Постанова

від 12.11.2013 по справі 922/2104/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 922/2104/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Іванова А.В., дов.№01/2013 від 06.02.2013 (у справі)

відповідача - Сойко Н.В., дов.б/н від 29.07.2013(у справі)

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімінвестпром» (вх. 2717Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2013 у справі № 922/2104/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімінвестпром», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Єврохольц-Трейд», м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

про стягнення 73 810,53 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Укрексімінвестпром», звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ «Єврохольц-Трейд» на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №12.09.12/жд на подачу та забирання залізничних вагонів, маневрові та інші роботи, укладеним між сторонами 12.09.2012. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 73810,53 грн., з яких 70577,34 грн. - сума основного боргу та 3223,19 грн. пені. Судові витрати в розмірі 1720,50 грн. просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2013 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Одеська залізниця».

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2013 у справі №922/2104/13 (головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді Ковальчук Л.В., Макаренко О.В.) в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач - ТОВ «Укрексімінвестпром» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2013 у справі №922/2104/13 скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укрексімінвестпром» грошові кошти в сумі 73 810,53 грн., що складається з основного боргу - 70577,34 грн., пені - 3223,19 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 860,25 грн. При цьому заявник апеляційної скарги зазначає, що господарським судом при винесені оскаржуваного рішення було порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Відповідач, ТОВ «Єврохольц-Трейд», надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2013 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, відповідач надав письмові пояснення з приводу поставлених судом питань щодо довіреності, виданої на гр. Височина В.С., в яких зазначив, що підприємство-відповідача не видавало довіреності, яка б уповноважувала гр. Височину В.С. на виконання операції по під'їзній колії ТОВ «Укрексімінвестпром».

Третя особа по справі без самостійних вимог на предмет спору, ДП «Одеська залізниця», в судове засідання не з'явилася, проте надала телеграму, з проханням розглянути справу без її участі.

Враховуючи належне повідомлення представників сторін про час та місце засідання суду та те, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача без участі представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 12.09.2012 між ТОВ «Укрексімінвестпром» (колієвласник - позивач по справі) та ТОВ «Єврохольц-Трейд» (контрагент - відповідач по справі) був укладений договір №12.09.12/жд на подачу та вбирання залізничних вагонів, маневрові та інші роботи, відповідно до якого колієвласник зобов'язався своєчасно проводити подачу і прибирання вагонів на під'їзну колію (склад) контрагента, маневрові та інші, пов'язані з подачею і прибиранням вагонів роботи, а контрагент зобов'язався належним чином і вчасно приймати, видавати вагони та оплачувати послуги колієвласника, згідно умов цього договору.

Також предметом договору визначено, що додаткові послуги колієвласника, пов'язані з подачею і прибиранням вагонів, надаються по письмовому проханню контрагента і оплачуються контрагентом відповідно до п.3.6. цього договору.

Умови подачі та прибирання вагонів сторони обумовили розділом 2 договору. Так, подача і прибирання вагонів здійснюються локомотивом колієвласника з розстановкою вагонів по фронтах навантаження і вивантаження. Загальна відстань для визначення розміру оплати послуг колієвласника з подачі та прибирання вагонів приймається в 18 км (п. 2.1). Здача і приймання вагонів проводиться відповідно до правил приймання вантажів до перевезення. Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 «Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів» (п. 2.4). Маневрові роботи здійснюються колієвласником за заявкою контрагента. Облік часу початку і закінчення маневрових робіт ведеться згідно оформлених пам'яток (п. 2.6). Контрагент зобов'язався щомісяця до 27 числа поточного місяця у письмовому вигляді надати колієвласнику обсяг планованих перевезень на наступний місяць (п. 2.7). Здача-приймання робіт за цим договором оформляється відомістю подачі і прибирання вагонів. Відомість подачі і прибирання вагонів складається колієвласником за звітний місяць і передається на підпис контрагенту не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Контрагент зобов'язаний підписати відомість протягом 2-х робочих днів з дня її отримання і повернути її колієвласнику або аргументовано відмовитися від підписання. Не підписання в зазначені терміни відомості без аргументованої письмової відмови від підписання є фактом визнання контрагентом належного надання колієвласником послуг згідно з відомістю подачі і прибирання вагонів (п. 2.8).

В 3-му розділі договору сторони дійшли згоди щодо умов та строків оплати. Оплата послуг здійснюється у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 100% вартості замовленого згідно п.2.7. обсягу запланованих перевезень - до 30 числа місяця, що передує перевезенню; попередня оплата в розмірі 100% плати за користування вагонами (контейнерами) та вартості додаткових послуг Херсонського технологічного центру по обробці документів на перевезення (додаткові збори по станції Заповітне) розрахованих згідно обсягу запланованих перевезень - до 30 числа місяця, що передує перевезенню; остаточний розрахунок за фактично надані послуги до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з відомістю подачі і прибирання вагонів.

Розміри оплати по подачі, прибиранню, маневровим роботам визначаються з урахуванням кількості вагонів, одночасно поданих і потім прибраних в одній партії, незалежно від того, в ту ж добу вони були прибрані або через деякий час, за ставками «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 (далі збірник), і діючих на момент розрахунків коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів збірника. У разі якщо вагон (кілька вагонів) прибирається окремо від партії вагонів, в якій він був поданий (первісної партії), в тому числі і в складі іншої окремо поданої партії вагонів, оплата за його подання стягується як за подачу і прибирання окремого вагона (кількох вагонів) із застосуванням відповідної ставки збірника, а оплата за подачу і прибирання первісної партії стягується без врахування цього вагона (кількох вагонів).

За твердженням позивача, ним на виконання спірного договору за період з 12.09.2012 - 31.12.2012 було надано послуг на загальну суму 161305,84 грн., та виставлено відповідні рахунки. Проте відповідач за послуги з подачі та прибирання вагонів розрахувався частково.

Так, послуги, які надавались позивачем протягом вересня та жовтня - були оплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується відповідними матеріалами справи, а саме: відомостями подачі та забирання вагонів №29 від 30.09.2012 в сумі 17 531,34 грн., №34 від 31.10.2012 в сумі 11 234,71 грн.

Що ж до листопада та грудня 2012 року, то за твердженнями позивача відповідач не в повному обсязі розрахувався за отримані послуги, а саме: згідно відомості №39 від 30.11.2012 послуг надано на 68 113,83 грн., сплачено 32 104,95 грн.; згідно відомості №41 від 31.12.2012 послуг надано на суму 64 425,96 грн., сплачено 29 857,50 грн.

Відомість за листопад 2012 року була підписана представниками обох сторін без будь-яких зауважень. Відомість за грудень 2012 - була надіслана відповідачу для підписання за допомогою поштового зв'язку, проте підписаний екземпляр не було повернуто позивачу.

Реагуючи на неповну оплату наданих послуг, позивач 18.02.2013 звернувся до відповідача з претензією №18.02.13/1л, в якій вимагав сплатити заборгованість, що утворилася за спірним договором, в розмірі 70 577,34 грн.

В свою чергу, відповідач надав відповідь на претензію за №15.03/13-3 від 15.03.2013, в якій зазначив, що з претензії ТОВ «Укрексімінвестпром» не вбачається саме за які послуги нарахована сума 70 577,34 грн., немає посилань на документи, які підтверджують її нарахування, розрахунок суми претензійних вимог не додано.

Господарський суд Харківської області, відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що в даному договорі була відсутня домовленість сторін щодо переліку додаткових зборів та сторонами не узгоджена їх вартість; відсутнє письмове прохання відповідача щодо надання додаткових послуг. Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди або додатки до договору, які б надавали правових підстав позивачу для нарахування коштів за надання додаткових послуг.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК). Після цього кожна зі сторін набуває права та обов'язки, які становлять його зміст. Виконавець зобов'язується вчинити певні дії або здійснити певну діяльність, а замовник оплатити виконавцеві зазначену послугу.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зауважував, що рахунок до сплати додаткових зборів по станції Завітне відповідачу не надавався.

З цього приводу, позивач надав пояснення, що оскільки відповідачем заявка на перевезення на повний наступний місяць не надавалась, рахунок згідно п. 3.1 договору у позивача не було змоги виставити. Тому суми додаткових зборів по станції Заповітне були виставлені по факту - згідно п.3.1 договору, де зазначено, що остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється згідно відомості подачі та забирання вагонів, яка в свою чергу є актом виконаних робіт (послуг).

Стосовно тверджень суду про додаткові послуги ТОВ «Укрексімінвестпром», пов'язані з подачею та прибиранням вагонів, які за умовами договором повинні надаватися виключно по письмовому проханню відповідача та оплачуватися у відповідності з додатками до даного договору, слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу не надавались додаткові послуги згідно пункту 3.6. договору, оскільки даний пункт стосується лише послуг, надання яких не є обов'язковим згідно договору, які можуть бути надані лише після підписання додатків до договору і розміри оплати за які не зазначені в «Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009. №317, тобто не погоджені сторонами під час укладення договору.

В даному ж випадку мали місце додаткові збори , які не є додатковими послугами в розумінні договору, і взагалі не є послугами позивача, оскільки ці збори - це плата за користування відповідачем вагонами Укрзалізниці.

Так, позивач лише перевиставляв відповідачу суми, які були раніше списані з його рахунку залізницею та стягувались згідно п. 3.3 договору, де зазначено, що «нарахування плати за користування вагонами (додаткові збори по станції Заповітне) здійснюється залізницею за ставками, зазначеними в розділі V Збірника, з урахуванням чинних на момент розрахунків коефіцієнтів. Контрагент у відповідності до Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України здійснює оплату за користування вагонами через власника колії (тобто позивача)».

Таким чином, вартість додаткових зборів по станції Заповітне та порядок їх оплати були узгоджені сторонами в договорі.

Що ж до маневрових робіт, які суд першої інстанції в рішенні відніс до додаткових послуг, то згідно приписів договору маневровими роботами є окремі послуги по договору (окреме посилання на них є в назві договору, предметі договору), надання яких регламентується п.2.6., 3.1. та 3.2. договору. Зокрема, вартість маневрових робіт узгоджена сторонами в п. 3.2. договору, де зазначено, що розміри оплати по маневровим роботам визначаються по ставкам Збірника тарифів та чинних на момент розрахунків коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника.

Відповідно до п. 1.8 Збірника тарифів за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, розраховуючи неповні півгодини за повні.

Згідно з п.2.6 договору маневрові роботи здійснюються власником колії за заявкою контрагента. Тобто, договором не передбачена обов'язкова умова, що заявка обов'язково має бути письмовою.

Так, згідно пояснень позивача виїзд тепловоза на маневрові роботи здійснювався за заявкою представника відповідача, що була передана за допомогою телефонного зв'язку, що не суперечить умовам договору.

Таким чином, всупереч висновкам суду, надання маневрових робіт та стягнення додаткових зборів по станції Заповітне здійснювалось на підставі договору і не потребувало внесення змін чи доповнень до договору або укладення додатків до нього, їх вартість була узгоджена сторонами, а письмове прохання відповідача щодо надання додаткових послуг не було потрібне.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що пам'ятки про подавання/забирання вагонів не були заповнені у відповідності до вимог законодавства, а саме: в них не було вказано номери вагонів, їх стан (заповнені або порожні), не вказано дати та часу подачі та забирання вагонів, тощо.

В матеріалах справи наявні завірені копії пам'яток про користування вагонами за формою ГУ-45 за грудень місяць 2012 у кількості 20 екземплярів, що надавались позивачем. Зазначені пам'ятки підписані уповноваженим представником відповідача за довіреністю Височиним Володимиром Сергійовичем (копія довіреності в матеріалах справи). Такі самі пам'ятки були оформлені позивачем і підписані без зауважень відповідачем у вересні, жовтні, листопаді 2012 року.

В пам'ятках зазначено номер вагона, найменування контрагента (відповідача), дата та час подачі вагонів, кількість часу при проведенні маневрових робіт локомотивом позивача, підписи про здачу та прийняття вагонів між відповідачем та позивачем.

Так, саме на підставі цих пам'яток та згідно відомостей плати за користування вагонами за формою ГУ-46, виписаних станцією Заповітне Одеської залізниці (оплата додаткових зборів по ст. Заповітне), позивач згідно з п.2.8. договору оформив відомості подачі та забирання вагонів за облікові місяці для подальшої оплати відповідачем за надані послуги.

Як вже зазначалося, договір №12.09.12/жд на подачу та забирання залізничних вагонів, маневрові та інші роботи від 12.09.2012 є договором про надання послуг між позивачем та відповідачем, при укладанні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов, договір підписаний і скріплений печатками обома сторонами. Тобто, підписуючи спірний договір, відповідач був обізнаний щодо розміру оплати при подачі та забиранні вагонів.

Крім того, відповідач прийняв послуги згідно умов договору про що, зокрема, свідчать конкретні дії відповідача, а саме: підписання та повна оплата послуг за вересень та жовтень 2012 згідно відомостям подачі та забирання вагонів №29 від 30.09.2012, №34 від 31.10.2012; підписання та часткова оплата послуг згідно відомості подачі та забирання вагонів №39 від за листопад місяць; не підписана відповідачем відомість подачі та забирання вагонів №41 від 31.12.2012 за грудень місяць, але частково оплачені послуги.

Згідно з п.2.8. договору, надання робіт (послуг) позивачем і прийняття їх відповідачем оформляється відомістю, підписаною обома сторонами. Відомість складається позивачем за обліковий місяць та передається на підпис відповідачеві. Відповідач зобов'язаний підписати відомість протягом 2-х робочих днів з дня її отримання та повернути її позивачеві, або аргументовано відмовитись від підписання. Не підписання в зазначені строки відомості без аргументованої письмової відмови від підписання є фактом визнання відповідачем належного надання позивачем послуг відповідно до відомості подачі та забирання вагонів.

Отже, відповідач, отримавши відомість за грудень 2012 не виконав вимогу п.2.8 договору, не надав аргументованої відмови від підписання відомості за грудень, що свідчить про визнання ним належного надання відповідних послуг. При цьому відповідач частково здійснив оплату за грудень місяць, що також підтверджує надання послуг скаржником, в банківських виписках, копії яких знаходяться в матеріалах справи, зазначено, що оплата послуг здійснювалась за грудень місяць.

Таким чином, всі вищезазначені документи, надані письмові заперечення та пояснення з копіями документів, які знаходяться в матеріалах справи, в їх сукупності свідчать про те, що позивач повністю виконав умови договору, в той час як відповідач не надав жодного доказу, що він не отримав послуги по договору.

В своїх письмових поясненнях по справі відповідач наголошує на тому, що довіреність на ім'я гр. Височини В.С. на виконання операцій по під'їзній колії ТОВ «Єврохольц-Трейд» не видавало, до штату гр. Височину В.С. не приймало, отже його підписи на пам'ятках про використання вагонів, як свідчення наявності обов'язку відповідача здійснити оплату, є безпідставними.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що по-перше , згідно копій, наявних в матеріалах справи, відомості подачі та прибирання вагонів за вересень, жовтень 2012 року підписані генеральним директором ТОВ «Єврохольц-Трейд» Мурзовою О.В., а за листопад 2012 року - директором Мінченко і ці підписи відповідачем не ставляться під сумнів. Зазначені відомості подачі та прибирання вагонів за своєю суттю є актами виконаних робіт і підписи на даних відомостях свідчать про погодження відповідача з обсягом послуг, наданих позивачем та сумою нарахованих грошових коштів на дані послуги.

По-друге , сама за своєю суттю довіреність на право здійснювати по під'їзній колії операції, видана на ім'я гр. Височини В.С., не є безумовним доказом надання/ненадання послуг позивачем товариству відповідача.

До того ж, відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження фальсифікації даної довіреності з правоохоронних органів або висновку експертизи компетентної установи щодо невідповідності відтиску печатки на ній та підпису.

По-третє , питання щодо дійсної довіреності на ім'я гр. Височини В.С. взагалі не досліджувалось судом першої інстанції під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2013 у справі № 922/2104/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімінвестпром» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2013 у справі № 922/2104/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Єврохольц-Трейд» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8, кв. 85, код ЄДРПОУ 36373173, р/р 2600101976129 у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімінвестпром» (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 13, код ЄДРПОУ 33600705, п/р 26000014032793 в філії АТ «Держ.експ.-імп. банк» в м.Києві, МФО 380333) 70577,34 грн. основного боргу, 3223,19 пені, 2580,75 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 11 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.