Ухвала

від 07.11.2013 по справі 2-956/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

07.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-797/2168/2013р. Головуючий в першій

інстанції Дибець О.М.

Категорія 57 Доповідач в апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Колбіної Т.П.,

суддів - Птіціної В.І., Зотова В.С.,

при секретарі - Малахової Н.В.,

за участю - скаржника ОСОБА_4, представника ВДВС - Цой Є.Л.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Балаклавського районного суду м.Севастополя від 05 липня 2013 року за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Севастополі з виконання виконавчого листа №2-956/2009, виданого по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 у травні 2013 року звернулася зі скаргою на бездіяльність державного виконавця виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі та просила зобов'язати останнього провести належні дії з виявлення у боржника майна, яке підлягає опису, а в разі його відсутності - надіслати до прокуратури подання про вчинення злочину, передбаченого ст.383 КК України.

Вимоги обґрунтовує тим, що державний виконавець не вжив усіх заходів з примусового виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 05 липня 2013 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою, заявником подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення скарги виконавче провадження не здійснювалось у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За правилами ч.ч.1,2 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені ЗУ "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 ст.11, ч.1 ст.17 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України боржник має право оскаржити в судовому порядку рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, якщо вважає, що порушено його права чи свободи.

Відповідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 06 липня 2009 року (яке вступило в законну силу 07.10.2009 року) позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 78026 грн. та 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. (а.с.165-166).

З оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження вбачається, що 29.03.2012 року подана заява стягувача про прийняття до виконання виконавчого листа та постановою старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ Загутой М.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-956.

09.04.2012 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ Бурденовой В.Є. приєднано виконавче провадження №32394885 з примусового виконання до зведеного виконавчого провадження №34197550.

04.05.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ Загутой М.В. зроблені запити КП «БТІ та ДРОНМ» СМР м.Севастополя, УДАІ УМВС в м.Севастополі, ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя, СМВ Ощадбанка України №4548, Адресно-довідкове бюро УМВС України м.Севастополя, ГУ Держкомзема м.Севастополя, згідно відповідей яких встановлено, що право власності за ОСОБА_6 не зареєстровано; інформації стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня; за боржником не зареєстроване рухоме та нерухоме майно, рахунки в банківських установах, відкриті на ім'я ОСОБА_6, відсутні.

В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що за адресою зазначеною у виконавчому документі майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє, встановити місце проживання боржника не можливо, про що складено акт від 06.09.2012 року.

31.10.2013 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ Цой Є.Л. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1.

Матеріалами справи спростовується висновок суду, що виконавче провадження не здійснюється та прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що державний виконавець вживає заходи примусового виконання рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 06 липня 2009 року з виконання виконавчого листа №2-956/2009.

Даних про оскарження чи скасування зазначених постанов державного виконавця не надано.

Таким чином, суд першої інстанції викладені обставини та вимоги закону, що мають суттєве значення для вирішення справи не оцінив та прийшов до неправильного висновку про відмову у задоволенні скарги з підстав, викладених в ухвалі.

Відповідно до ч 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_4 оскаржує бездіяльність виконавчої служби в період 2009-2011 року, а доказів бездіяльності державного виконавця після 29.03.2012 року не надала, колегія приходить до висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

З урахуванням викладеного, на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з постановлянням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Балаклавського районного суду м.Севастополя від 05 липня 2013 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Севастополі з виконання виконавчого листа №2-956/2009, виданого по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді /підпис/ В.І. Птіціна

/підпис/ В.С. Зотов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Т.П. Колбіна