «ТК «Фаворит») + (550689,19 грн. - оплата запчастин ПМП «Принтер») + (3440018,72 грн. - оплата послуг ДТГО «ПЗЗ») + (170461,00 грн. витрати на поліпшення основних фондів) = 30902180,00 грн. * 20% (розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, який переноситься на наступний рік) = 6180436,00 грн. + 354733,00 грн. (сума, яка не врахована до об'єкта оподаткування 2010 року) = 6535169,00 грн.

Відповідач в Акті перевірки дійшов висновку про те, що Позивачем було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, в тому числі, у розмірі 3921927,00 грн. Як стверджують представники Відповідача, Позивач частково погодився із зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 3921927,00 грн. (19609637,00*20%) і це підтверджується постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. у справі №0670/9935/11, залишеною в цій частині без змін постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р.

Позивач, також посилаючись на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. у справі №0670/9935/11, погоджується із фактом завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, але в сумі 3268273,00 грн., а не в сумі 3921927,00 грн. як вважає Відповідач.

Колегія суддів відхиляє доводи Позивача та погоджується із висновками Відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. у справі №0670/9935/11, позивач в своїх письмових поясненнях від 23.01.2012 р. погодився з тим, що ним після проведення взаємозаліку з ТОВ «Гранд Капітал Груп» помилково не було зменшено задекларовані валові витрати в декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 р. у сумі 19609637,00 грн., включно з податком на додану вартість у сумі 3268273,00 грн.

Як передбачено п. 22.4. ст. 24 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Таким чином, у Позивача були відсутні підстави для перенесення до складу валових витрат 2010 року, і відповідно 2011 року, 3921927,00 грн. як 20 відсотків від 19609637,00 грн.

Отже, висновок Відповідача про завищення Позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 кв. 2011 р. в сумі 3963730,00 грн. є обґрунтованим.

Стосовно від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2011 рік.

Позивачем за перевіряємий період було задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 10130065,00 грн., в тому числі за 1 кв. 2011 р. було задекларовано 7981240,00 грн., за 2-4 кв. 2011 р. було задекларовано 2148825,00 грн.

Відповідач в акті перевірки дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 7166989,00 грн., в тому числі за 1 кв. 2011 р. на суму 6105197,00 грн., за 2-4 кв. 2011 р. на суму 1061792,00 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за перевіряємий період на суму 4290126,00 грн., в тому числі за 1 кв. 2011 р. на суму 4055197,00 грн., за 2-4 кв. 2011 р. на суму 234929,00 грн.

За 1 кв. 2011 р. позивач припустився завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4055197,00 грн., що складається із наступних сум: 1000,00 грн. - прострочена кредиторська заборгованість, 90467,00 грн. - двічі включені до складу валових витрат витрати по сплаті заробітної плати та єдиного соціального внеску, 3963730,00 грн. - невірно перенесене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток з 2010 року.

Отже, за 1 кв. 2011 р. позивач мав право віднести до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування тільки 3926043,00 грн. (7981240,00 грн. - 4055197,00 грн.).

За 2-4 кв. 2011 р. позивач припустився завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 234929,00 грн., що складається із наступних сум: 43750,00 грн. - заниження валових доходів від операційної діяльності (послуги за спеціальне використання технологічних електричних мереж ПАТ «ЕК «Житомиробленерго»), 5102,00 грн. - завищення валових витрат від фізичних осіб - підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, 8460,00 грн. - заниження валових доходів від операційної діяльності (послуги по перегону локомотива ТОВ «Металтрейд Україна», 172252,00 грн. - завищення 10% витрат на поліпшення основних фондів, 1440,00 грн. - заниження валових доходів щодо наданих послуг по розпилу деревини, 3925,00 грн. - заниження валових доходів від операційної діяльності (надання послуг оренди приміщення ВАТ «Укртелеком»).

Отже, за 2-4 кв. 2011 р. позивач мав право віднести до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1913896,00 грн. (2148825,00 грн. - 234929,00 грн.).

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача станом на 31.12.2011 р. складає 5839939,00 грн. (3926043,00 грн. + 1913896,00 грн.).

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а постанова суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25.09.2012р. № 0000142301 в частині зменшення ПАТ «Норинський щебзавод» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1480517,00грн. скасуванню та прийняття в цій частині нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2013 р. в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25.09.2012р. № 0000142301 в частині зменшення ПАТ «Норинський щебзавод» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1480517,00грн. скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25.09.2012р. № 0000142301 в частині зменшення ПАТ «Норинський щебзавод» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 826863,00 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: С.М.Хаюк Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 12.11.2013 року

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Відкрите акціонерне товариство "Норинський щебзавод" вул. Шкільна, 16,с.Норинськ,Овруцький район, Житомирська область,11154

3- відповідачу/відповідачам: Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул.Сабурова,1/20,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11102

4- Заявнику апеляційної інстанції Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби

5-третій особі

6- Представнику Невмержицький П.В. - представник вул. Сабурова 1/20,м.Овруч,Житомирська область,11100