Рішення

від 13.11.2013 по справі 5004/1577/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2013 р. Справа № 5004/1577/12

за позовом Луцької міської ради

до приватного підприємства «Торговий Альянс», м.Луцьк

про внесення змін до договору оренди землі №423 від 25.04.2002р.,

Суддя Якушева І.О.

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Андрусяк І.В. (дов. №1.1-8/565 від 29.03.2013р.),

від відповідача: Семенюк Л.В. - адвокат (дов. від 10.01.2013р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить внести зміни до договору оренди землі №423 від 25.04.2002р., укладеного між Луцькою міською радою та приватним підприємством «Торговий Альянс»:

- пункт 2.2. договору викласти в редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 8267, кв.м. станом на 2010 - 2012 роки становить 10 531 841,60 грн.».;

- пункт 2.1 договору викласти в редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4,7 %, що встановлюється Податковим кодексом України та становить:

- 405 745,52 грн. - станом на 2008 рік,

- 467 418,84 грн. - станом на 2009 рік,

- 494 996,56 грн. - станом на 2010 рік,

- 494 996,56 грн. - станом на 2011 рік,

- 494 996,56 грн. - станом на 2012 рік».

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.02.2011 року Луцькою міською радою на адресу відповідача було надіслано пропозицію за вих. №1.1.-11/642 про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати. Однак, відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції.

У зв'язку з тим, що сторони добровільно не досягнули домовленості про внесення змін до договору оренди землі №423 від 25.04.2002 року позивач в грудні 2012 року звернувся з позовною заявою до суду.

Як на правові підстави позову позивач посилається на статті 287, 288, 290 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 2, 13, 15,17, 18, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.188 ГК України.

Рішенням господарського суду від 19.02.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. рішення господарського суду від 19.02.2013р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2013р. рішення господарського суду від 19.02.2013р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

В судовому засіданні 13.11.2013 року представник позивача позовні вимоги уточнив: просить внести зміни до договору оренди землі №423 від 25.04.2002р., укладеного між Луцькою міською радою та приватним підприємством «Торговий Альянс»:

- пункт 2.2. договору викласти в редакції:

- "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею становить 10 531 841,60 грн.».;

- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4,7 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Представник відповідача в поясненнях від 13.11.2013р. та в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позовна вимога про внесення змін до договору оренди і встановлення орендної плати за минулі роки - 2008 - 2012 є незаконною.

Після уточнення представником позивача позовних вимог, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність предмету спору між сторонами у справі, пояснювала, що між сторонами 11.03.2013 року було підписано додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесено зміни в п.2.1. щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

25.04.2002 року між Луцькою міською радою як орендодавцем і приватним підприємством «Торговий Альянс» як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), який 25.04.2002 року було нотаріально посвідчено, а 10.05.2002 року - зареєстровано Луцьким міським управлінням земельних ресурсів за №423.

Згідно з пунктами 1, 2 договору Луцька міська рада надає, а приватне підприємство «Торговий Альянс» приймає на умовах оренди строком на 40 років земельну ділянку загальною площею 8627 кв.м. для обслуговування ринку на розі пр. Соборності та вул. Гордіюк.

Згідно з п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору плата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем у вигляді орендної плати в розмірі 1,5 % грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 25.04.2002р. згідно з довідкою Луцького міського управління земельних ресурсів №116 складала 1 337 788,80 грн.

Оплата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щомісячно рівними частками до місцевого бюджету не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Пунктом 3.3. «а» договору оренди визначено, що орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ч.4 ст.21 Закону України «Про оренду землі», згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» у тій самій редакції повторно були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

З 01.01.2011 року Закон України «Про плату за землю» втратив чинність та набрав чинності Податковий кодекс України.

В п.14.1.136. Податкового кодексу вказано, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.14.1.147. плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 274.1. Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Статтею 289.1 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок; центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку.

Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Згідно з додатком до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р., якщо земельна ділянка використовується для розміщення непродовольчих ринків, ринків змішаного типу річний розмір орендної плати за землю становить 4,7 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Земельна ділянка, щодо якої позивач просить внести зміни до договору оренди землі, використовується відповідачем для обслуговування ринку.

А відтак, відповідач відноситься до підприємств, які використовують земельну ділянку для розміщення непродовольчих ринків, ринків змішаного типу - рядок 21 переліку, наведеного в додатку до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р., яким встановлена орендна плата в розмірі 4,7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. з подальшими змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Матеріали справи не містяться доказів визнання нечинним або скасування рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р.

Довідкою управління Держкомзему у м. Луцьку №1790/7-1.18. від 10.10.2011р. (а.с.16) підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на розі пр. Соборності - вул. Гордіюк площею 0,8627 га становила: у 2008 році - 8 632 883,49 грн., у 2009 році - 9 945 081,78 грн., у 2010 році -10 531 841,60 грн., у 2011 році - 10 531 841,60 грн.

Згідно з довідкою управління земельних ресурсів (а.с.17) річна орендна плата в розмірі 4,7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної управлінням Держкомзему у м.Луцьку, становить: у 2008 році - 405 745,52 грн.; у 2009 році - 467 418,84 грн.; у 2010 році - 494 996,56 грн.; у 2011 році - 494 996,56 грн.

Як свідчить відповідь управління Держкомзему у м. Луцьку №90-1.15. від 20.08.2012р. (а.с.19) нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території м.Луцька за 2010 - 2012 роки не змінилась.

На час розгляду справи представник позивача подав лист управління Держземагенства у Луцькому районі №01-01-18/68 від 12.11.2013 року, в якому управління повідомляє про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на розі пр. Соборності - вул. Гордіюк, яка перебуває у користуванні на умовах оренди у ПП «Торговий Альянс», становить 10 531 841,60 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 вищевказаного Закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір, вирішується в судовому порядку.

Згідно з поясненнями представника позивача 11.02.2011 року Луцькою міською радою на адресу відповідача було надіслано листа, в якому позивач повідомляв відповідача про внесення змін до ч.4 ст.21 Закону України «Про оренду землі» та встановлення розміру річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності ( за виключенням земель сільськогосподарського призначення) не меншому, ніж трикратний розмір земельного податку та просив укласти додаткову угоду до договору оренду землі.

Однак, як пояснював представник позивача, відповідач відповіді на лист не надіслав, про результати розгляду пропозиції не повідомив.

У зв'язку з тим, що сторони у справі не досягнули домовленості про добровільне внесення змін до договору оренди землі №423 від 25.04.2002р., позивач в грудні 2012 року звернувся до суду з вимогою внести такі зміни до договору за рішенням суду.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в п.3.3. «а» договору оренди землі від 25.04.2002 року передбачено право орендодавця вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку, а орендна плата за землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі №2-1/10068-2008).

Таким чином, позивач вправі вимагати внесення змін до договору оренди землі від 25.04.2002 року.

З огляду на викладене, зважаючи на законодавчу зміну граничного розміру орендної плати, встановлену договором оренди землі можливість перегляду цього розміру, строк передачі земельної ділянки на 40 років, беручи до уваги пояснення представника позивача про те, що з часу внесення змін до законодавства зміни до договору оренди землі від 25.04.2002 року не вносились, вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 25.04.2002 року шляхом викладення пунктів 2.1., 2.2. цього договору в новій редакції підлягає до задоволення.

Оскільки зміни до договору оренди землі від 25.04.2002 року вносяться в судовому порядку, то, враховуючи норму ч.3 ст.653 ЦК України, зобов'язання сторін за договором в такому випадку змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Також у відповідності із ч.5 ст.188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надіслання відповідачу пропозиції про внесення змін до договору оренди землі є виключно правом, а не обов'язком позивача, а тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надіслання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі №28/5005/640/2012, яка відповідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Про те, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору, йдеться також в п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. N 01-8/482.

Згідно із ч.2 ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як встановлено судом, укладений 25.04.2002 року договір оренди земельної ділянки, в цей же день було нотаріально посвідчено, а 10.05.2002 року - зареєстровано Луцьким міським управлінням земельних ресурсів за №423.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість вчинення змін до договору в такій самій формі, що й договір.

У відповідності із п.п.2 п.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, діючій на час підписання сторонами додаткової угоди, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Надана суду додаткова угода від 11.03.2013 року не посвідчена нотаріально, не зареєстрована у встановленому законом порядку, а відтак судом не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність предмету спору.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 188 Господарського кодексу України, ст.654 Цивільного кодексу України, ст.ст.14.1.136., 274.1., 288.1., 288.5. Податкового кодексу України, ст.ст. 13 - 15, 17, 18, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 25.04.2012 року, укладеного між Луцькою міською радою (43025, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) та приватним підприємством «Торговий Альянс» (43000, м. Луцьк, Соборності, 5/5, код ЄДРПОУ 31398811), виклавши пункт 2.2. договору в редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 531 841,60 грн.».; пункт 2.1 договору в редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4,7 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

3. Стягнути із приватного підприємства «Торговий Альянс» (43000, м. Луцьк, Соборності, 5/5, код ЄДРПОУ 31398811) на користь Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) 1 118 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

4. Зміни до договору оренди землі від 25.04.2012 року, укладеного між Луцькою міською радою та приватним підприємством «Торговий Альянс», набирають чинності з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Повне рішення складено: 14.11.2013р.

Суддя І. О. Якушева