Постанова

від 15.11.2013 по справі 903/712/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2013 р. Справа № 903/712/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Від органу прокуратури - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Володимир-Волинської станції переливання крові на рішення господарського суду Волинської області від 30.07.13 р. у справі №903/712/13 (суддя Дем`як Валентина Миколаївна)

за позовом Заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави: в особі Державного агентства резерву України Волинської обласної бази спеціального медичного постачання

до Володимир-Волинської станції переливання крові

про стягнення 62 269,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 30 липня 2013 року у справі №903/712/13 позов задоволено.

Стягнуто з Володимир-Волинської станції переливання крові (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Северина Наливайка, 18 ) на користь Волинської обласної бази спеціального медичного постачання (43000, м. Луцьк, вул.. Степана Бандери, 5, код ЄДРПОУ 01984352) 62 269,67 грн. заборгованості.

Стягнуто з Володимир-Волинської станції переливання крові (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Северина Наливайка, 18 ) судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір, за позовом заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави: в особі державного агентства резерву України Волинської обласної бази спеціального медичного постачання до Володимир-Волинської станції переливання крові.

Відповідач Володимир-Волинська станція переливання крові подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, просить його скасувати, в позові відмовити. Посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права. Доводить, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема доводить, що із фактичних обставин справи вбачається, що Волинською обласною базою спеціального медичного постачання згідно рахунків від 10.01.1997 року №27 та від 13.01.1997 року Володимир-Волинській станції переливання крові було передано 10% розчин альбуміну в кількості 206,15 літрів для освіження з розривом в часі. Загальна вартість даних матеріальних цінностей становила 62269,67 грн. Відпуск продукту переробки крові, що мас короткі терміни зберігання, відбувався безоплатно. Письмовий договір не укладався як із Волинською обласною базою спеціального медичного постачання, так і з Держрезервом, тому не відбулося господарської операції купівлі-продажу товару, оплатної передачі цінностей тощо, які би свідчили про зобов'язання Володимир-Волинській станції переливання крові оплатити поставку даного продукту.

На даний час Володимир-Волинська станція переливання крові являється зберігачем матеріальних цінностей, які підлягають закладенню до державного (мобілізаційного) резерву. Ця обставина підтверджується і письмовими доказами. Так, із листа №56 від 29 березня 2005 року, поданого на ім'я директора Волинської обласної бази спеціального медичного постачання, вбачається що згідно вимоги Володимир-Волинського КРУ від 29.11.2000 року кредиторська заборгованість за альбумін в сумі 62269,67 грн. віднесена на позабалансовий рахунок. На претензію позивача в 2005 році Володимир-Волинською станцією переливання крові внесена пропозиція передачі позивачу аналогічний препарат (10% розчин альбуміну в кількості 206,15 літрів). Через відсутність умов для його зберігання директором установи категорично відмовлено. Із цих об'єктивних підстав Володимир-Волинська станція переливання крові вимушена утримувати на зберіганні дану продукцію переробки крові із обмеженим терміном зберігання, здійснюючи її освіження власним рахунком, як того вимагає пункт 12 згаданого вище Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву.

Відповідно до складених 17 жовтня 2006 року та 17 жовтня 2007 року Актів звірки взаємних розрахунків зазначено, що заборгованість в сумі 62269,67 грн. рахується на позабалансовому рахунку.

Вказані документи знаходяться в матеріалах справи і досліджені судом. Однак при цьому судом першої інстанції не враховано, що відповідно до Бухгалтерського обліку у бюджетних установах і організаціях, для забезпечення виконання своїх функцій установи використовують засоби, що їм не належать, наприклад, необоротні активи, взяті в оренду або прийняті на відповідальне зберігання. Для узагальнення інформації про їх наявність і рух передбачено другий розділ Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ (рахунки позабалансового обліку). На рахунках позабалансового обліку бюджетні установи відображають матеріальні цінності, інші активи та зобов'язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому розпорядженні.

На позабалансовому рахунку обліковуються зокрема товарно-матеріальні цінності, прийняті установою на відповідальне зберігання. Він призначений для обліку оборотних і необоротних активів, що тимчасово перебувають на підприємстві та не є його власністю, які перебувають у нього на відповідальному зберіганні, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління тощо. Облік таких цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо.

В судовому засіданні представник відповідача з об'єктивних причин участі не приймав, а тому був позбавлений подати суду додаткові докази в заперечення позову, зокрема Акт від 17.11.2000 року Про результати перевірки реальності дебіторської і кредиторської заборгованості Володимир-Волинської станції переливання крові станом на 01.11.2000 року та Довідки від 21 листопада 2001 року Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації. Цими документами підтверджується факт, що порушень чи невиконання взятих на себе зобов'язань відповідачем не допущено.

Згідно Акту від 17.11.2000 року Про результати перевірки реальності дебіторської і кредиторської заборгованості Володимир-Волинської станції переливання крові станом на 01.11.2000 року «прострочена кредиторська заборгованість в сумі 62,3 тис. грн. виникла з січня 1997 року за одержані медикаменти /альбумін/ з Облспецмедбази м.Луцька, погашення якої кошторисом на 2000 рік не передбачено».

Відповідно до Довідки від 21 листопада 2001 року Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації кредиторська заборгованість на суму 62269,67 грн. згідно вимоги Володимир-Волинського КРУ №01-14/279 від 29.11.2000 року віднесена на позабалансовий рахунок.

В попередніх судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду, відповідач підтримує доводи апеляційної скарги.

Прокурор та позивач заперечують доводи апеляційної скарги. Просять залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду 15 листопада 2013 року представники сторін не з'явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце судового засідання, про, що свідчить розписка про оголошення перерви в судовому засіданні (а.с.138).

Дослідивши докази у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду встановила.

Волинською обласною базою спеціального медичного постачання (позивачем) на підставі рахунків від 10.01.1997р. №27, від 13.01.1997р. №28 передано Володимир-Волинській станції переливання крові (відповідачу) матеріальні цінності державного мобілізаційного резерву (медикаменти, які мають мінімальний термін придатності та вивільнені після освіження з розривом у часі) без попередньої оплати на загальну суму 62269,67 грн. (а.с. 16-17).

Факт отримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву підтверджується підписами уповноважених представників Володимир-Волинської станції переливання крові у графі про отримання рахунків, довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 09.01.1997 року, актами звірки взаємних розрахунків від 17 жовтня 2006 року та 17 жовтня 2007 року (а.с.18-19), листом від 29.03.2005 року №51.

З матеріалів справи вбачається, що Волинська облспецмедбаза неодноразово зверталася до відповідача з вимогою погасити наявну дебіторську заборгованість, що підтверджується копіями листів - претензій за вих. №51 від 21.03.2005р., вих.№56 від 29.03.2005р., №97 від 08.05.2007р. однак останній заборгованість не погасив та актами звірки взаємних розрахунків (а.с.18-22).

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт отримання матеріальних цінностей з мобілізаційного резерву не заперечується сторонами. Відпуск матеріальних цінностей відбувся до введення в дію Закону України "Про державний матеріальний резерв", тому відносини регулювались Положенням про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969 року.

Відповідно до витягу із "Дозволу" Голови Державного Комітету по матеріальних резервах України від 25 листопада 1996 року (а.с.111) надано дозвіл на відпуск матеріальних цінностей.

Відповідно до наказу від 08.07.1996 року Начальника Управління охорони здоров'я Волинської обласної Державної адміністрації "Про реалізацію 10% розчину альбуміну лікувальним установам області", наказано позивачу реалізувати на поточні потреби лікувальних установ м.Луцька і районів області з наступним погашенням заборгованості за отриманий альбумін (а.с.112).

У відповідності до положень розділу ІІ Статуту Волинської обласної бази спеціального медичного постачання, основною метою діяльності і завданнями є робота з мобілізаційним резервом, зокрема, забезпечення поповнення, зберігання, освіження, заміни та поповнення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, здійснення їх відпуску, відповідно до встановлених вимог, зберігання такого майна, тощо.

Відповідно до графіка погашення дебіторської заборгованості за матеріальні цінності мобілізаційного резерву медичними установами, затвердженого начальником управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації від 16.08.2002 року, визначено відповідачеві погашення заборгованості у четвертому кварталі 2002 року (а.с.113).

Судова колегія відповідно до ст.101 ГПК України, прийняла додаткові докази у апелянта - акт від 17.11.2000 року про результати перевірки реальності дебіторської і кредиторської заборгованості Володимир-Волинської станції переливання крові станом по 01.11.2000 року (а.с.81). Акт складений Державною контрольно-ревізійною службою. Та довідку від 21.11.2001 року управління охорони здоров'я Волинської обласної Державної адміністрації (а.с.83).

Заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції, з причин що не залежали від нього.

Клопотанням зареєстрованим у суді першої інстанції 29 липня 2013 року, за день до розгляду справи, відповідач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відпусткою працівників підприємства (а.с.31). Однак, місцевий господарський суд клопотання не задовольнив, чим позбавив сторону подати докази, незважаючи на те, що відповідач в поясненні від тієї ж дати (а.с.32) посилався на теж. При цьому вирішуючи спір, місцевий господарський суд не витребував вказані докази та не надав їм належної оцінки.

Надаючи оцінку вказаним додатковим доказам, судова колегія вважає, що вказані документи не свідчать про відсутність заборгованості у відповідача, оскільки позабалансовий облік заборгованості є внутрішньою справою підприємства.

Як пише в поясненні сам відповідач, 21 листопада 2001 року комісія надала дозвіл реалізувати відповідачеві відпущений позивачем альбумін 10% фірмі "Рідан Інжиніринг" по бартеру на закупівлю обладнання для станції переливання крові.

Сам контракт із фірмою "Рідан Інжиніринг" про який йдеться в довідці від 21.11.2001 року, сторони та прокурор на вимогу суду не надали.

В довідці зазначено, що відповідач отримав від фірми "Рідан Інжиніринг" обладнання.

Тому, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про існування між ним та позивачем правовідносин щодо зберігання матеріальних цінностей. Договір зберігання між сторонами не укладався.

Вище приведені обставини свідчать, що відпуск товару відбувся на платній основі.

Таким чином відповідач помилково вважає, про відсутність свого обов'язку розрахуватися за матеріальні цінності з позивачем.

Відповідач із апеляційною скаргою подав заяву про застосування строків позовної давності. Така заява не подавалась в суд першої інстанції. Тому така заява не може подаватись суду апеляційної інстанції.

Судова колегія зазначає, що до даних правовідносин не застосовуються строки позовної давності, тому у сторін відсутня необхідність робити заяву про застосування строків позовної давності.

За статтею 83 ЦК УРСР (редакція від 18.07.63 року), чинній на час виникнення спірних правовідносин, позовна давність не поширюється, зокрема, на вимоги державних організацій про повернення державного майна із незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних і громадських організацій або громадян; у випадках, встановлених законодавством, і на інші вимоги.

На час прийняття Відповідачем матеріальних цінностей державного резерву відносини держави із зберігачами державного резерву регулювались Положенням про державний матеріальний резерв, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі -КМУ) від 27.05.92 року №280-05 (далі - Положення).

Пунктом 49 Положення визначено, що на майнові вимоги Держкомрезерву України та його підприємств про повернення їм заборгованості, яка виникла із операцій з матеріальними цінностями держрезерву (поставка, зберігання, відпуск, переміщення, перевезення всіма видами транспорту) загальні та скорочені строку пред'явлення претензій та позовної давності не поширюються.

Указом Президента України "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" від 14.11.95 року №1039/95 установлено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначені їм мобілізаційні завдання, у тому числі щодо створення та збереження мобілізаційних потужностей, а також спеціальних формувань та мобілізаційних резервів, матеріальних і продовольчих ресурсів, страхового фонду документації.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.08.2008 року у справі №7/276.

На момент отримання матеріальних цінностей та на момент розгляду справи, форма власності та організаційно-правова форма відповідача не змінювалась.

Таким чином, підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається. Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно бути виконано належним чином.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Володимир-Волинської станції переливання крові на рішення господарського суду Волинської області від 30 липня 2013 року у справі №903/712/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 30 липня 2013 року у справі №903/712/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №903/712/13 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.