Постанова

від 18.11.2013 по справі 815/7292/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7292/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року

м. Одеса

1

13:00

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судового засідання - Галушка Б.С.;

представника позивача - Микулінської В.Є. (посвідчення від 03.12.2012 року);

представника позивача - Салманової Х.А. (посвідчення від 29.08.2013 року);

представника відповідача - Моджук І.О. (за довіреністю від 08.10.2013 року);

представника третьої особи - Крагеля М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, виконавчого комітету Одеської міської ради, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності від 15.07.2011 року, скасування рішення від 18.08.2011 року про реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити певні дії, треті особи - комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайтленд", -

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, виконавчого комітету Одеської міської ради, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи - комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайтленд" в якому просив суд визнати протиправними та скасувати свідоцтво про право власності від 15.07.2011 року, скасувати рішення від 18.08.2011 року про реєстрацію права власності та зобов'язати вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайтленд» належить на праві власності відкритий ринок та нежилі приміщення площею 1095,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142 за договорами купівлі продажу від 17.08.2009 року серії ВМІ 629119, ВМІ 629120, ВМІ 629121.

На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 року №134 ТОВ «Сайтленд» отримало містобудівні умови та обмеження з реконструкції придбаної нерухомості, зобов'язання переоформити відповідно до чинного законодавства документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою та, до отримання в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції, укласти договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

На підставі дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 22.07.2010 року № 594 ТОВ «Сайтленд» здійснило реконструкцію належних йому будівель та подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією 21.06.2011 року за № ОД14211008216.

В подальшому на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації виконавчим комітетом Одеської міської ради замість договорів купівлі-продажу від 17.08.2009 року, 15.07.2011 року видано ТОВ «Сайтленд» свідоцтво серії «САЕ» №418867 про право власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу, розташовані за вищезазначеною адресою.

На підставі свідоцтва про право власності КП «ОМБТІ та РОН» 19.08.2011 року зареєструвало право власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу по вул. Люстдорфська дорога, 142, м. Одеса за ТОВ «Сайтленд», номер запису 52 в книзі 106неж-51.

Також позивач посилається, що на теперішній час єдиним органом, який здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та скасовує його, а також забезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є орган Державної реєстраційної служби України. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Позивач не погоджується з рішеннями Інспекції ДАБК в Одеській області про реєстрацію декларації від 21.06.2011 року № ОД14211008216, виконавчого комітету Одеської міської ради про видачу свідоцтва про право власності серії «САЕ» №418867, КП «ОМБТІ та РОН» про реєстрацію права власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу, вважає їх незаконними, винесеними з порушенням норм чинного законодавства та такими, що належать до скасування, оскільки вважає, що у ТОВ «Сайтленд» відсутнє належним чином оформлене право користування земельною ділянкою. А також, позивач зазначає, що на момент сдачі в експлуатацію торгівельно-сервісного центру були відхилення від проекту.

Також позивач просить зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції (далі РС ОМУЮ) перенести до Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію права власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу, та внести запис про скасування державної реєстрації права власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу загальною площею 1738,7 кв.м., розташовані за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 142, м. Одеса.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (а.с.4-12, 46-48).

Представник відповідача - виконавчого комітету Одеської міської ради в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення. Пояснив, що свідоцтво про право власності на будівлі торгівельно-сервісного центру видав у відповідності до чинного законодавства, вважає, що його право ніяким чином третя особа у справі не порушувала.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с.76-81).

Додатково в судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що реконструкція була здійснена в межах, що відповідають містобудівним умовам та обмеженням земельної ділянки.

Представники відповідачів-Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, а також представник третьої особи - комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про місце, дачу та час проведення судового засідання. Оскільки від них на адресу суду інформація про поважність причин їхнього неприбуття не надходила, суд, заслухавши думку сторін, в порядку вимог статті 128 КАС України ухвалив на місці розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не може бути задоволений. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайтленд» (код ЄДРПОУ 35049668) зареєстроване 13.08.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за №15561070006027212 (а.с.31).

Суд встановив, що до початку оформлення документів щодо реконструкції, ТОВ «Сайтленд» було власником об'єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142.

Після придбання вказаних вище об'єктів нерухомості ТОВ звернулося до Одеської міської ради щодо оформлення користування земельною ділянкою.

Результатом такого звернення став договір про дольову участь у землекористуванні, який ТОВ «Сайтленд» і Одеська міська рада уклала 16 грудня 2009 року строком на 10 років для експлуатації та обслуговування приміщень торгово-сервісного центру (а.с.13-14, 87-90).

Суд встановив, що в 2010 р. ТОВ звернулося до Одеської міської ради з клопотанням щодо реконструкції нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142, для розміщення торгово-сервісного комплексу.

ТОВ «Сайтленд» на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 року №134 отримало містобудівні умови та обмеження з реконструкції придбаної нерухомості, зобов'язання переоформити відповідно до чинного законодавства документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою та, до отримання в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції, укласти договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (а.с.93-96).

22.07.2010 року ТОВ «Сайтленд» отримало дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №594, на підставі якого здійснило реконструкцію належних йому будівель та подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією 21.06.2011 року за № ОД14211008216 (а.с25-28).

На підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації виконавчий комітет Одеської міської ради видав ТОВ «Сайтленд» свідоцтво серії «САЕ» №418867 про право власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу (а.с.29).

ТОВ «Сайтленд» звернулось до КП «ОМБТІ та РОН», яке 19.08.2011 року, на підставі свідоцтва про право власності, зареєструвало право власності на будівлі торгівельно-сервісного комплексу по вул. Люстдорфська дорога, 142, м. Одеса за ТОВ «Сайтленд», номер запису 52 в книзі 106неж-51.

Судом встановлено, що ТОВ «Сайтленд» звернулося до Одеської міської ради щодо переоформлення документів на землекористування, після чого 18.07.2013 року Одеська міська рада прийняла рішення №3789, яким надала дозвіл ТОВ на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування будівель торгово-сервісного центру.

Представник позивач у судовому засіданні зазначив, що на момент отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт та на момент реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у ТОВ «Сайтленд» були відсутні документи, які посвідчують право користування або власності на земельну ділянку. Речове право на земельну ділянку не зареєстроване. ТОВ здійснювало будівництво об'єктів, не передбачених проектною документацією та дозволом Інспекції. Орган місцевого самоврядування видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно без документа про право на земельну ділянку та документа, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта. Договір про дольову участь у землекористуванні від 16.12.2009 року №6001 відповідно до вимог Земельного кодексу України не відноситься до документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, позивач зазначив, що відповідачами було порушено законодавство у сфері містобудівної діяльності.

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачами є необґрунтованими.

Суд не погоджується з позицією позивача, що ТОВ не мало право на земельну ділянку, площею 0,35 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142, так, як ТОВ не було власником або користувачем вказаної земельної ділянки.

Свій висновок суд обгрунтовує наступним чином.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Згідно з ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд встановив, що 16 грудня 2009 року ТОВ «Сайтленд» та Одеська міська рада уклали договір про дольову участь у землекористуванні строком на 10 років для експлуатації та обслуговування приміщень торгово-сервісного центру.

Відповідно до п.п.7, 9 п.а ч.1 ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Згідно з ч.1 ст.93 Земельного кодексу України Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що зміст договору, укладеного між ТОВ «Сайтленд» та Одеською міською радою, відповідає усім ознакам договору оренди земельної ділянки, передбаченим ст. 93 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідно до абзацу п'ятого статті 6 Закону України «Про оренду землі» №161-ХІV від 06.10.1998р.: «Право оренди земельної ділянки підлягає держ.авній реєстрації відповідно до закону».

Впродовж судового розгляду справи представник третьої особи пояснив, що договір про дольову участь у землекористуванні від 16 грудня 2009 р. є зареєстрованим у департаменті земельних відносин. Даний факт сторони в судовому засіданні не заперечували. Таким чином, на думку суду, зазначений вище договір за своєю правовою природою є договором, що надає право користування земельною ділянкою.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що вищевказані рішення Одеської міської ради та договір про дольову участь у землекористуванні від 16 грудня 2009 року на час розгляду справи з боку органів прокуратури не оскаржувались, відповідають діючому законодавству і є чинними на теперішній час.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.23 Закону України «Про планування та забудову територій», в редакції яка діяла на час прийняття рішення, забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств, розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Суд встановив, що загальна площа збудованих ТОВ під час реконструкції об'єктів відповідає приписам містобудівних умов та обмежень та не суперечить приписам діючого законодавства. Цільове використання ТОВ «Сайтленд» земельної ділянки підтверджується договором по експлуатації та обслуговування приміщень торгово-сервісного центру.

Під час судового розгляду представник позивача не надав доказів, які б вказували про безпосереднє відношення відповідачів до зловживань у сфері земельного законодавства та порушення містобудівних умов. Також не довів, що мало місце відхилення від проекту.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а договір дольової участі, який укладений 16 грудня 2009 року фактично являється договором оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.5 статті 94 КАС України : "У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.".

Оскільки відповідач, під час розгляду справи, судових витрат не поніс - суд не проводить розподіл судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185 , 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185 , частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України , сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу , було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 18 листопада 2013 року.

Суддя О.Я.Бойко