Постанова

від 11.11.2013 по справі 922/2381/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа № 922/2381/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лящовський В.Р.

відповідача - Добреля В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2745 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.13 р. у справі № 922/2381/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімкультура", с. Здорівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Одноробівка

про стягнення 1689195,78 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімкультура" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" - 1292602,00 грн. основного боргу, 141391,61 грн. пені, 28355,80 грн. 3% річних, 226846,37 грн. 24% за користування чужими коштами та судові витрати.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 06-АХК від 17.04.2012 р.

16.07.2013 р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача: 1292602,00 грн. основного боргу, 141391,61 грн. пені, 226846,37 грн. 24% за користування чужими коштами, також просить суд сягнути з відповідача витрати щодо до сплати судового збору в розмірі пропорційному позовним вимогам, решту повернути позивачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. у даній справі прийнято відмову позивача від позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 28355,80 грн., припинено провадження в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В процесі розгляду справи відповідач звернувся до господарського суду з заявою про надання розстрочки виконання рішення суду у справі на 24 місяці, шляхом сплати боргу в розмірі 1660547,58 грн. за наданим графіком, посилаючись на скрутне фінансове становище і на те, що виконання рішення у даній справі може негативно вплинути на роботу відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2013 р. у справі № 922/2381/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімкультура" 1292547,58 грн. основного боргу, 141391,61 грн. пені, 226846,37 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами та 33215,72 грн. судового збору. Надано розстрочку виконання рішення суду, шляхом сплати боргу в розмірі 1660547,58 грн. за наданим графіком:

до 20.12.2013 р. - 100 000,00 грн.;

до 20.01.2014 р. - 75000,00 грн.;

до 20.02.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.03.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.04.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.05.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.06.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.07.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.08.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.09.2014 р. - 50000,00 грн.;

до 20.10.2014 р. - 75000,00 грн.;

до 20.11.2014 р. - 100 000,00 грн.;

до 20.12.2014 р. - 100 000,00 грн.;

до 20.01.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.02.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.03.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.04.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.05.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.06.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.07.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.08.2015 р. - 50000,00 грн.;

до 20.09.2015 р. - 100 000,00 грн.;

до 20.10.2015 р. - 155 273,79 грн.;

до 20.11.2015 р. - 155 273,79 грн.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі. Суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 24 місяці шляхом сплати боргу в розмірі 1660547,58 грн. за наданим графіком підлягає задоволенню, оскільки додані до заяви документи вказують на скрутне фінансове становище відповідача та ін.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2013 р. по справі № 922/2381/13 скасувати в частині надання розстрочки виконання рішення, в інший частині рішення просить залишити без змін, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом враховано виключно інтереси відповідача, його фінансово-економічний стан. При цьому судом першої інстанції не враховано, що договір купівлі-продажу за яким у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість передбачав розстрочення платежу, а саме п. 4.3. договору від 17.04.2012 р. договору та додатків до нього. Крім того, позивач зазначає, що товар передавався на умовах відстрочення платежу, вказана поставка являється товарним кредитом, а відповідач мав можливість оплачувати товар частинами відповідно до наведених графіків. Однак відповідач не здійснив попередню оплату вартості товару. Суд першої інстанції необґрунтовано надав розстрочку на 24 календарні місяці, при цьому графік платежів та їх розмір визначені в односторонньому порядку без жодного врахування позиції чи думки позивача. На думку позивача надання такої тривалої розстрочки виконання рішення суду з урахуванням інфляційних процесів, які відбуваються у державі, зростанням цін на продукцію та торгівлю, якою здійснює позивач фактично не захищає права позивача та ін.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін. Зокрема, з посиланням на вимоги ст. 83 ГПК України та п. 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9, вважає, що при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення судом повно та об'єктивно розглянуто справу та прийнято законне рішення з урахуванням конкретних обставин справи та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 17.04.2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір купівлі-продажу на умовах відстрочки платежу № 06-АХК (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рослин (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну товару, вказану у додатках до даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, кількість, ціна товару визначаються в додатках до даного договору та/або накладних, виписаних в період дії даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з додатком № 1 від 17.04.2012 р. до договору, в редакції викладеній в додатку № З від 17.04.2012 р. до договору, продавцем та покупцем обумовлено поставку товару на загальну суму 1292602,00 грн. (а. с. 20).

Відповідно до п. 4.3. договору, покупець зобов'язався здійснити попередню оплату товару в розмірі 30% товару не пізніше 26.04.2012 р., що відповідно до додатку № 1 від 17.04.2012 р. до договору в редакції, викладеній в додатку № 3 від 17.04.2012 р. до договору, складає 387780,60 грн. (а. с. 20).

Згідно з п. 4.3. договору, решту коштів у розмірі 70% ціни товару, що відповідно до додатку № 2 від 17.04.2012 р. до договору в редакції, викладеній в додатку № 4 від 17.04.2012 р. до договору, складає 904821,40 грн., покупець зобов'язаний оплатити до 01.11.2012 р. (а. с. 21).

В додатку № 2 від 17.04.2012 р. до договору в редакції, викладеній в додатку № 4 від 17.04.2012 р. до договору, сторони погодили графік виплати 70% ціни товару, в розмірі 904821,40 грн. в наступні строки та розмірах: 129260,20 грн. до 01.09.2012 р., 129260,20 грн. до 01.10.2012 р., 646301,00 грн. до 01.11.2012 р. (а. с. 21).

Згідно з п. 11.2. договору, договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань.

Позивач зазначає, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином, передав у власність відповідача товар на загальну суму 1292602,00 грн. за видатковими накладними № Х-00000017 від 20.04.2012 р. та № Х-00000006 від 21.05.2012 р. (а. с. 22, 24), а відповідач прийняв товар , що підтверджується підписом його представника (довіреності № 185 від 20.04.2012 р., № 131 від 20.05.2012 р.) та печаткою товариства на вказаних видаткових накладних та довіреностях.

До того ж зазначений факт заборгованості в розмірі 1292602,00 грн. за договором підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 16.07.2012 р. (а. с. 26), який підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками.

Вказану заборгованість відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі. Крім того, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 24 місяці шляхом сплати боргу в розмірі 1660547,58 грн. за наданим графіком підлягає задоволенню, оскільки додані до заяви документи вказують на скрутне фінансове становище відповідача та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, у відповідній частині на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм у певній частині, що стосується надання розстрочки не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення у цій частині.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 ГК України.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1292547,58 грн. підтверджується матеріалами справи та жодним чином відповідачем не спростований. Доказів його оплати відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1292547,58 грн.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем умов п. 4.3 даного договору, продавець має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.7. договору сторони домовились, що до нарахування штрафних санкцій, передбачених цим договором, не застосовуються положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, сторони в п. 5.7. договору виключили обмеження нарахування штрафних санкцій тільки за шість місяців прострочення виконання зобов'язання. Тим самим, погодили нарахування штрафних санкцій за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи зазначене, також підлягає залишенню без змін рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 141391,61 грн. пені, 226846,37 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами

З урахуванням розгляду документів відповідача, приймаючи до уваги, що фінансова ситуація, пов'язана з тимчасовими збитками у його господарській діяльності, відповідач не має фактичної можливості виконати рішення суду до періоду збирання урожаю 2013 р. Отже, набрання чинності рішенням господарського суду Харківської області влітку 2013 року, тобто перед початком компанії зі збирання урожаю та форс-мажорні обставини, що призвели до погіршення фінансового стану відповідача у 2013 році, є виключними обставинами, суд першої інстанції вважав такі обставини достатніми для задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 24 місяці.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 83, 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власної ініціативи у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути певні та виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим .

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору. Однак, суд першої інстанції врахував матеріальні інтереси лише однієї сторони - відповідача.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що відповідачем не подано доказів свого виключно, важкого фінансового становища, також не надав доказів, що випадок та ситуація, в якій опинився відповідач, є винятковою в розумінні ст. 121 ГПК України, а, отже, достатньою для надання розстрочки виконання рішення. Крім того, посилання на незадовільний фінансовий стан, за змістом ст. 121 ГПК України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення.

До того ж, як зазначив позивач, він знаходиться також у скрутному фінансовому становищі навіть у більш невигідних економічних умовах щодо співрозмірності ніж відповідач, що підтверджується фінансовим звітом підприємства позивача та іншими документами наданими до матеріалів справи де, видно, що залишок коштів на рахунку ТОВ "Агрохімкультура" станом на 01.01.2013 р. складає 8582,92 грн., а станом на 03.10.2013 р. складає 623,23 грн. у зв'язку з тим, що за 2012 рік ТОВ "Агрохімкультура" реалізовано продукції на 3116548,81 грн., з яких ТОВ "Сінтал Агро Трейд" на суму 1292602,00 грн. Загальна дебіторська заборгованість складає 3086548,81 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю з рахунку 361 ТОВ "Агрохімкультура" за період 01.01.2013 р. по 30.09.2013 р.

А отже, суд враховує відповідні доводи обох сторін, з урахуванням зазначених обставин.

На підставі ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грн. судового збору за подання апеляційної скарги,

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його часткового скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.08.13 р. у справі № 922/2381/13 в частині надання розстрочки виконання рішення скасувати та в задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення відмовити.

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, 40, п/р 26004996105315 в філії ПАТ ПУМБ в м. Харкові, МФО 350385, код ЄДРПОУ 33817183) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімкультура" (08626, Київська область, Васильківський район, с. Здорівка, вул. Озірна, 36, кв. 2, п/р 26009389645 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 38093568) 16892,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 11.11.2013 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Істоміна О.А.