Рішення

від 04.11.2013 по справі 910/17637/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17637/13 04.11.13 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Електросистеми"

про стягнення 3 281 793,42 грн.

Представники:

від позивача: Бордунова Н.О. - представник за довіреністю № 5976/1 від 29.08.2013 року;

від відповідача: Шаповалов Д.В. - представник за довіреністю № 29 від 27.09.2013 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Електросистеми" про стягнення 3 281 793,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.09.2011 року між ним та товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Електросистеми" укладено договір про факторингове обслуговування №19/060911-Ф.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо перерахування авансу, однак дебіторами визначеними додатковою угодою №2/3 від 29.12.2011 року заборгованість не погашена, внаслідок чого станом на 15.07.2013 року залишок простроченої заборгованості по накладним становить 2 911 148,83 грн., залишок по простроченим процентам 370 644,59 грн., а всього 3 281 793,42 грн., які підлягаю стягненню з відповідача, у зв'язку з чим і звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/17637/13 та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 01.10.2013 року оголошено перерву до 14.10.2013 року.

10.10.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі та додаткові докази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року розгляд справи відкладено на 28.10.2013 року у зв'язку з неявкою представника позивача.

25.10.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну підстав позову.

В судовому засіданні 28.10.2013 року представник позивача підтримав подану заяву про зміну підстав позову.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з заявою про зміну підстав позову.

Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.

Суд задовольнив усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом оголошено перерву до 04.11.2013 року.

04.11.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 04.11.2013 року представник позивача підтримав подану заяву про зміну підстав позову.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про витребування доказів.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання відповідача.

Суд відмовив в задоволені клопотання відповідача про витребування доказів.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Подана позивачем заява про зміну підстав позову подана до початку розгляду справи по суті, а тому приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 2 911 148,83 грн. та відсотки за користування коштами в сумі 370 644,59 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача подав відзив, відповідно до якого заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

06.09.2011 між публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Електросистеми» (підприємство) укладено договір про факторингове обслуговування № 19/060911-Ф.

Відповідно до п. 2.1 договору про факторингове обслуговування, підприємство зобов'язується відступити факторові відповідно до умов даного договору, право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи усі види неустойок), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту, а фактор має право придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти, у розмірі, що рівний вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства, у порядку й у випадках, передбачених даним договором.

Пунктом 2.2 договору про факторингове обслуговування передбачено, що протягом строку дії даного договору конкретна грошова вимога до дебітора підприємства вважається придбаною фактором (відступленою підприємством) з моменту підписання реєстру переданих документів по угоді, що складається за формою, яка передбачена в додатку № 4 до даного договору та підписується в момент фактичної передачі.

Відповідно до п.п. 5.1.1 договору про факторингове обслуговування для здійснення факторингу сторони підписують перелік дебіторів права грошової вимоги до яких придбаваються позивачем відповідно до умов даного договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору.

Згідно з положенням п. 5.2.1.-5.2.4. договору про факторингове обслуговування по мірі здійснення підприємством на підставі контракту поставок товарів своїм дебіторам відповідач протягом трьох робочих днів позивача з дати поставка надає позивачу по одному оригінальному примірнику усіх документів, зазначених в контракті з Дебітором, та які стосуються поставки товарів.

Після розгляду наданих документів у випадку їх відповідності вимогам чинного законодавства України та умовам даного договору, сторони підписують реєстр переданих документів по Угоді під час підписання якого підприємство передає факторові оригінали документів, що зазначені у п 5.2.1 даного договору.

Пунктом 5.3.1. договору про факторингове обслуговування передбачено, що фактор не пізніше робочого дня наступного за днем підписання сторонами реєстру переданих документів по угоді і надання підприємством стандартного повідомлення про зміну реквізитів, що передбачене в п.п. 5.2.3. даного договору перераховує аванс у розмірі, який передбачений в реєстрі переданих документів по угодам, на поточний рахунок підприємства № 2600807279001 відкритий в АТ «ЕРДЕ БАНК», код банку 380667.

Позивач за період з 17 серпня по 27 вересня 2012 року перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 2 911 148,83 грн. з призначення платежу: перерахування коштів згідно договорів № 4/43/ 4/44, 4/45, 4/46, 4/47, 4/48, 4/49, 4/50, 4/51, 4/52, 4/53, 4/54, 4/55, 4/56, 4/57, 4/58, 4/59, 4/60, 4/61, 4/62, 4/63, 4/64, 4/65, 4/66, 4/67, 4/68, 4/69, 4/70, 4/71, 4/72, 4/73, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку.

Факт отримання коштів відповідачем не заперечувався.

Також, в матеріалах справи відсутні докази про те, що вищезазначені грошові кошти були повернуті відповідачем.

Відповідно до п. 10.1 договору факторингове обслуговування, положення договору, що стосуються відступлення підприємством на користь фактора права грошової вимоги від конкретного дебітора, так само як і оплати фактором авансу підприємству, набирають силу з моменту підписання сторонами відповідного реєстру переданих документів по угоді.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем реєстр переданих документів по угоді сторонами не укладався, у зв'язку з чим положення договору, які регулюють взаємовідносини сторін, пов'язані з цим не почали діяти.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні ; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

До відсутності правової підстави законодавець відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Відповідно до ч.1 статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Грошові кошти відповідачем були набуті на підставі договору про факторингове обслуговування №19/060911-Ф від 06.09.2011 року, проте, реєстр переданих документів не був укладений між сторонами у зв'язку з чим положення договору, які регулюють взаємовідносини сторін з цим не почали діяти, а тому підстава на якій було набуто грошові кошти відпала.

Тому, грошові кошти в розмірі 2 911 148,83 грн. набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 2 911 148,83 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача проценти за користування безпідставно набутими грошовими коштами у сумі 370 644,59 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави . З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

25.10.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну підстав позову, яку направив на адресу відповідача 25.10.2013 року, що підтверджується описом та фіскальним чеком №6046 від 25.10.2013 року.

В судовому засіданні 28.10.2013 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з заявою про зміну підстав позову.

Тому, 28.10.2013 року відповідач фактично дізнався про вимогу позивача про повернення безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до ч. 2 статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Якщо об'єктом безпідставного збагачення були грошові кошти, за весь період безпідставного використання таких грошових коштів набувач має сплатити проценти. Розмір і порядок сплати процентів визначається відповідно до положень статті 536 ЦК України. Оскільки стаття 536 ЦК не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами, віддаючи це на вирішення на рівні договору або закону, розмір процентів встановлюється за аналогією закону - відповідно до статті 8 ЦК України. В разі недосягнення згоди між сторонами про розмір процентів - розмір процентів за користування грошовими коштами може визначатися за правилами ст. 1048 ЦК.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУЗагальна сума процентів, грн.. 2911148.83 29.10.2013 - 04.11.2013 7 6.5 % 3628.97

Розмір процентів становить 3 628,97 грн.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 628,92 грн. за розрахунком суду.

Вимоги в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 367 015,62 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012, № 5515-VI, з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Постановою Правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "ЕРДЕ БАНК".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3 від 10.01.2013 року, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 та ч.4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків фонду Куреного Олександра Вікторовича.

Оскільки, ціна позову становить 3 281 793,42 грн., тому судовий збір повинен становити 65 635,87 грн.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволено частково, з відповідача в доход бюджету підлягає стягненню 58 297,78 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 3 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Електросистеми" (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1; ідентифікаційний код: 37053423) на користь публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5А; ідентифікаційний код: 34817907) безпідставно отримані кошти в розмірі 2 911 148 (два мільйони дев'ятсот одинадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 83 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Електросистеми" (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1; ідентифікаційний код: 37053423) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 58 297 (п'ятдесят вісім тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 78 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.11.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий