Рішення

від 05.11.2013 по справі 905/6173/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2013р. Справа № 905/6173/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 ордер серія ДН №000,37641

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

у справі за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Мар'янівка

до відповідача: Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, с. Мар'янівка, Старобешівський район Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь

про визнання рішення про право власності та свідоцтва про право власності недійсним

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про визнання рішення про право власності та свідоцтва про право власності недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому, як учаснику групи власників КСП «Зоря», на підставі рішення комісії з реорганізації КСП «Зоря», прийнятого 02.09.2000р. та акту прийому - передачі товарно - матеріальних цінностей №1 від 14.10.2000р., було передано (виділено в натурі) майно, будівля зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, відповідачем в порушення норм діючого законодавства України, було прийнято рішення №44 від 27.06.2008р. «Про видачу свідоцтва на право власності», на підставі якого ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», було отримано свідоцтво про право власності від 24.11.2009р. на будівлю зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, вказані дії відповідача (щодо прийняття рішення та видачі свідоцтва про право власності) порушують охоронювані законом інтереси ФОП ОСОБА_2, як співвласника майна, яке знаходилось у веденні колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря».

Відповідач, відзиву на позовну заяву не надав. В судовому засіданні представник відповідача зауважував суду про те, що вважає рішення Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради «Про видачу свідоцтва на право власності» №44 від 27.06.2008р., прийнятим у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Від третьої особи надійшли заперечення на позовну заяву, зі змісту яких вбачається, що ПАТ «ММК ім. Ілліча» проти задоволення позову заперечує, з огляду на те, що ОСОБА_2 не доведено, не надано належних доказів того, що вона була членом КСП «Зоря», та мала право на отримання майнового паю в індивідуальну власність.

А тому, остання не мала права звертатись до господарського суду з даним позовом, оскільки, її право не є порушеним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив.

На засіданні комісії з реорганізації КСП «Зоря» від 02.09.2000р. (протокол №10) було вирішено передати групі власників майнових паїв, які уклали договори оренди землі з АФГ «Товариство Мар'янівських фермерів», наступні будинки та споруди, а саме зерносховище 1975р. побудови, залишковою вартістю 41823,00грн.; корівник 1965р. побудови, остаточною вартістю 33997,00грн.; дорогу на МТФ №2, залишковою вартістю 7422,00грн.

На виконання вищевказаного рішення, був складений та підписаний акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей№1 від 14.10.2000р., на підставі якого комісія по передачі майна, що створена відповідно до рішення комісії з реформування КСП «Зоря» передала, а уповноважена особа ОСОБА_3 прийняв, зокрема, будівлю зерносховища 1975р. побудови, залишковою вартістю 41823,00грн. ОСОБА_3 діяв на підставі доручення від 10.07.2000р., згідно з яким уповноважена особа має право щодо розпорядження майновими паями, отримання необхідних довідок, документів підписування від імені довірителів протоколів та отримання виділеного майна в натурі (в тому числі від позивача).

За твердженнями позивача, згідно з умовами Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, які діяли під час виділення майнових паїв в натурі, право власності на майно не підлягало реєстрації в БТІ.

На думку позивача, подальше ухвалення рішення Виконавчим комітетом Мар'янівської сільської ради «Про видачу свідоцтва на право власності» №44 від 27.06.2008р., на підставі якого ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», було отримано свідоцтво про право власності від 24.11.2009р. на будівлю зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, було прийнято з перевищення повноважень органу місцевого самоврядування, та, як слід, дані обставини порушують права та охоронювані законом інтереси ФОП ОСОБА_2, як співвласника майна, щодо володіння та розпорядження цим майном при здійсненні підприємницької діяльності.

Оцінюючи твердження про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, будівля зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, була передана, в тому числі, і ОСОБА_2, як учаснику групи власників КСП «Зоря», на підставі рішення комісії з реорганізації КСП «Зоря», прийнятого 02.09.2000р. та акту прийому - передачі товарно - матеріальних цінностей №1 від 14.10.2000р.

Тобто, в даному випадку, виникнення права власності вказаного нерухомого майна у позивача, пов'язується з моментом передачі, на підставі протоколу №10 засідання комісії з реорганізації КСП «Зоря» від 02.09.2000р. та акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей№1 від 14.10.2000р.

Стаття 317 Цивільного кодексу України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

У відповідності із ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту. Під останнім слід розуміти, встановлені законом матеріально - правові примусові заходи, завдяки яким здійснюється захист відновлення або визнання порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Статтею 355 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, поділ (виділ в натурі) майна між співвласниками не відбувався.

Тому, відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України, опосередковуються права співвласників за взаємною згодою визначити порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

З огляду на вищевикладене, позивач, як співвласник має права на будівлю зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 саме, як на об'єкт нерухомості, що відноситься до нежитлових будівель (споруд).

З пояснень представника позивача, наданих під час судового засідання, вбачається, що необхідність захисту прав щодо предмету позову обумовлена порушенням прав позивача щодо реалізації останнім підприємницької діяльності, з урахуванням наявності рішення відповідача «Про видачу свідоцтва на право власності» №44 від 27.06.2008р. та свідоцтва про право власності від 24.11.2009р.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майного права та інтрересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 10 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконкому делеговано повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 ЗУ«Про місцеве самоврядування в Україні»).

Разом з цим, суд окремо зауважує відповідачу про те, що під час розгляду справи №31/96пн за позовом Асоціації фермерських господарств «Товариство мар'янівських фермерів» до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Старобешівського бюро технічної інвентаризації та ОСОБА_2 про визнання права власності на приміщення зерносховища інв. №3121, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено наступне.

Так, в межах вказаної справи було встановлено, що збори від 25.12.2007р., на яких вирішувалось питання щодо розподілу майна КСП «Зоря», не можна вважати загальними зборами учасників (засновників) КСП «Зоря», оскільки, на дату проведення цих зборів підприємство, як суб'єкт господарювання, було ліквідовано.

Отже, з урахуванням викладеного, суд зробив висновок, що вказані збори фактично були зібранням співвласників майна (права яких посвідчені майновими сертифікатами), які бажали здійснити його поділ.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 367 Цивільного кодексу України, такий поділ може відбутися за згодою всіх співвласників майна та має бути викладений у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням.

Проте, в даному випадку ці вимоги законодавства не були дотримані, як щодо складу учасників такої домовленості (лише 92,855% власників майнових сертифікатів), так і щодо нотаріального посвідчення такого правочину.

Отже, рішення зборів від 25.12.2007р., як правочин щодо поділу майна між власниками майнових сертифікатів (співвласників майна) є неукладеним, тобто, таким, що не відбувся.

Відсутність належне оформленого правочину вказує:

по - перше, на відсутність правової підстави виникнення права власності у третій особи,

по - друге, прийняття рішення органом місцевого самоврядування в порядку Закону України «Про місцеве самоврядування» та п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Міністерством юстиції України 07.02.2002р. за №7/5,

по - третє, проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно за третьою особою.

З огляду на вищевикладене, норми діючого законодавства України, надані докази, суд вважає, що оспорюваним рішенням Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради «Про видачу свідоцтва на право власності» №44 від 27.06.2008р., були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, як співвласника спірного нерухомого майна, в частині оформлення права власності на об'єкт нерухомості, будівлю зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Враховуючи наслідки неправомірності прийнятого рішення Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради №44 від 27.06.2008р., в частині оформлення права власності на вказаний об'єкт нерухомості за ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», свідоцтво про право власності від 24.11.2009р., як похідний документ, також, підлягає скасуванню (визнанню недійсним) щодо цього об'єкту.

Виходячи з вищевикладеного, матеріалів справи, наданих доказів та пояснень представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про визнання рішення про право власності та свідоцтва про право власності недійсним, підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 328, 355, 356, 358 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про визнання рішення про право власності та свідоцтва про право власності недійсним задовольнити.

Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради №44 від 27.06.2008р. «Про видачу свідоцтва на право власності» та свідоцтво про право власності від 24.11.2009р. ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на будівлю зерносховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Виконавчого комітету Мар'янівської сільської ради ради Старобешівського району Донецької області (87210, Донецька область, Старобешівський район, с. Мар'янівка, вул. Миру, 10а, код ЄДРПОУ 05420758) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 5, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147,00грн.

Повний текст рішення підписаний 11.11.2013р.

Рішення набирає законної сили 22.11.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна