Постанова

від 15.11.2013 по справі 2а-12955/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 листопада 2013 року                      № 2а-12955/10/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу  за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Промислова нерухомість»  доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва  провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати акт відповідача від 13.07.2010 № 1533 про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача; зобов'язати відповідача відновити інформацію (запис) в реєстрі платників ПДВ про те, що ТОВ «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» є платником ПДВ з дати видачі йому свідоцтва платника ПДВ № 36089972, тобто з 09.01.2004. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2010, а також додатковим рішенням від 19.11.2010 у справі № 2а-12955/10/2670 позовні вимоги ТОВ «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» задоволено у повному обсязі. При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2010, а також додаткове рішення від 19.11.2010 скасовано та постановлено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 вказану справу прийнято до розгляду. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, а також 05.11.2013 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. За таких умов, адміністративна справа відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2010 комісією створеною відповідно до розпорядження ДПІ Солом'янському районі м. Києва від 25.02.2010 № 14-Р, складено акт № 1533 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Оціночна фірма «Промислова нерухомість», у зв'язку з наявністю в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, що підтверджено відомостями та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пп.пп. «б», «е» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Водночас, судом не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для визнання протиправним та скасування спірного акту, на те, що у останньому, як підставу для його прийняття, зазначено пп. «б» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, як встановлено судом, внаслідок технічної помилки (описки) замість пп. «е» у оскаржуваному акті зазначено пп. «б» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначені приписами ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Так, відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Як видно з матеріалів справи, Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією було надіслано позивачу лист від 24.06.2010 № 741/02 щодо необхідності підтвердження реєстраційних відомостей про юридичну особу. Лист було направлено 29.06.2010, що підтверджується копією конверту із відтиском штемпеля поштового відділення № 20, яке повернулося відправнику 02.07.2010 із відміткою «за зазначеною адресою не проживає». При цьому, позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вказаному листі, який направлявся позивачу було вказано про необхідність підтвердження відомостей у строк до 23.07.2010, і 20.07.2010 позивачем державному реєстратору подано реєстраційну картку № 6 на підтвердження відомостей про юридичну особу, якими TOB «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» підтвердило своє місцезнаходження, що підтверджується відповідним записом у довідці з ЄДРПОУ. Разом з тим, згідно з ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. З огляду на те, що лист від 24.06.2010 № 741/02 щодо необхідності підтвердження реєстраційних відомостей про юридичну особу повернувся відправнику (державному реєстратору) із відміткою «за зазначеною адресою не проживає» державний реєстратор повинен був внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що і було зроблено останнім, підтвердженням чого є запис у довідці з ЄДРПОУ від 05.07.2010 № 10731430008001629. Також судом не приймається до уваги посилання позивача на знаходження за юридичною адресою, підтвердженням чого, на його думку, є договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.03.2009 та акт передачі до нього, оскільки сама по собі наявність у власності юридичної особи відповідного приміщення однозначно не вказує про знаходження такої особи за адресою знаходження відповідного приміщення. Поряд з цим, відповідно до п. 1.5 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 07.12.2005 № 368 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за № 1523/11803, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, інформаційний обмін здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронному вигляді. За змістом п.п. 2.3, 2.10 вказаного Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, при здійсненні обміну на регіональному рівні, Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних Єдиного державного реєстру суб'єктам інформаційного обміну регіонального рівня повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій та підтвердження відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів. Держпідприємництво України, державний реєстратор надають іншим суб'єктам інформаційного обміну відомості щодо внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або записів про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Як видно з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 06.07.2010 отримано відомості із ЄДРПОУ щодо ТОВ «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» про внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, на підставі якого відповідачем і складено спірний акт від 13.07.2010 № 1533. Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та складають акти про анулювання реєстрації платника ПДВ у разі існування відповідних підстав, суд прийшов до висновку, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийняла спірний акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим у суду відсутні належні правові підстави для визнання протиправним та скасування такого акту, а відтак і для зобов'язання відповідача відновити інформацію (запис) в реєстрі платників ПДВ про те, що ТОВ «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» є платником ПДВ з дати видачі йому свідоцтва платника ПДВ № 36089972, тобто з 09.01.2004. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав. Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку. За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, — ПОСТАНОВИВ:           У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Промислова нерухомість» відмовити повністю.           Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                К.С. Пащенко