Постанова

від 07.10.2013 по справі 826/13527/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2013 року 17:58 № 826/13527/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Трут Д.В.,

представника відповідача - Кошелєва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі-позивач) до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 08.08.2013 року № 0000454050.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи прийняте ним оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм діючого податкового законодавства, за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР 21.06.2013 року за № 32013120010000016 відносно службових осіб ПП « 777-Наталі» (код 34336475) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Розслідуванням встановлено, що ПП « 777-Наталі» являється виробником сільськогосподарської продукції та знаходиться на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість. При цьому службові особи підприємства незаконно, штучно завищують врожайність та кількість вирощеної сільськогосподарської продукції.

Проведеним аналізом податкових декларацій ПП « 777-Наталі» з податку на додану вартість та додатків № 5 до них встановлено, що підприємство протягом 2012 років формувало податковий кредит наступним СГД, зокрема, позивачу у розмірі 931 414,63 грн.

При цьому, позивач здійснював формування свого податкового кредиту за рахунок відображення в звітності операцій з придбання сільськогосподарської продукції від ПП « 777-Наталі», яке перебуває па спеціальному режимі оподаткування, тобто виступило вигодонабувачем - суб'єктом господарювання (платник ПДВ) - отримувач товарів, що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуючих суб'єктів (у тому числі по ланцюгу поставки товару), діяльність якого спрямовано на отримання податкової вигоди.

В свою чергу, ПП « 777-Наталі» по взаємовідносинах з позивачем є вигодоформуючим суб'єктом, тобто суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), в т.ч. шляхом зменшення об'єкта оподаткування за рахунок проведення нікчемних та безтоварних операцій.

Враховуючи зазначене, з метою дослідження фінансово-господарських операцій позивача з ПП « 777-Наталі» щодо фактичних обставин їх проведення, наявності-відсутності факту товарності операцій, порядку і підстав оприбуткування по обліках та звітності позивача результатів операцій з вказаним суб'єктом підприємництва по кримінальному провадженню № 32013120010000016, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області старшим лейтенантом податкової міліції Булаховою Ю.С. від 25 червня 2013 року про призначення позапланової перевірки ТОВ «АТ Каргілл» (20010397) призначена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2012 року до 31.05.2013 року з питань дотримання податкового та іншого законодавства.

На підставі направлень від 09.07.2013 р. № 158, від 17.07.2013 р. № 187 та пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з постановою про призначення позапланової документальної перевірки від 25.06.2013 р. старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області старшого лейтенанта податкової міліції Булахової Ю.С., відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « 777-Наталі» (код за ЄДПРОУ 34336475) за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 29.07.2013 р. № 29/40-50/20010397, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема: пп.14.1.18 п.14.1 ст.14., п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 1 531 180 грн., яка підлягає зменшенню, а саме: жовтень 2012 року на сум ПДВ 346 135,00 грн., листопад 2012 року на суму ПДВ 513 077,00 грн., грудень 2012 року на суму ПДВ 518 964,00 грн., січень 2013 року на суму ПДВ 103 729,00 грн., лютий 2013 року на суму ПДВ 49 275,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки від 29.07.2013 р. № 29/40-50/20010397, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.08.2013 року № 0000454050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 1 531 180,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 765 590,00 грн.

Доказів реалізації наданого ст.ст.56, 86 Податкового кодексу України, права подачі заперечень до акту перевірки та права адміністративного оскарження рішень податкових органів, позивачем суду не подані.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р., позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ПП « 777-Наталі», які ґрунтувалися на договорах поставки сільськогосподарської продукції від 11.09.2012 р. № СVР35974, від 13.09.2012 р. № СVР36244, від 17.09.2012 р. № СVР36536, від 20.09.2012 р. № СVР36830, від 21.09.2012 р. № СVР36945, від 01.10.2012 р. № СVР37523, від 02.10.2012 р. № СVР37655, від 03.10.2012 р. № СVР37781, від 29.10.2012 р. № СVР39297, від 21.11.2012 р. № СVР40591, від 11.12.2012 р. № СVР41415, від 26.11.2012 р. № СVР40735, за умовами яких контрагент як постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність позивача як покупця товар - насіння соняшникового 2012 року українського походження, а останній, в свою чергу, зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. Постачання товару здійснюється на умовах EXW «Фракко завод - зерновий Склад Постачальника» на Зерновому складі Філія «Куцівський елеватор» ТОВ «АТ Каргілл» місцезнаходження: Кіровоградська область, згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору. Загальна кількість постановленого товару за зазначеними договорами склала 2 233,165 т.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи, зокрема, податкові накладні на загальну суму 9 749 630,43 грн., в т.ч. ПДВ - 1 624 938,40 грн., видаткові накладні н загальну суму 9 749 630,43 грн., в т.ч. ПДВ - 1 624 938,40 грн., які на думку позивача, є документами, що дають йому право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Передача та зберігання товару здійснювались згідно з актами прийому-передачі товару та складських квитанцій на зерно.

В той же час, як зазначено в акті перевірки позивача, в ході перевірки відповідачем використана інформація інших податкових та слідчих органів про порушення контрагентом позивача вимог податкового та іншого законодавства, а саме:

актом ДПС у Кіровоградській області акт від 19.06.2013 р. №000016/11-28-16/34336475 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства « 777-Наталі» (код ЄДРПОУ 34336475) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р., зафіксовано, що за період серпень - грудень 2012 року та січень - травень 2013 року господарська діяльність ПП « 777-Наталі» має ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, в т.ч. відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди (транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів); неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю реалізованого товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням - Кіровоградська область, Компаніївський райрн, с. Гарманівка, вул. Леніна, 73 (відсутнє фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (здійснення управління та обліку господарської діяльності) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних та податкових накладних, отриманих від ГВПМ Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ПП «777-Наталі» реалізовано в серпні - грудні 2012 р. та в березні 2013 р. соняшника та сої у загальній кількості 18 643,26 т., в т.ч. соняшника у кількості 18 587,02 т. та сої 56,24 т.

При цьому, відповідно до довідки відділу Держкомзему у Компаніївському районі у 2012 році у користуванні ПП « 777-Наталі» перебувало 294,94 га ріллі, тобто 33 земельні частки паї, на яких підприємством вирощено 793 ц - кукурудзи, 336 ц- соняшнику та 650 сої.

Згідно з оперативними даними Головного управління статистики у Кіровоградській області урожайність соняшника по Компаніївському району у 2012 р. становила 1,6 т./га. Отже, максимально можлива урожайність ПП « 777- Наталі» у 2012 р. могла бути лише 471,904 т. (294,94 га * 1,6 т./га), але підприємство реалізувало 18 587,02 т. соняшника (урожайність 63,02 т./га), що перевищує середню урожайність за 2012 рік в 39,4 рази. Для того, щоб виростити 18 587,02 т. соняшника на земельних площах 294,94 га ПП « 777-Наталі» потрібно було його вирощувати протягом 39 років (18 587,02т./471,904 т.) і, щоб його продати у 2012 р., протягом 39 років цей соняшник не повинен був реалізовуватись. Крім того, для накопичення та зберігання такої кількості соняшника необхідно мати відповідні місця зберігання (по місткості та умовам зберігання). Враховуючи викладене, для вирощування сої у кількості 56,24 т у ПП « 777-Наталі» взагалі відсутні земельні площі (рілля).

Таким чином, обсяг постачання сільськогосподарської продукції за серпень-грудень 2012 року та березень 2013 року є нереальним тим земельним площам, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції.

За інформацією Держсільгоспінепекції в Кіровоградській області (лист від 26.06.2013 р. № 2665/1) ПП « 777-Наталі» станом на 26.06.2013 р. сільськогосподарська техніка в інспекції не реєструвалась.

Згідно даних Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області (лист від 01.07.2013 р. №1038/03/01-11) станом на 01.01.2012 р. згідно звіту 6 (про наявність землі та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності) за ПП « 777-Наталі» рахувалося 294,94 га ріллі тобто 33 земельні частки паї з яких на 31 ділянку зареєстровані договори оренди землі, а 2 ділянки використовувалися без договорів загальною площею 16,85 га ріллі. Відділ Держкомзему у Компаніївському районі почав здійснювати державну реєстрацію оренди земельних ділянок з 01.01.2011 року, в цей період заяви щодо реєстрації договорів оренди віл ПП « 777-Наталі» до відділу не надходили.

Таким чином, в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ПП « 777-Наталі» відсутня необхідна матеріальна база, для здійснення будь-якого виду діяльності, що робить фактичне виконання умов угод неможливим, тобто операції підприємством здійснювалися лише на папері, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам (покупцям) з метою штучного формування їм валових витрат та податкового кредиту.

Отже, реальність операцій не підтверджується, оскільки відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, не підтверджується також і час здійснення операції.

Крім того, як вже зазначалося раніше, у провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР 21.06.2013 року за № 32013120010000016 відносно службових осіб ПП « 777-Наталі» (код 34336475) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Згідно поданих розрахунків питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг підприємство реалізовувало сільськогосподарську продукцію власного виробництва.

Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних та податкових накладних, отриманих від ГВПМ Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ПП «777-Наталі» реалізовано в серпні - грудні 2012 р. та в березні 2013 р. соняшника та сої у загальній кількості 18 643,26 т., в т.ч. соняшника у кількості 18 587,02 т. та сої 56,24 т.

Але, у зв'язку з географічно-кліматичними умовами Кіровоградської області та фізіологічними властивостями соняшника, збирання соняшника врожаю 2012 року та відповідно його реалізація може бути не раніше серпня 2012 року (тоді як згідно з податковими накладними ПП « 777 - Наталі» почало реалізовувати соняшник з серпня 2012 року).

Зважаючи на оперативні дані Головного управління статистики у Кіровоградській області урожайність соняшника по Компаніївському району у 2012 р., які зазначені вище, обсяг постачання сільськогосподарської продукції за серпень - грудень 2012 р. та березень 2013 р. неадекватний тим земельними площам, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції.

Також, старішим слідчимм з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області старшим лейтенантом податкової міліції Булаховою Ю.С. листом від 16.07.2013 р. №5921/10/09 надано протокол огляду місця події від 03.07.2013 року, який був здійснений на підставі окремого доручення в порядку ст.40 КПК України за матеріалами досудового розслідування. Проведеним оглядом встановлено, що житловий будинок розташований за адресою с. Гарманівка, Компаніївського району, вул. Леніна, 71, даний будинок огороджений металевим парканом синього кольору та являється останнім будинком по вул. Леніна в с. Гарманівка, далі за будинком розташоване засіяне ячменем поле, навпроти вищевказаного будинку розташоване футбольне поле, то знаходиться на території Гарманівської ЗОШ розташованої за адресою: с. Гарманівка, вул. Леніна, 75. В ході огляду місця події голова Гарманівської сільської ради Горобець І.Б. пояснив, що буд.73 по вул. Леніна в с. Гарманівка немає, та ніколи не було, так дійсно в ході огляду, місця розташування даного будинку виявлено не було.

Враховуючи вищенаведене, усі операції виробництва та купівлі-продажу ПП « 777-Наталі» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», яким, зокрема, є позивач.

Відповідно до ч.1 ст.202, ч.1-3,5,6 ст.203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч.1 ст.204 ЦКУ).

Відповідно до ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216).

Згідно ч.1,2 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, а також те, що всі операції виробництва та купівлі-продажу ПП « 777-Наталі» не спричиняють реального настання правових наслідків, суд погоджується з висновками відповідача щодо недійсності правочинів, вчинених між позивачем та зазначеним контрагентом, в силу їх нікчемності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26.06.2007 р., положення статей 207 и 208 Господарського Кодексу України слід застосовувати з врахуванням того що договір, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Формування сум бюджетного відшкодування ПДВ за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Позивачем не подані суду належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у контрагента фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, що ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Крім того, не подані суду договори оренди земельних ділянок, які б підтвердили можливість здійснення контрагентом статутної діяльності, зокрема, вирощування зернових культур в обсягах, в яких здійснювалась їх поставка.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про те, що у позивача не було підстав для податкового обліку операцій з контрагентом, оскільки реальне вчинення господарських операцій між ними відсутнє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп.а п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1., ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. ст.200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону, Кодексу), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.3. ст.200 Кодексу).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 ст.200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4. ст.200 Кодексу).

Суд звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування відповідних сум ПДВ, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі від 02.06.2011 p. № 742/11/13-11, а саме: «будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем, крім іншого, не надані суду докази транспортування (товарно-транспортні накладні), придбаного у контрагента товару.

Відсутність згаданих документів, зокрема, не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні господарських операцій та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначених господарських операцій.

Отже, підставою для виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ є не тільки наявність усіх передбачених законодавством для даного виду господарських відносин первинних документів, а й реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на бюджетне відшкодування.

Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також і бюджетного відшкодування сум ПДВ, для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

За результатом системного аналізу викладеного та обставин справи, суд погоджується з висновками податкового органу, що господарська діяльність контрагента позивача має ознаки нереальності здійснення господарських операцій, а укладені таким контрагентом угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, отже є нікчемними, а видані ним первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що первинні документи видані позивачу контрагентом на виконання нікчемних правочинів, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати такі первинні документи на підтвердження бюджетного відшкодування сум ПДВ, первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", тобто документами, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару від контрагента, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на бюджетне відшкодування сум ПДВ.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2013 року № 0000454050.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2013 р.

Суддя В.П. Шулежко