Ухвала

від 31.10.2013 по справі 2а/2370/8432/2011

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/31593/12

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Горбатюка С.А., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі за позовом обласної дитячо-юнацької спортивної школи Черкаської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України до виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2011 року обласна дитячо-юнацька спортивна школа Черкаської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (далі - ОДЮСШ «Динамо») звернулась до суду із позовом до виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 9 виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.11.2011 року «Про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.11.2011 року №9 «Про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій».

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами викладені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав, що позивач правомірно та на законних підставах нараховував та виплачував заробітну плату тренеру-викладачу ОСОБА_1, а факт відсутності у вказаної особи вищої освіти з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» чи «магістр» у сукупності з іншими доказами у справі, не може бути прийнятий як доказ прийняття відповідачем правомірного та обґрунтованого рішення. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки судами дотримано вимоги діючого законодавства при розгляді та вирішенні даного спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку правомірного (цільового) використання коштів ОДЮСШ «Динамо», за результатами якої складено акт від 02 листопада 2011 року. Згідно висновку відповідача встановлено порушення ОДЮСШ «Динамо» щодо порядку використання страхових коштів у розмірі 50109,24 грн. в частині виплати на оплату праці тренера-викладача ОСОБА_1, який не має права перебувати на вказаній посаді.

На підставі вказаного акту винесено рішення № 9 від 08 листопада 2011 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» дитячо-юнацькі спортивні школі створюються та діють відповідно до Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого Кабінетом Міністрів України №993 від 5 листопада 2008 року (далі - Положення), пунктом 31 якого передбачено, що тренером-викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» чи «магістр».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про вищу освіту» молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну середню освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Згідно ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в позашкільних навчальних закладах.

Статтею 49 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» право проводити фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, фізкультурно-спортивну реабілітацію надається фахівцям, які мають спеціальну освіту та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Згідно матеріалів справи, тренер-викладач ОСОБА_1 має вищу спеціальну освіту, в 2009 році він закінчив Республіканське вище училище фізичної культури, яке віднесене Міністерством освіти України до закладів з І рівнем акредитації, за спеціальністю «Фізичне виховання» та має диплом освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст». Крім того, ОСОБА_1 є майстром спорту з фехтування, срібним призером першості Європи серед молоді, чемпіоном Всесвітньої Універсіади 2009 року.

Таким чином, суди дійшли до обґрунтованого та вірного висновку про те, що перебування ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача дитячо-юнацької спортивної школи відповідає вимогам, встановленим в зазначеному вище Положенні №993 та Статусу ОДЮСШ «Динамо», пунктом 4.11 якого передбачено, що тренерсько-викладацький склад спортивної школи комплектується на контрактних умовах з фахівців, які, як правило, мають фізкультурну освіту або тренерську категорію.

Колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що оскільки ОСОБА_1 працює в ОДЮСШ «Динамо» на посаді тренера-викладача на законних підставах, у відповідності до трудового законодавства, він має право на отримання заробітної плати за свою працю.

Отже, у зв'язку з тим, що у позивача не було підстав для ненарахування та невиплати заробітної плати тренеру-викладачу та на підставі ст. 19 Конституції України, оскаржуване рішення виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій обґрунтовано визнано судами неправомірними та скасовано.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України.

Судді