Постанова

від 15.04.2009 по справі 36/419

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/419

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2009 р.                                                                                    № 36/419  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне поданнязаступника Прокурора м. Києва

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р.

у справі№ 36/419

господарського судум. Києва

за позовомзаступника Прокурора м.  Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів

доКиївської міської ради

треті особи:1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Венеція плюс –2004 рік",2) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання недійсним рішення Київської міської ради від 25.01.2007 р. № 44/705

в судовому засіданні взяли участь  представники:

прокуратури:Рудак О.В., прокурор відділу ГПУ, посв. № 72 від 14.04.2008 р.;

позивача:— не з'явились;

відповідача:— не з'явились;

третьої особи-1:Юрченко І.Ю., дов. № б/н від 20.10.2008 р.;

третьої особи-2:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 р. заступник Прокурора м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним рішення Київської міської ради (далі –Рада) № 44/705 від 25.01.2007 р. "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція" плюс –2004 рік" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на проспекті Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва" (далі –Рішення № 44/705 від 25.01.2007 р.).

Позовні вимоги заступник Прокурора м. Києва обґрунтовував тим, що рішення Ради № 44/705 від 25.01.2007 р. прийнято з порушенням законодавства України.

Рішенням господарського суду м.  Києва від 12.11.2008 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) у задоволенні позовних вимог заступника Прокурора м. Києва відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. (колегія суддів: Андрієнко В.В., Вербицька О.В., Коротун О.М.) рішення господарського суду м.  Києва від 12.11.2008 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що заступник Прокурора м. Києва у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів обставин, на які посилався як на підстави своїх позовних вимог.

Заступник Прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, у якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. і рішення господарського суду м.  Києва від 12.11.2008 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Викладені у касаційному поданні вимоги заступник Прокурора м. Києва обґрунтовує, посилаючись на ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. ст. 12 і 13 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 123 Земельного кодексу України, п. п. 4, 4.1 та 4.1.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 р. № 391, тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не дали оцінки окремим обставинам справи та дійшли до неправильних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венеція плюс –2004 рік" (далі –Товариство) скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційне подання заступника Прокурора м. Києва, у якому просить залишити його без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. та рішення господарського суду м.  Києва від 12.11.2008 р. –без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що вказані судові акти прийняті з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, а доводи заступника Прокурора м. Києва, наведені у касаційному поданні, є безпідставними.

Інші особи, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційне подання заступника Прокурора м. Києва до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання заступника Прокурора м. Києва не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що Рада Рішенням № 44/705 від 25.01.2007 р.:

– внесла зміни до "Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам, земельну ділянку площею 18,07 га між просп. Генерала Ватутіна і вул. Закревського у Деснянському районі м. Києва;

– затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва;

– передала Товариству, за умови виконання пункту 3 рішення, у довгострокову оренду на 9 років земельну ділянку загальною площею 18,07 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на проспекті Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва, в тому числі: площею 1,59 га –за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 16.03.1970 р. № 422 "Про відвід земельної ділянки спеціалізованому експлуатаційному управлінню шляхового господарства міськвиконкому під будівництво споруд північного моста через р. Дніпро та під будівництво захисних споруд на водоймищі Канівської ГЕС в районі урочища Чорторий"; площею 10,47 га –за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 05.06.1972 р. № 967 "Про відведення земельної ділянки Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби Народів" в урочищі Чорторий", від 12.11.1973 р. № 1791 "Про відведення додаткової земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби Народів" в урочищі Чорторий у Подільського району" та від 15.12.1975 р. № 1263/4 "Про хід виконання рішень виконкому міськради "Про впорядкування місць масового відпочинку трудящих на території Дніпровських островів і берегів Дніпра"; площею 6,01 га –за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Згідно з п. п. "а" та "в" частини першої ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:розпорядження землями територіальної громади міста та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої п. 12 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, Рада, приймаючи Рішення № 44/705 від 25.01.2007 р., діяла у межах наданої їй зазначеними нормами Земельного кодексу України повноважень, про що обґрунтовано зазначили господарські суди першої та другої інстанцій.

Частинами першою та третьою ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття Рішення № 44/705 від 25.01.2007 р.) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Частини дев'ята та десята ст. 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття Рішення № 44/705 від 25.01.2007 р.) встановлює, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині шості ст. 123 Земельного кодексу України, яка визначає, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відведення Товариству земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на проспекті Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва було погоджено з уповноваженими органами, а саме з:

– Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації –висновок № 03-22/52В від 22.01.2007 р.;

– Київським міським головним управлінням земельних ресурсів (Київміськголовземом) Державного комітету України по земельних ресурсах –висновок № 06-03-4/131 від 24.01.2007 р.;

– Управлінням охорони навколишнього природного середовища Виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) –лист № 071/04-4-19/240 від 18.01.2007 р.;

– Київською міською санепідеммстанцією –висновок № 77 від 18.01.2007 р.;

– Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) –висновок № 1941452 від 29.12.2006 р.;

– Головним управлінням охорони культурної спадщини Виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) –лист № 242 від 17.01.2007 р.;

– Державною службою з питань національної культурної спадщини – лист № 22-107/35 від 19.01.2007 р.

За таких обставин висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що Рішення № 44/705 від 25.01.2007 р. прийнято Радою у відповідності до вимог ст. ст. 118, 123 та 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення) є обґрунтованими.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що більшість доводів касаційного подання заступника Прокурора м. Києва зводяться до необхідності переоцінки наведеного вище переліку документів щодо погодження відведення Товариству земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на проспекті Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва.

Між тим, такі доводи не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційного подання заступника Прокурора м. Києва не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання заступника Прокурора м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. у справі № 36/419 господарського суду м. Києва –без змін.

Головуючий суддя                                                                Г.А. Кравчук

Суддя                                                                                   Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                   В.І. Шаргало