Ухвала

від 15.11.2013 по справі 654/2496/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3324/2013р. Головуючий в І інстанції Третьякова І.В.

Категорія: 24 Доповідач - Радченко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Вербицької Л.І., Слюсаренко О.В.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року в справі за позовом Херсонського училища культури до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 24.09.2008 року між Херсонським училищем культури та ОСОБА_3 було укладено Угоду про підготовку фахівців Херсонського училища культури, на підставі даної угоди відповідач здобула спеціальність «хореографія». Згідно протоколу засідання комісії з розподілу студентів-випускників Херсонського училища культури від 25 квітня 2012 року, відповідач була розподілена і направлена в розпорядження Голопристанського районного будинку дитячої та юнацької творчості. Наказом №62 від 28 серпня 2012 року відповідач була прийнята на роботу на посаду хореографа Голопристанської гімназії з 03.09.2012 року. Наказом №13 від 18.02.2013 року відповідач була звільнена з посади хореографа Голопристанської гімназії, за власним бажанням. Посилаючись на те, що відповідач навчалась за державним замовленням і на її навчання було затрачено бюджетні кошти, однак нею не було виконано обов'язок випускника працевлаштуватися після закінчення навчання за державним замовленням і відпрацювати не менше трьох років за місцем призначення, просили стягнути з відповідачки на їх користь вартість навчання в сумі 27 813,44 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Херсонського училища культури вартість навчання 27 813,44 грн., судові витрати в сумі 278,13 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., а всього: 31088(тридцять одну тисячу вісімдесят вісім ) грн. 57 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник Херсонського училища культури просив апеляційну скаргу відхилити посилаючись на її необґрунтованість.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2008 року між Херсонським училищем культури та ОСОБА_3 було укладено Угоду про підготовку фахівців Херсонського училища культури №55, на підставі даної угоди відповідач здобула спеціальність «хореографія» (а.с.6). Згідно протоколу засідання комісії з розподілу студентів-випускників Херсонського училища культури від 25.04.2012 року, відповідач була розподілена і направлена в розпорядження Голопристанського районного будинку дитячої та юнацької творчості(а.с.7-9). Наказом №62 від 28.08.2012 року відповідач була прийнята на роботу на посаду хореографа Голопристанської гімназії з 03.09.2012 року (а.с. 11). 15.02.2013 року, ОСОБА_3 надала директору Голопристанської гімназії №2 заяву про звільнення її за власним бажанням (а.с.13). Наказом №13 від 18.02.2013 року відповідач була звільнена з посади хореографа Голопристанської гімназії, за власним бажанням (а.с.14).

Згідно з розрахунком Херсонського училища культури витрати на навчання відповідачки становлять 27813.44 грн. (а.с. 15); вказаний розрахунок в ході розгляду справи не оспорювався.

Відповідно до п. 2.3 Угоди студент зобов'язаний відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку в разі порушення зобов'язань, передбачених угодою. (а.с.6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка, як випускник вищого навчального закладу, що навчалась за державним замовленням, після закінчення навчання мала відпрацювати за направленням три роки, але свого обов'язку не виконала, а тому має відшкодувати повну вартість навчання.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про освіту», випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, встановлений ст.2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», відповідно до якої особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації відпрацювати у державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до Державного бюджету повну вартість навчання.

Виходячи з положень п.п.8,14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992, випускник вищого навчального закладу зобов'язаний відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років, а в разі неприбуття за направленням або відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням, звільнення його за ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до Державного бюджету вартість навчання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки між сторонами була укладена угода, якою врегульовано спірні правовідносини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову і стягнення з відповідача фактичних витрат, пов'язаних із його навчанням.

Доводи апеляційної скарги про те, що Херсонське училище культури не уповноважене звертатись з позовом до суду про стягнення на їх користь вартості навчання, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки навчальний заклад є комунальним закладом, фінансування його проводиться за рахунок бюджетних коштів і за умовами укладеної між сторонами угоди відповідачка зобов'язалась відшкодувати витрати по навчанню.

Доводи апелянта про те, що відсутній механізм визначення та відшкодування випускниками вартості навчання не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки позивачем наданий розрахунок понесених витрат, який є обгрунтованим та в ході розгляду справи відповідачкою не оспорювався.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що Конституція України гарантує право на безоплатність освіти, а використання примусової праці забороняється, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, так як підставою позову є невиконання відповідачкою договірних зобов'язань.

Оскільки інші доводи апеляційної скарги є тотожними з доводами позовної заяви, яким суд дав належну юридичну оцінку при ухваленні рішення, то колегія суддів, їх до уваги не приймає.

Оскільки рішення в даній справі є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: