Рішення

від 13.11.2013 по справі 1008/391/12

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/391/12

Провадження № 2/362/106/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Медведєва К.В.,

при секретарі - Савчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування державного акту та ін.

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із позовом, в якому (з урахуванням змін предмету позову) просили: 1) визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0022 га за адресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків Київської області, для будівництва індивідуального гаража, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Васильківської міської ради №09.213 від 20.08.2010 року; 2) зобов’язати відповідача відшкодувати завдану співвласникам багатоквартирного будинку за адресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків, майнову шкоду, шляхом будівництва зруйнованої ним допоміжної споруди (складу тари) та контейнерного майданчика у відповідності до наданого позивачами технічного паспорту з БТІ, де зазначені розміри та розташування вищевказаної споруди, що знаходилась за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за адресою м. Васильків, вул. Декабристів 2 знаходиться житловий будинок із вбудованими та прибудованими приміщеннями, а позивачам належить частина приміщень у вказаному будинку. Позивачі зазначають, що у нежитлових приміщеннях вказаного будинку розміщувалось Колективне торгівельне підприємство «Оксана», і у 1998 році на земельну ділянку під будинком та прибудинковою територією будинку видано Державний акт на право постійного користування землею, який видано на підставі рішення Васильківської міської ради народних депутатів від 23.12.1997 року № 372, вказаний акт виданий КТП «Оксана» спільно з ЖЕК №1 на земельну ділянку площею 0,31 га, з яких 0,27 га у постійне користування та 0,04 га у тимчасове користування, як зазначено у додатку до рішення № 372.

Позивачі зазначають, що на підставі договорів від 05.01.2000 року та від 28.10.2005 року позивачі стали власниками цілісного майнового комплексу (нежитлового приміщення), що знаходиться на 1-му поверсі будинку та співвласниками багатоквартирного житлового будинку.

Позивачі стверджують, що вказаній земельній ділянці був розташований склад тари (допоміжна споруда), який відображений в технічному паспорті на нежитлове приміщення по вул. Декабристів, 2 складений станом на 31.08.2009 року.

На думку позивачів, відповідач зруйнував вказаний склад тари та отримав земельну ділянку під складом тари у власність, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 24.05.2011 року серія ЯЛ № 294803 площею 0,0022 га за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 2, кадастровий номер земельна ділянки № 3210700000:03:033:0018, цільове призначення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража на підставі Рішення Васильківської міської ради 54 сесії 5 скликання №09.213 від 20.08.2010 р. Тобто, на думку позивачів, цей акт був виданий на земельну ділянку (прибудинкову територію), на яку вже існує державний акт на право постійного користування.

Отже позивачі вважають, що державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0022 га за адресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків Київської області, для будівництва індивідуального гаража, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Васильківської міської ради №09.213 від 20.08.2010 року має бути визнаний незаконним та підлягає скасуванню, оскільки такий спосіб захисту передбачений ст. 21 ЦК України.

Крім того, позивачі вважають, що відповідач своїми діями завдав шкоди співвласникам багатоквартирного будинку, а тому просять суд зобов’язати відповідача відшкодувати завдану шкоду шляхом відновлення допоміжної споруди (складу тари).

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники позов підтримали просили його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили та вказали, що відповідач законно отримав земельну ділянку

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали та відповідно до ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз’яснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши їх про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяючи здійсненню їхніх прав, приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2012 року № 2а-4447/12/2670, яка набрала законної сили, встановлено наступне:

«Рішенням Виконкому Васильківської міської ради народних депутатів № 372 від 23.12.1997 року надано в користування КТП «ОКСАНА»для обслуговування гастроному, розташованого в багатоповерховому житловому будинку, спільно з Житлово-експлуатаційною контрою № 1 землі загальною площею 0,31 га по АДРЕСА_1 з яких: ділянку площею 0,27 га. -в постійне користування, ділянку площею 0,04 га. -в тимчасове користування.

24.03.1998 року на КТП «ОКСАНА»оформлено Державний акт серії ІІ-КВ № 001660-25 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,27 га в межах згідно з планом землекористування.

З наявної в матеріалах справи технічної документації по підготовці та виготовленню Державного акту (стор.104,105,107) та пояснень представників сторін вбачаться, що 0,09 га. з загальної площі наданих в користування земель безпосередньо знаходиться під забудовою - багатоповерховим житловим будинком, у підвальному приміщенні та на першому поверсі якого був розташований гастроном.

Згідно з нотаріальним договором купівлі-продажу від 05.01.2000 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 придбали у КТП «ОКСАНА»в рівних долях кожний нежитлове приміщення площею 1463,7 кв.м. (визначене в договорі, як цілісний майновий комплекс), розташоване в місті Василькові Київської області по вул. Декабристів, буд.№ 2.

Згідно з нотаріальним договором купівлі-продажу від 28.10.2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали належні їм частини нежитлового приміщення (визначеного в договорі, як цілісний майновий комплекс) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11260220, виданим Васильківським міжрайонним міськім бюро технічної інвентаризації станом на 18.07.2006 року, підтверджується право спільної часткової власності позивачів на нежитлове приміщення (комплекс)».

Отже, вказані вище факти не підлягають доведенню відповідно до ст. 61 ЦПК України.

Судом достовірно встановлено, що

Відповідно до нотаріального договору від 05.01.2000 року предметом продажу було цілісний майновий комплекс, що знаходиться в місті Василькові Київської області по вул. Декабристів за №2. На земельній ділянці розташований цілісний майновий комплекс під індексом «А» .

Відповідно до нотаріального договору від 28.10.2005 року предметом продажу була 1/2 частина цілісного майнового комплексу, що знаходиться в місті Василькові Київської області по вул. Декабристів за №2. На земельній ділянці розташований майновий комплекс під індексом «А» .

З оглянутого в судовому засіданні оригіналу технічного паспорту на магазин та склад тари в м. Васильків по вул. Декабристів 2, складеного 31.08.2009 року, копії окремих сторінок якого знаходяться в матеріалах справи, вбачається наступне. Після укладення договорів, які підтверджують виникнення у позивачів право власності на майновий комплекс в будинку по вул. Декабристів 2, за позивачами за інвентаризоване майно - магазин та склад тари. Вказане майно складається з двох об’єктів: магазин (літера «А») та склад тари (літера «В»).

Згідно довідки КП «Васильківжитлоексплуатація» від 31.08.2009 року № 617 приміщення складу тари, яке знаходиться по вул. Декабристів, 2 на балансі КП «Васильківжитлоексплуатація» не знаходиться.

24.05.2011 року на ім’я ОСОБА_3 оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ№294803, площею 0,0022 га для будівництва індивідуального гаражу.

Згідно довідки КП КОР «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 21.05.2012 року № 852 згідно даних з Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 2 право власності на склад тари не зареєстровано, даний об’єкт заінвентаризовано.

Нормами ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, ч.1 ст. 21 ЦК України встановлено спосіб захисту цивільного права та інтересу. Вказаний спосіб захисту полягає в оспоренні правового акту індивідуальної дії, а позов заявляється до видавника такого правовогоакту.

Враховуючи те, що державний акт на право власності на земельну ділянку не є правовим актом індивідуальної дії, то позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права або інтересу. Крім того, ОСОБА_3 не виконує владних функцій та не є органом влади або органом місцевого самоврядування, отже він є неналежним відповідачем за такою вимогою.

Отже, вимога позивачів про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,0022 га за адресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків Київської області, для будівництва індивідуального гаража, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Васильківської міської ради №09.213 від 20.08.2010 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до

обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана норма передбачає наявність наступних елементів: 1) неправомірність рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; 2) наявність шкоди немайновим правам або наявність шкоди майну фізичної або юридичної особи; 3) причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю заподіювача та шкодою, яка настала.

Відповідно до положень п.п. 2-4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, шкода, що заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що його спричинила, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Для правильного вирішення спору необхідно дослідити наявність елементів генерального делікту.

Суду не надано доказів існування контейнерного майданчика, як окремого об’єкта права власності або складової частини іншого об’єкту права власності.

Позивачами не надано суду доказів того, що споруда складу тари та контейнерного майданчикабула допоміжною спорудою будинку, який розташовано заадресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків Київської області. Також позивачами не надано суду доказів, що вказаний склад тари та контейнерний майданчик належав на праві спільної власності співвласникам будинку, який розташовано за адресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків Київської області.

Крім того, позивачами не надано суду доказів того, що склад тари та контейнерний майданчикналежав до цілісного майнового комплексу магазину, що належав КТП «Оксана» і був відчужений на користь позивачів. Позивачами не надано суду доказів, що вказаний склад тари та контейнерний майданчикналежав позивачам або хоч одному з них.

Отже, відсутність прав на вказаний об’єкт у позивачів обумовлює відсутність можливості завдання останнім шкоди руйнуванням такого складу тари. Посилання позивачів на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи судом не можуть бути прийняті, оскільки в останній не встановлено факту вчинення протиправних дій саме відповідачем і належності складу тари позивачам.

Відповідно до ст. 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, за відсутності доведеності факту наявності у позивачів шкоди, немає необхідності у дослідженні інших елементів генерального делікту.

Враховуючи викладене, вимога позивачів про зобов’язання відповідача відшкодувати завдану співвласникам багатоквартирного будинку за адресою вул. Декабристів, 2, м. Васильків, майнову шкоду, шляхом будівництва зруйнованої ним допоміжної споруди (складу тари) та контейнерного майданчика у відповідності до наданого позивачами технічного паспорту з БТІ, де зазначені розміри та розташування вищевказаної споруди, що знаходилась за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1,3, 10, 60, 61, 74, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 224-233, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Медведєв К.В.