Ухвала

від 30.10.2013 по справі 1512/488/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/7199/13

Головуючий у першій інстанції Коваленко О.Б.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія - 19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Заїкіна А.П., Процик М.В.,

при секретарі судового засідання Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Архімед-Ассістанс» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Архімед-Ассістанс» про розірвання договору та повернення речі з користування, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА :

До Київського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_2 з позовом до ТОВ «Архімед-Ассістанс» про розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання звільнити займане приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Архімед-Ассістанс» були задоволені частково. Зобов'язано ТОВ «Архімед-Ассістанс» звільнити/вивезти речі з нежитлового приміщення другого поверху, яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_1,загальною площею 158, 4 кв. м. Стягнуто з ТОВ «Архімед-Ассістанс» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за договором № 2 від 07 серпня 2009 року за період з 07 серпня 2009 року по 06 серпня 2012 року грошову суму у розмірі 14 387 гривень та судові витрати у розмірі 341 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

02.08.2013 року ТОВ «Архімед-Ассістанс» подало апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року. В її обґрунтування апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на те, що висновок суду, про те, що строк дії договору оренди не складає трьох років є необґрунтованим, оскільки не відповідає обставинам справи. Крім того, апелент вважає, що суд в порушення вимог ст.212 ЦПК України не надав жодної оцінки листу позивача щодо відновлення користування майном, хоча цей доказ підтверджує факт того, що станом на 15.08.2011 року відповідач вже не користувався нерухомим майном, а договір оренди був припинений в односторонньому порядку. Крім того, апелянт вважає, що зобов'язавши відповідача «звільнити/вивезти речі з нежитлового приміщення» суд не вказав які саме речі та їх належність відповідачу, що позбавляє рішення суду сенсу, оскільки надає позивачеві можливість віддати тільки ті речі, які вона буде вважати за необхідне. Також посилався на порушення вимог Податкового кодексу України.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року залишенню без змін виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Приймаючи рішення по справі судом першої інстанції було вірно встановлено, що 07.08.2009 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ «Архімед-Ассістанс», в особі директора Орловой С.М., було укладено договір № 2 оренди нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею 158, 4 кв. м., строком до 06.08.2012 року (а.с.38-39). Прийом-передача орендованого майна було здійснено 07.08. 2009 р., про що складено відповідний акт (а.с. 40).

Будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06. 2002 року за серією АЕР 657239, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстраційним номером 6176 та зареєстрований у МБТІ та РОН 25.06. 2002 року за № км 18 неж.-стр 151-р2947 (а.с. 43).

Пунктами 3.1., 3.3., 4.2. договору № 2 передбачена орендна плата у розмірі 400 гривень, яку відповідач зобов'язаний вносити до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Умовами зазначеного договору також передбачено, що орендар зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з експлуатацією орендованого майна.

15.08.2011 року за участю представників позивача складено Акт (а.с. 58), згідно якого проведено огляд об'єкта нерухомості та встановлено, що представники ТОВ «Архімед-Ассістанс» своїми силами помістили майно та речі у нежитловому приміщенні на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 та закрили це приміщення на ключ.

15.08.2011 року ОСОБА_2 відправила на адресу ТОВ «Архімед-Ассістанс» цінний лист, в якому пропонувала відновити користування майна з метою - надання медичної допомоги та оплачувати оренду, зазначеної у п.3.1. договору. (а.с.125).

Не отримавши відповіді, 23.08.2011 року, ОСОБА_2 направила рекомендований лист на адресу ТОВ «Архімед-Ассістанс» з інформацією про відмову від договору і вимогою повернути нежитлові приміщення другого поверху, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги акт ТОВ «Архімед-Ассістанс» (а.с.59) про неможливість потрапити на свої робочі місця у орендованому приміщенні буд. АДРЕСА_1 16.08.2011 року, як доказ який звільняє відповідача необхідності здійснювати оплату орендної плати, так як майно ТОВ «Архімед-Ассістанс» залишилось у орендованому приміщенні, то відхиляючи цей довід апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що факт перешкоджання в користуванні спірним майном з боку орендодавця не доведений, а приєднаний до матеріалів справи акт про перешкоджання не доводить зафіксованих в ньому обставин та не обумовлює припинення договору оренди. За фактом усунення перешкод в користуванні та/або розірвання договору орендар до суду не звертався.

Таким чином, вирішуючи спір суд першої інстанції правильно виходив з положень ст.ст.759, 762 ЦК України та умов укладеного між сторонами договору, зробивши висновок щодо виникнення заборгованості за договором оренди спірного майна в розмірі 14 387 грн.

Щодо посилань апелянта на нікчемність договору № 2 від 07.08.2009 року , суд першої інстанції вірно зазначив, що вони не ґрунтуються на законі, так як строк дії договору не складає трьох років. А саме відповідно до ст.ст.252, 253, 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць

та число останнього року строку.

Щодо посилань апелянта на те, що сплачуючи комунальні платежі за оренду нежитлового приміщення, ТОВ «Архімед-Ассістанс» фактично сплачував орендну плату, та що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до договору оренди № 2 від 07.08.2009 року відповідач орендував лише ? частину нежитлових приміщень та повинен був нести витрати пов'язані лише з експлуатацією ? частини нежитлових приміщень, а не всього приміщення площею 158,4 кв.м.

В матеріалах справи є копія договору №4537 від 02.11.2009 року укладеного між КП «Теплопостачання міста Одеси» та ТОВ «Архімед-Ассістанс», відповідно до якого теплова енергія постачається споживачу у медичний центр за адресою: АДРЕСА_1, з додатку 1 до цього договору вбачається, що вартість теплової енергії розраховуються за приладом обліку. Крім того відповідно до п.6.2 договору оренди № 2 від 07.08.2009 року орендодавець зобов'язаний розірвати договір на постачання теплової енергії з КП «Теплопостачання міста Одеси» з переуступкою цих прав орендатору. Враховуючи це, судова колегія приходить до висновку, що підписуючи договір оренди апелянту було відомо які саме комунальні платежі та за яку площу йому необхідно буде сплачувати. Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до п. 4.4. договору оренди від 07.08.2009 року орендар зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з експлуатацією орендованого об'єкту.

Щодо посилань на відсутність ідентифікації в рішенні речей, від яких підлягає звільненню спірне приміщення, то відсутність на його посилання не позбавляє судового рішення сенсу, так як сам апелянт має право на пред`явлення віндикаційного позову, задоволення якого забезпечить захист прав апелянта у разі порушення його права на рухоме майно.

Щодо посилань на порушення вимог Податкового кодексу України, то суд не є органом, який уповноважений згідно закону перевіряти його дотримання.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. З врахуванням наведеного колегія суддів відповідно до ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Архімед-Ассістанс» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

А.П. Заїкін

М.В. Процик