cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2013 р. Справа № 816/4940/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.
пердставника позивача Полтавцевої Н.М.
представника відповідача Павлюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2013р. по справі № 816/4940/13-а
за позовом Четвертої клінічної лікарні м.Полтави
до Державної фінансової інспекції в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування пункту 1 вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року адміністративний позов 4-ої міської клінічної лікарні м. Полтави до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування пункту 1 вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 29 липня 2013 року № 16-04-3-14/5313 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків".
Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної фінансової інспекції в Полтавській області (ідентифікаційний код 21053609) на користь 4-ої міської клінічної лікарні м. Полтави (вул. Залізна, 17, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 01999678) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійку.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги пунктів 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до статуту 4-ої міської клінічної лікарні м. Полтави в редакції від 29 грудня 2012 року 4-а міська клінічна лікарня м. Полтави є бюджетним комунальним клінічним лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої амбулаторно-поліклінічної, медичної допомоги дорослому населенню м. Полтави та стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню м. Полтави, використовується для розташування структурних наукових і навчальних підрозділів Української медичної стоматологічної академії і проводить з нею спільну роботу по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів та проведення і впровадження в практику медичних наукових досліджень, утримується за рахунок місцевого бюджету і є неприбутковою.
Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно частини 1 статті 4 цього Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у термін з 02 липня 2013 року по 24 липня 2013 року на підставі направлень від 26 червня 2013 року № 568, № 567, № 569, від 11 липня 2013 року № 591, від 08 липня 2013 року № 581, відповідно до програми планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності 4-ої міської клінічної лікарні м. Полтави за період з 01 травня 2009 року по 30 червня 2013 року та робочого плану /а. с. 159-183/ проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності 4-ої міської клінічної лікарні м. Полтави за період з 01 травня 2009 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт № 04-21/331 від 24 липня 2013 року / а. с. 9-59/.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході ревізії відповідачем встановлено, що на базі лікарні розміщені кафедри Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", який підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
З акту ревізії вбачається, що вищезазначені кафедри в період, що підлягав ревізії, були розміщені відповідно до Договору від 16 червня 2007 року та Угоди від 09 січня 2012 року № 21 про спільну діяльність між лікувальним закладом та Вищим державним навчальним закладом України "Українська медична стоматологічна академія", відповідно до умов яких витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази здійснюються за рахунок коштів лікувальних закладів, що є порушенням частини 2 статті 85 Бюджетного кодексу України.
За висновками відповідача видатки, понесені лікувальними закладами на утримання медичних кафедр Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", призвели до порушення вимог пунктів 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, в частині завищення розпорядниками коштів потреби в коштах, виходячи з їх основних виробничих показників і контингентів, показники яких повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків.
За твердженням відповідача вищевказані факти призвели до покриття за рахунок коштів лікарні витрат сторонніх юридичних осіб (Академії) всупереч законодавству в загальній сумі 69 608 грн.
4-ою міською клінічною лікарнею м. Полтави листом № 1640 від 24 липня 2013 року направлено до Державної фінансової інспекції в Полтавській області письмові заперечення до акту ревізії /а. с. 60-61/, на які супровідним листом від 29 липня 2013 року за вих. № 16-04-3-14/5330 відповідачем надано письмові висновки /а.с. 62-66/.
29 липня 2013 року на підставі статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області на адресу позивача направлено письмову вимогу № 16-04-3-14/5313 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків /а. с. 67-68/.
Так пунктом 1 Вимоги від 29 липня 2013 року позивача зобов'язано при укладенні договорів про спільну діяльність з ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" дотримуватись вимог пунктів 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, частини 2 статті 85, частини 28 статті 116 Бюджетного кодексу України в частині заборони цим Кодексом планування та здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів. Привести Угоду про спільну діяльність від 09 січня 2012 року № 21, яку укладено між позивачем та ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" у відповідності до вимог частини 2 статті 8 і частини 2 статті 4 Бюджетного кодексу України. Відповідно до чинного законодавства забезпечити повернення до місцевого бюджету коштів в сумі 69 608 грн., які сплачені за спожиті комунальні послуги кафедрами ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" (сторонньої юридичної особи), як таких, що суперечать нормам Бюджетного кодексу України. У разі необхідності вказане питання вирішити в судовому порядку.
Позивач не погодився з пунктом 1 письмової вимоги про усунення виявлених порушень, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності письмової вимоги від 29 липня 2013 року № 16-04-3-14/5313 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків" в частині пункту 1 вимоги, а вказаний пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області "Про усунення виявлених ревізією порушень і недоліків" від 29 липня 2013 року № 16-04-3-14/5313 прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 1.1 Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.1997 р. № 174 (далі - Положення № 214), кафедри вищих медичних навчальних закладів III, IV рівнів акредитації розташовуються у клінічних лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я і взаємодіють із ними з метою забезпечення лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних кадрів і проведення та впровадження у практику медичних наукових досліджень.
Пунктом 1.5 Положення № 174 визначено, що витрати із забезпечення навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного навчального закладу III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази, за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу.
Під матеріально-технічною базою розуміють виробничі площі, матеріальні ресурси, засоби виробництва і документи, що використовуються суб'єктом господарювання у процесі вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Клінічні лікувально-профілактичні заклади, яким є лікувально-профілактичні заклади м. Полтави згідно переліку, фінансуються з місцевого бюджету, у той час як вищі медичні навчальні заклади і кафедри, які є в їх складі - з державного бюджету.
Відповідно до ч 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання діяльності вищих медичних навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту" від 11.01.2012 № 4-р: « Міністерству освіти і науки, молоді та спорту разом з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров'я опрацювати питання щодо фінансування університетських клінік, які є структурними підрозділами вищих медичних навчальних закладів, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, передбачених вищим медичним навчальним закладам для надання спеціалізованої консультативної амбулаторно-поліклінічної та стоматологічної допомоги населенню».
Відповідно до п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.
Відповідно до п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228 (далі - Порядок № 228), під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів із бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Тобто заклад охорони здоров'я має право планувати і здійснювати видатки лише на утримання свого закладу, враховуючи об'єктивну потребу в коштах.
Таким чином, витрачання коштів лікувально-профілактичного закладу на утримання матеріально-технічної бази, передбачене п. 1.5 Положення № 174, неможливе у випадку, якщо цей лікувально-профілактичний заклад фінансується з державного бюджету, як і вищий медичний навчальний заклад, у складі якого знаходяться відповідні кафедри.
За приписами ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.
Проведення видатків лікувально-профілактичним закладом на утримання кафедр, які належать до вищих медичних навчальних закладів, є бюджетним правопорушенням. Відповідно до п. 28 ст. 116 Бюджетного кодексу України таке порушення трактується як здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до цього кодексу мають проводитися з іншого бюджету.
За вказане порушення бюджетного законодавства ст. 117 Бюджетного кодексу України передбачені такі заходи впливу:
- попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені у строк до 30 календарних днів;
- зупинення операцій із бюджетними коштами;
- призупинення бюджетних асигнувань (призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) в порядку, встановленому Мінфіном);
- безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів.
Виходячи із встановлених колегією суддів обставин справи та зазначених норм чинного законодавства, перевіривши оскаржувані дії та рішення суб'єкта владних повноважень на їх відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення, а саме п. 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області "Про усунення виявлених ревізією порушень і недоліків" від 29 липня 2013 року № 16-04-3-14/5313, є законним та обґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності виявлених перевіркою порушень бюджетного законодавства з боку позивача та наявності підстав для задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи спростовують висновки суду, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції не повно з'ясував дійсні обставини справи, не дав належну оцінку наявним у справі доказам, а тому, постанова суду першої інстанції ухвалена без дотриманням норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що наявні підстави для її скасування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2013р. по справі № 816/4940/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Четвертої клінічної лікарні м.Полтави відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 04.11.2013 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2013 |
Оприлюднено | 18.11.2013 |
Номер документу | 35233751 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні