Ухвала

від 14.11.2013 по справі 815/4853/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р.Справа № 815/4853/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Жука С.І. судді -Шляхтицького О.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року по адміністративній справі за позовом фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач ФГ «Агрохолдинг 2007» 01.07.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача (Саратської МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення Саратської МДПІ від 17.06.2013 року № 0000012200.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Саратською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ «Агрохолдинг 2007» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Берг-Агро» (код ЄДРПОУ 36611458) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, їх реальності та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки від 18.05.2013 року № 279/2200/34505393, у висновках якого було встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, внаслідок чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість, яка в поточному звітному періоді залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства за березень 2010 року у розмірі 13333 гривні. На підставі складеного за результатами перевірки акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №0000012200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 16666 гривень.

Згідно позовної заяви, позивач вважав вказане податкове повідомлення-рішення таким, що винесено неправомірно та підлягало скасуванню з огляду на те, що воно було прийнято відповідачем з порушенням терміну давності визначення податковим органом грошового зобов'язання, передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України, а саме після закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Також в позові було зазначено, що відсутні правові підстави для застосування положень п.102.2 ст. 102 ПК України, оскільки податкова декларація (скорочена) за березень 2010 року позивачем була подана в установлені законом терміни та посадові особи ФГ«Агрохолдинг 2007» не засуджувались за ухилення від сплати грошового зобов'язання. Виходячи з викладеного, позивач вказав, що відповідно до положень п. 102.1 ст. 102 ПК України, ФГ«Агрохолдинг 2007» слід вважати вільним від нарахованого грошового зобов'язання.

Також позивач посилався на те, що перевіряємий період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року був охоплений плановою виїзною документальною перевіркою відповідно до акту перевірки від 08.11.2012 року № 632/2200/34505393, яким будь-яких порушень податкового законодавства з боку позивача, в тому числі стосовно операцій з ПП «Берг-Агро» не було встановлено та жодних висновків щодо відсутності документів, підтверджуючих взаємовідносини ФГ«Агрохолдинг 2007» з ПП «Берг-Агро» не зроблено.

Позивач вказав, що податкова звітність позивача за період 2010 року була охоплена плановою документальною перевіркою, первинні бухгалтерські документи, на яких ґрунтується податкова звітність за 2010 рік, були знищені відповідно до акту від 22.04.2013 року, про що було повідомлено відповідача після отримання наказу на перевірку. Проте, незважаючи на вказані обставини, відповідачем було проведено перевірку, за результатами якої був складений акт перевірки від 18.05.2013 року, в якому зроблені висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень 2010 року за даними скороченої процедури податкової декларації (0131 - спеціальний режим оподаткування з діяльності в сфері сільського господарства) на суму 13333,00 гривні, що ґрунтуються на інформації, викладеній в постанові старшого слідчого ОВС ГСУ СБ України Овсяник Д.М. від 29.03.2013 року. Позивач вважав, що викладені в акті перевірки висновки були зроблені з перевищенням повноважень, наданих податковим органам, оскільки, по-перше, всупереч вимогам ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, висновки акту перевірки ґрунтуються на матеріалах досудового слідства, які не містять жодних даних щодо невідповідності податкової звітності ПП «Берг-Агро»; по-друге, жодною нормою ПК України та іншого законодавства не передбачено право податкових органів на визнання правочинів протиправними. Враховуючи вищевикладене позивач просив задовольнити його позов.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов (а.с. 81-83).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року адміністративний позов фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 17.06.2013 року № 0000012200.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» (ідентифікаційний код 34505393) витрати по сплаті судового збору у розмірі 166 гривень 66 копійок.

В апеляційній скарзі Саратська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що фермерське господарство «Агрохолдинг 2007» зареєстровано як юридична особа Саратською районною державною адміністрацією 12.04.2007 року за №15471020000000384, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №683222 (а.с. 17-18) та довідкою АБ № 490175 з ЄДРПОУ (а.с. 15-16).

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що позивач станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в Саратській МДПІ та у період, за який проводилась перевірка, ФГ «Агрохолдинг 2007», зокрема, відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданого МДПІ у Саратському районі 05.02.2009 року №100169811, яке анульовано 11.06.2012 року в зв'язку зі зміною видів діяльності, було зареєстровано як платник ПДВ, що підтверджується п. 2.4.2 акту перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Саратської МДПІ від 29.04.2013 року №225 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а.с. 28,86), направлення від 29.04.2013 року №235 (а.с. 87), головним державним податковим інспектором відділу податкового контролю Саратської МДПІ Єрохіним Ю.І. на підставі ст.20, абзацу 3 пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, абзацу 1 п.82.2 ст.82 ПК України, згідно постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ СБ України від 29.03.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства» була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФГ «Агрохолдинг 2007» (код ЄДРПОУ 34505393) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Берг-Агро» (код ЄДРПОУ 36611458) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, їх реальності та дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Як зазначено в акті перевірки та вбачається з матеріалів справи, направлення на перевірку від 29.04.2013 року №235 та копія наказу від 29.04.2013 року №225 були вручені позивачу "29.04.2013 року" (а.с. 86, 87).

Згідно матеріалів справи, за результатами вказаної перевірки Саратською МДПІ було складено акт від 18.05.2013 року № 279/2200/34505393 (а.с. 20-26), яким було встановлено порушення позивачем: п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, внаслідок чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість, яка в поточному звітному періоді залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства за березень 2010 року у розмірі 13333,00 гривні. Так, згідно акту перевірки, перевіряючим було складено розрахунок штрафних санкцій, згідно якого на підставі ч. 1 п.123.1, п.123.2 ст.123 ПК України до підприємства були застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 25% суми заниженого податкового зобов'язання в розмірі 3333,00 гривні, а також 100% суми податку, що підлягала нарахуванню без застосування податкової пільги в розмірі 13333,00 гривні, що разом становить 16666,00 гривень (а.с. 27).

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №0000012200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16666,00 гривень, у т.ч. за основним платежем - у розмірі 0,00 гривень та 16666,00 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 19).

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що перевірку позивача було проведено податковим органом на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України у зв'язку із отриманням постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ СБ України від 29.03.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства» (а.с. 53).

В акті перевірки було зазначено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року ФГ «Агрохолдинг 2007» було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 13333 гривні по скороченим деклараціям для сільгоспвиробників та перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року встановлено завищення задекларованих показників на суму 13333 гривні, у тому числі за березень 2010 року на суму 13333 гривні.

В акті відповідач вказав, що заниження задекларованих показників виникло внаслідок того, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ФГ «Агрохолдинг 2007» від контрагента-постачальника ПП «Берг-Агро», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Враховуючи те, що ПП «Берг-Агро» було зареєстровано невстановленими особами на ОСОБА_6, якій у подальшому ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства не мав, ніяких документів не підписував та нікого на це не уповноважував, - угоди, укладені з ФГ «Агрохолдинг 2007», мають протиправний характер.

Однак, судом 1-ї інстанції було зазначено, що відповідач, який безпосередньо проводив перевірку, до вказаних висновків дійшов лише на підставі даних, зазначених у постанові старшого слідчого в ОВС ГСУ СБ України від 29.03.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства».

Відповідно до ст. 86 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 4, 6 вказаного Порядку передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, після отримання наказу на перевірку, своїм листом повідомив Саратську МДПІ Одеської області Державної податкової служби про те, що зазначений у наказі період - з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року був охоплений плановою документальною перевіркою, за результатами якої було складено акт від 08.11.2012 року № 632/2200/34505393 (а.с. 30-49), яким будь-яких порушень податкового законодавства з боку позивача, в тому числі стосовно операцій з ПП «Берг-Агро» не встановлено. В листі також було зазначено, що враховуючи положення п.п.44.3. ст.44 ПК України, а також факт проведення документальної перевірки за вказаний період, користуючись встановленими термінами зберігання первинних документів згідно законодавства, вся документація за цей період була утилізована, на підтвердження чого позивачем було надано копію акту від 22.04.2013 року (а.с. 29, 52).

Так, в матеріалах справи міститися копія акту про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню від 22.04.2013 року, затвердженого директором ФГ «Агрохолдинг 2007» та погодженого 26.04.2013 року начальником архівного відділу Саратської райдержадміністрації, з якого вбачається, що в тому числі за період 04.2007-03.2010 роки підприємством були відібрані до знищення первинні бухгалтерські документи з додатками, фіксуючі факт виконання господарських операцій і явних основою для запису в реєстрах бухгалтерського обліку і податкового запису (касові, банківські документи, виписки банків, наряди на роботу, табеля, акти, квитанції, накладні, авансові звіти та інші); доручення на отримання грошових сум і товарно-матеріальних цінностей (а.с. 52).

Статтею 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

З вищевикладеного вбачається, що позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства було виділено до знищення первинну бухгалтерську документацію за період 04.2007-03.2010, про що було повідомлено відповідача. Так, представник відповідача, який безпосередньо здійснював перевірку, зазначив, що вказане повідомлення із відповідним актом надійшло на адресу податкового органу, що відображено в акті перевірки.

Враховуючи фактичні обставини справи стосовно відсутності первинних документів за спірний період, суд 1-ї інстанції зазначив, що всупереч вимогам вищенаведених норм ПК України та Порядку № 984, які визначають порядок проведення та оформлення перевірок контролюючими органами, висновки акту перевірки ґрунтувалися лише на матеріалах досудового слідства, наданих ОВС ГСУ СБ України, а саме на постанові старшого слідчого в ОВС ГСУ СБ України від 29.03.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства».

Судом 1-ї інстанції було зазначено, що перевіркою встановлено завищення позивачем задекларованих показників на суму 13333 гривні, у тому числі за березень 2010 року на суму 13333 гривні.

В матеріалах справи міститься завірена копія податкової декларації з податку на додану вартість (скорочену) за березень 2010 року, яка була подана ФГ «Агрохолдинг 2007» до податкового органу 07.04.2010 року (а.с. 84-85).

Згідно з нормою п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що термін подання податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за податковий період березень 2010 року спливає не пізніше 20.04.2010 року, а отже 1095-денний строк щодо визначення грошового зобов'язання, в тому числі, нарахування штрафних санкцій податковим органом за зазначений податковий період сплинув відповідно 20.04.2013 року.

Враховуючи те, що податкову декларацію позивачем було подано 07.04.2010 року, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 17.06.2013 року, суд 1-ї інстанції дійшов правомірного висновку про порушення податковим органом строків, передбачених п.102.1 ст.102 ПК України для визначення грошових зобов'язань платників податків, в тому числі, штрафної (фінансової) санкції за порушення позивачем, на думку відповідача, вимог податкового законодавства.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що підстав, передбачених п.102.2. ст.102 ПК України, за яких грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці 1 п. 102.1 цієї статті, податковим органом не було встановлено.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в достатньому об'ємі встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року по адміністративній справі за позовом фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/С.І. Жук Суддя: /підпис/О.І. Шляхтицький