Рішення

від 07.12.2006 по справі 35/398

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

h

h

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 07.12.06р.

Справа № 35/398

За позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча

компанія",

                      м. Вінниця

до  Товариства з

обмеженою відповідальністю

       "Агрофірма  "Верхньодніпровський елеватор",

       м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської

області

за участю третьої особи на

стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства

з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Донецьк

про стягнення 100 000,00

грн

 Суддя 

Широбокова Л.П.

Представники:

   Від Позивача - Приходько В.В. -

представник, дор. 02.03.06 р.

 Від Відповідача - представник не з`явився.

Від Третьої особи  - представник не з`явився. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача збитки завдані

неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №131 від

23.10.2003р. про надання послуг по сушінню, очищенню і переміщенню продукції

рослинництва, обґрунтовуючи тим, що протягом жовтня 2003р. –березня 2004р.

передав останньому на зберігання зерно соняшнику в кількості 8165,054 тн

загальною вартістю 11 625 403,89 грн. Відповідачем із зберігання йому

повернено лише 4990,215 тонн, з врахуванням втрат соняшника під час підробки в

кількості 24, 263 тонн відповідач не повернув йому 3150,576 тонн соняшника,

який у нього на даний час відсутній. Збитки, від втрати майна переданого на

зберігання, складають 4800 791,45 грн, з яких Позивач просить стягнути

100 000,00 грн в зв'язку з відсутністю грошових коштів для сплати

державного мита. З метою забезпечення позову просив накласти арешт на грошові

кошти відповідача на суму позовних вимог та заборонити відповідачу здійснювати

будь-які дії, направлені на його ліквідацію та реорганізацію. Клопотання судом

задоволено, про що винесено ухвалу від 04.10.2006р.

 Представник

позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

          Відповідач

позовні вимоги не визнає, вказує, що 

надані позивачем докази є неналежними в розумінні ст. 32 Господарського

процесуального кодексу України, оскільки відповідно до ст. 37 Закону України  “Про зерно та ринок зерна в Україні”одним із

складських документів на підтвердження прийняття товару на зберігання є

складська квитанція встановленого зразку, яка повинна мати всі необхідні

реквізити. Зазначає, що позивач не передав йому оригінали  складських квитанцій, які б підтверджували

право позивача на відвантаження на його користь 3150,576 кг соняшнику та не

надавав письмових заявок на його відвантаження, а, отже, у відповідача відсутні

правові підстави для повернення соняшнику із зберігання.

          Третя

особа пояснила, що з жовтня 2003р. по квітень 2004р. не передавала самостійно

відповідачу насіння соняшнику на зберігання, що стороною чи учасником договору

зберігання №131 від 23.10.2003р. не являється, прав на спірний соняшник не

заявляє.

07.12.2006р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних

вимог, в якій він просить стягнути з відповідача всю суму завданих збитків за

вирахуванням 50 000,00 грн, які стягнено з поручителя Куроченко Ю.А.,

всього 4 673 374,33 грн, з тих же підстав.

          За

клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено  до 23.12.2006р.

          За згодою

представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та

резолютивну частину рішення.

          Дослідивши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в

сукупності, господарський суд, - 

ВСТАНОВИВ : 

          Як

встановлено рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 06.10.2004р.

у справі №2-1684/04  між позивачем

Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія”та

відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма

“Верхньодніпровський елеватор”було укладено договір №131 від 23.10.2003р. про

надання послуг по сушінню, очищенню і переміщенню продукції рослинництва.

Відповідно до  договорів з ТОВ

“Хеліантус”на придбання зерна соняшнику б/н 

від 02.12.2003р., №10/02 від 10.02.2004р., №9/03 від 09.03.2004р., б/н

від 03.10.2003р., б/н від 23.10.2003р., б/н від 01.04.2004р., б/н від

08.10.2003р.; договору на придбання зерна соняшнику з ТОВ “Агротехкомплекс”№02/03

від 02.03.2004р.; договорів на придбання зерна соняшнику з ТОВ “Верком”б/н від

23.10.2003р. та б/н від 04.12.2003р.; договорів на придбання зерна соняшнику з

ТОВ “Енергогазімпекс”б/н від 03.12.2003р., №11/02 від 05.02.2004р., №12/02 від

05.02.2004р. та №23/02 від 23.02.2004р.; договорів на придбання зерна соняшнику

з ТОВ “Юнік”б/н від 20.02.2004р. та №17/04 від 17.03.2004р.; накладних на

передачу соняшнику від вище названих юридичних осіб №№571, 53, 131, 130, 142,

146, 385, 393, 473, 472, 112, 176, 424, 426, 4, 0000011,0000012, 0000045,

0000044, 0000049, 0000048, 0000002, 0000003, 0000004, 0000008, 0000005, 039 та

015 загальною кількістю 8665,054 тонн  на

загальну суму 12 417 493,04 грн, 

рахунків, наданих позивачу на оплату 

вище названими продавцями №№571, 53, 131, 130, 142, 146, 385, 393, 473,

472, 112, 176, 424, 426, 4, 0000011,0000012, 0000045, 0000044, 0000049,

0000048, 0000002, 0000003, 0000004, 0000008, 0000005, 039 та 015 за продану

кількість соняшнику в загальному обсязі 8665,054 тонни, всього на суму

12 417 493,04 грн; оформлених по податковому обліку вказаних

господарських операцій  між позивачем та

вище названими товариствами податкових накладних №№571, 53, 131, 130, 142, 146,

385, 393, 473, 472, 112, 176, 424, 426, 4, 0000011,0000012, 0000045, 0000044,

0000049, 0000048, 0000002, 0000003, 0000004, 0000008, 0000005, 039 та 015 за

продану кількість соняшнику в загальному обсязі 8665,054 тонни, всього на суму

12 417 493,04 грн, банківських виписок по оплаті закупленого

соняшнику з рахунку позивача на користь 

ТОВ “Хеліантус”, ТОВ “Агротехкомплекс”, ТОВ “Верком”, ТОВ

“Енергогазімпекс”, ТОВ “Юнік”, банківських виписок про оплату Придніпровській

залізниці за подання вагонів під навантаження соняшнику, ТехПД за надання пломб

для пломбування залізничних вагонів, в оплату залізничного тарифу за

перевезення відвантаженого на адресу позивача 

з ТОВ Агрофірма “Верхньодніпровський елеватор”, в ДХІ м.

Дніпропетровська за видачу се6ртифікатів якості на відвантажений залізничним

транспортом соняшник,  позивач придбав у

продавців соняшник в кількості 8665,054 тони на загальну суму

12 417 493,04 грн, які на виконання вище вказаного договору про

надання послуг від 23.10.2003р.  передав

на зберігання відповідачу - ТОВ Агрофірма “Верхньодніпровський елеватор”.

            В період з 30.01.2004р. по 23.06.2004р.

на виконання умов вказаного договору від 23.10.2003р. було відвантажено з місця

зберігання ТОВ Агрофірма “Верхньодніпровський елеватор”в загальній кількості

4990,215 тн соняшника на користь позивача, що підтверджується наданими

залізничними та автотранспортними накладними, актом зачистки №371 від

03.10.2003р., 26.05.2004р., протоколом проведення переговорів з питань

погашення відшкодування збитків, що виникли у позивача, викликаних

незабезпеченням відповідачем зберігання соняшнику в кількості 3150,576 тонн.

           Обставини

виконання відповідачем ТОВ Агрофірма “Верхньодніпровський елеватор”умов вище

вказаного договору підтверджується також наявністю підписаних цими сторонами

актів про виконані послуги по зберіганню та відвантаженню соняшнику №968 від

16.10.2003р., №1290 від 30.04.2004р., №1282 від 28.04.2004р., №1184 від

26.03.2004р., №1133 від 05.03.2004р., №850 від 27.12.2003р., №940 від

28.01.2004р., №1002 від 05.02.2004р., №989 від 02.02.2004р., №1096 від

29.02.2004р., №1088 від 27.02.2004р., №968 від 12.11.2003р., №968 від

16.10.2003р. на загальну суму 227320,66 грн, реєстрами банківських виписок про

оплату наданих послуг по зберіганню та відвантаженню соняшнику, актами недостач

соняшнику  у зберігача на

Вільногірській  дільниці від

13.04.2004р., від 05.2004р., №5-2004, від 20.05.2004р., довідкою бухгалтера

Вільногірської  дільниці Жалдак А.А. від

13.04.2004р., гарантійним листом ТОВ Агрофірма “Верхньодніпровський

елеватор”від 09.04.2004р.

   В частині встановлення

фактів рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 06.10.2004р. у

справі №2-1684/04 не скасовано (Ухвала Апеляційного суду Донецької області від

14.02.2005р.)

  Згідно ст. 35

Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням

господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 Зважаючи на

викладене, вище вказані факти є преюдиційними та не потребують доведення при

розгляді цієї справи.

  Крім того,

факт прийняття зерна соняшнику в кількості 8665,054 тони на зберігання

підтверджується складськими квитанціями 

на зерно №49 від 02.10.2003р., №50 від 26.09.2003р., №58 від

09.10.2003р., №54 від 09.10.2003р., №55 від 10.10.2003р., №73 від 24.10.2003р.,

№65 від 24.10.2003р., №133 від 03.12.2003р., №185 від 10.02.2004р., №209 від

01.03.2004р., №213 та 214 від 09.03.2004р., №140 від 10.03.2004р., №218 від

15.03.2004р., №221 від 16.03.2004р., №3 від 01.04.2004р., №102 від

03.12.2003р., №138 від 04.12.2003р., №139 від 04.12.2003р., №122 від

05.02.2004р., №181 від 05.02.2004р., №182 від 05.02.2004р., №124 від

05.02.2004р., №205 від 26.02.2004р., №72 від 23.10.2003р., №107 від

04.12.2003р., №11 від жовтня 2003р., №222 від 17.03.2004р., №200 від

20.02.2004р.та №137 від 03.03.2004р., які відповідач видав позивачу на

підтвердження факту приймання від нього спірного соняшнику на зберігання.

    Відповідно

до ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у

письмовій формі та письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняття речі на

зберігання  посвідчене розпискою,

квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

           Згідно

ст. 26. Закону

України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, який є спеціальним законом, що

регулює спірні правовідносини, договір складського  зберігання 

зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом

Міністрів України. За договором 

складського  зберігання  зерна 

зерновий  склад зобов'язується   за  

плату  зберігати  зерно, 

що  передане  йому суб'єктом ринку зерна. Договір

складського зберігання зерна укладається в 

письмовій формі,  що  підтверджується  видачею 

власнику  зерна  складського документа.  

     Зерновий склад    зобов'язаний    вживати   

усіх    заходів, передбачених цим

Законом,  нормативно-правовими

актами,  договором складського зберігання

зерна,  для забезпечення схоронності

зерна, переданого йому на зберігання.

         Зерновий

склад   зобов'язаний  повернути 

поклажодавцеві  або особі,  зазначеній ним як одержувач,  зерно у стані, передбаченому договором

складського зберігання та законодавством.     

Видача зерна  володільцеві  складського 

документа  на  зерно здійснюється в обмін на виписані на це

зерно складські документи.

     Як встановлено

вище, відповідачем повернено позивачу із зберігання лише 4990,215 тонн, з

врахуванням втрат соняшника під час підробки в кількості 24,263 тонн відповідач

не повернув позивачу  3150,576 тонн

соняшника, який у нього на даний час відсутній.

     Згідно ст. 951

Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України “Про зерно та ринок зерна в

Україні” за втрату,  нестачу  чи 

пошкодження  зерна,  прийнятого  

на зберігання,  зерновий  склад 

несе  відповідальність на підставах,

передбачених законодавством, в разі втрати зерна –в розмірі його вартості.

Зерновий склад звільняється від відповідальності  за 

втрату, нестачу і пошкодження зерна, викликаних непереборною силою.

     Втрата зерна

соняшнику відповідачем в кількості 3150,576 тонн доведена матеріалами справи та

відповідно до вище наведених приписів законодавства він повинен відшкодувати

позивачу завдані цим збитки.

         Доказів

того, що вказані збитки викликані непереборною силою, відповідачем не наведено.

         Як

встановлено рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 06.10.2004р.

у справі №2-1684/04 з врахуванням висновків судово-бухгалтерської експертизи,

проведеної Донецьким НІІ судових експертиз Міністерства юстиції України

(висновок №3550/23  від 19.08.2004р.)

вказані збитки становлять 4 823 374,33 грн.

         Рішення

Калінінського районного суду м. Донецька від 06.10.2004р. у справі №2-1684/04

стягнено з поручителя Куроченко Ю.А. у відшкодування збитків, завданих позивачу

неналежним зберіганням зерна, 50 000,00 грн. Тобто, з відповідача можуть

бути стягнені збитки за вирахуванням суми, яка підлягає стягненню з поручителя

за рішенням суду, а саме в сумі 4773 374,33 грн.

            Позивач

заявив вимоги про стягнення збитків частково в сумі 100 000,00 грн,

мотивуючи тим, що відсутні грошові кошти на сплату державного мита. Таким

чином, позов підлягає задоволенню в розмірі заявлених вимог та позивач не

позбавлений права в майбутньому пред'явити в суд позов на суму різниці між

понесеними фактичними збитками та сумою збитків, що заявлені в даному

позові. 

           Заява

позивача про збільшення позовних вимог судом залишається без розгляду, оскільки

всупереч ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів

сплати державного мита в розмірі, встановленому п.а) ч. 2 ст. 3 Декрету

Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. 

Заперечення відповідача спростовані встановленими судом фактами та судом

відхиляються.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши

пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких

ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності  докази, які мають значення для розгляду

справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

обґрунтовані  та підлягають задоволенню в

повному обсязі.            

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на

відповідача. 

           Керуючись

ст.ст. 35, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу

України,  ст. ст. 937-951 Цивільного

кодексу України, Законом України “Про зерно та ринок зерна в Україні”,  господарський суд,  -

В И Р І Ш И В :

            Позов

задовольнити повністю.

            Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Верхньодніпровський

елеватор”51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул.

Київська,1, код ЄДРПОУ 32570324 (р/р 26006051800274 в ДФ “Приватбанк”м.

Дніпродзержинськ, МФО 305965) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю “Азовська продовольча компанія”21022,  м. Вінниця, вул. Тарногродського, 46, код

ЄДРПОУ 30776349 (р/р 26000103900 в ЗАТ “Донгорбанк”   м. Донецьк, МФО 334970) збитки –100 000,00

грн (сто тисяч грн), витрати по сплаті державного мита –1000,00 грн (одна

тисяча грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00

грн (сто вісімнадцять грн).

             Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

             Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

                Рішення

підписано  14 грудня 2006р.

 Суддя

  Л.П.

Широбокова