Рішення

від 06.11.2013 по справі 914/2820/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2013 р. Справа № 914/2820/13

За позовом:Аудиторської фірми «Львівське агенство аудиту та консультацій» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластфарма», м. Львів; про:стягнення 36 601,64 грн. Головуючий суддя - Крупник Р.В. Судді - Березяк Н.Є., Яворський Б.І. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача: Власюк В.В. - керівник; Плесканка О.В. - представник (довіреність б/н від 05.08.2013р.); від відповідача : Янко І.М. - представник (довіреність б/н від 05.11.2013р.); особа, яка викликалась в судове засіданні в порядку ст. 30 ГПК України Кліщенко В.І.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не надходило. За клопотанням відповідача здійснювався запис розгляду справи за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

СУТЬ СПОРУ:

19.07.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Аудиторської фірми "Львівське агенство аудиту та консультацій" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма" про стягнення 36 601,64 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2013р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.08.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду

Ухвалою суду від 19.09.2013р. строк розгляду справи продовжено до 04.10.2013р.

27.10.2013р. судом винесено ухвалу, котрою відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення справи №914/3430/13 за позовом ТОВ «Пластфарма» до Аудиторської фірми «Львівське агентство аудиту та консультацій» у формі ТОВ про визнання недійсним Договору оренди автомобіля від 28.12.2005р..

Ухвалою господарського суду від 04.10.2013р. в справі призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. За результатами автоматизованого розподілу членів колегії було визначено колегію у складі Крупника Р.В. (головуючий суддя) та суддів Яворського Б.І. і Березяк Н.Є.

Представник позивача в судове засідання 06.11.2013р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, вказаних в позовній заяві та письмових пояснення до неї.

Зокрема, позовні вимоги мотивує тим, що 28.12.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди №1/О, у відповідності з яким позивач надав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування, для виробничих цілей, автотранспортний засіб - легковий автомобіль Skoda, д.н. ВС 9489 АІ. Розмір орендної плати та порядок її сплати встановлювався п.п. 4.1, 4.2 Договору, у відповідності до яких відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату на рахунок позивача не пізніше 5-го числа наступного за місяцем, у якому здійснювалося користування автотранспортним засобом у розмірі 2 600,00 грн. на місяць.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення положень п.п. 4.1, 4.2 Договору свої зобов'язання щодо оплати не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період з травня 2012 року по червень 2013 року в розмірі 34 546,67 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім загальної суми заборгованості позивач просить стягнути також 590,66 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, а також 1 464,31 грн. - пені.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2013р. з'явився, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву. В задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, якими обґрунтовує обставини, викладені в позовній заяві, а отже вимоги позивача являються безпідставними та незаконними.

В судових засіданнях представник відповідача зазначив, що відповідач існування заборгованості перед позивачем не визнає, оскільки наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків від 11.06.2013р. зі сторони відповідача було підписано економістом Тесленко Т.М., яка працювала у відповідача на посаді бухгалтера до 04.06.2013р. Тобто, вказана особа не вправі була підписувати даний акт.

Крім того, на думку відповідача, об'єкт оренди зі сторони позивача передавала особа, яка не мала права цього робити. Так, згідно наявних в справі Актів приймання-передачі автотранспортного засобу в оренду та повернення його з оренди, а також Актів наданих послуг, зі сторони позивача ці акти підписувалися головою Товариства Кліщенко В.І., повноваження котрої не підтверджено необхідними документами. Також Кліщенко В.І., яка підписувала Договір оренди, додаткові угоди та інші документи, працювала і у відповідача, починаючи з 31.05.2005р.

Більше того, як зазначає представник відповідача, Власюк В.В., який станом на момент укладення спірного Договору оренди автомобіля являвся директором відповідача і від його імені підписував цей договір, також одночасно являвся і директором позивача. А тому, вказаний договір є недійсним, оскільки він суперечить положенням ч.3 ст.238 ЦК України, відповідно до якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє в своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно являється.

06.11.2013р. в судове засідання з'явилася Кліщенко В.І., яка була викликана судом для дачі пояснень в порядку ст.30 ГПК України. Пояснила суду, що на момент укладення договору оренди, додаткових угод до нього та інших документів діяла від імені позивача правомірно, оскільки з жовтня 1999 року являється головою Аудиторської фірми «Львівське агентство аудиту та консультацій» у формі ТОВ. Її повноваження діяти від імені позивача підтверджуються положеннями статуту позивача та протоколом зборів учасників позивача про обрання її головою Товариства. Договір, акти приймання-передачі та акти наданих послуг підписувалися нею від імені позивача, а Власюком В.В. від імені відповідача та скріплювалися печатками сторін в дати, які вказані у цих документах. Крім цього, пояснила суду, що з червня 2005 року по червень 2013 року працювала на посаді бухгалтера ТОВ «Пластфарма». Також Кліщенко В.І. зазначила, що за час існування орендних відносин, ТОВ «Пластфарма» здійснювала оплату за оренду автомобіля лише в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

01.10.2013р. відповідачем через канцелярію суду було подане клопотання про призначення в справі технічної експертизи документів на вирішення якої поставити питання:

- чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Пластфарма» у той час, яким датовано акт приймання-передачі автомобіля згідно Договору оренди №1/О від 28.12.2005р.;

- чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Пластфарма» у той час, яким датовано акт приймання-передачі (повернення) автомобіля згідно Договору оренди №1/О від 28.12.2005р.;

- чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Пластфарма» у той час, яким датовано Перелік майна, зазначений у Додатку №1 до Договору оренди №1/О від 28.12.2005р.;

- чи виготовлені Договір оренди №1/О від 28.12.2005р. та Акт приймання-передачі автомобіля згідно Договору оренди №1/О від 28.12.2005р. у різний час;

- чи виконано підпис у Акті надання послуг №15 від 10.06.2013р. колишнім директором ТОВ «Пластфарма» - Власюком В.В.

Своє клопотання відповідач мотивує тим, що в нього є всі підстави вважати, що подані до суду докази є підробленими, шляхом використання викраденої печатки, оскільки після звільнення Власюка В.В. з посади директора ТОВ «Пластфарма» він відмовився повертати статутні, первинні бухгалтерські документи та печатку товариства. За даним фактом було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150090002534. Більше того, як зазначає відповідач Акт прийому-передачі автотранспортного засобі від 28.12.2005р. містить чіткі та свіжі відбитки печаток відповідача та позивача. Натомість на Договорі оренди та переліку майна (Додаток №1 до Договору оренди) значаться стерті нечіткі контури печаток сторін.

Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, вказане дає підстави вважати, що передача автомобіля в оренду не відбулася в дати, які вказані у документах, що наявні в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання відповідача.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Таким чином, із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Як роз'яснив Пленум ВГСУ в п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних , що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування .

Враховуючи наведені норми законодавства та роз'яснення Пленуму, колегія суддів зазначає, що в даній справі не має дійсної потреби у спеціальних знаннях експерта, виходячи з наступного.

Так Кліщенко В.І., яку допитано в порядку ст. 30 ГПК України, а також Власюком В.В., зазначено, що Договір оренди автомобіля та всі акти до цього Договору безпосередньо підписувалися ними і скріплювалися печатками сторін в дати, які зазначені в цих документах.

Крім того, в матеріалах справи міститься Договір страхування Серія V6.0 №4701 від 28.12.2006р. з котрого вбачається, що ТОВ «Пластфарма» в 2006р. було застраховано автомобіль Skoda Superb Classic 1.8, який виступав предметом оренди.

Також в матеріалах справи міститься довідка ПАТ «Кредобанк» №50.14/15-19317/15 від 16.08.2013р. (а.с.72-75) про суми та дати перерахувань за «Оренду згідно Договору №1/О від 28.12.2005р.» від ТОВ «Пластфарма» на рахунок АФ «Львівське агентство аудиту та консультацій» у формі ТОВ за період з 01.11.2008р. по 31.03.2013р., з якої вбачається, що відповідач протягом вказаного періоду регулярно перераховував кошти за оренду автомобіля.

Таким чином, наведені докази, поряд із Договором оренди №1/О від 28.12.2005р. та Актом приймання-передачі автомобіля згідно вказаного Договору свідчать про те, що відповідач фактично користувався предметом оренди в період з 2005р. по 2013р. і що передача автомобіля в оренду та повернення його з оренди відбулася в дати, які вказані у відповідних актах.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України доводи відповідача, викладені в клопотанні про призначення експертизи повинні бути підтверджено належними та допустимими доказами. Водночас, відповідачем цього зроблено не було.

Так, суд відхиляє покликання представника відповідача на Повідомлення Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 18.09.2013р. про початок досудового розслідування кримінального правопорушення за ч.1 ст.357 КК України, як на доказ того, що Власюком В.В. від імені ТОВ «Пластфарма» було підроблено з використанням викраденої печатки Договір оренди автомобіля та актів до нього. Колегія суддів зазначає, що вказане повідомлення свідчить лише про те, що до єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне правопорушення, які відповідно до ч.1 ст.214 КПК України підлягають обов'язковому внесенню не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим або прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення правопорушення.

Однак, з даного повідомлення не вбачається того, що обставини на котрі покликається відповідач в свої заяві в Шевченківський РВ знайшли своє підтвердження. Представником відповідача не заперечується той факт, що станом на момент вирішення спору судом ведеться досудове розслідування і Власюк В.В. викликається для дачі показів лише як свідок.

Також колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що подані позивачем документи є підробленими, так як Акт прийому-передачі автотранспортного засобу від 28.12.2005р. містить чіткі та свіжі відбитки печаток відповідача та позивача, натомість на Договорі оренди та переліку майна (Додаток №1 до Договору оренди) значаться стерті нечіткі контури печаток сторін, оскільки такі доводи є лише припущенням відповідача, які не можуть братися судом до уваги при вирішенні клопотання.

Окрім клопотання про призначення технічної експертизи, 04.10.2013р. представником відповідача також було подано і клопотання про призначення судово-економічної експертизи на предмет того чи вносилися грошові кошти в касу АФ «Львівське агентство аудиту та консультацій» у формі ТОВ як оплата послуг на підставі Договору оренди автомобіля №1/О від 28.12.2005р.

Своє клопотання представник відповідача мотивує тим, що відповідач позбавлений всієї фінансово-бухгалтерської документації, так як колишній директор Власюк В.В. не передав її при звільненні. Проте, наскільки стало відомо відповідачу, Власюком В.В. проводилися деякі господарські операції, які не обліковувалися на рахунках відповідача. А тому, як зазначає представник, виникає абсолютно обґрунтоване припущення, що Власюк В.В. здійснював розрахунки через касу товариства.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти клопотання.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання відповідача, як необґрунтоване та таке, що доводиться зі сторони відповідача лише його припущеннями, які не можуть братися судом до уваги при вирішенні клопотання.

Крім цього, суд так само бере до уваги той факт, що допитаною в порядку ст. 30 ГПК України Кліщенко В.І., а також Власюком В.В. зазначалося, що всі розрахунки за оренду автомобіля зі сторони відповідача здійснювалися в безготівковому порядку на рахунок позивача, як це передбачено п.4.2 Договору №1/О від 28.12.2005р.. Доказів, які б свідчили про внесення коштів в касу позивача за оренду автомобіля не існує, а тому і призначення експертизи є недоцільним.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що задоволення необґрунтованих клопотань про проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2005р. між Аудиторською фірмою «Львівське агентство аудиту та консультацій» у формі ТзОВ (надалі - Позивач; за договором - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пластфарма» (надалі - Відповідач; за договором - Орендар) було укладено Договір оренди №1/О від 28.12.2005р. (надалі - Договір), згідно п.1.1 котрого Орендодавець надає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування автотранспортний засіб, визначений в Додатку №1 (а.с. 8-9).

Як вбачається з Додатку №1 до Договору оренди (а.с.42) в оренду було передано автомобіль марки Skoda Superb Classic 1.8/110kW, № кузова: TMBDL23U26B046848, № двигуна: AWT173893, загальною вартістю 121 750,00 грн. Вказаний автомобіль перебуває у власності позивача на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС №867100 від 15.12.2005 року (а.с.76).

Відповідно до положень п.2.1 та п.3.1 Договору оренди майно орендується для виробничих цілей. Майно, що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 3-х днів з моменту підписання даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.114) 28.12.2005р., тобто в день укладення Договору оренди автотранспортний засіб, за актом приймання-передачі був переданий позивачем та прийнятий відповідачем.

Згідно п.8.1 Договору оренди, цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 25.12.2006р.

Судом встановлено, що в подальшому щорічно між позивачем та відповідачем укладалися Додаткові угоди до Договору оренди, зміст котрих зводився до того, що строк його дії продовжувався на 1 рік, а всі інші умови залишалися без змін. Всього між сторонами було укладено сім таких додаткових угод (а.с.10-15, 113) , останню з котрих укладено 25.12.2012р. і згідно якої строк дії Договору оренди 1/О від 28.12.2005р. встановлено до 25.12.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.16) , 07.06.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №8 за умовами якої сторони досягли згоди про розірвання Договору оренди з 11.06.2013р. Із зазначеної дати домовилися припинити користування орендованим майном та сплачувати орендну плату.

Водночас, з Акту приймання передачі (повернення) об'єкту оренди (а.с.115) вбачається, що автомобіль було повернуто позивачу в належному стані вже 09.06.2013р.

Судом встановлено, що Договір оренди, всі додаткові угоди до нього, а також акти приймання-передачі автомобіля від імені позивача підписувала Кліщенко Валентина Іллівна, яка згідно Витягу з ЄДРПОУ являється одним із засновників позивача із часткою в статутному капіталі 50% (а.с.48) , а згідно Протоколу №3 зборів учасників позивача від 14.10.1999р. (а.с.133) також і Головою товариства (агентства), що без довіреності виконує дії від імені товариства.

Від імені відповідача Договір оренди, всі додаткові угоди до нього, а також акти приймання-передачі автомобіля підписував Власюк Валерій В'ячеславович, який згідно протоколу зборів учасників ТОВ «Пластфарма» №1/05 від 04.03.2005р. (а.с.75) був призначений на посаду директора, і був звільнений з вказаної посади на підставі Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Пластфарма» від 12.06.2013р. (а.с.63). Як вбачається з Витягу з ЄДРПОУ (а.с. 69-71) керівником відповідача з 12.06.2013р. являється Якубенко Олександр Миколайович.

Крім цього, жодною із сторін не заперечується та підтверджується матеріалами справи, зокрема витягами з ЄДРПОУ (а.с. 86-91) , що Власюк В.В., станом на момент укладення Договору оренди, додатків до нього та актів приймання передачі одночасно являвся директором відповідача та позивача, а також його одним із засновників із часткою в статутному капіталі 50%. Як зазначила Голова агентства аудиту та консультацій (а.с.75) , Власюк В.В. являється директором позивача починаючи з 12.10.1999 року і по теперішній час.

За умовами укладеного Договору оренди сторони погодили, що розмір орендних платежів становить 2 600,00 грн. без ПДВ в місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа наступного місяця згідно складеними актами наданих послуг. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням Сторін у разі зміни цін і тарифів, індексу інфляції та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору оренди).

У відповідності до п. 7.1 Договору у випадку прострочення по оплаті орендних платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як вбачається з позовної заяви позивач зазначає, що в порушення умов укладеного Договору оренди відповідачем не було сплачено позивачу орендну плату в розмірі 34 546,67 грн. за період з травня 2012 року по червень 2013 року (момент припинення Договору оренди), не зважаючи на те, що позивачем в цей період надавалися послуги з оренди автомобіля, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами наданих послуг за спірні місяці (а.с. 17-30). З вказаних актів вбачається, що вони скріплені печаткою позивача та від імені позивача підписані Головою агентства Кліщенко В.І. , яка вказується в цих актах як директор, а від імені відповідача підписані директором Власюком В.В. та скріплені печаткою відповідача.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ч.1, 2 ст.14 ЦК України).

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Факт передачі автотранспортного засобу позивачем відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі автотранспортного засобу згідно Договору оренди №1/О від 28.12.2005р. Вказаний акт датований 28.12.2005р., підписаний та скріплений печатками сторін Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що станом на момент укладення Договору оренди автомобіля у голови товариства Кліщенко В.І. не було повноважень підписувати вказаний договір і всі додатки до нього від імені АФ «Львівське агентство аудиту та консультацій» у формі ТОВ.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що укладення Кліщенко В.І. від імені орендодавця Договору жодним чином не порушує права та інтереси відповідача, оскільки з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що ним фактично було одержано в користування автомобіль.

Більше того, покликання відповідача на відсутність у Кліщенко В.І. повноважень щодо укладення Договору оренди, як на підставу для відмови в позові, відхиляються судом з огляду на те, що укладення договору оренди без згоди власника, порушує права лише власника, а не орендаря та не може впливати на виконання орендарем обов'язку з оплати орендної плати, що виник з реалізованого ним права на оренду . Вказаної правової позиції притримується ВГСУ в Постанові №17/52/2012/5003 від 08.08.2013р.

Не заслуговують на увагу також і доводи відповідача, що Власюк В.В. не вправі був укладати Договір оренди, оскільки станом на момент його укладення він являвся директором як позивача так і відповідача, а тому такі його дії суперечать вимогам ч.3 ст.238 ЦК України. Так, відповідно до зазначеної статті представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Згідно висловленої Верховним Судом України в Постанові від 16.05.2011р. №3-31гс11 правової позиції, вказана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів . Водночас судом встановлено, що Власюк В.В., укладаючи Договір від 28.12.2005р. виступав від імені лише орендаря, від імені орендодавця виступала інша особа - Кліщенко В.І.

Колегія суддів бере до уваги також той факт, що порушення особою при укладенні договору оренди вимог ч.3 ст.238 ЦК України може слугувати підставою для визнання вказаного договору недійсним. Водночас, відповідно до вимог ст.207 ГК України та позиції Пленуму ВГСУ, викладеної в п.2.7 Постанови від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», у зв'язку із неможливістю повернути вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), такий договір визнається недійсним лише на майбутнє і зобов'язання його сторін припиняються з моменту набрання чинності рішення суду.

Також, в Постанові №35/5005/4044/2012 від 30.07.2013р. ВГСУ висловив позицію, що до моменту визнання судом договору недійсним, його положення є чинними і обов'язки за ним повинні виконуватися на умовах, погоджених сторонами під час його укладення .

Відтак, з огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідачем не було надано доказів того, що Договір оренди визнано недійсним до моменту виникнення спору між сторонами, а також той факт, що подальше визнання договору недійсним можливе лише на майбутнє, суд вважає, що на момент розгляду справи, положення вказаного договору є чинними і обов'язки за ним повинні виконуватися на умовах, погоджених сторонами під час його укладення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно п. 1 ст. 530 ЦК України.

Як вже було зазначено, пунктом 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що розмір орендних платежів становить 2 600,00 грн. без ПДВ в місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 5 числа наступного місяця згідно складеними актами наданих послуг.

З наявного у позовній заяві розрахунку заборгованості вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 34 546,67 грн. заборгованості по орендній платі в період з травня 2012р. по 10 червня 2013р. включно.

З наявного в матеріалах справи Акту надання послуг № 15 (а.с.30) вбачається, що він складений та підписаний представниками сторін Договору 10 .06.2013р. і орендна плата за автомобіль нараховувалася до вказаної дати. Водночас, з Акту приймання передачі (повернення) об'єкту оренди (а.с.115) судом встановлено, що автомобіль було повернуто позивачу в належному стані вже 09 .06.2013р. А тому, розмір орендної плати за червень 2013р. повинен становити не 866,67 грн., як це зазначено позивачем, а 780,03 грн.

Здійснивши перерахунок орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди в червні 2013р., суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача орендної плати підлягає частковому задоволенню, у розмірі 34 460,03 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у випадку прострочення по оплаті орендних платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Крім суми основного боргу (орендної плати), позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 1 464,31 грн. пені з сум заборгованості, які виникли в період з травня 2012р. по червень 2013р.

Також, в процесі розгляду справи, позивачем було долучено до матеріалів справи уточнений розрахунок пені з сум заборгованості, які виникли в період з липня 2012р. по червень 2013р., відповідно до якого, розмір пені складає 1 642,03 грн. (а.с.131). При цьому, заяви про збільшення розміру позовних вимог від позивача не надходило. В судовому засіданні представник позивача просив суд стягнути розмір пені в межах заявленої в позовній заяві суми, однак за уточненим розрахунком.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що пеня з сум заборгованості, які виникли в період з липня 2012р. по червень 2013р. в заявленому розмірі 1 464,31 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 590,66 грн. - три відсотки річних. Суд, перевіривши розрахунок обчислення трьох відсотків річних, приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягає частковому задоволенню, у розмірі 589,35 грн.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати, пені та трьох відсотків річних є доведеними, обґрунтованими та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відтак підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-3, 30, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластфарма» (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 32568268) на користь Аудиторської фірми «Львівське агенство аудиту та консультацій» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 5/5, код ЄДРПОУ 22335511) 34 460,03 грн. основного боргу, 1 464,31 грн. пені та 589,35 грн. трьох відсотків річних.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластфарма» (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 32568268) на користь Аудиторської фірми «Львівське агенство аудиту та консультацій» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 5/5, код ЄДРПОУ 22335511) 1 716,37 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2013 р.

Головуючий судя Крупник Р.В.

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Яворський Б.І.