Ухвала

від 21.10.2014 по справі 815/7292/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/28161/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014р. у справі

за позовом Заступника прокурора Київського району м. Одеси

до відповідача-1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

відповідача-2 Виконавчого комітету Одеської міської ради

відповідача-3 Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору :

1. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайтленд»

про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

21.10.2013р. до суду з позовом про оскарження дій відповідачів та зобов'язання їх вчинити певні дії звернувся в інтересах держави заступник прокурора Київського району м.Одеси. Свої вимоги позивач мотивував тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сайтленд» (далі Товариство), як власник відкритого ринку та нежитлових приміщень, розташованих по вул. Люстдорфська дорога, 142 в м. Одеса, отримало містобудівну документацію та дозвіл на проведення робіт з реконструкції нежитлових приміщень. Після проведення робіт, Товариство надало декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яку Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі Інспекція) зареєструвала. Оскільки будівельні роботи товариством проводились на території, яку для цих цілей виділено не було, а самі роботи виконано з порушенням містобудівної документації, Інспекція не мала підстав для реєстрації декларації. Через це незаконними є і дії виконавчого комітету Одеської міської ради, який видав Товариству свідоцтво про право власності на незаконно збудовані об'єкти і подальші дії з реєстрації цього права власності. На цій підставі прокурор просив зобов'язати реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції перенести до Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості по вул. Люстдорфська дорога, 142 в м. Одеса та внести до реєстру запис про скасування державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, заступник прокурора Одеської області звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про безпідставність позову.

Товариство подало до суду заперечення, в яких просило залишити рішення судів без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 17.08.2009р. Товариство придбало у власність нежитлові приміщення та відкритий ринок на 50 робочих місць, що знаходяться за адресою : м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142.

16.12.2009р. між Товариством та Одеською міськрадою укладено договір про дольову участь у землекористуванні, відповідно до умов якого міськрада передала Товариству у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 1496,75м 2 по вул. Люстдорфська дорога, 142 для експлуатації та обслуговування приміщень торгово-сервісного центру.

На підставі отриманих містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, Товариство здійснило реконструкцію належних йому об'єктів нерухомості та подало Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована відповідачем 30.05.2011р.

21.06.2011р., по закінченні будівельних робіт, Інспекцією затверджено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, на підставі чого виконкомом Одеської міськради 15.07.2011р. Товариству видано свідоцтво про право власності.

19.08.2011р. комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» здійснено державну реєстрацію права власності Товариства на об'єкт нерухомості - будівлі торгівельно-сервісного комплексу.

Здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, в судових рішеннях наведено мотиви, з яких суди виходили при їх прийнятті, мотиви неврахування доводів позивача та положення закону, яким керувались суди при прийнятті своїх рішень, та враховано, що будівництво об'єкту нерухомості, визнання за Товариством права власності на нього та подальша його державна реєстрація відбулась з відома та згоди органу місцевого самоврядування та органів, до виключної компетенції яких законом віднесено управління у сфері містобудівної діяльності.

Висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні положень Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про планування та забудову територій», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та Земельного кодексу України.

Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування судових рішень.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 36 1 Закону України «Про прокуратуру» за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями), визначивши при цьому, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Статтею 60 КАС України також обумовлено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Проте, в порушення вищевказаних вимог закону, прокурор при зверненні до суду не зазначив, в чому саме полягають порушення інтересів держави, не обґрунтував необхідність їх захисту шляхом пред'явлення адміністративного позову та не зазначив, яким чином задоволення позовних вимог прокурора може сприяти відновленню порушених державних інтересів.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз