Постанова

від 08.11.2013 по справі 816/5701/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5701/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представників позивача - Пахомова О.Т, Клименка В.В.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (далі - ТОВ "Будсервіс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2013 №0000992308 та №0000972308.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Мега" (далі - ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега") мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки є безпідставними, а прийняті за його наслідками податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримували позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Письмові заперечення мотивовані посиланням на те, що в ході перевірки ТОВ "Будсервіс" не надано документів по транспортуванню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега"; не надано документи, що підтверджують відповідність товару стандартам та документацію, яка встановлює якість товару. Крім того, перевіркою використано матеріали довідки від 22.11.2012 №802/22-300/35025055 про проведення зустрічної звірки ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега", якою не підтверджено факт здійснення господарських операцій з платниками податків за березень-вересень 2012 року, яка надійшла від ДПІ в Артемівському районі м. Луганська.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Будсервіс" (ідентифікаційний код 23548143) 20.07.1995 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 588 120 0000 008773 (а.с. 11). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість (а.с. 13-14).

У період з 18.06.2013 по 25.06.2013 ДПІ у м. Полтаві згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Будсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" (код ЄДРПОУ 35025055) за період з 01.04.2012 по 30.09.2012, результати якої оформлені актом від 03.07.2013 №42/22-08/23548143 (а.с. 18-26).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За висновками зазначеного акту ТОВ "Будсервіс" порушено вимоги:

- пунктів 138.1, 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на 14251,00 грн, в тому числі: за півріччя 2012 року - на 2928,00 грн, за три квартали 2012 року - на 14251,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2012 року на 13572,00 грн.

Так, як слідує з акта перевірки від 03.07.2013 №42/22-08/23548143, висновок про неправомірність включення позивачем у червні 2012 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 13572,00 грн та неправомірність віднесення витрат у розмірі 67861 грн до складу витрат операційної діяльності, податкова інспекція обґрунтовує тим, що в ході перевірки ТОВ "Будсервіс" не надано комплект перевізних документів по транспортуванню ТМЦ від ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега". Також для проведення документальної перевірки не надані відповідні документи, що підтверджують відповідність товару встановленим стандартам та документацію, яка встановлює вимоги до його якості.

Крім того, перевіркою використано матеріали довідки від 22.11.2012 №802/22-300/35025055 про проведення зустрічної звірки ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега", якою не підтверджено факт здійснення господарських операцій з платниками податків за березень-вересень 2012 року, яка надійшла від ДПІ в Артемівському районі м. Луганська.

На підставі акту перевірки від 03.07.2013 №42/22-08/23548143 ДПІ у м. Полтаві 18.07.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000992308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 16965,00 грн, в тому числі 13572,00 грн - за основним платежем, 3393,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 16);

- №0000972308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 17830,75 грн, в тому числі 14251,00 грн - за основним платежем, 3562,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 17).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а також доходів та витрат платника податку, їх склад врегульовано розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат операційної діяльності платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено в ході розгляду справи, 25.05.2012 між ТОВ "Будсервіс" (покупець) та ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" (продавець) укладено договір №У-25051, з урахуванням доповнення до нього від 28.05.2012 (а.с. 36-38).

Згідно умов даного договору продавець зобов'язується реалізувати, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість; кількість та асортимент товару узгоджується сторонами заздалегідь; поставка здійснюється в строк на більше 10 банківських днів з моменту отримання заявки від клієнта; датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній продавця, підписаній сторонами; поставка товару здійснюється автотранспортом продавця на склад покупця; вартість доставки включається в ціну товару.

В межах виконання вказаного договору ТОВ "Будсервіс" в період з травня по червень 2012 року придбано у ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" товарно-матеріальні цінності (вугілля ДГр 0-200 в кількості 101,74 т) на загальну суму 81432,70 грн, в тому числі ПДВ - 13572,12 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з поставки вугілля продавцем ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" представником позивача до матеріалів справи долучено: рахунки-фактури №25051 від 25.05.2012, №11061 від 11.06.2012, №14061 від 14.06.2013, податкові накладні №87 від 25.05.2012, №45 від 11.06.2012, №64 від 14.06.2012 та видаткові накладні №25051 від 25.05.2012, №11061 від 11.06.2012, №14062 від 14.06.2013 (а.с. 39-44).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" для документального оформлення господарських операцій з реалізації ТОВ "Будсервіс" вугілля ДГр 0-200, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

На підставі виписаних ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" податкових накладних за результатами здійснення господарської операції з реалізації на користь позивача товарно-матеріальних цінностей (вугілля ДГр 0-200) на загальну суму 81432,70 грн, останнім у червні 2012 року віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в загальному розмірі 13572,12 грн та включено до витрат операційної діяльності витрати у розмірі 67860,58 грн.

Оплата за отриманий товар проводилася ТОВ "Будсервіс" з розрахункового рахунку згідно платіжних доручень №79 від 29.05.2012 на суму 20000,00 грн, №81 від 30.05.2012 на суму 8014,00 грн, №95 від 12.06.2012 на суму 14000,00 грн, №103 від 14.06.2012 на суму 11392,00 грн, №109 від 27.06.2012 на суму 15000,00 грн, №126 від 10.07.2012 на суму 8408,00 грн (а.с. 45-48) та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 49-53). Станом на час проведення перевірки та розгляду справи у ТОВ "Будсервіс" згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" значиться кредитове сальдо в сумі 4618,30 грн.

В акті перевірки від 03.07.2013 №42/22-08/23548143 вказано, що отримання ТМЦ від ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" в бухгалтерському обліку позивача відображено проведеннями: Д-т 20.3 "Паливо", К-т 63 "Розрахунки з постачальниками", Д-т 64.4 "Податковий кредит", К-т 63 "Розрахунки з постачальниками", Д-т 23 "Виробництво", К-т 20.3 "Паливо", Д-т 26 "Готова продукція", К-т 23 "Виробництво", Д-т 90 "Собівартість реалізованої продукції", К-т 26 "Готова продукція".

Документом, який підтверджує якість придбаного ТОВ "Будсервіс" товару та його відповідність стандартам, є паспорт в„–75 /2 про якість вугілля ДГр 0-200, копія якого мається у матеріалах справи (а.с. 58).

Як слідує зі змісту доповнення від 28.05.2012 до договору №У-25051 від 25.05.2012, поставка товару здійснюється автотранспортом продавця на склад покупця, вартість доставки включена в ціну товару (а.с. 38).

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до умов договору придбаний у ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" товар доставлявся продавцем на орендовані позивачем земельні ділянки, які знаходиться на території Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, які передані в оренду з метою несільськогосподарського використання - для виробництва будівельних матеріалів.

Наявність у позивача орендованих земельних ділянок підтверджується наявними у матеріалах справи: - договором №31 оренди земельних ділянок від 21.03.2003, укладеним між ТОВ "Будсервіс" та Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області, та додатковими угодами до нього (а.с. 80-85, 217-221).

На підтвердження транспортування на користь позивача товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега", до матеріалів справи додані товарно-транспортні накладні №2505-1 від 25.05.2012, №2505-2 від 25.05.2012, №11063-1 від 11.06.2012, №11063-2 від 11.06.2012, №14062-1 від 14.06.2012 та №14062-2 від 14.06.2012 (а.с. 54-55, 56-57, 59-60).

Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській області АА№587887 з ЄДРПОУ (а.с.12) видами діяльності ТОВ "Будсервіс" за КВЕД-2010 є: 23.32 виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 23.31 виробництво керамічних плиток і плит; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як пояснено представником позивача в ході судового розгляду справи, придбане у травні-червні 2012 року вугілля ДГр 0-200 використане ТОВ "Будсервіс" у своїй господарській діяльності для виробництва цегли, яка реалізовувалась на користь ТОВ "Полтавтрансбуд". Вказане підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 87-88, 123-143, 222-236), а саме:

- звітами про роботу Опішнянського цегельного заводу за червень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, вересень 2012 року, за жовтень 2012 року;

- актами використання матеріалів (в тому числі й вугілля) при випалюванні цегли від 29.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012, від 30.09.2012;

- звітами про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2012 року;

- договором поставки №1 від 03.01.2012, укладеним між ТОВ "Будсервіс" та ТОВ "Полтавтрансбуд";

- оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 Період: травень 2012 року;

- довіреностями ТОВ "Полтавтрансбуд" на отримання товарно-матеріальних цінностей (цегли);

- накладними та рахунками на передачу цегли від ТОВ "Будсервіс" на користь ТОВ "Полтавтрансбуд";

- податковими накладними, виписаними ТОВ "Будсервіс" на користь ТОВ "Полтавтрансбуд" з метою документального оформлення господарських операцій по реалізації цегли.

Слід звернути увагу на те, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

На підтвердження отримання ТОВ "Будсервіс" економічної вигоди від здійснення у травні та червні 2012 року господарських операцій з придбання у ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" вугілля на загальну суму 81432,70 грн, в тому числі ПДВ - 13572,12 грн, представником позивача надано до суду довідку, згідно якої в результаті вчинення вказаних господарських операцій ТОВ "Будсервіс" у період з травня по серпень 2012 року включно отримало економічну вигоду (прибуток) у розмірі 3911,50 грн (а.с. 86). Вказана довідка підписана директором ТОВ "Будсервіс" Пахомовим О.Т. та скріплена печаткою підприємства.

Отже, суд приходить до висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про правомірність включення сум податку на додану вартість в загальному розмірі 13572,12 грн до складу податкового кредиту за червень 2012 року та віднесення до витрат операційної діяльності суми витрат у розмірі 67860,58 грн.

Посилання відповідача у письмових запереченнях на те, що згідно змісту довідки ДПІ в Артемівському районі Луганської області ДПС від 22.11.2012 №802/22-300/35025055 "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за березень-вересень 2012 року" ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" придбає у постачальників будівельні матеріали, суміш вуглеводів, скло, пиво, м'ясо птиці, а реалізує зовсім інший товар (бензин, дизельне паливо, акумулятори, соняшник та інше), як на підставу, що свідчить про нереальність господарських взаємовідносин між даним товариством та позивачем у справі, судом оцінюються критично. Так, зустрічна звірка ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" проведена за період березень-вересень 2012 року. При цьому відповідачем не доведено відсутність придбання ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" реалізованого позивачу вугілля в інших податкових періодах.

Суд відмічає, що ненадання ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" до ДПІ в Артемівському районі Луганської області ДПС на звірку первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності по взаємовідносинах з ТОВ "Будсервіс" не є беззаперечною підставою для висновку про безтоварність господарської операції з поставки вугілля.

Матеріали справи містять довідку ДПІ у м. Полтаві від 03.12.2012 №1305/22-7/23548143 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Будсервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" (код ЄДРПОУ 35025055) за період: травень-червень 2012 року", згідно висновку якої звіркою ТОВ "Будсервіс" підтверджено здійснення господарських відносин з ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з вказаним контрагентом (а.с.32-35).

Поряд з цим, в результаті проведення ДПІ у м. Полтаві позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Будсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Східноукраїнська компанія "Мега" за період з 01.04.2012 по 30.09.2012, оформленої актом від 03.07.2013 №42/22-08/23548143, контролюючим органом вже зроблений висновок про порушення ТОВ "Будсервіс" вимог податкового законодавства, в результаті чого останнім занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на 14251,00 грн та ПДВ за червень 2012 року на 13572,00 грн.

Отже, із зазначених матеріалів зустрічної звірки та позапланової виїзної перевірки вбачається, що відповідачем в різний час було проведено зустрічну звірку та позапланову перевірку, що охоплювали один і той же податковий період, а саме, травень - червень 2012 року, проте їх висновки протирічать один одному.

Таким чином, враховуючи неузгодженість між собою матеріалів зустрічної звірки та позапланової перевірки позивача, суд вважає неправомірними дії ДПІ у м. Полтаві щодо нарахування ТОВ "Будсервіс" грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

За приписами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 18.07.2013 №0000992308 та №0000972308 не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Будсервіс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 18.07.2013 №0000992308 та №0000972308.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "Будсервіс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 347,79 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18.07.2013 №0000992308 та №0000972308.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (ідентифікаційний код 23548143) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 347,79 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава