Ухвала

від 24.12.2013 по справі 520/9767/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/9877/13

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюри Т.В., Сєвєрової Є.С.

при секретарі - Криворучці Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави,-

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3, ОСОБА_4. з позовом про стягнення в солідарному порядку на її користь 2 430 000 гривень, визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу будинку № 25/01-2010 від 25.01.2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а. с. 2-4).

29.07.2013 року представник ОСОБА_2 надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності. (а. с. 23-24)

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року заяву представника ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено частково. Накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4; накладено арешт на автомобіль марки SUBARU LEGACY, 2005 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_4; накладено арешт на автомобіль марки NISSAN BLUEBIRD, 1997 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_4; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3; накладено арешт на садовий будинок по АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_3; накладено арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_4, що належить на праві власності ОСОБА_3; накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_5, що належить на праві власності ОСОБА_3; накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0429 га, розташовану за адресою АДРЕСА_6,що належить на праві власності ОСОБА_3; накладено арешт на автомобіль марки SUBARU OUTBACK, 2004 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_3; накладено арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «АМФІДРОМА ЛТД», що належить ОСОБА_4. В решті заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі апелянт просить частково скасувати вказану ухвалу, постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у частині накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0429 га, розташовану в АДРЕСА_6 та житловий будинок по АДРЕСА_5, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. (а. с. 180-183)

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Комерційний банк «Глобус» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону-матеріально правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст.152 ЦПК України, способами забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно (п.1 ч.1).

Керуючись нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, які наведенні у Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за № 9 від 22 грудня 2006 року, суди при вирішенні питання про забезпечення позову мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що позивач звернулась з позовом до суду та просила ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 430 000 гривень та судові витрати по справі. Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу будинку № 25/01-2010 від 25 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Вирішуючи питання про забезпечення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, ціна позову досить велика, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок суду є правильним, проте при визначенні обсягу майна, яке підлягало арешту судом першої інстанції не було враховано, що відповідно довідки з Державного реєстру іпотек від 30.07.2013 року, житловий будинок по АДРЕСА_5 та земельна ділянка, на якій він розташований, перебуває в іпотеці у ПАТ «Комерційний банк «Глобус», розмір основного зобов'язання становить 3 500 000 гривень.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовних вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушення застосуванням відповідних заходів.

Судова колегія вважає, що в даному випадку судом першої інстанції був порушений принцип співмірності. Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року був накладений арешт на три автотранспортних засоби, шість об'єктів нерухомості значної вартості та частину у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, вартість цього майна значно перевищує суму позову, при цьому суд наклав арешт на майно, яке є предметом по договору іпотеки, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Глобус» та майновим поручителем ОСОБА_3 Дії суду першої інстанції щодо арешту іпотечного є зайвими, оскільки створюють перешкоду банку вирішувати питання забезпечення грошових зобов'язань по кредитному договору № 39/ЮКЛ-12 від 17 квітня 2012 року, чим порушують принцип забезпеченості кредитного договору.

Мета застосування заходів забезпечення позову полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб (стягувача), зокрема, права на забезпечення грошового зобов'язання

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року не може вважатись законною та обґрунтованою в частині накладення арешту на житловий будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_6, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову в цій частині на новий розгляд.

Керуючись п.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312,314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року в частині накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_5, що належить на праві власності ОСОБА_3 та накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0429 га, розташовану за адресою АДРЕСА_6, кадастровий номер: 5110136900:38:017:0031, що належить на праві власності ОСОБА_3 - скасувати.

Питання про накладення арешту в цій частині передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Сєвєрова Є.С.

Цюра Т.В.