Постанова

від 13.11.2013 по справі 910/4340/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 910/4340/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіГончарука П.А., судді судді Кондратової І.Д. (доповідач), Стратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачаВласенко В.В.; від відповідача Кружільний С.О.; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на постанову рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року у справі№ 910/4340/13 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Торговий дім "Арктика" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" простягнення 30411,56 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Приватне підприємство "Торговий дім "Арктика" (далі - ПП "ТД "Арктика", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "ЕКО", відповідач), у якому посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором № 02/05-11 від 16.05.2011 року щодо здійснення оплати виконаних підрядних робіт з монтажу і налагоджування холодильного обладнання на суму 10600,00 грн, а також оплати поставлених матеріалів згідно видаткових накладних: № 137 від 11.07.2011 року на суму 4984,56 грн, № 215 від 01.09.2011 року на суму 3600,00 грн, № 216 від 01.09.2011 року на суму 3651,00 грн, № 217 від 01.09.2011 року на суму 7090,00 грн, № 227 від 09.09.2011 року на суму 486,00 грн, просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30411,56 грн.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що за умовами кінцевий розрахунок здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акта виконаних робіт, проте позивачем роботи за договором підряду не були виконані, відповідачем роботи у встановленому порядку не прийняті, і двосторонній акт сторонами не підписаний. Щодо оплати поставлених матеріалів згідно видаткових накладних відповідач заперечив, зазначивши, що вказані матеріали були поставлені та повністю оплачені в межах та на виконання іншого договору № 07/01-11 від 26.06.2011 року, який також укладений між сторонами у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі № 910/4340/13 (суддя Котков О.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 30411,56 грн боргу та судові витрати в сумі 1720,50 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів : Мальченко А.О., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу ТОВ "ЕКО" залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції від 06.08.2013 року - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, в своїй касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм ст. 844 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України та неправильного застосування до спірних відносин положення ч. 4 ст. 882 ЦК України.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з таких підстав.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій встановили, що 16.05.2011 року між сторонами у справі було укладено договір підряду № 02/05-11, згідно умов п. 1.1. якого замовник (відповідач у справі) доручив, а підрядник (позивач у справі) зобов'язався власними та залученими силами та засобами відповідно до умов договору виконати монтаж і налагоджування холодильного обладнання, та здійснити переміщення демонтованого обладнання з об'єкту Замовника, який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Гонгадзе, 20 на склад, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Договором сторони обумовили вартість робіт - 10600 грн (п. 3.1 договору, додаток № 1 до договору), строк виконання робіт - 15 днів з моменту перерахування авансу в сумі 7420,00 грн. (п.п. 2.2, 4.1.1 договору). При цьому, датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (п. 2.3 договору). Остаточний розрахунок за виконані роботі проводиться протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 4.1.2 договору).

24.01.2013 року позивач листом № 2 направив замовнику акт приймання виконаних робіт в двох примірниках з проханням прийняти роботи, підписати акт та один примірник повернути виконавцю. Відповідач лист позивача з вимогою підписати акт виконаних робіт залишив без відповіді, мотивовану відмову від підписання зазначених актів не пред'являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків у проведеній підрядником роботі на адресу позивача не направляв.

Суди також встановили, що окрім цього договору, зобов'язальні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із поставкою позивачем відповідачу матеріалів на суму 19811,56 грн згідно видаткових накладних: № 137 від 11.07.2011 року на суму 4984,56 грн, № 215 від 01.09.2011 року на суму 3600,00 грн, № 216 від 01.09.2011 року на суму 3651,00 грн, № 217 від 01.09.2011 року на суму 7090,00 грн, № 227 від 09.09.2011 року на суму 486,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і це з'ясували суди попередніх інстанцій, 24.01.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача листи-вимоги № 3 та № 4, в яких вимагав оплатити роботи за договором підряду та вартість товару. Відповідач вимоги позивача про оплату товару залишив без виконання та належного реагування.

Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем за завданням відповідача підрядних робіт на суму 10600,00 грн та поставки матеріалів згідно накладних на суму 19811,56 грн, вартість яких відповідач не оплатив, порушуючи умови договору підряду та приписи ст.ст. 526, 655, 692, 837, 854 ЦК України та ст. 193 ГК України, які встановлюють, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого йому товару; замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

При цьому, Вищий господарський суд України погоджується з посиланням відповідача у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі на підставі договору підряду № 02/05-11 від 16.05.2011 року, положень ст. 882 ЦК України, яка регулює порядок передання та прийняття робіт, виконаних за договором будівельного підряду. Разом з тим, суд касаційної інстанції зауважує, що судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо порушення та (або) неправильне застосування норм матеріального права призвело до прийняття неправильного судового рішення. В даному випадку помилкове застосування апеляційним судом норм ст. 882 ЦК України не призвело до прийняття неправильної по суті постанови, якою залишено без змін законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно не прийняли до уваги посилання відповідача на відсутність підписаного з двох сторін акту виконаних робіт, який є підставою для здійснення розрахунків за договором, оскільки, виходячи з умов договору (п.п. 5.1.4., 6.3.2) та положень ст. 853 ЦК України, що встановлює порядок передання та прийняття робіт, виконаних за договором підряду, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Доводи відповідача, які викладені у касаційній скарзі, щодо порушення судами норми ст. 844 ЦК України, яка регулює порядок складання кошторису, в якому визначається ціна у договорі підряду, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки в даному випадку ціна у договорі підряду і кошторис на виконання робіт сторонами не складався, а тому дана норма не застосовується до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення або неправильне застосування норм права призвело до прийняття неправильного по суті судового рішення.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року у справі № 910/4340/13 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. Суддя Стратієнко Л.В.