Постанова

від 11.11.2013 по справі 801/7740/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 р. об 11:55 Справа №801/7740/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю представників сторін: від позивача - Лісовий Є.В., від відповідача Лукпанова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Варіант"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: Комунальне підприємство "Варіант" (далі-позивач) звернулось 05.08.2013 року до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим (далі-відповідач) про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0007601502.

Позов мотивовано безпідставністю проведення відповідачем камеральної перевірки позивача, оскільки ним не було порушено закону. Складений на підставі камеральної перевірки акт суперечить нормам чинного законодавства. Окрім цього, в позовній заяві зазначено, що позивач не мав можливості сплатити платіжне доручення на перерахування грошового зобов'язання з ПДВ по декларації за травень 2013 року, оскільки в нього були відсутні кошти на рахунку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення щодо суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 69-72) та зазначив, що питання відсутності з боку позивача порушення законодавства має бути доказано, тоді як позивачем не надано жодного доказу своєчасності сплати ПДВ. Також доводи позивача щодо відсутності коштів не може свідчити про протиправність податкового повідомлення-рішення та не є підставою для його скасування, оскільки жодною нормою діючого податкового законодавства не передбачено звільнення платника податків від фінансової відповідальності з причин відсутності коштів на рахунках.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 32188135 та взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с. 30-35).

Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасного подання платіжного доручення на перерахування узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за травень 2013 року, за результатами якої складено акт №1871/1502/32188135 від 16.07.2013 року (далі - Акт) (а.с.8-9).

Перевіркою встановлено порушення пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 р. 1, п. 57.1, ст.. 57 р. 2, п. 203.2 ст. 203 р. 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за травень 2013 року у розмірі 42309,22 грн.

На підставі висновків акту камеральної перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0007601502, яким позивачу визначені штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 4230,92 грн.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства, а також , повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначає Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим кодексом України вимагається від платників податків своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податки та збори, своєчасно подавати у строки декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та усувати самостійно виявлені помилки.

Одним із способів здійснення податкового контролю, передбачених у п. 62.1 статті 62 ПК України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено у статті 76 ПК України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація), відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що згідно з податковою декларацією з ПДВ за травень 2013 року позивачем визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та сума податку, що підлягає сплаті у бюджет у розмірі 43608,00 грн.

Станом на 31.05.2013 року на особовому рахунку позивача рахувалась переплата у розмірі 1298,78 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної переплати недоїмка (борг) склала 42309,22 грн.

Обов'язок самостійно сплатити узгоджене податкове зобов'язання повинен був бути виконаним до 30.06.2013 включно.

09.07.2013 позивачем до банківської установи було спрямоване платіжне доручення №1464 за кодом платежу 101 - сплата ПДВ за травень 2013 року у сумі 43700,00 грн. (а.с. 97).

В пункті 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що затримка сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ склала 9 календарних днів (30.06.2013 - 09.07.2013), а тому податковий орган правомірно застосував штрафну санкцію у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (42309,22 х 10%) - 4230,92 грн.

Суд також зазначає, що відсутність коштів на рахунку позивача не є підставою для звільнення платника податків від фінансової відповідальності.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, тому відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови, постанову у повному обсязі складено 14.11.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.