Рішення

від 04.11.2013 по справі 520/9767/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/8075/13

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого-Гірняк Л.А.

Суддів- Плавич Н.Д.,Кварталова А.М.

При секретарі - Булгак Х.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9

-про повернення коштів набутих без достатньої правової підстави та визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

29.07.2013 року ОСОБА_7 звернулась до суду з вищезазначеними позивними вимогами, в яких зазначала, що в грудні 2008 року вона домовилась з ОСОБА_6, який діяв від свого імені та на підставі довіреності від імені дружини ОСОБА_8 про купівлю-продаж житлового будинку по АДРЕСА_1 в місті Одесі. В зв'язку з відсутністю належних документів, вони домовились про поетапну оплату грошей за будинок, в зв'язку з чим під розписки від 21.01.2009 року; 17.04.2009 року;15.08.2009 року та 18.06.2009 року сплатила ОСОБА_6 загальну суму 300 000( триста тисяч) доларів США. В подальшому їй стало відомо, що відповідачі стали домовлятись про продаж будинку її зятю- ОСОБА_9., з котрим був укладений попередні договір купівлі-продажу цього ж будинку. Оскільки відповідачі від укладання договору купівлі-продажу ухилились, гроші не повернули, позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів безпідставно отримані грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, що становить два мільйона чотириста тисяч гривень та понесені нею судові витрати.

Одночасно просила визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу будинку за номером 25\01-2010 від 25 січні 2010 року укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 посилаючись на те, що отримавши від неї суму авансу за спірний будинок ОСОБА_6 не мав права без її згоди укладати попередній договір купівлі-продажу з ОСОБА_9

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2013 року позивні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі триста тисяч доларів США, що еквівалентно до національної валюти 2 397 900 гривень та судові витрати. Суд стягнув в рівних частках з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 556 гривень 01 копійку. В решті позов залишив без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ставлять питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилаючись на те, що ОСОБА_6 ніяких грошових коштів від ОСОБА_7 не отримував, розписок їй не видавав, домовленостей про продаж будинку не було. Одночасно посилається на те, що позивач не довела, що нібито отримані гроші відповідачі витратили на потреби сім'ї.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи у відповідності до вимо ст.303 ЦПК України та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заявлені вимоги, районний суд виходив з доведеності факту безпідставного отримання грошей ОСОБА_6, який діяв в своїх інтересах та в інтересах дружини ОСОБА_8 в сумі 300 000 доларів США .При цьому виходячи з недоречності солідарного обов'язку відповідачі вважав вимоги до ОСОБА_8 правомірною. Відмовляючи у вимогах щодо визнання недійсним попереднього договору, судова колегія виходила з того, що цей договірне було посвідчено нотаріально, а тому з підстав ст. 215 ч.2 ЦПК України є нікчемним.

Судова колегія, повністю погодитись з таким судженням суду не може з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, сторони не заперечують, що відповідачі знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 13.01.1990 року.

В період шлюбу ними був придбаний будинок, який розташований в АДРЕСА_1

Відповідно до реєстрації прав власності цей будинок спочатку мав статус садового будинку, та зареєстрований на ОСОБА_8 , згідно свідоцтва про право власності від 11.12.2008 року, а з 17.02.2010 року переведений в житловий будинок(а.с.88-89).

Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Одесі на ім'я ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) виданий 03 грудня 2009 року Серії ЯИ № 175660.

24 квітня 2008 року ОСОБА_8 надала ОСОБА_6 доручення № 1245 , яким уповноважила керувати та розпоряджатись її майном, в тому числі отримувати гроші( внески та розписуватись за неї(а.с.87)

Згідно розписок, ОСОБА_6 21.01.2009 року в рахунок оплати будинку по АДРЕСА_1 отримав -150 доларів США,18.06.2009 року-50 000 доларів США,15.08.2009 року-50 000 доларів США 17.04.2009 року 50 000 доларів США, а всього 300 000 доларів США(а.с.94-97).

Оригінали розписок до суду були надані ОСОБА_7

Відповідно до ст.1047 ч.2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначення кількості речей.

Відповідно до ст.8 ч.8 ЦПК України судова колегія приходить до висновку, що районний суд прийшов до правильного висновку, щодо передачі цих грошей саме ОСОБА_7, у котрої знаходились оригінали розписок, передані до суду на підтвердження укладання договору з ОСОБА_6, котрий діяв від свого імені та від імені дружини ОСОБА_8

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі ст. 638 ЦК Україні договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу, як і іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Правчин має вчинятися у формі, встановленій законом, недодержання чого є підставою його недійсності, згідно ч. 3 ст. 203 і ст. 215 ЦК України.

Згідно ч. 2. ст. 215 ЦК України недійним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого право чину недійсним судом не вимагається. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин, районний суд прийшов до правильного висновку проте, що укладений між сторонами договір по оплаті за будинок по АДРЕСА_1 є нікчемним, оскільки не створив юридичних наслідків між сторонами.

Відповідно до змісту ст.65 СК України при укладені договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладання одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї створює обов'язки для другого з подружжя, якщо мано, одержане за договором, використане в її інтересах.

Так як, 24.04.2008 року ОСОБА_8 уповноважила свого чоловіка, ОСОБА_6 керувати та розпоряджатись усім своїм майном, з усіма необхідними правами, в тому числі уповноважила отримати гроші (внески) та розписуватись за неї, для цього надала йому нотаріально засвідчену довіреність за №1245 від 24.04.2008 року,районний суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_8 надала ОСОБА_6 письмову згоду на отримання ним грошових коштів.

Ст.60 СК України презюмує виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо воно набуте ними за час шлюбу.

Тобто, ОСОБА_6 як співвласник майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, мав необхідні повноваження від ОСОБА_6 на укладання правочину, відповідно до вимог ст. 369 ЦК України.

З розписок, наданих позивачкою ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_6 отримав в рахунок оплати будинку по АДРЕСА_1 за чотирма розписками на загальну суму 300 000 доларів США (а.с.17-20).

Виходячи з того, що ОСОБА_6 отримав гроші для себе та ОСОБА_8, оскільки діяв від її імені та на підставі доручення для розпорядження спільною сумісною власністю подружжя, про право на отримання грошей, судова колегія приходить до висновку про виникнення у відповідачів зобов'язання по поверненню безпідставно їх отримання в солідарному порядку, з підстав ст.543 ч.1 ЦК України.

Проте, районний суд прийшов до помилкового висновку в мотивувальній частині рішення, що гроші є подільними та солідарний обов'язок відповідачів є недоречним,т а в резолютивній частині рішення не зазначив порядок їх стягнення.

З врахуванням того, що висновок районного суду щодо стягнення безпідставно набутих грошей з відповідачів є правильним, однак суд помилково дійшов висновку щодо безпідставності стягнення їх в солідарному порядку без зазначення порядку їх стягнення в резолютивній частині рішення, судова колегія приходить до висновку про зміну судового рішення, з зазначенням порядку стягнення 300 000 доларів США та солідарного обов'язку щодо повернення безпідставно набутих коштів з підстав ст.309 ч.1 п.3,4 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 не давала згоди на отримання її чоловіком грошей, та не знала про їх домовленості, не приймаються до уваги так як спростовуються виданою нею довіреністю за якою її чоловік мав повноваження отримуватикошти, та керувати та розпоряджатись її майном .

Суд критично оцінює і доводи апеляційної скарги проте , що кошти не були ними використані в інтересах сім'ї, оскільки гроші отримувались за розпорядження спільної сумісної власності, з часу отримання цих грошей вони змінили статус садового будинку на житловий будинок та 03.12.2009 року ОСОБА_9 отримала державний акт на земельні ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.88-89).

Доводи апеляційної скарги про те , що ОСОБА_6 не писав дані розписки та не передавав їх ОСОБА_7 спростовується наданими до суду оригіналами розписок, відповідно до яких ОСОБА_6 отримав: 21.01.2009 року 150 доларів США за продаж будинку Дубова роща,55;17.04.2009 року-50000 доларів США;15.08.209 року 50 000 доларів США; 18.06.2009 року-50 000 США(а.с.17-20).

Для перевірки дійсності підпису ОСОБА_6 на розписках апеляційним судом було роз'яснено право відповідача на призначення почеркознавчої експертизи , від якої ОСОБА_6 письмово відмовився.

Статтею 60 ЦПК України закріплює обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається, як на підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Відповідач ОСОБА_6 не визнав написання розписок та свого підпису під ними про отримання грошових коштів в розмірі 300 000 доларів США, в зв'язку з чим, справжність підпису повинен довести саме він, однак в порушенні ст.60 ЦПК України, такого обов'язку не виконав.

В суді апеляційної інстанції роз'яснено право на призначення почеркознавчої експертизи,однак клопотань з цього поводу не надходило.

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія з підстав ст. 309 ч.1 п.3 ЦПК України рішення суду першої інстанції змінює та зазначає про солідарний обов'язок відповідачів щодо повернення коштів набутих без достатньої правової підстави.

Керуючись ст.ст. 309 ч.1 п.3; 316; 317; 319 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2013 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції:

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6( інд.номер НОМЕР_1) та ОСОБА_8( інд. номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_7( інд номер НОМЕР_3) грошові кошти 300 000(триста тисяч) доларів США, що за курсом НБУ, на день ухвалення рішення, становить 2 397 900( два мільйона триста дев'яносто сім тисяч дев'ятсот) грн..

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді А.М.Кварталова

Н.Д.Плавич