Ухвала

від 16.01.2014 по справі 1008/391/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/391/12 Головуючий у І інстанції Медведєв К.В. Провадження № 22-ц/780/333/14 Доповідач у 2 інстанції Яворський Категорія 44 16.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Савченко С.І., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому у відповідності до норм ст. 382 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України просили з урахуванням змін предмету позову визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0022 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаража, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення Васильківської міської ради №09.213 від 20.08.2010 р. та зобов'язати відшкодувати відповідача завдану співвласникам вищевказаного багатоквартирного будинку майнову шкоду, шляхом будівництва зруйнованої ним допоміжної споруди (склад тари) та контейнерного майданчика.

В ході судового розгляду вказаної справи позивачі подали заяву, в якій просили забезпечити позов шляхом заборони вчинення будь-яких дій ОСОБА_3 щодо вищезазначеної земельної ділянки, у тому числі її відчуження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати, як таку, що є незаконною та постановити нову, якою забезпечити позов, посилаючись на те, що судом неправомірно було взято до уваги твердження відповідача про відсутність намірів відчуження ним земельної ділянки, що не підтверджується доказами, тому вважають, що в подальшому це може утруднити виконання рішення у справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились на розгляд даної справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що заявниками не надано до суду належних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а саме припущення заявників, що вищезазначене майно на момент вирішення справи може змінити власника не доведене, а сам факт зміни власника не є перешкодою для примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно вимог зазначеної вище постанови забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим з матеріалів справи не вбачається, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду при вирішення вказаного спору по суті.

Крім того на час розгляду вказаної апеляційної скарги вбачається, що суд першої інстанції розглянув спір по суті та постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, прийшовши до висновку про безпідставність позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним. При цьому судом першої інстанції враховано, що позивач позовних вимог до Васильківської міської ради про визнання незаконним рішення вказаної міської ради №09.213 від 20 серпня 2010 року не заявляв та правомірність передачі відповідачу земельної ділянки органом місцевого самоврядування не оспорював.

Тому, керуючись ч. 6 ст. 154, ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2013 року про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.А.Яворський

судді: С.І.Савченко

В.О.Фінагєєв