Постанова

від 13.11.2013 по справі 827/2048/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2013 рокуСправа №827/2048/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі

судді - Александрова О.Ю., за участю секретаря - Козька М.М.,

за участю представників:

позивача - Калюжного Леоніда Ігоровича, НОМЕР_1 від 30.01.1998;

Петрової Наталі Юріївни, довіреність б/н від 28.08.2013,

Кузьміна Вікторія Львівна, довіреність б/н від 03.09.2013;

Святецької Тетяни Петрівни, довіреність б/н від 28.08.2013;

відповідача - Обухової Алли Вячеславівни, довіреність №22/9/27-05-10-25 від 29.08.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в м. Севастополі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ураніс» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів в м. Севастополі (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень: №0000142210 від 26.07.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 53 227,50 грн., у тому числі 42 582,00 грн. - основний платіж, 10 645,50 грн. - штрафні санкції, №0000122210 від 26.07.2013 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 839,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 919,50 грн., №0000132210 від 26.07.2013 про зменшення розміру від'ємного значення вартість суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 19 873,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані таким: під час проведення відповідачем перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Ураніс» надало відповідачу необхідні документи бухгалтерського обліку по правочинам з ТОВ «Евоком Україна» за перевіряємий період, а саме: податкові накладні, оформлені відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, видаткові накладні, рахунки банківські документи; всі податкові накладні були заповнені і видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» на підставі фактично здійснених операцій поставки, оформлені відповідно до вимог законодавства і підписані керівником ТОВ «Евоком Україна»; факт реєстрації ТОВ «Евоком Україна» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також наявність свідоцтва про його реєстрацію платником податку на додану вартість, є передбаченими Законом України «Про податок на додану вартість» умовами для внесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум, зазначених у податкових накладних, виданих ТОВ «Евоком Україна»; з акта перевірки вбачається, що всі висновки Інспекції ґрунтуються на поясненнях засновників та посадових осіб ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа - Інкорпорейтед», ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», наданими невідомо коли та кому, але, норми Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містять норм, що передбачали б підтвердження поясненнями посадових осіб документально оформлених і фактично здійснених господарських операцій; виявлені порушення у підприємств - контрагентів, що не виконали свої зобов'язання зі сплати податку в бюджет, тягнуть відповідальність і негативні наслідки для цих підприємств; реальне настання правових наслідків у вигляді одержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ураніс» від ТОВ «Евоком Україна» є безумовним фактом, підтвердженим документально: договорами, податковими накладними, платіжними документами.

Ухвалами суду від 23.08.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/2048/13-а, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на позов, у якому із заявленими вимогами не погодився, зазначив таке:

1. Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з TOB «Евоком Україна», а саме, укладено договори поставки комплектуючих. На підставі даних правовідносин, позивачем було включено: до податкового кредиту суму у розмірі 21 711,54 грн., до валових витрат суму у розмірі 202 773,00 грн.

2. На адресу ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС надійшов акт від 12.04.2012 р. №1624/22.4-13/36938894 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Евоком Україна» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «Комерційна фірма «Горизонталь», за період квітень, травень, червень, липень 2012 р. та TOB «Константа - Інкорпорейтед» за період січень, лютий, березень 2012 р. з TOB «Онікс Компані ЛТД» за період листопад, грудень 2011 p., січень, лютий 2012 p., з TOB «Компанія Мармур ЛТД» за період липень 2012 р.».

3. Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6, який являвся засновником та посадовою особу TOB «КФ «Горизонталь», встановлено, що допитуваний ніякого відношення до вказаного підприємства не має, документи фінансової звітності не підписував і статут не складав. Підприємство зареєстроване на його ім'я за грошову винагороду. Також відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7, яка являється посадовою особою та засновником TOB «Константа - Інкорпорейтед» встановлено, що відношення де реєстрації вказаного підприємства вона не має, фінансово-господарською діяльністю не займалася, жодних уставних чи звітних документів не підписувала, свідоцтво платника податку на додану вартість в органах податкової служби не отримувала.

4. Відповідно до акту перевірки від 15.03.2013 р. №531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами - продавцями та підприємствами - покупцями за період листопад - грудень 2011 р. та січень - березень 2012 р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.3 cт. 198, п. 193.1 cт. 193, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 cт. 201, п. 201.10 cт. 201, п. 201.6 cт. 201 Податкового кодексу України по операціях з придбані товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям у листопаді - грудні 2011 року та січні - березні 2012 року.

5. Відповідно до Акту №429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013 р. про неможливість проведення звірки TOB «Компанія Мармур ЛТД» встановлено, що директор підприємства ОСОБА_8 зареєстрував його за винагороду та без мети ведення фінансово-господарської діяльності, документи від імені підприємства він не підписував та не складав, податкову звітність не підписував та не здавав до податкових органів. Крім того, працівниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Довідку від 02.11.2012 p., відповідно до якої місцезнаходження TOB «Компанія Мармур ЛТД» не встановлено.

6. Згідно з п. 3 ст. 8 Розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємці відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно з поясненнями керівників підприємств - контрагентів TOB «Евоком Україна», останні не мають відношення до обов'язків, покладених на них законодавством. Крім того, відповідно до статті 55-1 господарського Кодексу України передбачено ознаки фіктивності суб'єкта господарювання, а саме: незареєстроване у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проводить фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Таким, чином, у зв'язку з не підтвердженням господарських операцій по ланцюгу від ТОВ «КФ «Горизонталь», ТОВ «Константа - Інкорпорейтед», ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» до ТОВ «Евоком Україна», не підтверджується також і реальність проведення господарських операцій, а отже, і нарахування податкового кредиту та валових витрат, між ТОВ «Евоком Україна» та ТОВ «Ураніс» /т.3, а.с.15/.

У судовому засіданні 07.11.2013 представник позивача надав суду додаткове письмове пояснення щодо суті спору, у якому, зокрема, навів необхідні на його думку розрахунки /т.3, а.с.93-96/.

У судовому засіданні 13.11.2013 представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.11.2013 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ураніс» (ЄДРПОУ 31734954), з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Евоком Україна» (ЄДРПОУ 36938894) за період з 01.02.2012 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт №143/27-05-22-01-10/31734954 від 17.07.2013 (далі за текстом - Акт перевірки) /т.1, а.с.29-38/.

За висновками Акта перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ураніс»:

1. частини п'ятої статті 203, частини першої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Ураніс» при придбанні товарів, послуг;

2. пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 21 712,00 грн., у тому числі: за лютий 2012 року - на 298,00 грн.; за липень 2012 року - на 20 049,00 грн., у серпні 2012 року - на 1 365,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування (р.23) на загальну суму 1 839,00 грн., у тому числі:за березень 2012 року - на 298,00 грн., за серпень 2012 року - на 1 204,00 грн., за вересень 2012 року - на 337,00 грн., та завищення від'ємного значення податку на додану вартість (р.240 на загальну суму 19 873,00 грн., у тому числі: за серпень 2012 року - на 18 845,00 грн., за вересень 2012 року - на 1 028,00 грн.;

3. пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 42 582,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2012 року - на 20 098,00 грн., за 3 квартал 2012 року - на 22 484,00 грн.;

4. перевіркою ТОВ «Ураніс» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентом - постачальником ТОВ «Евоком Україна» за період з 01.02.2012 по 30.09.2012;

5. Перевіркою ТОВ «Ураніс» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з постачальником, а саме ТОВ «Евоком Україна» за лютий та липень 2012 року, з урахуванням їх виду, обсягу та розрахунків.

Такі висновки мотивовані відповідачем наступним:

1. Перевіркою достовірності відображених показників рядку 04 Декларацій «витрати що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.02.2012 по 30.09.2012 та на підставі таких документів: видаткові накладні, картка рахунка 63.1, встановлено включення до складу витрат операції по взаємовідносинам з TOB «Евоком Україна» у 2012 році всього на суму 202 773,00 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2012 року включена сума 95 704,00 грн., у 3 кварталі 2012 року включена сума 107 069,00 грн. У зв'язку з тим, що TOB «Евоком Україна» товари, які мають ознаки недійсності, надані у подальшому на адресу TOB «Ураніс», визнання недійсними угод з вищезгаданим контрагентом-постачальником призводить до правових наслідків для контрагента - покупця - TOB «Ураніс» у частині відсутності права на формування валових витрат на суму 202 773,00 грн. по операціях з постачальником - TOB «Евоком Україна» у розумінні пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток (по ставці 21%) всього на суму 42 582 грн., у тому числі: за 1 квартал 2012 року - на суму 20 098,00 грн., за 3 квартал 2012 року - на суму 22 484,00 грн.

2 . ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополя отримано від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Акт від 12.04.2013 №1624/22.4-13/36938894 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» (код за ЄДРПОУ 36938894), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код за ЄДРПОУ 37889322) за період квітень, травень, червень, липень 2012 року та ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» (код за ЄДРПОУ 37817020) за період січень, лютий, березень 2012 року, з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37817014) за період листопад, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року, з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37889288) за період липень 2012 року.

У відповідності до акту №8900/22-7/36938894 від 17.12.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Евоком Україна» по взаємовідносинам з TOB «Комерційна фірма «Горизонталь», TOB «Константа - Інкорпорейтед» та згідно інформаційних баз податкового органу та поданої податкової звітності встановлено, що в податковому обліку взаємовідносини з TOB «Комерційна фірма «Горизонталь» відображено наступним чином: суми витрат відображено в деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту у розмірі 359 695,00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2012 року - 181 759,00 грн., за травень 2012 року - 76 504,00 грн., за червень 2012 року - 54 500,00 грн., за липень 2012 року - 46 932,00 грн.; суми витрат віднесено до складу валових витрат з податку на прибуток у розмірі 1 798 472,00 грн., у тому числі за II квартал 2012 року - 1 563 814,00 грн., за III квартал 2012 року - 234 658,00 грн. Згідно інформаційних баз даних TOB «Комерційна фірма «Горизонталь» зареєстровано Солом'янською районною державною адміністрацією у м. Києві за №10731020000021380 від 03.10.2011. Код ЄДРПОУ 37889322. Взято на податковий облік в органі державної податкової служби за №32734 від 04.10.2011, перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від №200022101 від 25.01.2012, анульовано 25.10.2012, у зв'язку із станом до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Індивідуальний податковий номер - 378893226587. Засновником та посадовою особою є ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2. До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС для врахування при проведенні перевірки надано копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_6, від 28.08.2012 який повідомив наступне: «Я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомляю, що ніякого відношення до TOB «Комерційна фірма «Горизонталь» не маю. Документи фінансової звітності підприємства не підтісував. Статут не складав. У зв'язку із скрутним становищем зареєстрував підприємство за грошову винагороду у розмірі 200 (двісті) доларів США. Приблизно у жовтні місяці 2011 року, невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_13 запропонував мені зареєструвати підприємство на своє ім'я, у зв'язку з скрутним становищем, я на це погодився. На протязі 2-х тижнів я з чоловіком на ім'я ОСОБА_13 ходили до нотаріуса по бул. Лесі Українки, будинку не пам'ятаю , потім у банк в який не пам'ятаю, він знаходиться біля Прем'єр Палацу, всі документи оформляла жінка. Перед банком ми їздили у РДА Солом'янського р-ну, я підписував папери зміст яких мені не відомий . Після РДА ми їздили до податкової яка знаходиться біля станції метро Дорогожичі та підписував документи зміст яких мені теж не відомий, в якому кабінеті це було не пам 'ятаю, візуально пояснити можу. Після чого ми з ним не зустрічались, він перед Новим Роком заплатив мені ще 100 (сто) доларів США , після чого він зник та на телефоні дзвінки не відповідав».

Згідно інформаційних баз податкового органу та податної податкової звітності, встановлено, що у податковому обліку взаємовідносини з ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» відображено наступними чином: суму витрат віднесено до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2012 року у розмірі 818 382,00 грн.; до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за 2012 рік включено суму 163 676,00 грн. у тому числі: за січень - 42 324,00 грн., за лютий - 59 028,00 грн., за березень 2012 - 62 324,00 грн. Згідно інформаційних баз даних: TOB «Константа - Інкорпорейтед» зареєстровано Солом'янською районною державною адміністрацією у м. Києві за №Ю731020000021094 від 28.07.2011. Код ЄДРПОУ 37817020. Взято на податковий облік в органи державної податкової служби за № 32624 від 29.07.2011, перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від № 100348456 від 18.08.2011 р. Індивідуальний податковий номер - 378170226585. Засновником та посадовою особою є ОСОБА_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3. До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС для врахування при проведенні перевірки надано копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_7, від 29.08.2012, яка повідомила наступне: «Про те що я являюсь засновником та головним бухгалтером TOB «Константа - Інкорпорейтед» я дізналася від працівників податкової міліції. Відношення до реєстрації даного підприємства я не маю. Ніякої фінансово - господарської діяльності не здійснювала. Яким чином на моє ім'я зареєстрували TOB «Константа-Інкорпорейтед» мені невідомо. Копії документів давала своєму знайомому для отримання позики в банку. Його звати ОСОБА_11 приблизно 45 років, проживає в м. Києві. Жодних реєстраційних документів TOB «Константа - Інкорпорейтед» я не підписувала. Ніяких розрахункових рахунків щодо даного підприємства я не відкривала. Жодних коштів в статутний фонд TOB «Константа - Інкорпорейтед» я не вносила. Статут TOB «Константа - Інкорпорейтед» власним підписом в присутності нотаріуса не затверджувала. Ніяких доручень іншим, особам в присутності нотаріуса на здійснення реєстрації TOB «Константа - Інкорпорейтед» в державних установах та банківських структурах я не давала. Ніякого дозволу на виготовлення печатки вказаного товариства я не отримувала. Реєстрацію карток на відкриття розрахункових рахунків в банківських установах я не здійснювала. Угоди про оренду офісного приміщення я не підписувала. Особисто я не здійснювала постанову підприємства на облік в органах податкової міліції. Свідоцтво платника ПДВ даного товариства в органах податкової служби я не отримувала». За результатом перевірки від 17.12.2012 №8900/22-7/36938894 СГД TOB «Евоком Україна» було зменшено податковий кредит та валові витрати по контрагентам TOB «Константа - Інкорпорейтед» та TOB «Комерційна фірма «Горизонталь» на суму взаємовідносин за відповідні періоди, які були охоплені попередньою перевіркою.

У відповідності до акту №531/22.4-13/37817014 від 15.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної перевірки TOB «Онікс Компані ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37817014) щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами - продавцями та підприємствами - покупцями за період листопад - грудень 2011 року та січень-березень 2012 року» та згідно інформаційних баз податкового органу та поданої податкової звітності встановлено, що в податковому обліку взаємовідносини TOB «Евоком Україна» з TOB «Онікс Компані ЛТД» відображено наступним чином: Суми витрат відображено в деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту в загальній сумі 166 333,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 20 000,00 грн., за грудень 2011 року - 33 333,00 грн., за січень 2012 року - 45 000,00 грн., за лютий 2012 року - 68 000,00 грн. Суми витрат віднесено до складу валових витрат з податку на прибуток в загальній сумі 831 667,00 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року - 266 667,00 грн., за І квартал 2012 року - 565 000,00 грн. TOB «Онікс Компані ЛТД» зареєстроване Солом'янською в м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.07.2011 №10731020000021093. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 37817014. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №32623 від 29.07.2011, станом на 15.03.2013 перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.08.2011 № 100348450, видане ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, індивідуальний податковий номер - 378170126587. Місцезнаходження TOB «Онікс Компані ЛТД», відповідно до даних інформаційних автоматизованих систем ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС та свідоцтва про державну реєстрацію: 03138, м. Київ, вул. Охтирська, 6/А. На дату написання акту про неможливість проведення зустрічної звірки стан платника - « 9-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Засновником та посадовою особою є ОСОБА_12, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.3 ст.198, п. 193.1 ст. 193, п. 198.6 ст. 198. п. 201.4 ст. 201. пп. 201.10 ст. 201. п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям у листопаді - грудні 2011 року та січні - березні 2012 року.

У відповідності до акту №429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Компанія «Мармур ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37889288) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012 та згідно інформаційних баз податкового органу та поданої податкової звітності встановлено, що в податковому обліку взаємовідносини TOB «Евоком Україна» з TOB «Компанія «Мармур ЛТД» відображено наступним чином: суми витрат відображено в деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту за липень 2012 року у розмірі 14 603,00 грн.; суми витрат віднесено до складу валових витрат з податку на прибуток за III квартал 2012 року у розмірі 73 015,00 грн. Згідно інформаційних баз даних та відповідно до акту №429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Компанія «Мармур ЛТД»: TOB «Компанія «Мармур ЛТД» зареєстроване в Солом'янській РДА у м. Києві від 03.10.2011 за номером №10731020000021373. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 37889288 . Взято на податковий облік в органах державної податкової служби №32730 від 04.10.2011, станом на дату складання акта перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.01.2012 №200022098, видане ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, індивідуальний податковий номер - 378892826580. Анульовано 09.01.2013. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно автоматизованих інформаційних систем ДПС України станом на дату написання акту, стан платника TOB Компанія «Мармур ЛТД» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Працівниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 02.11.2012 №7176/7/07-09 (Додаток 2 до Положення про організацію взаємодії підрозділів органів державної податкової служби для встановлення платників податків), у відповідності з якою місцезнаходження TOB «Компанія «Мармур ЛТД» не встановлено. Згідно службової записки №2121/7/07-09 від 11.04.2013 ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС та наданих пояснень від 30.07.2012, директором TOB «Компанія «Мармур ЛТД» є ОСОБА_8, який повідомив, що зазначене підприємство він зареєстрував за грошову винагороду та без мети ведення фінансово-господарської діяльності, документи від імені директора товариства він не підписував та не складав, податкову звітність не підписував та не здавав до податкових органів. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період з 01.01.2012 по 30.10.2012, які підпадають під визначення статті 134 Податкового кодексу України. Збіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2012 по 30.10.2012, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України.

3. Згідно з пунктом 3 статті 8 розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємці відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно з поясненнями керівників підприємств - контрагентів TOB «Евоком Україна», останні не мають відношення до обов'язків, покладених на них законодавством. Крім того, відповідно до статті 55-1 господарського Кодексу України передбачено ознаки фіктивності суб'єкта господарювання, а саме: незареєстроване у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проводить фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ураніс» статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених норм у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. У зв'язку з вищевикладеним у ТОВ «Ураніс» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами - постачальниками у розумінні статті 185 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №143/27-05-22-01-10/31734954 від 17.07.2013 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ураніс» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000142210 від 26.07.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 53 227,50 грн., у тому числі 42 582,00 грн. - основний платіж, 10 645,50 грн. - штрафні санкції /т.1, а.с.40/;

- №0000122210 від 26.07.2013 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 839,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 919,50 грн. /т.1, а.с.39/;

- №0000132210 від 26.07.2013 про зменшення розміру від'ємного значення вартість суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 19 873,00 грн. /т.1, а.с.41/.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку сторони суду не надали.

Судом встановлено, що з приводу повноти та правильності нарахування та сплати позивачем податку на прибуток підприємств застосуванню до спірних відносин підлягають норми розділу III Податкового кодексу України, а з приводу повноти та правильності нарахування та сплати податку на додану вартість - норми розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ.

За правилом абзацу першого пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України).

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (підпункт 138.8.2 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України).

Склад загальновиробничих витрат визначений підпунктом 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України.

За пунктом 138.9 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу.

Перелік інших витрат наведений у пункті 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;

датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей цієї статті під субординованим боргом розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів (пункт 138.5 Податкового кодексу України).

За змістом наведених норм розділу III Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статі 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

За приписами пунктів 199.1, 199.2 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

За змістом наведених норм розділу V Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідними операціями.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2.1. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (ідентифікаційний код 31734954) зареєстровано юридичною особою /т.1, а.с.10, 11/, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі (взято на облік в органі державної податкової служби 12.12.2001 за №7572) /т.3, а.с.126 - оборотна сторінка/, 13.12.2001 зареєстровано платником податку на додану вартість, 27.05.2011 перереєстровано, про що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя видано свідоцтво №100338140 /т.3, а.с.126 - оборотна сторінка/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» (ідентифікаційний код 36938894) зареєстровано юридичною особою /т.2, а.с.242, 243,/, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС (взято на облік в органі державної податкової служби 22.01.2010 за №30257 /т.2. а.с.244, т.3, а.с.19 - оборотна сторінка/, 16.02.2010 зареєстровано платником податку на додану вартість, про що у Солом'янському районі м. Києва видано свідоцтво №100270175 /т.2, а.с.245, т.3, а.с.19 - оборотна сторінка/.

28.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» (Постачальник) укладено договір поставки №15 (далі - Договір) /т.1, а.с.42-45/.

За пунктом 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначних цим Договором Постачальник зобов'язується поставляти визначений цим Договором товар, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати товар згідно з рахунками.

Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, зазначаються у рахунках (пункт 1.2 Договору).

Оплата товару здійснюється по договірних цінах, узгоджених сторонами у розрахунку (пункт 3.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору сторонами оформлені:

- податкові накладні: №16815 від 29.02.2012 на суму 34 987,85 грн., у тому числі податок на додану вартість 5 831,31,00 грн.; №16772 від 24.02.2012 на суму 8 984,50 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 497,42 грн.; №16741 від 23.02.2012 на суму 3 334,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 555,72 грн.; №16819 від 29.02.2012 на суму 86,28 грн., у тому числі податок на додану вартість 14,38 грн.; №16722 від 22.02.2012 на суму 1 614,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 269,00 грн.; №16709 від 20.02.2012 на суму 566,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 94,40 грн.; №16773 від 24.02.2012 на суму 19 413,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 235,65 грн.; №16813 від 29.02.2012 на суму 23 069,57 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 844,93 грн.; №18595 від 11.07.2012 на суму 20 040,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 340,00 грн.; №18761 від 25.07.2012 на суму 6 132,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 022,04 грн.; №18464 від 04.07.2012 на суму 21 522,96 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 587,16 грн.; №16414 від 25.01.2012 на суму 609,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 101,52 грн.; №16415 від 25.01.2012 на суму 2 556,96 грн., у тому числі податок на додану вартість 426,16 грн.; №16551 від 03.02.2012 на суму 1 788,22 грн., у тому числі податок на додану вартість 298,04 грн.; №16448 від 26.01.2012 на суму 2 838,67 грн., у тому числі податок на додану вартість 473,11 грн.; №18997 від 11.07.2012 на суму 565,44 грн., у тому числі податок на додану вартість 94,24 грн.; №18763 від 25.07.2012 на суму 33,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 5,64 грн.; №18469 від 04.07.2012 на суму 1 383,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 230,64 грн.; №18762 від 25.07.2012 на суму 2 022,41 грн., у тому числі податок на додану вартість 337,07 грн.; №18532 від 06.07.2012 на суму 448,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 74,80 грн.; №18574 від 10.07.2012 на суму 70 996,38 грн., у тому числі податок на додану вартість 11 832,73 грн.; №18468 від 04.07.2012 на суму 5 335,08 грн., у тому числі податок на додану вартість 889,18 грн.; №16814 від 29.02.2012 на суму 18 186,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 031,02 грн. /т.1, а.с.46, 51, 55, 60, 65, 69, 73, 77, 82, 86, 90, 93, 97, 101, 108 114 118 122 126 130 133 137, 141/.

- накладні: №18442 від 01.03.2012 на суму 19 061,28 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 176,88 грн.; №18402 від 29.02.2012 на суму 34 987,85 грн., у тому числі податок на додану вартість 5 831,31,00 грн.; №18405 від 29.02.2012 на суму 96,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 16,04 грн.; №18577 від 12.03.2012 на суму 8 888,26 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 481,38 грн.; №18299 від 23.02.2012 на суму 3 334,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 555,72 грн.; №18420 від 29.02.2012 на суму 86,28 грн., у тому числі податок на додану вартість 14,38 грн.; №18576 від 12.03.2012 на суму 258,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 43,14 грн.; №18274 від 22.02.2012 на суму 1 614,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 269,00 грн.; №18297 від 23.02.2012 на суму 566,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 94,40 грн.; №18360 від 28.02.2012 на суму 19 413,90 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 235,65 грн.; №18395 від 29.02.2012 на суму 23 069,57 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 844,93 грн.; №18440 від 01.03.2012 на суму 27 931,27 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 655,21 грн.; №20804 від 11.07.2012 на суму 20 040,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 340,00 грн.; №21003 від 25.07.2012 на суму 6 132,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 022,04 грн.; №20602 від 04.07.2012 на суму 21 522,96 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 587,16 грн.; №18032 від 02.02.2012 на суму 609,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 101,52 грн.; №18033 від 02.02.2012 на суму 2 556,96 грн., у тому числі податок на додану вартість 426,16 грн.; №18441 від 01.03.2012 на суму 914,54 грн., у тому числі податок на додану вартість 152,42 грн.; №18298 від 23.02.2012 на суму 339,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 56,60 грн.; №18215 від 15.02.2012 на суму 534,07 грн., у тому числі податок на додану вартість 89,01 грн.; №18123 від 09.02.2012 на суму 561,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 93,60 грн.; №18034 від 02.02.2012 на суму 2 277,07 грн., у тому числі податок на додану вартість 379,51 грн.; №20805 від 11.07.2012 на суму 565,44 грн., у тому числі податок на додану вартість 94,24 грн.; №21005 від 25.07.2012 на суму 33,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 5,64 грн.; №20610 від 04.07.2012 на суму 1 383,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 230,64 грн.; №21004 від 25.07.2012 на суму 2 022,41 грн., у тому числі податок на додану вартість 337,07 грн.; №20726 від 06.07.2012 на суму 448,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 74,80 грн.; №20764 від 10.07.2012 на суму 70 996,38 грн., у тому числі податок на додану вартість 11 832,73 грн.; №20609 від 04.07.2012 на суму 5 335,08 грн., у тому числі податок на додану вартість 889,18 грн.; №18400 від 29.02.2012 на суму 18 186,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 031,02 грн.; №19258 від 23.04.2012 на суму 20 040,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 340,00 грн.; №18921 від 03.04.2012 на суму 20 040,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 340,00 грн.; №18488 від 01.03.2012 на суму 1 961,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 326,92 грн.; №18637 від 15.03.2012 на суму 1 347,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 224,60 грн.; №18638 від 15.03.2012 на суму 2 019,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 336,60 грн. /т.1, а.с.48, 49 53 54 57 62 63 67, 71, 75, 79, 81, 84, 88, 92, 95, 99, 103, 104, 105, 111, 112, 116,120, 124, 129, 132, 135, 139, 143, 144, 146, т. 2, а.с.98, 102, 104/, та інші.

- рахунки: №16619 від 11.01.2012 на суму 54 049,13 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 008,19 грн.; №16980 від 07.02.2012 на суму 12 318,82 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 053,14 грн.; №17194 від 23.02.2012 на суму 345,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 57,52 грн.; №16868 від 30.01.2012 на суму 1 614,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 269,00 грн.; №17117 від 17.02.2012 на суму 566,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 94,40 грн.; №16622 від 11.01.2012 на суму 19 413,90 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 235,65 грн.; №16621 від 11.01.2012 на суму 51 000,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 500,14 грн.; №17822 від 10.04.2012 на суму 142 056,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 23 676,14 грн.; №16802 від 24.01.2012 на суму 609,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 101,52 грн.; №16694 від 16.01.2012 на суму 2 556,96 грн., у тому числі податок на додану вартість 426,16 грн.; №16810 від 24.01.2012 на суму 1 788,22 грн., у тому числі податок на додану вартість 298,04 грн.; №16833 від 25.01.2012 на суму 2 838,67 грн., у тому числі податок на додану вартість 473,11 грн.; №18998 від 04.07.2012 на суму 565,44 грн., у тому числі податок на додану вартість 94,24 грн.; №19226 від 18.07.2012 на суму 33,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 5,64 грн.; №18679 від 04.07.2012 на суму 1 383,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 230,64 грн.; №19178 від 16.07.2012 на суму 2 022,41 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 022,41 грн.; №17557 від 22.03.2012 на суму 70 996,38 грн., у тому числі податок на додану вартість 11 832,73 грн.; №18571 від 01.06.2012 на суму 5 335,08 грн., у тому числі податок на додану вартість 889,18 грн.; №16620 від 11.01.2012 на суму 58 266,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 711,02 грн. /т.1, а.с.50, 58, 64, 68, 72, 76, 80, 85, 96, 100, 106, 113, 117, 121, 125, 128, 136, 140, 145/ та інші.

01.06.2010 між Приватним підприємством «Нічний експрес» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» (Замовник) укладений договір №9117 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно пункту 1 якого Відправник або Одержувач передає (отримує), а Перевізник приймає на себе забезпечення перевезення на території України вантажі, кількісні та якісні характеристики яких, а також маршрут доставки, відомості про Одержувача, та ін.., вказуються з заявках (вантажних деклараціях) на кожне перевезення /т.3, а.с.105-107/.

На підставі договору №9117 від 01.06.2010 перевізником - Приватним підприємством «Нічний експрес» від ТОВ «Евоком Україна» на адресу ТОВ «Ураніс» здійснювалося перевезення вантажів (радіодеталей, електрообладнання), що підтверджується вантажними деклараціями: №№8530762, 8517587, 8555677, 8565403, 8711965, 8671416, 8709596, 8695163, 8736266, 8727390, 8756125, 8763921, 8765995, 8779509, 8772177, 8776041, 8808312, 8793856, 8832147, 8845018, 8871632, 8805028, 8894545, 8926633, 9831439, 8936266, 8965123, 8973667, 9020207, 9219182, 9211017, 9221159, 9258898, 9237260, 9267652, 9104327, 91088137, 9055382, 9060142, 9038655, 9048474, 8661542, 8666778, 8648606, 8586315 /т.3, а.с.108-120/.

Зазначені податкові накладні підписані, скріплені печаткою підприємства - постачальника товарів, яке на момент їх видачі було зареєстровано як юридична особа та мало статус платника податку на додану вартість, що відповідачем не оспорюється. Оплата придбаних товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Ураніс» здійснена, що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень /т.1, а.с.147-152, т.3, а.с.92/, копіями виписками по банківським операціям у 2012 році /т.2. а.с.232-239/, карткою рахунку 63.1 по контрагенту - ТОВ «Евоком Україна» /т.1, а.с.153-159/ й відповідачем також не оспорюється.

Фактичне переміщення товарів від ТОВ «Евоком Україна» до ТОВ «Ураніс» підтверджується наведеними вище вантажними деклараціями, а використання у власній діяльності:

- відомостями списання ТМЦ від 02.03.2012, від 19.03.2012, від 01.05.2012, від 05.09.2012, від 12.07.2012, від 01.03.2012 /т.1, а.с.248-251, т.2. а.с.2-5, 7-9, 11-14, 16-19, 21-23/;

- звітами щодо руху ТМЦ за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року /т.2, а.с.42-46, 47-51, 52-56, 57-61, 62-67, 68-73, 74-78, 79-84/;

- контрактом №UR16-2011 від 07.04.2011 з покупцем - Elnacom Systems LLC, США, на поставку 20 комплектів рамочних антен /т.1, а.с.182-186/, контрактом №UR35-2011 від 07.04.2011 з покупцем - Elnacom Systems LLC, США, на поставку антено-узгоджувальних пристроїв у кількості 1 350 штук /т.2, а.с.187-191/;

- наказами то Товариству від 11.10.2011 «Про відкриття замовлення», від 17.11.2011 «Про відкриття замовлення» /т.2, а.с.192, 193/;

- вантажними митними деклараціями на експорт товарів (радіопристроїв) №123000008/2012/000132 від 21.03.2012, №123000008/2012/000107 від 07.03.2012, №123000005/2012/000323 від 14.09.2012, №123000005/2012/000159 від 13.07.2012, №123000008/2012/000223 від 07.05.2012, №123000008/2012/000091 від 02.03.2012 /т.2, а.с.24-25, 27-28, 30-31, 33-34, 36-37, 39-40/.

Викладеним в акті перевірки №143/27-05-22-01-10/31734954 від 17.07.2013 підтверджується наявність відносин між ТОВ «Ураніс» та ТОВ «Евоком Україна» з приводу купівлі-поставки товарів, оплати придбаних товарів /т.3, а.с.127/. При цьому питання переміщення (транспортування) товарів від ТОВ «Евоком Україна» до ТОВ «Ураніс», використання останнім товарів у власній господарській діяльності, взагалі під час перевірки де досліджувалося, про що свідчить відсутність відповідних відомостей у акті перевірки.

Доказів про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, відповідачем суду не надано; господарські операції здійснювалися в межах основних видів діяльності (виробництво електронних компонентів; виробництво обладнання зв'язку; виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування) за КВЕД, зазначених в довідці Управління статистики у м. Севастополі АА №769932 від 12.11.2012 /т.1, а.с.11/.

Господарські операції з поставки радіодеталей та електрообладнання Товариству з обмеженою відповідальністю «Ураніс» також здійснювалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» в межах основних видів діяльності (оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі) за КВЕД, зазначених в довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві АА №340726 /т.2, а.с.243/.

З метою здійснення виробничої діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Ураніс» 01.12.2011 з Публічним акціонерним товариством «Мусон» укладений договір на оренду, відшкодування витрат та надання послуг №1146-А, згідно з яким ТОВ «Ураніс» орендує приміщення 3-го поверху корпусу 1 по вул. Вакуленчука, 29 у м. Севастополі, загальною площею 552,12 кв.м. /т.3, а.с.52-60/.

Не надано відповідачем й доказів відсутності у ТОВ «Евоком Україна» на час вчинення господарських операцій статусу юридичної особи та платника податків, незвичності вказаних операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі вказаних вище положень розділів III, V Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення №88 та за підтвердженості реальності здійснення господарських операцій, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» податкові накладні є підставою для включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ураніс» зазначених у них сум до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, а також до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо нікчемності на думку відповідача, господарських операцій між ТОВ «Ураніс» та ТОВ «Евоком Україна», суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним (стаття 228 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Всупереч вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні. Крім того, не доведено наявність інших підстав, передбачених законом, що вказують на неможливість включення позивачем податкових накладних, виписаних на його адресу, до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, вищенаведеним підтверджується, що позивач здійснював усі необхідні дії, спрямовані на виконання господарських правовідносин, маючи за мету здійснення господарських операцій з придбання послуг.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків права на віднесення сум до складу витрат з податку на прибуток підприємств та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт,послуг) по операціях, що підлягали оподатковуванню. Тобто, якщо контрагент не виконав своїх податкових зобов'язань щодо нарахування та сплати податків до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, а не для добросовісного придбавача товарів (робіт, послуг).

З аналізу положень статті 15, підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України випливає, що обчислення, декларування та/або сплата сум податків та зборів є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Зазначена позиція узгоджується також із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець (позивач) не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем робіт, ані за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Отже, враховуючи той факт, що складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, що передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, суду не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, ухвалене в порядку статті 234 Цивільного кодексу України щодо визнання судом фіктивним правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, тобто його вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, або рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку статті 207 Господарського кодексу України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності їх вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, або які б вказували на невідповідність договору позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, - висновки акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому факти, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Викладення позивачем в акті перевірки висновків, які засновані на припущеннях не відповідає вимозі пункту 6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення про збільшення позивачеві сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених правочинів, його позиція про те, що ці правочини вочевидь суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами.

Вказана думка суду повністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України. Так, у постанові від 03.04.2013 у справі №К/9991/38114/12 суд зазначив:

«Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Саме по собі здійснення ним (особою, яка притягується до кримінальної відповідальності - суд) реєстрації суб'єктів господарювання без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цими товариствами, установлена у кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнані як доказ безтоварності спірних господарських операцій.

Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені спірних контрагентів невстановленими особами, то слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей».

Висновки акта перевірки №143/27-05-22-01-10/31734954 від 17.07.2013 засновані виключно на відомостях щодо недоліків у фінансово-господарській діяльності навіть не Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна», а його контрагентів - TOB «КФ «Горизонталь», TOB «Константа Інкорпорейтед», TOB «Онікс Компані ЛТД», TOB «Компанія Мармур ЛТД», викладених у акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12.04.2013 №1624/22.4-13/36938894 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» (код за ЄДРПОУ 36938894), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код за ЄДРПОУ 37889322) за період квітень, травень, червень, липень 2012 року та ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» (код за ЄДРПОУ (37817020) за період січень, лютий, березень 2012 року, з ТОВ «Онікс Компані Лтд» (код за ЄДРПОУ 37817014 за період листопад, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року, з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37889288) за період липень 2012 року т.3, а.с.19-25/.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ураніс фінансово-господарських відносин з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Горизонталь», «Константа - Інкорпорейтед», «Онікс Компані ЛТД», «Компанія Мармур ЛТД» не мало, й товари за спірними операціями придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна». У даному випадку позивач притягується до відповідальності навіть не за порушення, вчинені безпосереднім контрагентом - ТОВ «Евоком Україна», а за порушення, пов'язані з реєстрацією контрагентів останнього - ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа - Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», стосовно яких також не встановлено конкретних фактів порушення податкового законодавства за фінансово-господарськими відносинами з іншими суб'єктами господарювання. Само по собі не знаходження суб'єкта господарювання за юридичною адресою, ненадання відповідей на запити інспекції, здійснення фінансово-господарської діяльності не уповноваженими особами, не є беззаперечним доказом нікчемності всіх укладених ним правочинів, а тим більше, всіх правочинів, укладених його контрагентами з іншими контрагентами.

Таким чином, сукупність наведених фактів, на думку суду, не надає підстав вважати Акт документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ураніс» (ЄДРПОУ 31734954), з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Евоком Україна» (ЄДРПОУ 36938894) за період з 01.02.2012 по 30.09.2012, складений відповідачем 17.07.2013 за №143/27-05-22-01-10/31734954, належним доказом відсутності у позивача права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Евоком Україна».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень про збільшення позивачеві сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору за подання позовів до адміністративного суду визначені пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами і доповненнями).

Абзацом другим пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру визначена 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI, з 1 січня 2013 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 047,00 грн.

Таким чином, позивач, за заявлені майнові вимоги із загальною ціною позову 75 859,00 грн. (1 839,00 грн. + 919,50 грн. + 53 227,50 грн. + 19 873,00 грн.), мав сплатити судовий збір у розмірі 758,59 грн. (1 відсоток від 75 859,00 грн.). Натомість, до позову додані платіжні доручення №847 від 07.08.2013 про сплату судового збору у розмірі 34,41 грн. /т.1, а.с.9/, №895 від 16.08.2013 про сплату судового збору у розмірі 2 259,59 грн. /т.1, а.с.179/, а всього - 2 294,00 грн. Інших судових витрат позивача під час розгляду справи судом не встановлено .

Сума, судового збору у розмірі 758,59 грн., що належала до сплати позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, а сума надмірного сплаченого збору у розмірі 1 535,41 грн., за правилом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачеві.

У судовому засіданні 13.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 18.11.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі №0000122210 від 26.07.2013 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (ідентифікаційний код 317334954) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 839,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 919,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі №0000142210 від 26.07.2013 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (ідентифікаційний код 317334954) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 53 227,50 грн., у тому числі 42 582,00 грн. - основний платіж, 10 645,50 грн. - штрафні санкції.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі №0000132210 від 26.07.2013 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (ідентифікаційний код 317334954) розміру від'ємного значення

суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 19 873,00 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24, ідентифікаційний код 23443220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, б. 29, ідентифікаційний код 317334954) витрати з судового збору у розмірі 758,59 грн. (сімсот п'ятдесят вісім грн. 59 коп.).

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ураніс» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, б. 29, ідентифікаційний код 317334954) з бюджету (обслуговуючий банк - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, МФО 824509) надміру сплачену за платіжним дорученням №895 від 16.08.2013 (банк платника - АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131) суму судового збору у розмірі 1 535,41 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять грн. 41 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров