Постанова

від 31.05.2019 по справі 826/13527/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №826/13527/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4007/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 (головуючий суддя - Шулежко В.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 (колегія суддів: головуючий суддя - Горбань Н.І., судді - Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі №826/13527/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (далі - Товариство) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Центральний офіс) про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним вимог податкового законодавства під час формування податкової звітності, з огляду на що, у відповідача не було правових підстав для зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши обставини справи та залучені до матеріалів справи докази.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 відрито касаційне провадження.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

15.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013120010000016 від 12.06.2013, відносно службових осіб ПП 777-Наталі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

З метою дослідження фінансово-господарських операцій позивача з ПП 777-Наталі щодо фактичних обставин їх виконання, наявності/відсутності факту товарності операцій, порядку і підстав оприбуткування по обліках та звітності позивача результатів операцій з вказаним суб`єктом підприємництва, старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області старшим лейтенантом податкової міліції Булаховою Ю.С. прийнято постанову від 25 червня 2013 року, якою по кримінальному провадженню №32013120010000016 призначено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства за період з 01.01.2012 до 31.05.2013 з питань дотримання податкового та іншого законодавства (том 1 а.с. 106-108).

Посадовими особами відповідача на підставі направлень від 09.07.2013 №158 та від 17.07.2013 №187, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.11 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 25.06.2013 та відповідно до наказів від 09.07.2013 №162, від 16.07.2013 №192, проведено документальну позапланову перевірку ТОВ АТ Каргілл з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП 777-Наталі за період з 01.01.2012 по 31.05.2013.

За результатами перевірки складено акт від 29 липня 2013 року №29/40-50/20010397 (том 1 а.с. 42-91).

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення Товариством, у тому числі:

- пп.14.1.18 п.14.1 ст.14., п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 1 531 180 грн., яка підлягає зменшенню, а саме: жовтень 2012 року на суму ПДВ 346 135 грн., листопад 2012 року на суму ПДВ 513 077 грн., грудень 2012 року на суму ПДВ - 518 964 грн., січень 2013 року на суму ПДВ - 107 729 грн., лютий 2013 року на суму ПДВ - 49 275 грн.

На цій підставі Центральним офісом 08.08.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000454050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 1 531 180 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 765 590 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач мотивує тим, що господарські договори, укладені між Товариством та ПП 777-Наталі реально не виконувались, мали безтоварний характер, не призвели до реальних змін у майновому стані позивача, відтак не давали підстав для формування податкової звітності з урахуванням цих операцій.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов`язані з обчисленням податку на додану вартість, обчислення об`єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 198, 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв`язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, натомість суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз доказів залучених до матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків відповідача про те, що господарські операції Товариства з ПП 777-Наталі на підставі укладених у 2012 році договорів щодо поставки сільськогосподарської продукції не мали реального характеру та не призвели до змін майнового стану Товариства, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку не дають можливості підтвердити фактичне отримання позивачем обумовленого договорами товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2012 по 31.05.2013, між позивачем та ПП 777-Наталі укладено договори поставки сільськогосподарської продукції від 11.09.2012 № СVР35974, від 13.09.2012 № СVР36244, від 17.09.2012 № СVР36536, від 20.09.2012 № СVР36830, від 21.09.2012 № СVР36945, від 01.10.2012 № СVР37523, від 02.10.2012 № СVР37655, від 03.10.2012 № СVР37781, від 29.10.2012 № СVР39297, від 21.11.2012 № СVР40591, від 11.12.2012 № СVР41415, від 26.11.2012 № СVР40735, за умовами яких ПП 777-Наталі (Постачальник) зобов`язувався поставити та передати у власність позивача (Покупець) товар - насіння соняшникового 2012 року українського походження, а останній, в свою чергу, зобов`язувався прийняти товар та оплатити його.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу податкові накладні на загальну суму 9 749 630,43 грн., в т.ч. ПДВ - 1 624 938,40 грн., видаткові накладні н загальну суму 9 749 630,43 грн., в т.ч. ПДВ - 1 624 938,40 грн.

Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних та податкових накладних, отриманих від ГВПМ Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ПП 777-Наталі реалізовано в серпні - грудні 2012 року та в березні 2013 року соняшника та сої у загальній кількості 18 643,26 т., в т.ч. соняшника у кількості 18 587,02 т. та сої 56,24 т. При цьому, відповідно до довідки відділу Держкомзему у Компаніївському районі у 2012 році у користуванні ПП 777-Наталі перебувало 294,94 га ріллі, тобто 33 земельні частки паї, на яких підприємством вирощено 793 ц - кукурудзи, 336 ц- соняшнику та 650 сої (том 1 а.с. 121).

Згідно з оперативними даними Головного управління статистики у Кіровоградській області урожайність соняшника по Компаніївському району у 2012 року становила 1,6 т./га. Отже, як зазначили суди попередніх інстанцій, максимально можлива урожайність ПП 777- Наталі у 2012 року могла становити лише 471,904 т. (294,94 га * 1,6 т./га).

Скаржник у своїй касаційній скарзі посилається на те, що ПП 777-Наталі у 2012 році використовував на праві оренди земельні ділянки (рілля) загальною площею 2940,94 га, а не 294,94 га та зазначає, що середня кількість насіння соняшнику, яке могло виростити ПП 777-Наталі становить 2 940,94 * 2,32 (середній рішень врожайності, зазначений позивачем) = 6 822,98 т.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що підприємство реалізувало 18 587,02 т. соняшника, що перевищує середню урожайність за 2012 рік в 39,4 рази (за подрахунками контролюючого органу) та значно перевищує максимально можливу кількість соняшнику, що могло виростити ПП 777-Наталі за даними, наданими Товариством.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи значну невідповідність кількості реалізованого ПП 777-Наталі в серпні - грудні 2012 року та в березні 2013 року товару обсягам, які реально могло виростити ПП 777-Наталі у вказаний період, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідача.

Крім того, колегія суддів враховує, що старишим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, старшим лейтенантом податкової міліції Булаховою Ю.С. листом від 16.07.2013 №5921/10/09 надано протокол огляду місця події від 03.07.2013, здійснений на підставі окремого доручення в порядку ст.40 КПК України за матеріалами досудового розслідування.

Проведеним оглядом встановлено, що житловий будинок розташований за адресою с. Гарманівка, Компаніївського району, вул. Леніна, 71 , огороджений металевим парканом синього кольору та являється останнім будинком по вул. Леніна в с. Гарманівка , далі за будинком розташоване засіяне ячменем поле, навпроти вищевказаного будинку розташоване футбольне поле, що знаходиться на території Гарманівської ЗОШ розташованої за адресою: с. Гарманівка, вул. Леніна, 75. В ході огляду місця події голова Гарманівської сільської ради Горобець І.Б. пояснив, що буд. 73 по вул. Леніна в с. Гарманівка (місцезнаходження ПП 777-Наталі ) неіснує. В ході огляду місцевості, розташування даного будинку виявлено не було.

З огляду на це, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок про те, що документи бухгалтерської звітності позивача не дають підстав визнати помилковим висновок контролюючого органу про те, що угоди щодо поставки товару та надання послуг з юридичного обслуговування фактично не виконувалась і що мало місце лише її документальне оформлення.

При цьому судами обґрунтовано прийнято до уваги надані відповідачем докази того, що ПП 777-Наталі через відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, при відсутності кваліфікованого персоналу, основних фондів (транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів), тощо, не мало можливості та фактично не виконувало поставки позивачу сільськогосподарської продукції в об`ємах та у строки, зазначених у наданих Товариством документах.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводяться до переоцінки доказів проаналізованих судами, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова