Постанова

від 13.11.2013 по справі 914/1760/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 914/1760/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М., суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторінпозивача - Лісовий О.О.; відповідача - не з"явився; третьої особи - не з"явився; розглянувши касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 та на рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2013 у справі № 914/1760/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будклас" доЛьвівської митниці Міндоходів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне Управління державної казначейської служби України у Львівській області простягнення 180 972, 62 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будклас" (далі - ТОВ "Будклас") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської митниці про стягнення суми заборгованості у розмірі 180 972, 62 грн. за договором.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2013 порушено провадження у справі № 914/1760/13 за позовом ТОВ "Будклас" до Львівської митниці про стягнення 180 972, 62 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області.

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Станько Л.Л.) від 18.06.2013 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Львівської митниці на користь ТОВ "Будклас" 180 972, 62 грн. боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач несвоєчасною оплатою коштів за виконані роботи заборгував позивачу 180 972, 62 грн., чим порушив умови договору. При цьому, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Краєвська М.В., Орищин Г.В.) від 04.09.2013 здійснено заміну первісного відповідача - Львівської митниці її правонаступником Львівською митницею Міндоходів, рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 18.06.2013 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2013, Львівською митницею Міндоходів подано касаційну скаргу, в якій вона просить рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 13.11.2013. Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 та рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2013 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між Львівською митницею (замовник) та ТОВ "БУДКЛАС" (підрядник) 11.11.2011 було укладено договір № 252 на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині", за умовами якого підрядник зобов'язався відповідно до проектної документації та умов договору виконати у 2011-2012 роботи за предметом "реконструкція об'єктів" (реконструкція пункту пропуску "Шегині"), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна надання послуг становила 5 095 620, 00 грн., у тому числі 849 270, 00 грн. ПДВ та визначалася на основі твердої договірної ціни, складеної відповідно до вимог ДБП Д. 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" із змінами та доповненнями, які є невід'ємною частиною договору. Додатковою угодою № 6 від 18.12.2012 до спірного договору внесено зміни щодо ціни договору, яка відповідно до п. 3.1 додаткової угоди склала 3 799 492, 35 грн.

Згідно із п. 3.2 договору умовою виконання платіжних зобов'язань замовника є наявність відповідних бюджетних коштів на зазначені цілі на розрахунковому рахунку митниці, підтверджених довідкою ГУДКУ у Львівській області.

Здійснення замовником кінцевої оплати за виконані роботи проводиться до 25.12.2011 після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, видачі Держархбудінспекцією або її територіальними органами Декларації про готовність об'єкта до експлуатації та за умови наявності відповідних бюджетних коштів на зазначені цілі на розрахунковому рахунку митниці. Додатковою угодою № 5 від 30.10.2012 внесено зміни до п. 5.2 договору № 252 від 11.11.2011 та змінено дату завершення робіт на 16.11.2012 (п. 4.1.5 договору).

Відповідно до акту звірки розрахунків, складеного станом на 25.02.2013 між Львівською митницею та ТОВ "БУДКЛАС", а саме за результатами звіряння розрахунків, документів та акту ревізії фінансово-господарської діяльності Львівської митниці Державною фінансовою інспекцією у Львівській області по оплаті за проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині" згідно договору № 252, сальдо за виконані роботи, станом на 25.02.2013, становить 180 972, 62 грн.

У зв'язку з неоплатою Львівською митницею виконаних за договором № 252 робіт на суму 180 972, 62 грн. ТОВ "БУДКЛАС" надіслано претензії № 1 від 20.03.2013 та № 2 від 11.04.2013 про необхідність виконання умов договору шляхом сплати кінцевої суми заборгованості за виконані роботи.

У відповіді № 6.2/13-5377 від 24.04.2013 на вищезазначені претензії Львівською митницею визнано заборгованість у розмірі 180 972, 62 грн., яка також підтверджена актом звірки розрахунків від 25.02.2013 і зазначено, що відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 252 від 11.11.2011 сторонами погоджено, що кінцева оплата за виконані роботи проводиться за умови наявності відповідних бюджетних коштів на зазначені цілі на розрахунковому рахунку митниці.

Окрім того, Львівською митницею вказано, що 20.12.2012 після підписання Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Львівській обл. 06.12.2012р. №ЛВ 14212240456), відповідно до п. 4.1.5 договору, нею подано до оплати платіжні доручення за виконані роботи в Головне Управління державної казначейської служби України у Львівській області. Однак, з невідомих відповідачеві причин, дані платіжні доручення оплачені не були.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням державної казначейської служби України у Львівській області у поясненні на позовну заяву № 15-10-01/5940 від 17.06.2013 зазначено, що Львівською митницею 20.12.2012 подано платіжні доручення за КПКВ 6651250 "Виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року" за КЕКВ 2143 відповідно до зареєстрованих фінансових зобов'язань 20.12.2012 на суму 189 974, 62 грн., які станом на 30.12.2012 залишились неоплаченими. Відтак, враховуючи положення статті 23, 57 Бюджетного кодексу України та Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2012 року та початку 2013 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2012 № 370, у зв'язку із завершенням бюджетного року Головне управління повернуло Львівській митниці всі платіжні доручення, які перебували на виконанні, а всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених Бюджетним кодексом України.

Також Головним управлінням державної казначейської служби України повідомлено, що розпорядники бюджетних коштів на початку нового бюджетного періоду можуть повторно надати на реєстрацію неоплачені бюджетні фінансові зобов'язання за умови затвердження відповідних асигнувань у кошторисі видатків.

Відтак зазначено, що в Законі України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", бюджетні призначення по КПКВ 6651250 "Виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року" за КЕКВ 2143 відсутні. Станом на 10.06.2013 бюджетні зобов'язання, бюджетні фінансові зобов'язання та платіжні доручення на оплату кредиторської заборгованості Львівською митницею не подавались.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Оскільки Львівською митницею в порушення умов договору та наведених норм законодавства не було повністю оплачено виконані ТОВ "БУДКЛАС" та прийняті митницею роботи за договором № 252 на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині" від 11.11.2011, то суди обґрунтовано дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 6.2.3 договору замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків замовника на зазначені цілі. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів на фінансування робіт, виконаних за згаданим договором у розмірі 180 972, 62 грн., тому що ця обставина не може бути підставою для звільнення відповідача від їх оплати, оскільки в разі відсутності таких коштів, Львівська митниця була вправі та мала фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати об'єкт до експлуатації.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно із ст. 121-1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

У абз. 4 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 121-1 ГПК України питання про поновлення виконання судового рішення має вирішуватися судом касаційної інстанції під час прийняття постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку. В залежності від конкретних обставин справи відповідне питання може бути вирішено після перегляду оскаржуваного судового рішення, про що виноситься ухвала.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12, 121-1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 та рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2013 у справі № 914/1760/13 - без змін.

Поновити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 та рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2013 у справі № 914/1760/13.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.