Постанова

від 25.10.2013 по справі 2а-12788/12/0170/30

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2013 р. Справа №2а-12788/12/0170/30

Суддя Окружного адміністративного суду АР КримСуворова С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рестайл-Плюс"

до Сімферопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 09.11.2012 року надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рестайл-Плюс" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002322301 від 25 жовтня 2012 року Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91 120,00 грн., в тому числі за основним платежем - 72 896,00 грн., штрафні санкції - 18 224,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002312301 від 25 жовтня 2012 року Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 86 968,75 грн., в тому числі за основним платежем - 69 575,00 грн., штрафні санкції - 17 393,75, грн.

В ході розгляду справи, здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Сімферопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Рестайл-Плюс» зареєстроване юридичною особою 24.01.2007 року за адресою: 97560, АР Крим, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, буд.9, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1. а.с.116), та перебуває на обліку в Сімферопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС на підставі наказу №632 від 11.09.2012 року, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ «Рестайл-Плюс» (код ЄДРПОУ 33655432) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-плюс» (ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд-М» (ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (ЄДРПОУ 33655597), ПП «Гранд продукт» (ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» ((ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (ЄДРПОУ 37081745), ПП «Команд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визат Торг» (ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімідж» (ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгапартнер» (ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи»(ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройіндустрія» (ЄДРПОУ32100553), ТОВ «Аквамарин» (ЄДРПОУ 32836776), ПП «Євроградстрой» (ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима Торг» (ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітль Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614, ПП «Беллартикс» (ЄДРПОУ 3708991, ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 55096833), ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №1651/22-0/33655432 від 28.09.2012 року (далі - акт перевірки, т.1, а.с.12-53).

Відповідно до акту перевірки, встановлено:

- відсутність у позивача об'єктів, які підпадають під визначення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з наступними змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997 року та ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, 200 Податкового кодексу України та дані, наведені в деклараціях з ПДВ за відповідні періоди:

- вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року;

- січень 2010 року, лютий 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року внаслідок не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з суб'єктами господарювання, а саме: БВП «Строитель-Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) встановлено порушення позивачем:

- заниження ПДВ за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 72 896,00 грн., у т.ч.: за вересень 2009 року - на суму 6 997,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 7 493,00 грн., за листопад 2009 року - 2 745,00 грн., за січень 2010 року - 15 050,00 грн.. за лютий 2010 року - 5 472,00 грн., за квітень 2010 року - 14 175,00 грн., за травень 2010 року - 5 472,00 грн., за червень 2010 року - 4 100,00 грн., за серпень 2010 року - 3 417,00 грн., за вересень 2010 року - 2 975,00 грн., а жовтень 2010 року - 2 000,00 грн., за грудень 2010 року - 3 000,00 грн.

Податковим органом при визначенні сум грошового зобов'язання з ПДВ та розміру штрафних санкцій не враховується заниження суми ПДВ за відповідні податкові періоди (січень 2009 року - серпень 2009 року);

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, ст.185, п.188.1 ст.188, 200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 86 850,00 гр., у т.ч.: за 1 квартал 2009 року на суму 17 275,00 грн., за 1 квартал 2010 року - на суму 2 652,00 грн., за 2 квартал 2010 року - 52 683,00 грн., за 3 квартал 2010 року - 7 989,00 грн., за 4 квартал 2010 року - 6 251,00 грн.

Податковим органом при визначенні сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, розміру штрафних санкцій не враховується заниження сум податку на прибуток за 1 квартал 2009 року.

Не погодившись із прийнятим актом про результати позапланової документальної невиїзної перевірки, позивач надав свої заперечення за вих. №253 від 09.10.2012 року (т.1, а.с.55-56).

Листом від 16.10.2012 року за №2510/10/22-0 Сімферопольська МДПІ АР Крим ДПС надала відповідь, з якої вбачається, що факти порушень позивачем, які викладені у акті позапланової документальної невиїзної перевірки №1651/22-0/33655432 від 28.09.2012 року встановлені відповідно до норм діючого податкового та іншого законодавства, та є обґрунтованими й правомірними (т.1. а.с.57-67).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002322301 від 25.10.2012 року щодо збільшення ПАТ «Рестайл-Плюс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91 120,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 72 896,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 224,00 грн. (т.1, а.с.8);

- №0002312301 від 25.10.2012 року щодо збільшення ПАТ «Рестайл-Плюс» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 86 968,75 грн., з них за основним платежем - 69 575,00 грн., за штрафними санкціями - 17 393,75 грн. (т.1. а.с.10).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем в ході перевірки безпідставно використаний акт про неможливість проведення зустрічної перевірки БВП «Строитель-Плюс» від 11.04.2012 року, на підставі якого позивачу незаконно нараховані грошові зобов'язання. Позивач пояснив, що ним правомірно визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, суми податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з БВП «Строитель-Плюс», що відповідає вимогам податкового законодавства України. З цих підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2012 року протиправними.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує на те, що згідно до акту від 11.04.2012 року про проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, ст.ст. 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

Крім того, не підтверджено реальність проведених господарських операцій ПАТ «Рестайл-Плюс» з контрагентами за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року, а отже податкові повідомлення-рішення прийняті стосовно ПАТ «Рестайл-Плюс» є правомірними.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні цим обставинам правовідносини, надав оцінку доказам, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період, який перевірявся, позивач мав правовідносини з БВП «Строитель-Плюс» щодо придбання товарів (товарно-матеріальних цінностей).

Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД: розведення інших тварин, розведення птиці, розведення свиней, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України серії АА №376639 (т.1, а.с.115) та Статут ПАТ «Рестайл-Плюс», затверджений Загальними зборами акціонерів ПАТ «Рестайл-Плюс», протокол №7 від 04.11.2010 року, зареєстрований державним реєстратором Сімферопольської районної державної адміністрації від 24.01.2007 року (т.1, а.с.91-114)

Позивач є платником податку на додану вартість, згідно до Свідоцтва про реєстрацію №200017372 від 19.01.2011 року (т.2. зв. бік а.с.158).

Так, у березні 2009 року, січні 2010 року, березні-червні 2010 року, серпні-жовтні 2010 року, грудні 2010 року БВП «Строитель-Плюс» здійснив поставку товару позивачу згідно до видаткових накладних:

- №РН-1051 від 23.03.2009 року на загальну суму 82 920,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13 830,00 грн.: полик (рос.) дерев'яний у кількості 800 шт., ємність для утилізації падежу у кількості 1 шт., гніздо кролика матки у кількості 510 шт. (а.с.68);

- №РН-197 від 26.01.2010 року на загальну суму 90 300,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15 050,00 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/630 у кількості 1 000 шт., трансформатор силовий ТМ-10/400 у кількості 1 000 шт. (а.с.70);

- №РН-0000075/831 від 15.03.2010 року на загальну суму 32 830,00 грн., з них ПДВ - 5 471,67 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/160 (а.с.72)

- №РН-0000001710 від 26.04.2010 року на загальну суму 85 050,00 грн., з них ПДВ - 14 175,00 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/160 у кількості 1 000 шт., трансформатор силовий ТМ-10/400 у кількості 1 000 шт. (а.с.74);

- №РН-1902 від 21.05.2010 року на загальну суму 32 830,00 грн., з них ПДВ - 5 471,67 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/160 у кількості 1 000 шт. (а.с.76);

- №2717 від 24.06.2010 року на загальну суму 24 600,00 грн., з них ПДВ - 4 100,00 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/100 у кількості 1 000 шт. (а.с.78);

- №4304 від 19.08.2010 року на загальну суму 20 500,00 грн., з них ПДВ - 3 416,67 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/100 у кількості 1 000 шт. (а.с.80);

- №5501 від 27.09.2010 року на загальн6у суму 17 850,00 грн., з них ПДВ - 2 975,00 грн.: трансформатор силовий ТМ-10/100 у кількості 1 000 шт. (а.с.82);

- №6233 від 19.10.2010 року на загальну суму 1 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 200,00 грн.: осередки КСО в кількості 6 000 шт. (а.с.84);

- №8603 від 24.12.2010 року на загальну суму 18 000,00 грн., з них ПДВ - 3 000,00 грн.: осередки КСО в кількості 6 000 шт. (а.с.86)

та на підставі рахунків-фактур:

- №СФ-0000075 від 22.02.2010 року на суму 32 830,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 471,67 грн.;

- №1443 від 26.04.2010 року на суму 85 050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14 175,00 грн.;

- №4264 від 19.08.2010 року на суму 20 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 416,67 грн.;

- №4563 від 27.09.2010 року на суму 17 850,00 грн., з них ПДВ - 2 975,00 грн.;

- №5074 від 19.10.2010 року на суму 12 000,00 грн., з них ПДВ - 2 000,00 грн.;

- №5740 від 24.12.2010 року на суму 18 000,00 грн., з них ПДВ - 3 000,00 грн.;

Разом з цим Продавцем - БВП «Строитель-Плюс» були виписані податкові накладні:

- №1051 від 23.03.2009 року на загальну суму 82 920,00 грн., з них ПДВ - 13 820,00 грн. (а.с.69);

- №197 від 26.01.2010 року на загальну суму 90 300,00 грн., з них ПДВ - 15 050,00 грн. (а.с.71);

- №831 від 22.02.2010 року на загальну суму 32 830,00 грн., з них ПДВ - 5 471,67 грн. (а.с.73);

- №1710 від 28.04.2010 року на загальну суму 85 050,00 грн., з них ПДВ - 14 175,00 грн. (а.с.75);

- №1902 від 21.05.2010 року на загальну суму 32 830,00 грн., з них ПДВ - 5 471,67 грн. (а.с.77);

- №2717 від 24.06.2010 року на загальну суму 24 600,00 грн., ПДВ - 4 100,00 грн. (а.с.79);

- №4304 від 19.08.2010 року на загальну суму 20 500,00 грн., з них ПДВ - 3 416,67 грн. (а.с.81);

- №5501 від 27.09.2010 року на загальну суму 17 850,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 975,00 грн. (а.с.83);

- №6233 від 19.10.2010 року на загальну суму 12 000,00 грн.. у т.ч. ПДВ - 2 000,00 грн. (а.с.85);

- №8603 від 24.12.2010 року на загальну суму 18 000,00 грн., з них ПДВ - 3 000,00 грн. (а.с.87).

Оплата здійснена відповідачем згідно до фіскальних чеків, що містяться в матеріалах справи.

Здійснення поставки товару від БВП «Строитель-Плюс» до ПАТ «Рестайл-Плюс» підтверджується подорожніми листами №60 від 24.12.2010 року (т.1, а.с.146), №56 від 19.10.2010 року (т.1. а.с.146), №53 від 27.09.2010 року (т.1. а.с.147), від 19.08.2010 року (т.1. а.с.148), №41 від 24.06.2010 року (т.1. а.с.149), №37 від 21.05.2010 року (т.1. а.с.150), №33 від 26.04.2010 року (а.с.151), №20 від 15.03.2010 року (т.1. а.с.152), №6 від 26.01.2010 року (т.1. а.с.153).

Таким чином, БВП «Строитель-Плюс» передало, а ПАТ «Рестайл-Плюс» за 2009-2010 роки прийняло товарів на загальну суму 416 880,00 грн., у т.ч. ПДВ 69 480,01 грн.

та оплатило їх (т.2. зв. бік а.с.159).

Вищезазначені суми ПДВ, у т.ч. по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс», задекларовані та відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та додатках до них:

- за січень 2010 року від 19.02.2010 року (т.2, а.с.106-107) до загальної суми ПДВ - 20 242,00 грн. включена сума ПДВ 15 050,00 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2, а.с.109);

- за лютий 2010 року від 19.03.2010 року (т.2, а.с.110-111) до загальної суми ПДВ - 7 734,00 грн. включена сума ПДВ - 5 471,67грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.113);

- за квітень 2010 року від 19.05.2010 року до загальної суми ПДВ - 12 035,00 грн. включена сума ПДВ - 14 175,00 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2, а.с.117);

- за травень 2010 року від 18.06.2010 року (т.2, а.с.118-119) до загальної суми ПДВ - 6 754,00 грн. включена сума ПДВ - 5 471,67 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.121);

- за червень 2010 року від 16.07.2010 року (т.2. а.с.122-123) до загальної суми ПДВ включена сума ПДВ - 4 100,00 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.124);

- за серпень 2010 року від 20.09.2010 року (т.2. а.с.125-126) до загальної суми ПДВ включена сума ПДВ - 3 416,67 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.127);

- за вересень 2010 року від 19.10.2010 року (т.2, а.с.128-129) до загальної суми ПДВ включена сума ПДВ - 2 975,00 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.130);

- за жовтень 2010 року від 19.11.2010 року (т.2, а.с.131-132) до загальної суми ПДВ включена сума ПДВ - 2 000,00 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.133);

- за грудень 2010 року від 18.01.2011 року (т.2. а.с.134-135) до загальної суми ПДВ включена сума ПДВ - 3 000,00 грн., яка відображена у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту (т.2. а.с.136)

Суми податку на прибуток задекларовані та відображені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік від 05.02.2011 року (т.1, а.с.89-91), та додатку до неї (т.1, а.с.90-91). До вказаної декларації позивачем надано пояснювальну записку (т.1. а.с.95).

Позивач є власником нежитлових будівель, закритих трансформаторних підстанцій, про що свідчать Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.174-182).

Крім того, ПАТ «Рестайл-Плюс» є власником цілісного майнового комплексу у відповідності до договору оренди від 31.12.2009 року, укладеного між ЗАТ «Рестайл-Плюс» та ЗАТ «Птахофабрика «Южная», згідно умов якого Орендодавець - позивач передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс:

- Нерухоме майно - нежитлові будови комплекс кролікоферми, що розташована за адресою: Сімферопольський район, с. Каштанове, вул. Богданова, 2 а. загальною площею 2 941,8 кв. м, що складається з літ. А основний ганок (4 шт.), Б основне, Г основне, Д основне, ДІ прибудова, Ж основне, навіс, З, навіс, К.

- Обладнання та інше майно, що є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с.99).

Отриманий від БВП «Строитель-Плюс» товар позивач використав у власній господарській діяльності, про що свідчать довідки про використання придбаного обладнання, що знаходиться на балансі ПАТ «Рестайл-Плюс», шляхом встановлення силових трансформаторів та осередків КСО на закритих трансформаторних підстанціях - 324, 861, 173, 176, 96 (т.1, а.с.144, т.2. а.с.91).

Під час розгляду справи судом призначена судово-економічна експертиза.

Згідно до висновку судово-економічної експертизи №92/13 від 12.08.2013 року вбачається, що експертом були досліджені господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентом, вивчені та оцінені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами (п.4.1 ст.4 Закон України «Про податок на додану вартість»).

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкових накладних, якими засвідчується факт придбання платником податку - позивачем товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення його права на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Закону, до податкового кредиту підлягає включенню податки, зазначені в податкових накладних, які входять в ціну придбаних товарів (робі, послуг).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю ( отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

З висновку експерта вбачається, що надані до матеріалів справи первинні документи, у т.ч. податкові накладні оформлені у чіткій відповідності з нормою ст. 201 ПК України, що надає право позивачу відносити до податкового кредиту суми податку по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс», що вказує на правильність формування податкового кредиту (т.2. зв. бік а.с.161).

З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки відповідача неправомірними щодо порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з наступними змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997 року та ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, 200 Податкового кодексу України.

Стосовно висновку відповідача про заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 86 850,00 гр., у т.ч.: за 1 квартал 2009 року на суму 17 275,00 грн., за 1 квартал 2010 року - на суму 2 652,00 грн., за 2 квартал 2010 року - 52 683,00 грн.. а 3 квартал 2010 року - 7 989,00 грн., за 4 квартал 2010 року - 6 251,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8,9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. (п.138.2 ст.138 ПКУ).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. (п.138.6 ст.138 ПКУ).

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включається до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарськиї операцій позивача із БВП «Строитель-Плюс»; Отримання позивачем товару від БВП «Строитель-Плюс», а відповідно і формування валових витрат підтверджується видатковими накладними та подорожніми листами (т.2. зв. бік а.с.164).

З огляду на вищевикладене, відповідач невірно встановив порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, ст.185, п.188.1 ст.188, 200 ПК України та висновки, викладені в акті перевірки ПАТ «Рестайл-Плюс» №1651/22-0/33655432 від 28.09.2012 року документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються.

Висновок судово-економічної експертизи суд вважає повним, обґрунтованим та приймає його у якості належного доказу по справі.

Відповідачем, в порядку ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних доказів, які б спростували висновки експертизи.

Крім того, суд не приймає до уваги оцінку відповідача про нікчемність правочинів позивача з БВП «Строитель-Плюс» згідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача від 11.04.2012 року

У вступній частині акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2012 зазначено, що зустрічна перевірка призначена Постановою слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної а рамках кримінальної справи № 69-0146.

Висновок актів зустрічної звірки вказує на порушення контрагентом позивача - БВП «Строитель-Плюс» чч.1 ст.203, ст.215, ст.ст. 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними у період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентом у цей період з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі акту зустрічної звірки, в акті перевірки ПАТ «Рестайл-Плюс» №1651/22-0/33655432 від 28.09.2012 року, відповідач дійшов до висновку, що фінансова-господарська діяльність між вказаними підприємствами направлена на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

З такими висновками суд не погоджується, оскільки перевірка проведена поверхово, що є порушенням ст. 83 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.83.1. п.п. 83.1.1. для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, зокрема ст. 44 ПК України.

Наведене означає, що за результатами перевірки, призначеної слідчими органами в кримінальній справі, матеріали перевірки з висновками про порушення платником податків податкового законодавства та визначеною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи як відповідний доказ наявності об'єктивної сторони злочину. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі шляхом ухвалення обвинувального або виправдувального вироку.

За приписами ст. 86 п.86.9 ПК України, статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність

За таких обставин, відповідачем протиправно використаний акт зустрічної звірки контрагента позивача, що привело до невірного висновку про нікчемність договорів, укладених ним з контрагентом, помилкового висновку про порушення позивачем вимог закону України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України та як наслідок, протиправного прийняття податкових повідомлень -рішень.

Крім того, суд зазначає про протиправність нарахування грошових зобов'язань за актом зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» від 11.04.2012 року, оскільки він не є належним доказом. Складання відповідачем таких документів, як акти звірок не передбачено Податковим кодексом України, тому що такого виду перевірки не існує.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Рестайл-Плюс» є обґрунтованими, які належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0002322301 від 25.10.2012 року щодо збільшення ПАТ «Рестайл-Плюс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91 120,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 72 896,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 224,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0002312301 від 25.10.2012 року щодо збільшення ПАТ «Рестайл-Плюс» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 86 968,75 грн., з них за основним платежем - 69 575,00 грн., за штрафними санкціями - 17 393,75 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ПАТ "Рестайл- Плюс" (код ЄДРПОУ 33655432) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 780,88 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.